25 вересня — день всесвітніх дій за клімат, ініційований рухом #Fridays_For_Future. В українських містах сьогодні також відбуваються акції з вимогою боротися з кліматичною кризою. З цієї нагоди актуалізуємо наш переклад відкритого листа Грети Тунберг та інших активісток і активістів FFF.

27 сентября активизировался конфликт в Нагорном Карабахе, который продолжается уже более тридцати лет. В Армении и в Азербайджане объявили военное положение, с обеих сторон есть погибшие и раненые.

В прошлом году мы публиковали интервью с социальными исследователями из Азербайджана, которые живут в Германии. Севиль Гусейнова и Сергей Румянцев также состоят в армяно-азербайджанской организации Imagine, целью которой является мирная трансформация конфликта. Увы, но со вчерашнего дня в Карабахе вновь льётся кровь.

Ми часто стикаємося з людьми, чиї погляди кардинально відрізняються від наших. Зрештою, певна їх кількість приходить до нас у коментарі. Але чи треба намагатися їх переконувати, наводячи логічні аргументи?

Міжнародне об’єднання профспілок Індустріальні робітники світу (IPC) пропонує свій метод переконання, в основі якого — активне слухання. Детальніше про це читайте у перекладі на Спільному.

Ці історії розказали нам випускники Києво-Могилянської академії. Та подібні проблеми із навчанням під час карантину є у всіх українських вузах.
Чому адміністрації вишів не йдуть на поступки студентству та прикриваються вимогами міністерства? Чому українські навчальні заклади не такі гнучкі, як у деяких країнах Західної Європи?

Читайте про це у нашій статті про освіту й карантин в українських умовах.

Дискусії на складні та дійсно актуальні теми, лекції без академічної чи політичної цензури та презентації унікальних досліджень. Усі ці події ви зможете відвідати під час щорічної конференції Спільного «Фоєрбах 11» за участі дослідників/-ць та активістів/-ок із найрізноманітніших сфер та різних країн.

Відкриває її тематичний блок із проблем соціального відтворення в Україні. Деталі дізнавайтеся у FB події та слідкуйте за наступними анонсами.

Женщины с цветами в белых платьях поют колыбельную для режима — такими изображают участниц белорусских протестов. Но так ли все романтично на самом деле? Зачем продвигают маркетинговую кампанию «с женским лицом» и какая роль женщин в политической жизни современной Беларуси?
Читайте об этом в нашем интервью.

Карантинные меры приумножили количество социальных проблем, которые ложатся на плечи женщин. Особенно остро это коснулось тех, кто проживает вдоль линии разграничения на Донбассе. Многие часы бесплатной заботы о близких, которые никогда не зачтутся в трудовой стаж, совмещение воспитания детей и работы - и все это без нормального транспортного сообщения.
Об этих проблемах и о причинах гендерного неравенства в Украине читайте в статье Нины Потарской.

30 вересня, через кілька днів після початку бойових дій у Нагірному Карабасі, з’явилася антивоєнна заява від азербайджанської лівої молоді із закликом припинити війну та відновити діалог. Після цього їм посипалися погрози — з початком війни влада, опозиція та деполітизована більшість в Азербайджані об’єдналися у спільному прагненні взяти реванш за всі попередні поразки.

Публікуємо переклад інтерв'ю з одним із авторів цієї заяви для openDemocracy.

Уже завтра в 13:00 відкриваємо нашу конференцію.
В Україні переплелися кілька кризових явищ: війна, економічна криза й пандемія. Відповідь влади на ці виклики — урізання та невтручання у соціальне відтворення. Такі дії погіршують становище жінок, які виконують оплачувану та неоплачувану працю у сім'ї, медзакладах та дитсадках.
Це призводить до того, що соціальне відтворення «адаптується» під економічні обставини та форс-мажорні виклики.
Ми поговоримо про причини та наслідки такої «адаптації».

Будемо раді, якщо ви також долучитесь до цієї важливої події за лінком

Вчора на парламентських виборах у Новій Зеландії впевнену перемогу здобула Лейбористська партія на чолі з чинною прем’єркою Джасіндою Ардерн.
Такою була відповідь новозеландців на політику партії, яка намагається зменшувати соціальну нерівність, робити доступною освіту й медицину для більшості населення. Цьогоріч уряд довів свою ефективність і у боротьбі з коронавірусом — у країні хвороба забрала життя лише 25 людей.
Нагадуємо про статтю Дениса Пілаша з оглядом політичного ландшафту цієї країни.

Минулого року відбувся злам у риториці української інтелігенції, яка раптово усвідомила себе меншістю в українському суспільстві. Ті, хто ще шість років тому оспівували «героїзм українського народу» й «народження нової української нації» на Майдані, об'єдналися навколо символу «25%» та наповнилися зверхньою ненавистю до більшості українців, які проголосували за «не того» кандидата.

Радимо прочитати статтю нашого редактора Дениса Горбача на openDemocracy, у якій він критично розглядає цей елітаристський популізм українського «громадянського суспільства».

