30 вересня, через кілька днів після початку бойових дій у Нагірному Карабасі, з’явилася антивоєнна заява від азербайджанської лівої молоді із закликом припинити війну та відновити діалог. Після цього їм посипалися погрози — з початком війни влада, опозиція та деполітизована більшість в Азербайджані об’єдналися у спільному прагненні взяти реванш за всі попередні поразки.

Публікуємо переклад інтерв'ю з одним із авторів цієї заяви для openDemocracy.

Уже завтра в 13:00 відкриваємо нашу конференцію.
В Україні переплелися кілька кризових явищ: війна, економічна криза й пандемія. Відповідь влади на ці виклики — урізання та невтручання у соціальне відтворення. Такі дії погіршують становище жінок, які виконують оплачувану та неоплачувану працю у сім'ї, медзакладах та дитсадках.
Це призводить до того, що соціальне відтворення «адаптується» під економічні обставини та форс-мажорні виклики.
Ми поговоримо про причини та наслідки такої «адаптації».

Будемо раді, якщо ви також долучитесь до цієї важливої події за лінком

Вчора на парламентських виборах у Новій Зеландії впевнену перемогу здобула Лейбористська партія на чолі з чинною прем’єркою Джасіндою Ардерн.
Такою була відповідь новозеландців на політику партії, яка намагається зменшувати соціальну нерівність, робити доступною освіту й медицину для більшості населення. Цьогоріч уряд довів свою ефективність і у боротьбі з коронавірусом — у країні хвороба забрала життя лише 25 людей.
Нагадуємо про статтю Дениса Пілаша з оглядом політичного ландшафту цієї країни.

Минулого року відбувся злам у риториці української інтелігенції, яка раптово усвідомила себе меншістю в українському суспільстві. Ті, хто ще шість років тому оспівували «героїзм українського народу» й «народження нової української нації» на Майдані, об'єдналися навколо символу «25%» та наповнилися зверхньою ненавистю до більшості українців, які проголосували за «не того» кандидата.

Радимо прочитати статтю нашого редактора Дениса Горбача на openDemocracy, у якій він критично розглядає цей елітаристський популізм українського «громадянського суспільства».

📣15 жовтня завершився протест шахтарів КЗРК. Останніми на поверхню піднялись працівники шахти «Октябрська», які знаходилися під землею 43 дні. Так завершився один із наймасовіших і найтриваліших виступів робітників за покращення умов праці в Україні за останні роки.
🟡 Робітники добилися підвищення зарплат на 38% для наземних професій й тих підземних працівників, які мали низькі заробітки і на 21% для всіх інших підземних працівників.
🟡 Також їм вдалось відстояти пенсійні пільги за роботу в шкідливих умовах.
👇Рекомендуємо прочитати публікацію Соціального руху (@socruh) про підсумки підземного страйку

Цієї суботи, в день тиші перед місцевими виборами ми запрошуємо вас відпочити від виборних перегонів і поговорити про більш довгострокові й не менш актуальні питання для України.
Перша дискусія, присвячена житловій політиці, починається о 13:00 — https://www.facebook.com/events/791051231693358/

Під час цієї дискусії в суботу обговоримо екологічні проблеми країни, чия економіка все більше тримається на аграрці https://www.facebook.com/events/1283314638694851

Протягом останніх років в публічному просторі точиться боротьба між двома проєктами вшанування загиблих у Бабиному Яру. Діяльність Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» наразилася на шквал критики в українських ЗМІ через російське громадянство частини його ініціаторів. Особливо гострими баталії стали після залучення режисера Іллі Хржановського до розробки художньої концепції Центру. Водночас другий проєкт зазнав критики в міжнародних наукових колах, але вона лишилася майже не поміченою українськими медіа.

Про історію конфліктів пам'яті Бабиного Яру, концептуальні розбіжності у візіях комеморації двох проєктів та їхні недоліки читайте у статті Анни Купінської.

Пандемия COVID-19 и глобальный карантин лишили работы массы людей во всем мире. Однако корпорация Amazon в это время получила рекордные доходы благодаря увеличению спроса на доставку и облачные сервисы. В этом году рыночная капитализация компании Amazon возросла до $ 1,58 трлн, опередив Microsoft. В то же время,Amazon является ведущей компанией по развитию технологий контроля рабочих, которые подвергаются безжалостной эксплуатации на её складах.
Детальнее об усилении корпоративной власти и борьбе рабочих за лучшие условия труда в Amazon читайте в нашем переводе.

Права людини — один із головних аргументів, до яких апелюють борці за більш егалітарне і справедливе суспільство. За минулі пів століття з'явилося безліч правозахисних організацій у всьому світі. Але водночас у світі відбувалося зростання соціальної нерівності, що призвело до появи нових авторитарних тенденцій. Як наслідок, слова «криза прав людини» й заклики звернути більше уваги на соціальні й економічні права почали звучати навіть в ООН.

Як так сталося, що дискурс «прав людини» був використаний для проведення реформ, які поглибили соціальну нерівність і призвели до появи нових расистських рухів? Про це, а також чому небезпечна «деполітизація» прав людини, читайте в нашому перекладі післямови до книжки Джесіки Вайт.

«Майбутнє Донбасу: замороження конфлікту чи реінтеграція» — це завершальна дискусія нашої конференції «Фоєрбах 11. Україна між локальними і глобальними кризами». В дискусії взяли участь Сергій Куделя (політолог, Бейлорський університет), Михайло Мінаков (політичний філософ, Інститут Кеннана), Ніна Потарська (національна координаторка Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу) та Енріке Менендес (голова Інституту регіональної політики), модерував Ігор Бурдига (журналіст видання Ґрати).

