📣 18 травня цього року стартує курс з органайзингу в рамках красномовної міжнародної освітньої кампанії Workers Rising Everywhere («Трудящі розправляють плечі»).

Вчительки Лос-Анжелеса, медсестри Онтаріо, індустріальні робітники Лондона, шахтарі, профспілкові активістки і урбаністи з усіх куточків світу розкажуть про те, як їм вдалось організувати колективи на робочих місцях, у районах проживання, в цілих містах.

🌎 Курс проходить в рамках освітньої програми Organizing for Power («Організуймося у потужну силу») і об'єднує 10 тисяч найманих трудящих з 70 країн світу.

✔️ Реєструйся і проходь 6-тижневий (шість вівторків) освітній курс разом з нами

Влада змінюється, але деякі речі залишаються постійними. Це роль України як постачальника дешевих ресурсів на світові ринки. Нашу головну перевагу бачать у дешевій робочій силі, яка має привабити капітал для розвитку заможного суспільства.

Ми підготували лонгрід про те, чому така логіка ніколи не спрацює, як багаті країни захищають свої конкурентні переваги й чому соціал-демократичну політику важко втілити на світовій периферії.

Тарифні майдани добились тимчасового зниження цін на комуналку, але не зупинили курс на "ринкові тарифи". Сьогодні нам обіцяють подешевшання після появи повноцінних конкурентів в енергетиці. Але що стоїть за цим насправді?
У дослідженні ми розбирались із таким:
🔸 Як формуються тарифи на газ та електроенергію і що буде з ними після відміни граничних цін?
🔸 Які можливості у регулятора впливати на тарифи?
🔸 Як працюють природні монополії і чому конкуренція — не кращий спосіб знизити ціни для споживачів?
⚡️ Ця стаття відкриває спецпроєкт «Справедливий енергетичний перехід для України». У ньому буде багато аналітики про те, як перейти на зелену енергетику і не забути при цьому про людей.

«Жінки втікали від того досвіду, що мали на батьківщині. Але умови, в яких вони жили в Італії, були більше схожі на рабство».
За словами активістки громадської організації «Жіночі перспективи» Марти Чумало, такою була ситуацію з жіночою міграцією наприкінці 90-их.
🔸Чи змінилася ситуація на краще?
🔸 Чи бере участь держава у вирішенні структурних причин жіночого безробіття у минулих і теперішній кризах?
🔸Яка роль громадських організацій у вирішенні цих питань?
Читайте про все це в нашому інтерв’ю.

Сьогодні, 15 квітня, відзначають Всесвітній день мистецтва 🎨
До цієї дати ми підготували сюрприз для поціновувачів кіно та шанувальників Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, які продовжили покази кращих фільмів до 23 квітня.
◻️ Розказуємо про дві роботи з програми DOCUART — «Криміналістичну манію» та «Переглядаючи чужий біль» режисерки Хлої Ґалібер Лене.
◻️Вона безжально показує нам, як ми стали заручниками культури споглядання за чужими переживаннями в соцмережах і як легко піддаємось на «доказовість» будь-яких розслідувань в інтернеті.

Вчера утром российские силовики пришли с обысками в редакцию студенческого журнала DOXА. Их обвиняют в «вовлечении несовершеннолетних в опасную деятельность» из-за ролика с призывом к школьникам и студентам не бояться угроз администраций. Всем фигурантам назначили фактический домашний арест, сегодня они ходили на допросы.

DOXА (@doxajournal) — одно из самых интересных новых изданий на постсоветском пространстве за последние несколько лет. Они переводили актуальные тексты из социальных/гуманитарных наук и философии, рассказывали о проблемах студентов и сотрудников университетов, помогали студентам во время протестов и репрессий. Редакция журнала смогла хорошо совмещать активизм, науку и медиа, чем завоевала симпатии и некоторых членов нашей редакции.

Детальнее о репрессиях против DOXA можно прочитать в их публикации.
А о том, как это — быть независимым студенческим журналом в современной России, рекомендуем прочитать интервью редакции DOXA для openDemocracy.

Завтра в России пройдут акции протеста с требованием освободить Алексея Навального и прекратить давление на оппозицию.
🔸В ответ на это власть развернула кампанию по репрессиям всех, кто выступает против нынешнего режима. Это коснулось не только либеральных политиков, но и левых активистов.
О ситуации в России в преддверии протестов — в нашей статье. ССЫЛКА
⏳Время чтения - 5 мин.

45 % українських учених — жінки, що перевищує показники багатьох європейських країн.
👩‍💻 Але чи означає це, що ми досягли гендерної рівності в науковому секторі?
🔸 Про що свідчить така висока частка жінок у науці?
🔸Як недофінансування впливає на становище жінок-учених?

