Сьогодні виповнюється 203 роки з дня народження Карла Маркса 🎉
Пропонуємо відзначити цю річницю підбіркою із 10 текстів, які допоможуть краще зрозуміти наше суспільство.
▪️ Террі Іглтон: «Похвала Марксу»▪️ Міхаель Гайнріх: «Чому читати “Капітал” сьогодні?»
▪️ Джон Белламі Фостер: «Марксизм та екологія. Загальні витоки Великого переходу»
▪️ Маркс і Енгельс про російський імперіалізм
▪️ Тіті Бхаттачарія: «Праця в сучасному марксизмі: від виробництва вартості до вартості відтворення»
▪️ Альберто Тоскано: «Переосмислюючи Маркса і релігію»
▪️ Майкл Буравой: «Якщо хтось хоче позбутися марксизму, йому доведеться спочатку позбутися капіталізму»
▪️ Дуглас Порпора: «Теоретичний статус марксизму»
▪️ Роман Роздольський: «Робітники та батьківщина»
▪️ Джон Белламі Фостер. «Марксова відкрита критика: чому марксизм не догма»

У другій половині XX століття країни Третього світу часто спиралися на державне регулювання й централізоване планування економіки. Зараз, коли неоліберальна політика дерегуляції та мантра «вільного ринку» стають все менш переконливими, лунають заклики повернутися до політики розвитку, керованого державою. Але чи можливий такий поворот сьогодні?
Читайте про це в інтерв’ю з Вівеком Чіббером, професором соціології Нью-Йоркського університету.

До сьогоднішнього свята нагадуємо про відео, у якому розповідаємо про історію нашої перемоги над нацизмом.

Кожна п’ята жінка стикається із проблемою домашнього насильства, а під час карантину кількість звернень про такі випадки зросла на 66%. Такими є невтішні дані від Мінсоцполітики.
▪️ Як реагує на таку ситуацію держава?
▪️ Яку допомогу можуть отримати жінки від громадських організацій?
▪️ Як працюють муніципальні притулки для постраждалих?
Читайте про це у продовженні нашої розмови із активісткою Центру «Жіночі перспективи» Мартою Чумало.

📌 Завтра медики України відзначатимуть День медсестри у незвичний спосіб — протестом під Міністерством охорони здоров'я.
🔸 Активісти громадського руху БудьякНіна вимагатимуть, зокрема, збільшення фінансування медицини, яке згідно вимог ВООЗ має становити не менше 5% від ВВП, та перегляду медреформи, яка ставить під загрозу і так хитке становище медиків в країні.
✍️ Читайте про історію та вимоги руху у нашій статті.
✅ Завтрашня подія в FB: https://fb.me/e/2lUILhEIX

Протягом останніх днів світ стежить за черговою ескалацією палестино-ізраїльського конфлікту, який триває вже понад пів століття. Він став одним із найяскравіших сучасних прикладів того, як націоналізм і взаємне насильство перешкоджають врегулюванню конфлікту, що робить нестерпним життя мільйонів людей, яким доводиться жити в умовах апартеїду.

Нагадуємо про наші публікації на цю тему — статтю філософа Етьєна Балібара та інтерв'ю Анни Купінської з істориком Яковом Рабкіном.

🔸 Етьєн Балібар. «Універсальність палестинської справи».
💬 У термінах правосуддя та права цей конфлікт не носить абсолютної демаркації (мова не йде про війну «хороших» проти «поганих»), однак являє собою серйозне порушення рівноваги. Ізраїль, одна з найпотужніших військових сил світу, тісно пов’язана з американською надмогутністю і, володіючи усіма сучасними військовими засобами, говорить, що діє лише заради захисту свого цивільного населення. Ізраїльтяни мають історичні причини завжди колективно почувати себе, в певному сенсі, під «відстроченою» загрозою. Але наразі саме палестинці борються за виживання як народ [...]

💬 Чи заперечення самої наявності палестинського народу виправдовує всі форми опору, а тим більше звернений проти ізраїльського мирного населення тероризм?

💬 Можна пояснити тероризм зневірою та безсиллям, або ідеологією, або прямою реакцією на державний терор. У будь-якому разі він матиме катастрофічні наслідки для боротьби палестинського народу… всередині ізраїльського суспільства він паралізує більшість сил, що могли би діяти на скасування завойовницької політики».

🔸 Яков Рабкин: «Быть левым сионистом сейчас так же непросто, как представить себе кипящий снег»
💬 «В мыслях Теодора Герцля государство Израиля должно было объединить еврейский и арабский народы на пути к прогрессу, но сейчас все чаще звучит идея двух государств для двух народов. Израильские левые партии, от сионистов и социал-демократов из «Мерец» до антисионистов и коммунистов из «Хадаш», активно ее отстаивают. Но не получим ли мы два агрессивных и националистических государства в итоге?

💬 Жаботинский мечтал, что на должностях премьер-министра и президента будет ротация евреев и арабов. Думаю, что его сегодня не приняли бы в «Ликуд», правящую сейчас партию, считающую Жаботинского своим идеологом, как слишком либеральную личность. На мой взгляд, самая многообещающая структура — это государство всех граждан, но, к сожалению, израильское общество движется в противоположном направлении.

