14 марта 2018 года, после десятилетий неутомимой научной деятельности вопреки страшной болезни, скончался Стивен Хокинг — крупнейший физик-теоретик и популяризатор науки современности. В своем некрологе Денис Пілаш отдельно обращает вниманее на менее известный аспект деятельности этого выдающегося человека — общественно-политический.
Профессор Хокинг неизменно выступал против войн, неравенства и несправедливости, отстаивая всеобщий доступ к медицине, образованию и достижениям науки.https://commons.com.ua/uk/stephen-hawking/

Книга Тома Пікетті «Капітал у двадцять першому столітті» перекладається різними мовами та випускається великими накладами. Проблема, яку порушує вчений, — зростання нерівності. Звичайно, це питання цікавить усіх, хто бачить такі невтішні тенденції. Але чи є насправді «Капітал» Пікетті фундаментальним дослідженням з цього питання? Чи пропонує автор ефективний спосіб вибратися зі, здавалось би, глухого кута нерівності?
Про недоліки книжки Пікетті та обмеженість бачення проблеми читайте в статті Фредерика Лордона.
https://commons.com.ua/uk/razom-z-piketti-kapital-mozhe-spati-spokijno/

Минулого тижня виповнилося 120 років першому з'їду РСДРП. Через 20 років після створення одна з фракцій цієї партії, відома під іменем більшовиків, стала правлячою в радянських республіках. У сучасній Україні проголошено курс на подолання «тоталітарної спадщини» СРСР. Але в суспільних уявленнях і почасти історіографії досі панують радянські стереотипи про РСДРП – її ототожнення з більшовиками, провідна роль в її створенні імперської столиці та «великоруського пролетаріату». Меншовики та інші фракції зазвичай відходять на задній план, а важлива роль представників пригноблених народів у діяльності партії забувається.

Наскільки панівні уявлення відповідають дійсності? Яку роль відіграли київські соціал-демократи 1890-х років у заснуванні партії та ким вони були? Про це розповідає історик Тарас Білоус.
https://commons.com.ua/uk/kiyivskij-soyuz-borotbi-za-vizvolennya-robitnichogo-klasu-ta-istoriya-marksizmu-v-rosijskij-imperiyi/

В условиях глобализации, ослабления профсоюзов и прекаризации труда снова возник вопрос о том, будет ли именно рабочий класс субъектом радикальных изменений.

Почему марксистские исследователи настаивают на том, что именно пролетариат станет освободителем угнетенных? Чем обусловлено превращение рабочего класса в активный субъект истории, способный преобразовать общественные отношения? Майк Дэвис, опираясь на классиков марксизма, размышляет об этой проблеме в новой статье.

https://commons.com.ua/uk/starye-bogi-novye-zagadki/

Минулий рік був особливо складним для соціал-демократичних сил у Європі. Останні вибори для Соціал-демократичної партії Німеччини, наприклад, стали найбільшим провалом. Вона отримала лише 20,5% голосів, а за останніми опитуваннями її випереджає ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини».

На тлі численних електоральних невдач тенденції занепаду цієї політичної течії стають все більш помітними. Але як сила, що була такою популярною в повоєнні роки, опинилася в цьому становищі? Цю проблему в історичному аспекті висвітлив у новій статті Яромир Удод.

https://commons.com.ua/uk/vid-sistemnoyi-borotbi-do-neoliberalizmu/

Сільське господарство стає передовим сектором української економіки, що забезпечує найбільшу частку експорту. Але ця галузь не позбавлена проблем, серед яких — масові ухиляння від сплати податків.

Скільки ж коштів виводять в офшори під час експорту зернових? У цьому дослідженні Михайло Небога на прикладі реальних операцій показує, як боротьба з офшорними схемами може забезпечити більше наповнення бюджету країни.

https://commons.com.ua/uk/ofshorizaciya-ukrayinskoyi-ekonomiki/

В Радянському Союзі протестувати було небезпечно, а в сучасній Росії — це практика, що здебільшого не схвалюється. У таких умовах активісти мають потребу обґрунтувати справедливість свого руху, показати, що вони борються за «правду» та «істину».

