Рівно 150 років тому народилася Леся Українка. Про її місце в літературі кожен знає зі школи, але на жаль, значно менше відома інша частина її життя — політична.

Тим часом, Леся Українка була співзасновницею першої в Російській імперії української соціал-демократичної організації та протягом багатьох років брала участь у діяльності революційного руху.

Вона зазнала вагомого ідейного впливу свого дядька, засновника українського соціалізму Михайла Драгоманова, але й цікавилася іншими соціалістичними течіями, зокрема марксизмом, який Драгоманов критикував.

Зовсім скоро у нас вийде спеціальна стаття про політичний вимір життя Лесі, а поки що нагадуємо про її післямову до українського перекладу брошури «Хто з чого жиє», звідки взяті слова, що на фото.

Фото: @politkrytyka

❗️Те, що не вдавалось протягнути попередникам, може зробити нинішня влада. Кабмін погодив законопроєкт про «0-годинні трудові угоди» і передасть його на розгляд до Парламенту.

Урядовці нібито турбуються про працівників, які зможуть «вільніше планувати роботу, не прив'язуючись до одного роботодавця та робочого графіку підприємства».

Але в українських реаліях це матиме такі ризики:
☑️ роботодавці не забезпечуватимуть постійною роботою працівників;
☑️ перерви на очікування роботи не оплачуватимуться;
☑️ мінімальна оплата за простій у роботі, на яку посилається Уряд, буде лише 8 годин на місяць;
☑️ 0-годинні контракти можуть містити додаткові умови для звільнення.

Усе це робить становище працівників непередбачуваним, урізає їх права і розширює свободи роботодавцям.
Такі форми трудових відносин уже зустріли опір у розвинених країнах і не повинні пройти у нас.

📍 Нагадуємо про нашу статтю, в якій ми показали небезпеки змін на ринку праці і їх невідповідність європейському досвіду.

Україна відзначає ювілей Лесі Українки. Але переважно її згадують як поетесу й письменницю, а не як політичну діячку і мислительку.
Ми вирішили заповнити цей пробіл 🧐

Дякуємо Михайлу Ляху за лонгрід, а принагідно й Давиду Чичкану за картини.

До речі, ми знаємо, що на головній ілюстрації Леся не між Марксом і Драгомановим, а між останнім та Іваном Франком. Але Франко у статті також згадується.

У продовження марафону видатних революціонерок публікуємо статтю про Розу Люксембург, ровесницю Лесі Українки, у якої також незабаром буде ювілей.

В інтелектуальній та політичній спадщині Рози Люксембург найбільш суперечливою є її позиція з національного питання. Про її політекономічні праці, критику авторитарних методів чи її ідеї про спонтанність робітничих мас вже багато десятиліть ведуться дискусії.
Але сто років тому «люксембургізм» асоціювався в першу чергу з її критикою боротьби за національну незалежність, яку після її смерті зазвичай засуджують як однозначно помилкову, а то й шовіністичну.

Пропонуємо вашій увазі статтю про те, чому з поглядами Рози на національне питання усе насправді не так однозначно.

Чи можливо побудувати масовий феміністичний рух без звернення уваги на проблеми більшості українських жінок, а не лише привілейованих міських освічених професіоналок?

Наближення Міжнародного дня боротьби за права жінок — чудова нагода розпочати дискусію про те, куди має рухатися український фемінізм.
Читайте про це у феміністичному маніфесті на Спільному

Режим Лукашенко устоял, а оппозиция копит силы для новых протестов. Таковы итоги противостояния в Беларуси. Но нас интересует не менее важный вопрос: что случилось с протестами рабочих?
📌Мы поговорили об этом с редакцией левого телеграм-канала @zabastabel. Они не приняли сторону властей или оппозиции и стали успешным примером сотрудничества левых ради продвижения альтернативных изменений в стране.

Несмотря на резкое ограничение свободы во время сталинской эпохи, советские женщины в 1950-х годах добились права на легальное и бесплатное прерывание беременности. И это произошло даже раньше чем во многих западных странах.
🔻Каким же образом советским женщинам удалось обрести политическую субъектность и добиться права на аборт?
В поисках ответа на этот вопрос предлагаем рассмотреть пример министерки здравоохранения СССР Марии Ковригиной в статье исследовательницы Саши Талавер.

Какая связь между киберпанком и рейганомикой? Почему киберпанк хорошо выражает дух позднего капитализма, но при этом ограничен в рисуемой им социальной картине? Есть ли в этом надежда для нашего мира? Читайте об этом в статье Дмитрия Райдера для September.