📣15 жовтня завершився протест шахтарів КЗРК. Останніми на поверхню піднялись працівники шахти «Октябрська», які знаходилися під землею 43 дні. Так завершився один із наймасовіших і найтриваліших виступів робітників за покращення умов праці в Україні за останні роки.
🟡 Робітники добилися підвищення зарплат на 38% для наземних професій й тих підземних працівників, які мали низькі заробітки і на 21% для всіх інших підземних працівників.
🟡 Також їм вдалось відстояти пенсійні пільги за роботу в шкідливих умовах.
👇Рекомендуємо прочитати публікацію Соціального руху (@socruh) про підсумки підземного страйку

Цієї суботи, в день тиші перед місцевими виборами ми запрошуємо вас відпочити від виборних перегонів і поговорити про більш довгострокові й не менш актуальні питання для України.
Перша дискусія, присвячена житловій політиці, починається о 13:00 — https://www.facebook.com/events/791051231693358/

Під час цієї дискусії в суботу обговоримо екологічні проблеми країни, чия економіка все більше тримається на аграрці https://www.facebook.com/events/1283314638694851

Протягом останніх років в публічному просторі точиться боротьба між двома проєктами вшанування загиблих у Бабиному Яру. Діяльність Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» наразилася на шквал критики в українських ЗМІ через російське громадянство частини його ініціаторів. Особливо гострими баталії стали після залучення режисера Іллі Хржановського до розробки художньої концепції Центру. Водночас другий проєкт зазнав критики в міжнародних наукових колах, але вона лишилася майже не поміченою українськими медіа.

Про історію конфліктів пам'яті Бабиного Яру, концептуальні розбіжності у візіях комеморації двох проєктів та їхні недоліки читайте у статті Анни Купінської.

Пандемия COVID-19 и глобальный карантин лишили работы массы людей во всем мире. Однако корпорация Amazon в это время получила рекордные доходы благодаря увеличению спроса на доставку и облачные сервисы. В этом году рыночная капитализация компании Amazon возросла до $ 1,58 трлн, опередив Microsoft. В то же время,Amazon является ведущей компанией по развитию технологий контроля рабочих, которые подвергаются безжалостной эксплуатации на её складах.
Детальнее об усилении корпоративной власти и борьбе рабочих за лучшие условия труда в Amazon читайте в нашем переводе.

Права людини — один із головних аргументів, до яких апелюють борці за більш егалітарне і справедливе суспільство. За минулі пів століття з'явилося безліч правозахисних організацій у всьому світі. Але водночас у світі відбувалося зростання соціальної нерівності, що призвело до появи нових авторитарних тенденцій. Як наслідок, слова «криза прав людини» й заклики звернути більше уваги на соціальні й економічні права почали звучати навіть в ООН.

Як так сталося, що дискурс «прав людини» був використаний для проведення реформ, які поглибили соціальну нерівність і призвели до появи нових расистських рухів? Про це, а також чому небезпечна «деполітизація» прав людини, читайте в нашому перекладі післямови до книжки Джесіки Вайт.

«Майбутнє Донбасу: замороження конфлікту чи реінтеграція» — це завершальна дискусія нашої конференції «Фоєрбах 11. Україна між локальними і глобальними кризами». В дискусії взяли участь Сергій Куделя (політолог, Бейлорський університет), Михайло Мінаков (політичний філософ, Інститут Кеннана), Ніна Потарська (національна координаторка Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу) та Енріке Менендес (голова Інституту регіональної політики), модерував Ігор Бурдига (журналіст видання Ґрати).

Запис цієї та іншої дискусій доступний на нашій сторінці у фб — https://www.facebook.com/commons.com.ua/videos/648573642686155/

Хоча в період кризи все більше домашньої, доглядової праці лягає на плечі жінок, проблемами соціального відтворення часто нехтують на рівні державної політики. І Україна, що стоїть на роздоріжжі політичної, економічної і військової кризи, приправленими коронакризою, тут зовсім не виняток. Про ці проблеми, а також про знецінення жіночої праці та поглиблення нерівностей на прикладі сектору дошкільної освіти читайте в статті Оксани Дутчак.

В усьому світі зараз стежать за підрахунками голосів у США, адже результати тамтешніх виборів вплинуть на всіх. Але хто би не став новим президентом, він не зупинить занепад США і втрату ними глобальної гегемонії. Чому — читайте в нашому перекладі вступу до книжки видатного американського історичного соціолога Річарда Лахмана.

Скорочення робочого дня було важливою вимогою робітничого руху з часу його появи на світ. Але на жаль, для більшості людей світу восьмигодинний робочий день і досі залишається недосяжним.
Наша сьогоднішня стаття присвячена історії робітників Індії, які у XIX сторіччі працювали у важких умовах по 12–14 годин на день. Навіть тоді вони боролися за ніч — час, який належав тільки їм і у який вони здобували освіту у вечірніх школах.