Фрідріха Енгельса зазвичай сприймають як помічника й популяризатора доробку його значно видатнішого друга — Карла Маркса. Але такий погляд ігнорує власний внесок Енгельса в історико-матеріалістичну думку. Порівняно з Марксом, заглибленим в абстрактні конструкції, Енгельс значно краще знав реальний світ. Після прочитання його книжки «Стан робітничого класу в Британії» Маркс був глибоко вражений книгою та заявив, що Енгельс «дійшов тих самих висновків», що й він, але «іншим шляхом», а точніше, шляхом емпіричного дослідження. Одним із оригінальних внесків Енгельса був його аналіз розвитку озброєнь, війни та мілітаризації.

Сьогодні у нас перший із трьох матеріалів до 200-річного ювілею Енгельса

Ми намагаємось не працювати у вихідні й не турбувати авторів у їхній «вільний час», але проблема у тому, що вільного часу більше не існує. Треба бути постійно зібраними, креативними й готовими кинути усе заради нового проєкту чи підробітку.
Як працівників переводили зі стабільної зайнятості на прекарну і що не так із диктатом креативності — читайте у статті Яни Степанюк для Політичної критики.

В течение XX века многие авторы утверждали, что Энгельс исказил теорию Маркса и возлагали на него ответственность за догматизацию марксистской теории. Пытаясь спасти Маркса от ассоциации со сталинизмом, они списывали все негативные тенденции в марксизме на счет Энгельса.

Но такой взгляд игнорирует то, что выдающийся вклад Энгельса в разработку их общей теории признавал сам Маркс. Энгельс имел лучшие знания во многих отраслях, чем Маркс, и раньше него приходил к некоторым выводам, которые впоследствии озвучивал Маркс в своих работах. Исторический материализм родился в их тесном сотрудничестве.

Энгельс был первым социалистом, который понял важность профсоюзной борьбы. А что касается сталинизма, то Сталин лично исключил из официальной советской теории ряд ключевых установок, вытекающих из работ Энгельса.

Читайте об этом нашу вторую публикацию к 200 летнему юбилею Энгельса.

Якщо ви працюєте віддалено, без оформлення чи фрілансите в секторі «гіг-економіки», то для вас є важливі новини.
☝️Очікувати покращення вашого становища не варто, оскільки держава намагається узаконити найгірші практики, з якими стикаються такі працівники й працівниці. Ба більше, під жорна дерегуляції можуть потрапити зайняті на стандартних умовах, навіть якщо вони є членами профспілок.
🟡 Спрощене звільнення, брак безпечних умов праці та звуження можливостей захисту подається під соусом слідування європейському досвіду.
Детально про ці реформи та їх невідповідність кращим практикам країн ЄС пише Віталій Дудін.

«Чи був Голодомор геноцидом?» — такою була тема дискусії, організованої Німецько-українською комісією істориків у вересні цього року. Але така постановка питання викликали протест із боку Українського інституту національної пам'яті. Як виявилося, кваліфікацію Голодомору як геноциду не можна не лише заперечувати, але й навіть ставити під питання. Коли ж історики наважуються це зробити, втручається політика.

Але зовсім інша ситуація у західному академічному середовищі, де ця тема вже не перше десятиліття є предметом гострих дискусій. Про її учасників та аргументи сторін — читайте у нашій новій публікації

Среди научного вклада Фридриха Энгельса одним из наиболее спорных является его попытка положить в основу марксистской теории диалектическое понимание природы. Но пока некоторые марксисты критиковали его за якобы неудачное распространение концепции диалектики с социальной сферы на природу, многие ученые в области естествознания наоборот — отдавали ему должное за передовые идеи. О том, что именно является ценным во вкладе Энгельса в философию природы, читайте в нашей третьей публикации, посвященной его 200 летнему юбилею

Незважаючи на відтермінування урядом Польщі посилення заборони абортів, масові протести за право вибору жінок не вщухають. Чи лише про лібералізацію абортів йде мова і якими є ширші вимоги та перспективи руху? Читайте в нашому інтерв’ю з учасницями протестів і активістками профспілки «Inicjatywa Pracownicza»

У всьому світі протестують працівники сфери охорони здоров’я. Їх об'єднують спільні гасла: збільшення зарплат, покращення умов праці, боротьба з корупцією при медзакупівлях. До цього тренду приєдналася й Україна. Унікальне для нас явище — багатотисячний низовий рух медсестер — почався із відеозвернення медсестри Ніни Козловської з Київщини та отримав назву "Будь як Ніна".
Про розвиток руху в часи пандемії читайте у нашій новій статті.

Осенью этого года горняки Кривого Рога организовали одну из крупнейших забастовок в Украине за последние несколько лет. Рабочие заблокировали добычу железной руды на шахтах КЖРК, принадлежащего структурам двух самых богатых людей Украины — Рината Ахметова и Игоря Коломойского.

О ходе забастовки, её итогах и своих впечатлениях четверо сотрудников шахты «Октябрьская» рассказали Игорю Бурдыге для openDemocracy.

Лише 1%. Такої частки грошей, які витрачають зараз багаті країни на підтримку своїх економік, вистачило би, щоб не допустити голоду для 270 млн людей, які зіткнуться з ним через коронакризу.
Але цього не станеться. Можливо тому, що голод не перетне кордонів, на відміну від вірусу. Тож країнам Третього світу залишається тільки накопичувати борги і чекати на спад пандемії. До них долучається й Україна, яка готова йти на все нові умови кредиторів, щоб закрити дірки в бюджеті.