Также напоминаем о статье автора про киберпанк, которую Спільне публиковало ранее.

А ви знали, що Наполеон прискорив індустріалізацію України? Або чому нинішній Дніпро називали «білим Конго»?
▫️Продовжуємо розказувати про історію соціальної нерівності в анімаціях. Цей випуск про те, як Україна стала найбільш промислово розвиненим регіоном Російської імперії.

Представьте себе работников, которые, как в культовом сериале «Офис», тратят рабочее время на то, чтобы создать хоть какую-то видимость рабочего процесса. «Что за бред?» — скажете вы.

Дэвид Гребер посвятил целую книгу концепту бредовой работы. По утверждению автора, таких видов занятости становится все больше. Детальнее об основных тезисах и проблемных местах его работы читайте в нашей рецензии.

Одним із ключових питань, що розколювали світовий соціалістичний рух протягом більшої частини XX ст. було ставлення до СРСР. Ця перша спроба збудувати посткапіталістичне суспільство стала поштовхом до підйому революційних рухів в усьому світі. Але водночас реалії життя в СРСР, такі як авторитаризм і масові вбивства, дискредитували соціалізм. При цьому сама поява Радянського Союзу суперечила теорії Маркса й Енгельса, а радянський лад мав мало спільного з їхнім баченням соціалізму.

В пошуку вiдповiдi на питання, як ставитись до СРСР, західні марксисти створили низку теорій класової природи радянського суспільства. Публікуємо переклад статті Марселя ван дер Ліндена з оглядом цих теоретичних дискусій.

Коли розчаровують «традиційні» політики, до влади часто приходять антисистемні кандидати. Такою була перемога Зеленського після зневіри людей у попередній правлячій еліті.
▫️Як стверджує Джонатан Хопкін, підйом асистемних рухів виникає по всьому світу внаслідок зростання економічної нерівності. 📌Детальніше про це читайте у рецензії Саміри Аббасової

В середині XX століття філософ Карл Поппер запропонував принцип фальсифікації (спростовуваності) для розділення наукового і ненаукового знання. Цей підхід використовується вченими протягом десятиліть, однак, попри свою популярність, він має серйозні недоліки.

У чому проблема попперіанства та які його потенційні шкідливі наслідки, читайте у перекладі статті Шарлотти Слей.

ВІДКРИТО РЕЄСТРАЦІЮ НА ОНЛАЙН-ШКОЛУ "ФЕМІНІЗМ ДЛЯ АКТИВІСТОК: ТЕОРІЯ ДЛЯ ПРАКТИКИ"

Що на вас чекає:
▫️10 онлайн занять протягом квітня-червня, які будуть вести запрошені спікер_ки, а також робота учасни_ць (деякі заняття будуть інтерактивними)
Безпечне середовище для обговорення свого досвіду та планів;
▫️10 активних учасни_ць буде зарошено на зустріч у Львові для обговорення важливих питань, які виникнуть під час онлайн-школи, результатів школи, спільних планів на майбутнє і просто неформального спілкування;
▫️5 випускн_иць школи учасни_ць ми запросимо до Львова провести презентації (проїзд компенсуємо)

Реєстрація до 31.03
Школа триває з 10.04 до 19.06

Проект реалізується за підтримки Фонду Rosa Luxemburg Stiftung в Україні

Конституція України каже, що кожен має право на житло, а держава створює для цього належні умови. Нова програма уряду має допомогти отримати омріяні квадратні метри.
🔸Пільгову іпотеку під 7% в цьому році можуть отримати до 5 тисяч сімей. Це становить 0,8% від 657 тисяч сімей, які перебувають на квартирному обліку.
📌 Чому державі потрібно стимулювати не кредитну пропозицію, а здоровий попит і як на цій програмі можуть «нагрітися» забудовники — читайте у статті Альони Ляшевої та Дар'ї Черніної.

Якщо ви молоді й хочете навчитися писати репортажі та висвітлювати соціальні проблеми, то радимо подаватися на школу до наших колег із @politkrytyka.

❗️ Дедлайн для заповнення анкети: 31 березня.

Менше тижня лишилося, аби податися до нас на другу Школу соціального репортажу!

Шукаємо молодих журналістів і журналісток, студентів та студенток, а також усіх, хто хоче опанувати цей жанр і писати про важливі соціальні проблеми нашого суспільства.

У рамках школи на вас чекають як теорія, так і практика від кращих журналістів та експерток, а також можливість попрацювати над власним матеріалом у супроводі тренерів.
❗️ Дедлайн для заповнення анкети: 31 березня.