🌱🇺🇦 Як збудувати Нову Україну? [реєстрація на ЗиСР-ХІІІ]

Річницю незалежності ми, всупереч мріям і сподіванням 30-річної давнини, зустрічаємо з позиції найвідсталішої і найбіднішої країни Європи. Проте, це — не норма. Так не має бути! І ми, республіканці, повсякчас підкреслюємо, що готові брати на себе історичну відповідальність. Саме тому тема ЗиСР-XIII у Карпатах (26 лютого ‒ 01 березня) — «(Р)еволюційний план для прогресу України та людства».

🧩 Запрошуємо, реєструйтеся: http://online.studrespublika.com/

Щороку небайдужі громадян(к)и з усієї України (і не тільки) — активіст(к)и, експерт(к)и, просто прогресивні люди різного віку та місця проживання — збираються на «Зимову Студреспубліку». Це — унікальне коло однодумців/иць, які покладають свої знання і сили, аби самовіддано «вигризати» відповіді на дуже непрості запитання, котрі стосуються кожного/ї. Люди довгої доброї волі зі всієї України і всього світу мають стати союзниками/цями в справі Модернізації, Прогресу, а не чиїмсь ресурсом.

🔝 Яким чином стати частиною унікального інтелектуально-творчого дійства, де щира солідарність, позитивна змагальність і вироблення потужних альтернативних рішень, то щохвилинна реальність:
facebook.com/studrespublika/posts/3802202216492221

Пандемія викликала таке падіння світової економіки, яке востаннє переживало людство сто років тому, під час епідемії іспанського грипу.

Ми підготували для вас переклад статті з інфографіками про це від економіста-марксиста Майкла Робертса. З неї можна дізнатись про таке:
🔸 чому таким країнам, як Україна, не варто боротись із наслідками коронакризи за рецептами розвинених економік;
🔸 перспективи нової «Тривалої депресії» (низькі обсяги виробництва та повільне зростання доходів);
🔸 як змінюватиметься ринок праці та коли слід чекати на масове безробіття;
🔸 чому позики від МВФ та Світового банку не найкраща ідея для відновлення.
Почитайте цей лонгрід, якщо цікавитесь економічним розвитком і хочете мати під рукою цифри для аргументованої дискусії.

На початку цього року світ нарешті побачив україномовний переклад книжки Девіда Гарві «Бунтівні міста» у видавництві «Медуза». Автор аналізує розвиток міст, як під владою капіталу змінюється міський простір, а гонитва за прибутками робить життя у великих містах нестерпним. На противагу цьому пропонується концепт права на місто — можливості мешканців міста впливати на його розвиток і доступність публічних просторів для усіх людей.

Нагадуємо про рецензію на цю книжку Олексія Вєдрова, яку «Спільне» публікувало, коли книжка вийшла англійською. Незабаром також чекайте на передмову нашої редакторки Альони Ляшевої до українського перекладу книжки!

Нас привчають до того, що в місті все має бути приватним і підкорятись логіці прибутковості. Приватні дитсадки, приватні авто і побільше торгівельних центрів замість муніципальних кінотеатрів та відкритих майданчиків.

🔸 Але цьому є альтернатива. Місто – це спільний простір, у якому ми всі живемо. Спротив існує як серед мережі низових ініціатив, так і на інтелектуальному полі.
Сьогодні ми публікуємо передмову до «Бунтівних міст» відомого дослідника Девіда Гарві, яка нарешті вийшла українською у видавництві Медуза.

🔸 Радіємо, що наш колектив долучився до цієї події. Адже переклав книжку наш редактор В'ячеслав Циба, а передмову написала редакторка Альона Ляшева.
Читайте цей матеріал і замовляйте новинку до своїх бібліотек!

Надії більшості населення на Зеленського не справдились. Разом із розчаруванням повертається поляризація суспільства на два непримиримі табори. Сьогодні це помітно і у конфронтації на вулицях, і у закручуванні гайок в інформаційному полі. Не склалось поки що і з розвитком успішних низових рухів, які могли би це врівноважити.

У своїй публікації Тарас Білоус пропонує поглянути на еволюцію режиму Зеленського, причини підтримки Шарія та звуження рамок плюралізму в Україні.

Рівно 150 років тому народилася Леся Українка. Про її місце в літературі кожен знає зі школи, але на жаль, значно менше відома інша частина її життя — політична.

Тим часом, Леся Українка була співзасновницею першої в Російській імперії української соціал-демократичної організації та протягом багатьох років брала участь у діяльності революційного руху.

Вона зазнала вагомого ідейного впливу свого дядька, засновника українського соціалізму Михайла Драгоманова, але й цікавилася іншими соціалістичними течіями, зокрема марксизмом, який Драгоманов критикував.

Зовсім скоро у нас вийде спеціальна стаття про політичний вимір життя Лесі, а поки що нагадуємо про її післямову до українського перекладу брошури «Хто з чого жиє», звідки взяті слова, що на фото.

Фото: @politkrytyka

❗️Те, що не вдавалось протягнути попередникам, може зробити нинішня влада. Кабмін погодив законопроєкт про «0-годинні трудові угоди» і передасть його на розгляд до Парламенту.

Урядовці нібито турбуються про працівників, які зможуть «вільніше планувати роботу, не прив'язуючись до одного роботодавця та робочого графіку підприємства».