Відповіді на ці та інші питання про гендерний аспект дослідницької праці шукайте в ґрунтовний статті феміністичної дослідниці Олени Стрельник.

Якщо вас цікавлять національні конфлікти ХІХ-ХХ століть — підписуйтеся на історичний канал нашого автора Ярослава Ковальчука👇

Північна Ірландія лишається очагом нестабільності й вуличного махача з коктейлями молотова і бомбами до сьогодні. Конфлікту на Ірландському острові вже більше 100 років. Чого британську частину острова продовжує кошмарити так довго? Цей епізод не дасть прямо відповіді на це питання, а лише запропонує поглянути на те, як все почалося під час Першої світової війни. Тут ви почуєте про політичні події, які сформували поділ Ірландії у першій половині 1920-х рр.: як територіальний між Британією й Ірландією, так і суспільний між католиками і протестантами.

Еррата (або помилки, які я роблю, коли отступаю від написаного скрипта):

1) я випадково кажу "біле брємя человєка", маючи на увазі"брємя білого человєка", шо отсилає до однойменного вірша Кіплінґа

2) коли я говорю про англічан у Пн Ірландії, особливо у кінці епізоду, я маю на увазі британську імперську/національну ідентичності, а не прив'язку до самої Англії; вообще, це було проблемою для мене як подбирати точні категорії під різні групи у цьому епізоді

В інтро й аутро використано трек групи Аркадий Коц "Это земля для нас   с тобой" (кавер на пісню Woody Guthrie "This Land Is My Land")


Епізод доступний на платформах:
Anchor - https://anchor.fm/iaroslav-kovalchuk/episodes/3-ev9rnt
Google Podcasts - https://www.google.com/podcasts?feed=aHR0cHM6Ly9hbmNob3IuZm0vcy81MThjMmZlOC9wb2RjYXN0L3Jzcw==
Spotify - https://open.spotify.com/show/6r3G40e8GJbEb1EEAiC2gs
Breaker - https://www.breaker.audio/loviets-chaiok
PocketCasts - https://pca.st/rfukkh8z
RadioPublic - https://radiopublic.com/-G2Rpnp

Советских диссидентов часто воспринимают как борцов за постсоветский капитализм, в котором мы вынуждены жить. Но многие из них боролись с советской системой не против, а во имя социализма.

О развитии и основных идеях левого крыла диссидентского движения в СССР читайте в интервью с Ильей Будрайтскисом.

Карантин — це не тільки про транспортні та інші обмеження для громадян. Це ще й гарна нагода зменшити витрати на охорону праці. Уже понад рік в Україні діє «тимчасова заборона» на перевірки ведення господарської діяльності й дотримання на підприємствах належних умов праці.
📌До Всесвітнього дня охорони праці нагадуємо про статтю Артема Тідви про те, чим це загрожує для працівників. ПОСИЛАННЯ

Вчора американський лівий журнал Jacobin опублікував статтю нашого редактора Тараса Білоуса про причини загострення українсько-російських відносин та провалу мирних переговорів. Публікуємо для української аудиторії оригінальну версію статті.

Україна — далеко не єдина країна у світі, де на тлі пандемії відбувається ескалація збройного конфлікту, а миротворчі ініціативи провалюються. Подібне, але у значно більших масштабах відбувається і в країнах Африки.
Падіння економіки й відновлення старих конфліктів загрожують перервати «Африканський Ренесанс» — так називали останні два десятиліття стабілізації та економічного росту на континенті.

Детальніше про останні події у країнах Африки читайте у статті Олександра Мішина.

Завтра в усьому світі відзначатимуть День міжнародної солідарності трудящих. Актуальність цього свята підкреслила пандемія, яка загострила проблему класової та глобальної нерівності й наочно показала необхідність міжнародної солідарності для вирішення глобальних проблем людства. У Києві також планується акція під Верховною Радою: 01.05. «Ні — пандемії реформ»

Про історію свята і його важливість сьогодні читайте у статті нашого редактора Дениса Пілаша

Сьогодні виповнюється 203 роки з дня народження Карла Маркса 🎉
Пропонуємо відзначити цю річницю підбіркою із 10 текстів, які допоможуть краще зрозуміти наше суспільство.
▪️ Террі Іглтон: «Похвала Марксу»▪️ Міхаель Гайнріх: «Чому читати “Капітал” сьогодні?»
▪️ Джон Белламі Фостер: «Марксизм та екологія. Загальні витоки Великого переходу»
▪️ Маркс і Енгельс про російський імперіалізм
▪️ Тіті Бхаттачарія: «Праця в сучасному марксизмі: від виробництва вартості до вартості відтворення»
▪️ Альберто Тоскано: «Переосмислюючи Маркса і релігію»
▪️ Майкл Буравой: «Якщо хтось хоче позбутися марксизму, йому доведеться спочатку позбутися капіталізму»
▪️ Дуглас Порпора: «Теоретичний статус марксизму»
▪️ Роман Роздольський: «Робітники та батьківщина»
▪️ Джон Белламі Фостер. «Марксова відкрита критика: чому марксизм не догма»