💬 Идея двух государств была химерой с самого начала, ведь не очень понятно, где они должны были бы находиться. Кроме того, пока длились дискуссии и переговоры, Израиль заселял всё новые территории. Один палестинский руководитель заметил: «Наша ситуация напоминает то, как два человека решают, как разделить пиццу, только один из них продолжает ее есть».

Продовжуємо розказувати про історію індустріалізації України. Цей випуск — про «понаїхавших» початку XX сторіччя, які переселялись до міста в пошуках заробітку на фабриках та заводах.
👷 Четверо з десяти таких робітників були українцями, двоє — євреями, а ще троє — росіянами. У такому плавильному котлі народжувалась нова пролетарська культура, а з нею — розуміння своїх класових інтересів.
🔔 Дивіться відео про формування робітничого класу в Україні та підписуйтесь на наш Youtube канал з усіма серіями.

Сталінські репресії 1930-х років — одна з найбільш досліджених тем радянської історії. Але значно менш відомою є хвиля арештів працівників НКВС у 1938 році й судів над ними, що почалася після закінчення масових операцій НКВС.

Чим вирізнялися процеси над вчорашніми чекістами? Якою була їхня мета? І яку картину роботи НКВС нам дають протоколи засідань цих судів? Читайте в рецензії Ярослава Ковальчука на книжку Лінн Віоли про виконавців Великого терору в Радянській Україні.

Вчора був 150-річний ювілей письменника Василя Стефаника, який один із перших в українській літературі підняв тему трудової еміграції. З цієї нагоди нагадуємо про наш переклад статті історика Маттіаса Кальтенбруннера про Русів — рідне село Стефаника, де й відбуваються події його новели «Камінний хрест».

Спираючись, зокрема, на листування родини Стефаника, Кальтенбруннер показує, як міграційні процеси та зв'язки між місцевими й вихідцями з села, які підтримувалися навіть у радянський період попри «залізну завісу», протягом понад століття формували обличчя цього села й запобігли його занепаду.

Поки СБУ шукає потрібні двері в будинку, де мешкає Віталій Кличко, почитайте нашу статтю про транспортну систему Києва:
◽️ Як руйнували мережу громадського транспорту в столиці?
◽️ Чому шерингові сервіси не можуть замінити трамваї й тролейбуси?
◽️ Які є альтернативні варіанти розвитку транспортної мережі?
🚎 Бонус: про те, як в найдовшому місті Європи, Кривому Розі, з 1 травня ввели безкоштовний громадський транспорт.
ЛІНК

20 травня минає два роки після інавгурації Володимира Зеленського — традиційна нагода підбити підсумки діяльності президента.
Наш редактор Тарас Білоус візьме участь у дискусії, організованій Фондом ім. Г. Бьолля та обговоренні соцопитування КМІС про зміну ставлення українців до свого вибору.
📌Щоб долучитись до події та поставити запитання спікер/-кам реєструйтесь за посиланням.
Детальніше - у FB події

🌍 Як екосоціалізм може стати глобальною альтернативою для людства? Публікуємо ґрунтовну розмову про це із Daniel Tanuro, бельгійським екоактивістом і автором низки книг на екологічну тематику.
▪️ Чому «зелений капіталізм» не вирішить кліматичних проблем?
▪️ Як кліматичні угоди сприяють неоколоніальному закріпаченню країн Глобального Півдня?
▪️ Чому зближаються кліматичні політики США, ЄС і Китаю?
▪️ Чому в авангарді екологічного руху опиняються молодь, феміністичні організації та селяни, а не робітничий клас?
▪️ Які є шанси на об’єднання різних суспільних рухів довкола екосоціалістичного проєкту?
ЛІНК

📌 На початку 1980-х років група пацифістських феміністок з усієї Європи об'єдналася, протестуючи проти накопичення зброї. Разом вони встановили 24 травня Міжнародним жіночим днем миру та роззброєння.
Цьогорічна заява Міжнародного жіночого союзу за мир і свободу (WILPF) має гасло “Пріоритет життю, а не зброї”. Зокрема WILPF вимагає:

▫️ Працювати над припиненням усього виробництва зброї та негайно припинити її незаконну передачу. Уряди повинні запобігати продажу зброї країнам з високим рівнем насильства, у тому числі гендерно зумовленого.
▪️ Вжити заходів для контролю над зброєю у своїх країнах, включаючи демілітаризацію, роззброєння та знешкодження поліції.
▫️ Виділити кошти, спрямовані на торгівлю зброєю та мілітаризацію, в інфраструктуру громади, включаючи системи охорони здоров’я, школи тощо.
▪️ Проводити національні кампанії на базі шкіл та громад, які кидають виклик гендерним нормам, що прирівнюють „мужність” чи маскулінність до володіння зброєю, домінування, агресію та до готовності застосувати силу та насильство.

Як на подібні заяви реагують в Україні? Читайте в інтерв’ю Ніни Потарської, координаторки WILPF в Україні