Олег Журавльов порівняв соціально-політичні протести в СРСР 1940—1960-х років та в сучасній Росії. Як відрізняється політична культура, притаманна цим рухам, та чим зумовлена ця різниця? Про це читайте в новому дослідженні.

https://commons.com.ua/uk/radyanska-j-postradyanska-politichna-epistemologiya/

Люди часто винят самих бездомных в их положении, упрекая в лени и нежелании работать. Но человек, как показывают многие исследования, может оказаться на улице по разным причинам. Многие из них стали жертвами рыночных реформ и краха системы социальноого обеспечения. Особенно уязвимы лица без гражданства, иммигранты, люди с ментальными расстройствами и инвалидностью, этнические меньшинства.
Рита Бондарь рассказывает, почему люди остаются без жилья, каким образом их стигматизируют в СМИ и как каждый из нас может облегчить жизнь тех, кто оказался в беде.
https://commons.com.ua/uk/tuberkulez-i-teplye-kartonki/

Отношение к Сталину и эпохе его правления на постсоветском пространстве — тема довольно болезненная. Одни считают его тираном и палачом, другие — с тоской оглядываются в прошлое, жалея, что сейчас нет такого «хорошего хозяина», который бы навел порядок в стране.

В фильме «Красная душа» режиссер Джессика Гортер в своей оригинальной манере представляет панораму из людей, осмысляющих по-своему роль Сталина и сталинизма. Это люди разных поколений, разного социального статуса. Какой показала «красную душу» режиссер и почему этот фильм стоит посмотреть украинцам? Своими размышлениями поделился в этой рецензии Александр Земленит.

https://commons.com.ua/uk/film-dzhessiki-gorter-krasnaya-dusha/

Аграрне лобі відіграє все важливішу роль в українській політиці. А сільське господарство, орієнтоване на експорт, впевнено виходить на перше місце у вітчизняній економіці. Така ситуація закріплює місце України як постачальника сировини на світові ринки.

Про перспективи аграрно-сировинного розвитку, схеми мінімізації оподаткування та втрати для бюджету читайте в статті нашого редактора Олександра Кравчука. https://commons.com.ua/ru/opadatkuvannya-silskogo-gospodarstva-vikliki-i-mozhlivosti/

Парламентские выборы в Венгрии состоятся уже в это воскресенье. Опросы предсказывают победу правоконсервативной партии «Фидес». Это значит, что нынешний премьер-министр Виктор Орбан, которого считают чуть ли не самым консервативным политиком Европы, все еще пользуется популярностью. Орбан, пребывая у власти уже два срока, ведет страну к «нелиберальной» модели, заигрывает с другими авторитарными лидерами и допускает ксенофобские высказывания. Почему люди продолжают голосовать за партию Орбана и поддерживают такую политику? Об этом в новой статье на «Спильном».

https://commons.com.ua/uk/chto-orban-znaet-ego-vragi-net/

Ирландия — одна из немногих стран, где разрешены однополые браки. Тем не менее в этом государстве очень строгое законодательство об абортах. Многие ирландки, чтобы прервать беременность, едут за границу. Те, у кого нет такой возможности, провоцируют выкидыш, рискуя оказаться в тюрьме. В этом году на референдуме ирландцы должны наконец решить, будут ли аборты легальными или нет.

О роли правых католиков в появлении жесткого антиабортного законодательства и угнетении женщин читайте в статье феминистки и социалистки Шинейд Кеннеди.

https://commons.com.ua/uk/borba-irlandii-za-vybor/

Президент США Дональд Трамп сьогодні у твіттері заявив, що відносини з Росією знаходяться у гіршому стані, ніж навіть в часи Холодної війни. Нагадаємо, що тоді були моменти, коли лідери США і СРСР тримали пальці на червоних кнопках.
У зв'язку із цим пропонуємо перечитати статтю Андрія Мовчана про можливість ядерної загрози, а потім подивитись щось про правила поведінки при ядерному апокаліпсісі. https://commons.com.ua/uk/yaderna-vijna-realna/

Павло Кутуєв – відомий український соціолог, що вивчає концепції та практики формування модерну. У своєму баченні суспільного розвитку він поєднує неомарксистський світ-системний підхід та неовеберіанську історичну соціологію.Так, у поле зору дослідника потрапляє безліч проблем: капіталізм як вимір модерну, досвід радянських суспільств та їхня подальша трансформація тощо.