Але в українських реаліях це матиме такі ризики:
☑️ роботодавці не забезпечуватимуть постійною роботою працівників;
☑️ перерви на очікування роботи не оплачуватимуться;
☑️ мінімальна оплата за простій у роботі, на яку посилається Уряд, буде лише 8 годин на місяць;
☑️ 0-годинні контракти можуть містити додаткові умови для звільнення.

Усе це робить становище працівників непередбачуваним, урізає їх права і розширює свободи роботодавцям.
Такі форми трудових відносин уже зустріли опір у розвинених країнах і не повинні пройти у нас.

📍 Нагадуємо про нашу статтю, в якій ми показали небезпеки змін на ринку праці і їх невідповідність європейському досвіду.

Україна відзначає ювілей Лесі Українки. Але переважно її згадують як поетесу й письменницю, а не як політичну діячку і мислительку.
Ми вирішили заповнити цей пробіл 🧐

Дякуємо Михайлу Ляху за лонгрід, а принагідно й Давиду Чичкану за картини.

До речі, ми знаємо, що на головній ілюстрації Леся не між Марксом і Драгомановим, а між останнім та Іваном Франком. Але Франко у статті також згадується.

У продовження марафону видатних революціонерок публікуємо статтю про Розу Люксембург, ровесницю Лесі Українки, у якої також незабаром буде ювілей.

В інтелектуальній та політичній спадщині Рози Люксембург найбільш суперечливою є її позиція з національного питання. Про її політекономічні праці, критику авторитарних методів чи її ідеї про спонтанність робітничих мас вже багато десятиліть ведуться дискусії.
Але сто років тому «люксембургізм» асоціювався в першу чергу з її критикою боротьби за національну незалежність, яку після її смерті зазвичай засуджують як однозначно помилкову, а то й шовіністичну.

Пропонуємо вашій увазі статтю про те, чому з поглядами Рози на національне питання усе насправді не так однозначно.

Чи можливо побудувати масовий феміністичний рух без звернення уваги на проблеми більшості українських жінок, а не лише привілейованих міських освічених професіоналок?

Наближення Міжнародного дня боротьби за права жінок — чудова нагода розпочати дискусію про те, куди має рухатися український фемінізм.
Читайте про це у феміністичному маніфесті на Спільному

Режим Лукашенко устоял, а оппозиция копит силы для новых протестов. Таковы итоги противостояния в Беларуси. Но нас интересует не менее важный вопрос: что случилось с протестами рабочих?
📌Мы поговорили об этом с редакцией левого телеграм-канала @zabastabel. Они не приняли сторону властей или оппозиции и стали успешным примером сотрудничества левых ради продвижения альтернативных изменений в стране.

Несмотря на резкое ограничение свободы во время сталинской эпохи, советские женщины в 1950-х годах добились права на легальное и бесплатное прерывание беременности. И это произошло даже раньше чем во многих западных странах.
🔻Каким же образом советским женщинам удалось обрести политическую субъектность и добиться права на аборт?
В поисках ответа на этот вопрос предлагаем рассмотреть пример министерки здравоохранения СССР Марии Ковригиной в статье исследовательницы Саши Талавер.

Какая связь между киберпанком и рейганомикой? Почему киберпанк хорошо выражает дух позднего капитализма, но при этом ограничен в рисуемой им социальной картине? Есть ли в этом надежда для нашего мира? Читайте об этом в статье Дмитрия Райдера для September.

Также напоминаем о статье автора про киберпанк, которую Спільне публиковало ранее.

А ви знали, що Наполеон прискорив індустріалізацію України? Або чому нинішній Дніпро називали «білим Конго»?
▫️Продовжуємо розказувати про історію соціальної нерівності в анімаціях. Цей випуск про те, як Україна стала найбільш промислово розвиненим регіоном Російської імперії.

Представьте себе работников, которые, как в культовом сериале «Офис», тратят рабочее время на то, чтобы создать хоть какую-то видимость рабочего процесса. «Что за бред?» — скажете вы.

Дэвид Гребер посвятил целую книгу концепту бредовой работы. По утверждению автора, таких видов занятости становится все больше. Детальнее об основных тезисах и проблемных местах его работы читайте в нашей рецензии.

Одним із ключових питань, що розколювали світовий соціалістичний рух протягом більшої частини XX ст. було ставлення до СРСР. Ця перша спроба збудувати посткапіталістичне суспільство стала поштовхом до підйому революційних рухів в усьому світі. Але водночас реалії життя в СРСР, такі як авторитаризм і масові вбивства, дискредитували соціалізм. При цьому сама поява Радянського Союзу суперечила теорії Маркса й Енгельса, а радянський лад мав мало спільного з їхнім баченням соціалізму.

В пошуку вiдповiдi на питання, як ставитись до СРСР, західні марксисти створили низку теорій класової природи радянського суспільства. Публікуємо переклад статті Марселя ван дер Ліндена з оглядом цих теоретичних дискусій.

Коли розчаровують «традиційні» політики, до влади часто приходять антисистемні кандидати. Такою була перемога Зеленського після зневіри людей у попередній правлячій еліті.
▫️Як стверджує Джонатан Хопкін, підйом асистемних рухів виникає по всьому світу внаслідок зростання економічної нерівності. 📌Детальніше про це читайте у рецензії Саміри Аббасової