У другій половині XX століття країни Третього світу часто спиралися на державне регулювання й централізоване планування економіки. Зараз, коли неоліберальна політика дерегуляції та мантра «вільного ринку» стають все менш переконливими, лунають заклики повернутися до політики розвитку, керованого державою. Але чи можливий такий поворот сьогодні?
Читайте про це в інтерв’ю з Вівеком Чіббером, професором соціології Нью-Йоркського університету.

До сьогоднішнього свята нагадуємо про відео, у якому розповідаємо про історію нашої перемоги над нацизмом.

Кожна п’ята жінка стикається із проблемою домашнього насильства, а під час карантину кількість звернень про такі випадки зросла на 66%. Такими є невтішні дані від Мінсоцполітики.
▪️ Як реагує на таку ситуацію держава?
▪️ Яку допомогу можуть отримати жінки від громадських організацій?
▪️ Як працюють муніципальні притулки для постраждалих?
Читайте про це у продовженні нашої розмови із активісткою Центру «Жіночі перспективи» Мартою Чумало.

📌 Завтра медики України відзначатимуть День медсестри у незвичний спосіб — протестом під Міністерством охорони здоров'я.
🔸 Активісти громадського руху БудьякНіна вимагатимуть, зокрема, збільшення фінансування медицини, яке згідно вимог ВООЗ має становити не менше 5% від ВВП, та перегляду медреформи, яка ставить під загрозу і так хитке становище медиків в країні.
✍️ Читайте про історію та вимоги руху у нашій статті.
✅ Завтрашня подія в FB: https://fb.me/e/2lUILhEIX

Протягом останніх днів світ стежить за черговою ескалацією палестино-ізраїльського конфлікту, який триває вже понад пів століття. Він став одним із найяскравіших сучасних прикладів того, як націоналізм і взаємне насильство перешкоджають врегулюванню конфлікту, що робить нестерпним життя мільйонів людей, яким доводиться жити в умовах апартеїду.

Нагадуємо про наші публікації на цю тему — статтю філософа Етьєна Балібара та інтерв'ю Анни Купінської з істориком Яковом Рабкіном.

🔸 Етьєн Балібар. «Універсальність палестинської справи».
💬 У термінах правосуддя та права цей конфлікт не носить абсолютної демаркації (мова не йде про війну «хороших» проти «поганих»), однак являє собою серйозне порушення рівноваги. Ізраїль, одна з найпотужніших військових сил світу, тісно пов’язана з американською надмогутністю і, володіючи усіма сучасними військовими засобами, говорить, що діє лише заради захисту свого цивільного населення. Ізраїльтяни мають історичні причини завжди колективно почувати себе, в певному сенсі, під «відстроченою» загрозою. Але наразі саме палестинці борються за виживання як народ [...]

💬 Чи заперечення самої наявності палестинського народу виправдовує всі форми опору, а тим більше звернений проти ізраїльського мирного населення тероризм?

💬 Можна пояснити тероризм зневірою та безсиллям, або ідеологією, або прямою реакцією на державний терор. У будь-якому разі він матиме катастрофічні наслідки для боротьби палестинського народу… всередині ізраїльського суспільства він паралізує більшість сил, що могли би діяти на скасування завойовницької політики».

🔸 Яков Рабкин: «Быть левым сионистом сейчас так же непросто, как представить себе кипящий снег»
💬 «В мыслях Теодора Герцля государство Израиля должно было объединить еврейский и арабский народы на пути к прогрессу, но сейчас все чаще звучит идея двух государств для двух народов. Израильские левые партии, от сионистов и социал-демократов из «Мерец» до антисионистов и коммунистов из «Хадаш», активно ее отстаивают. Но не получим ли мы два агрессивных и националистических государства в итоге?

💬 Жаботинский мечтал, что на должностях премьер-министра и президента будет ротация евреев и арабов. Думаю, что его сегодня не приняли бы в «Ликуд», правящую сейчас партию, считающую Жаботинского своим идеологом, как слишком либеральную личность. На мой взгляд, самая многообещающая структура — это государство всех граждан, но, к сожалению, израильское общество движется в противоположном направлении.

💬 Идея двух государств была химерой с самого начала, ведь не очень понятно, где они должны были бы находиться. Кроме того, пока длились дискуссии и переговоры, Израиль заселял всё новые территории. Один палестинский руководитель заметил: «Наша ситуация напоминает то, как два человека решают, как разделить пиццу, только один из них продолжает ее есть».