Про роль соціальних революцій у процесі модернізації соціуму, природу радянського суспільства та майбутнє капіталізму поспілкувалася з Павлом Кутуєвим Ганна Куровська.

https://commons.com.ua/uk/pavlo-kutuyev-socialni-revolyuciyi-duzhe-chasto-mifologizuvalisya-marksistami/

Опубліковано статтю Володимира Іщенко про участь ультраправих у подіях Майдану, яка спростовує тезу про "їх там не було". https://voxukraine.org/uk/zaperechennya-ochevidnogo-ultrapravi-u-protestah-na-majdani-ta-yihnya-nebezpeka-sogodni/

В цю суботу запрошуємо відвідати в Києві лекторій "Студреспубліки" з питань інноваційного розвитку та можливостей нової індустріалізації України за участі нашого редактора Олександра Кравчука. Деталі й реєстрація на захід - за посиланням http://studrespublika.com/hl-kyiv-inek-anons/

Багато говорять про те, що податкову систему треба реформувати. Мовляв, податки лягли важким тягарем на плечі бізнесу і це заважає надходженню інвестицій в Україну. Але чи мають рацію прихильники вільноринкових змін? Економіст Олександр Кравчук розповідає про нинішню податкову систему та можливості її оновлення. Читайте про плани реформаторів та дізнаєтеся, як саме європейська система відрізняється від української. https://commons.com.ua/uk/komu-na-ruku-podatki-v-ukrayini-yevropejski-modeli-ta-mozhlivi-alternativi/

📝 21.04: Громадянський лекторій по інноваціям і новій індустріалізації - приходьте!

21 квітня, з 10.30 і до самого вечора, в центрі Києва вперше проходитиме Громадянський лекторій на тему: «Інноваційний прорив і «нова індустріалізація» як складові модернізації України»: http://studrespublika.com/hl-kyiv-inek-anons/

Громадянський лекторій - це особливий формат комунікаційного майданчику для презентації проблемних позицій у вигляді експертних доповідей із подальшим змістовним обговоренням. Отже, анонсуємо потужних експертів-доповідачів: економіст Володимир Власюк; нардеп, голова «промислово-підприємницького» комітету парламенту Віктор Галасюк; філософ Андрій Єрмолаєв; політичний експерт Андрій Золотарьов; економіст Олександр Кравчук; фахівець із зовнішньоекономічних зв’язків Олексій Шерстобоєв тощо.

Розумні – значить прогресивні та рівні, отже запрошуємо і вас! Місце, час проведення і як зареєструватися тут: https://www.facebook.com/studrespublika/photos/a.363455800366897.82032.162380357141110/1768015223244274/

Думаймо! Будьмо критичними разом!

Економічна криза та заходи жорсткої економії болісно вдарили по добробуту більшості українців. І найбільш постраждали незахищені верстви населення. Незважаючи на те, що Україна має дружнє до жінок законодавство, насправді нам ще дуже далеко до ґендерної рівності. Якщо й до війни жінки отримували меншу заробітну плату та стикалися з щоденною дискримінацією, зараз їхнє становище погіршилося. Про те, як антикризова політика поглибила ґендерну нерівність, розповідає у своєму дослідженні соціологиня Оксана Дутчак. https://commons.com.ua/uk/genderna-nerivnist-ta-rezhim-zhorstkoyi-ekonomiyi/

Внимание всего мира приковано к событиям в Армении. После массовых протестов Серж Саргсян, авторитарный лидер этой страны, ушел в отставку. Чтобы не допустить кровопролития в этот трагический День памяти жертв геноцида, Саргсян и его правительство сложили с себя полномочия.

Почему эта дата имеет такое важное значение для современных армян? 24 апреля 1915 года Османская империя начала своё вопиющее преступление против целого народа. По оценке некоторых армянских ученых, количество жертв могло достигать 1,5 млн человек. До сих пор Турция отрицает факт геноцида.
Предлагаем прочитать статью Георгия Дерлугьяна, посвященную этой трагедии.

https://commons.com.ua/ru/vardapet/

20 апреля представители националистической организации «С14» разгромили лагерь ромов на Лысой горе в Киеве. Интересно, что такое событие произошло как раз в день рождения Адольфа Гитлера — человека, ответственного в том числе и за геноцид ромов.
Представители «С14» сами сообщили об этом событии в социальных сетях и пообещали, что это не последний рейд. Подробнее о преступлении ультраправых в статье Риты Бондарь. https://commons.com.ua/uk/s14-romy-i-pogromy/