Запис цієї та іншої дискусій доступний на нашій сторінці у фб — https://www.facebook.com/commons.com.ua/videos/648573642686155/

Хоча в період кризи все більше домашньої, доглядової праці лягає на плечі жінок, проблемами соціального відтворення часто нехтують на рівні державної політики. І Україна, що стоїть на роздоріжжі політичної, економічної і військової кризи, приправленими коронакризою, тут зовсім не виняток. Про ці проблеми, а також про знецінення жіночої праці та поглиблення нерівностей на прикладі сектору дошкільної освіти читайте в статті Оксани Дутчак.

В усьому світі зараз стежать за підрахунками голосів у США, адже результати тамтешніх виборів вплинуть на всіх. Але хто би не став новим президентом, він не зупинить занепад США і втрату ними глобальної гегемонії. Чому — читайте в нашому перекладі вступу до книжки видатного американського історичного соціолога Річарда Лахмана.

Скорочення робочого дня було важливою вимогою робітничого руху з часу його появи на світ. Але на жаль, для більшості людей світу восьмигодинний робочий день і досі залишається недосяжним.
Наша сьогоднішня стаття присвячена історії робітників Індії, які у XIX сторіччі працювали у важких умовах по 12–14 годин на день. Навіть тоді вони боролися за ніч — час, який належав тільки їм і у який вони здобували освіту у вечірніх школах.

Поразка Дональда Трампа на виборах у США викликала хвилю радості серед лібералів в усьому світі. Але якщо «повернення до нормальності», яке обіцяє Джо Байден, поверне Штати до політики часів Обами та Клінтона, то це може спричинити новий підйом правого популізму.

Засновник американського соціалістичного журналу Jacobin Баскар Сункара пояснює, чому і як демократам треба змінити свою політику, щоб запобігти приходу до влади нового, ще гіршого авторитарного лідера.

Робітничі заворушення на головних промислових підприємствах і заклики до загального політичного страйку стали важливою частиною нинішніх протестів у Білоусі. Вперше за останні двадцять років робітничий клас зіграв таку важливу роль у пострадянських «кольорових революціях». В українських майданах робітничий рух не грав жодної важливої ролі, але цього року в Кривому Розі вибухнув безпрецедентний за тривалістю підземний страйк гірників.

Чи свідчить це про початок нового підйому робітничого руху на пострадянському просторі? Який стан і можливості для боротьби в робітничого класу України та Білорусі зараз? Читайте про це у статті наших редакторів Володимира Артюха та Дениса Горбача:
частина перша, частина друга

Фрідріха Енгельса зазвичай сприймають як помічника й популяризатора доробку його значно видатнішого друга — Карла Маркса. Але такий погляд ігнорує власний внесок Енгельса в історико-матеріалістичну думку. Порівняно з Марксом, заглибленим в абстрактні конструкції, Енгельс значно краще знав реальний світ. Після прочитання його книжки «Стан робітничого класу в Британії» Маркс був глибоко вражений книгою та заявив, що Енгельс «дійшов тих самих висновків», що й він, але «іншим шляхом», а точніше, шляхом емпіричного дослідження. Одним із оригінальних внесків Енгельса був його аналіз розвитку озброєнь, війни та мілітаризації.

Сьогодні у нас перший із трьох матеріалів до 200-річного ювілею Енгельса

Ми намагаємось не працювати у вихідні й не турбувати авторів у їхній «вільний час», але проблема у тому, що вільного часу більше не існує. Треба бути постійно зібраними, креативними й готовими кинути усе заради нового проєкту чи підробітку.
Як працівників переводили зі стабільної зайнятості на прекарну і що не так із диктатом креативності — читайте у статті Яни Степанюк для Політичної критики.

В течение XX века многие авторы утверждали, что Энгельс исказил теорию Маркса и возлагали на него ответственность за догматизацию марксистской теории. Пытаясь спасти Маркса от ассоциации со сталинизмом, они списывали все негативные тенденции в марксизме на счет Энгельса.

Но такой взгляд игнорирует то, что выдающийся вклад Энгельса в разработку их общей теории признавал сам Маркс. Энгельс имел лучшие знания во многих отраслях, чем Маркс, и раньше него приходил к некоторым выводам, которые впоследствии озвучивал Маркс в своих работах. Исторический материализм родился в их тесном сотрудничестве.

Энгельс был первым социалистом, который понял важность профсоюзной борьбы. А что касается сталинизма, то Сталин лично исключил из официальной советской теории ряд ключевых установок, вытекающих из работ Энгельса.

Читайте об этом нашу вторую публикацию к 200 летнему юбилею Энгельса.

Якщо ви працюєте віддалено, без оформлення чи фрілансите в секторі «гіг-економіки», то для вас є важливі новини.
☝️Очікувати покращення вашого становища не варто, оскільки держава намагається узаконити найгірші практики, з якими стикаються такі працівники й працівниці. Ба більше, під жорна дерегуляції можуть потрапити зайняті на стандартних умовах, навіть якщо вони є членами профспілок.
🟡 Спрощене звільнення, брак безпечних умов праці та звуження можливостей захисту подається під соусом слідування європейському досвіду.
Детально про ці реформи та їх невідповідність кращим практикам країн ЄС пише Віталій Дудін.

«Чи був Голодомор геноцидом?» — такою була тема дискусії, організованої Німецько-українською комісією істориків у вересні цього року. Але така постановка питання викликали протест із боку Українського інституту національної пам'яті. Як виявилося, кваліфікацію Голодомору як геноциду не можна не лише заперечувати, але й навіть ставити під питання. Коли ж історики наважуються це зробити, втручається політика.

Але зовсім інша ситуація у західному академічному середовищі, де ця тема вже не перше десятиліття є предметом гострих дискусій. Про її учасників та аргументи сторін — читайте у нашій новій публікації