Читайте більше про глобальні наслідки локдауну в нашій статті.

25 листопада в Україні розпочалася кампанія #16_днів_проти_насильства. В рамках цієї ініціативи ми поспілкувалися з активістками львівської організації «Феміністична майстерня».
Про те, які події Феммайстерня організувала до цієї кампанії, а також про їхню роботу з підлітками та ширший контекст феміністичного середовища в Україні, читайте в інтерв’ю для «Спільного».

Якщо вам небайдужі питання етики, моральні дилеми, римо-католицька теологія, або ж просто цікаво дізнатися, як між собою пов'язані Блез Паскаль і єзуїти, то почитайте нашу трохи нетипову статтю на ці теми. Тарас Білоус розповідає історію діалектичного підходу в моральній теології, що занепав понад триста років тому й відродився у 1980-х роках завдяки появі біоетики.

В Україні офіційно налічується уже понад півмільйона людей, які перехворіли на ковід. Але навіть негативний ПЛР-тест не завжди означає повне одужання. У багатьох хворих симптоми й ускладнення тривають місяцями.
Чому у нас досі немає державної програми реабілітації для них і як із цим справляються в українських реаліях розбирався Олексій Гавриленко.

Чи пам’ятаєте ви свою першу виховательку? Чи є у вас діти, які відвідують дитсадок?
Ми пропонуємо уявити себе на місці молодих матерів і працівниць дитсадків, побачити яку важливу роль ці заклади відіграють для нашого суспільства.
🔸 Подивіться нашу статтю із тестами, інфографіками, прямою мовою та цікавою інформацією про дошкільну освіту в Україні.

Уявіть собі школу, де замість звичайних предметів викладають «Навчаємося разом», «Основи самоменеджменту» та «Вступ до професії», а також, що усі предмети взаємопов’язані. Наприклад, якщо на природознавстві діти вчили клас птахів, то й на читанні й математиці вони розглядають теми й задачі, що стосуються тих самих птахів. Ні, це не Фінляндія, а проект під назвою «Інтелект України», що стартував з 2018 року. От тільки на відміну від Фінляндії доступ до такого навчання матимуть не всі діти, а лише обрані. Чи призведе подібний проект до поглиблення нерівності на початкових етапах освіти? Читайте про це у нашій публікації.

Вчера в Киеве и Львове прошли протесты медиков, требовавшие увеличения зарплат и улучшения условий труда. Даже во время пандемии коронавируса наша власть не начала ценить работу тех, от кого зависит жизнь и здоровье всего общества. В госбюджете Украины на 2021 на медицину заложили вдвое меньше, чем просило Министерство здравоохранения.

О том, чем живут медики сегодня, читайте в интервью основательницы движения медсестер Нины Козловской для openDemocracy
Также напоминаем о нашей статье про развитие движения #БудьякНіна во время пандемии

О Беларуси все меньше пишут в СМИ, но протесты там не прекратились, как и репрессии против их участников.

Александра Алексеева поговорила с оппозиционными активистами и социологом Олегом Журавлевым о давлении властей, бегстве в Украину от тюремного заключения, и трансформации протеста.

Любі читачі та читачки, якщо ви хочете отримати у подарунок від «Спільного» на Новий рік наші друковані випуски журналу — напишіть нам про це до 28-го грудня й ми надішлемо їх вам безкоштовно поштою (пересилка за ваш рахунок).

NB: Залишились примірники п'ятого випуску та з сьомого по дванадцятий — https://commons.com.ua/uk/p/journal/

UPD: писати @ahatanhel або на пошту: editors.commons@gmail.com

Споживання викопного палива — головна причина глобального потепління. Але чи зможе людство відмовитися від нього, щоб урятувати себе? Чи можливий справедливий перехід до відновлювальних джерел енергії? Що це значить для української енергетичної системи та як виглядають українсько-російські газові відносини у світлі кліматичних змін? Про все це ми поговорили з Саймоном Пірані, дослідником Оксфордського інституту енергетичних досліджень.

Відправляючи вчора ці півтори сотні примірників у сорок куточків України, ми зрозуміли, що розсилки треба робити частіше 🙂
Дякуємо вам за таку приємну увагу!
🎄
Цей рік був для нас так само важким, як і для вас. Але ми його витримали й бажаємо усім, щоб наступний 2021 рік був кращим!

Ми не будемо додавати вам ще одні підсумки року. Натомість дамо слово нашим редакторам, які розкажуть про найважливішу на їх думку публікацію за 2020 рік.
✅Почнемо із Володимира Артюха:
«Якось молодий італійський журналіст Антоніо Грамші сказав, що ненавидить свято Нового Року. Воно дає фальшиву надію на розрив у тяжкій монотонності посвякдення і новий початок кращого життя.
Багато-хто чекав кінця цього року, сподіваючись, що зміна каледарної дати поверне життя до початку пандемії, кризи та інших нещасть. Проте численні матеріали нашого журналу дають зрозуміти, що попри календарний фетишизм «нормальність» нікуди не щезала. Це був ще один рік націоналістичної та авторитарної реакції, руйнування довкілля, прекаризації праці та протестів по всьому світу.

🔸Тому я пропоную почитати цю статтю Дениса Горбача як нагадування про довготривалу «нормальність», яка залишиться з нами в наступному році. Спираючись на думки вже зрілого Грамші, автор показує як повсякдення просякнуте «нормальними» поступками, які ми ніби й добровільно робимо, але які лишають нам тільки календарні ілюзії щодо змін свого становища на краще».