«Криза ідентичності» чи боротьба за її «визнання» стали звичними висловами в наукових і активістських середовищах. Без терміна «ідентичність» уже важко уявити обговорення питань гендеру, сексуальності, політики пам'яті тощо. Але до середини минулого століття це слово ніколи не вживалося у тих значеннях, які є звичними для нас сьогодні. Про які культурні зміни це може свідчити й чи справді нам не обійтися без цього слова?

Мері Моран, за допомогою культурно-матеріалістичного підходу «ключових слів» Реймонда Вільямса, аналізує еволюцію значення слова та соціальний контекст США 1950-1960-х років, коли воно стало центральним для сучасної політики. Дякуємо за переклад Павлу Шопіну.

Существует распространенный стереотип о марксизме как теории, которая не имеет ничего общего с экологией. Даже больше — марксизм ассоциируется с технологическим оптимизмом и приоритетом развития тяжелой промышленности без учета экологических последствий. Но за последние несколько десятилетий произошло переоткрытие экологической составляющей интеллектуального наследства Маркса и Энгельса, что позволило поставить этот стереотип под сомнение. Предлагаем вашему вниманию статью Джона Беллами Фостера о сложных взаимоотношениях марксизма и экологической теории и практики.

Другого вересня, не доживши до шістдесятиліття, помер Девід Гребер, американський антрополог і анархіст, професор Лондонської школи економіки і, можливо, найвпливовіший лівий антрополог останніх двох десятиліть. Вирісши в нью-йоркській родині робітників-соціалістів, Гребер став анархістом та обрав академічну кар’єру. Він захистив дисертацію про магію, рабство та політику на Мадагаскарі під науковим керівництвом одного з засновників економічної антропології Маршала Салінза, а автор книги про марксизм в антропології та спеціаліст з Мадагаскару Моріс Блок назвав Гребера «найкращим антропологом-теоретиком свого покоління». Активістська діяльність Гребера була пов’язана з найбільш значущими соціальними рухами минулого десятиліття, від «Окупуй Вол-стріт» (Греберу приписують авторство гасла «Ми 99 %») до «Повстання проти вимирання» і радикального руху всередині британської партії Лейбористів.

Крім своїх ранніх книг, присвячених антропології вартості, анархістській антропології та рухові за глобальну справедливість, Гребер написав кілька праць, що стали бестселлерами минулого десятиліття. Книга «Борг: перші 5000 років» (2011), з основними аргументами якої ви можете ознайомитися на нашому сайті (https://t.ly/0mKC), розповідає історію виникнення боргу з державного примусу, а грошей — з боргу. Долучаючись до пост-кризових дебатів, Гребер заперечував теорію грошей мейнстрімної економіки і закликав вивчати «щоденний комунізм», що ґрунтується на взаємному обміні та відчутті солідарності. Книжка «Паскудні роботи: теорія» (2018) виросла з неймовірно популярного есе 2013 року, яке ми переклали на Спільному (https://t.ly/26Mw). У ній Гребер стверджує, що десь половина всіх видів праці в сучасному західному капіталізмі не має раціонального обґрунтування, а є результатом «менеджерського феодалізму» та глибоко вкоріненої ідеї про те, що праця — це обов’язок і основа людської гідності. Альтернативу ірраціональності капіталістичної праці Гребер вбачав у безумовному базовому доході.

Останніми роками Гребер видав у співавторстві зі своїм вчителем Салінзом книгу «Про царів», де вони аналізували соціальне походження та міфологічне оформлення домодерної суверенності. З британським археологом Девідом Венгровом Гребер працював над рукописом праці під робочою назвою «Світанок всього», що мала б переосмислити так звані «доісторичні» суспільства та епохальне значення «неолітичної революції»; уявлення про задум цієї книги можна скласти з їхньої спільної статті, перекладеної на Спільному (https://t.ly/IsOO). Наступним його проектом мало б стати дослідження про піратів та історії, які вони про себе створювали. Гребер був редактором наукового видання у відкритому доступі «ХАУ: Журнал антропологічної теорії» (haujournal.org), співрозмовником і вчителем безлічі політично ангажованих дослідників. Багато з них не поділяли його погляди, але всі були вдячні за інтелектуальний і політичний стимул, який давала ерудиція, сміливість і емпатія Девіда Гребера.

☝️Тексти Девіда Гребера, перекладені на Спільному:
📌 Борг: історія перших п’яти тисяч років — https://t.ly/0mKC
📌 Що таке борг? — https://t.ly/b0q3
📌 Про феномен паскудної роботи — https://t.ly/26Mw
📌 Як змінити хід історії людства? (принаймні ту її частину, що вже відбулася) — https://t.ly/IsOO

☝️Тексти про Гребера на Спільному:
📌 Крістофер Ші. «Академічне вигнання» радикального антрополога — https://t.ly/kwVC
📌 Кирилл Телин. Игра в бюрократию, или два Бэтмена в столе (рецензія на книжку Гребера) — https://t.ly/aJmi

Причинами джентрифікації зазвичай вважають попит представників середнього класу на житло в колишніх робітничих районах. Але чи справді саме це стоїть у центрі трансформації міста? Відомий маркситський географ Ніл Сміт наголошує, що просторові зміни радше є результатом переміщення капіталу. Опублікована понад 40 років тому, ця робота вже стала класичною. І хоч дослідження стосувалося міст США, воно є корисним і для аналізу пострадянських реалій.

У Кривому Розі триває підземна акція гірників. Робітники вимагають підвищення зарплати та збереження пільг. Зараз під землею протестує понад чотири сотні працівників «Криворізького залізорудного комбінату», яким володіє група СКМ Ріната Ахметова і «Приват» Ігоря Коломойського.

Про причини протесту пише Віталій Дудін.

Ерік Райнерт — норвезький економіст, послідовний критик неолібералізму та захисник протекціоністської політики. Орися Грудка написала огляд його найвідомішої книжки «Як багаті країни стали багатими і чому бідні країни залишаються бідними», перевиданої минулого року в Україні.

Багатьом колишнім мешканцям Донбасу знайоме відчуття «тимчасовості», ніби ситуація вдома скоро прийде до норми і можна буде повернутися. Державні інституції України і досі діють так, ніби конфлікт є тимчасовим явищем.

Про почуття переселенців, бюрократичні перешкоди і обмеження — читайте в дослідженні аспірантки Оксфордського університету Емми Рімпіляйнен.

25 років тому була укладена Пекінська декларація та Платформа дій — міжнародні стратегічні документи ООН, які мали б забезпечити прогрес у встановленні гендерної рівності. Наша редакторка Оксана Дутчак пояснює основну ваду цього документу.

Вже два тижні криворізькі гірники перебувають під землею, вимагаючи збільшення зарплати й покращення умов праці. Сьогодні страйкарі заявили, що на шахтах працівники СБУ почали допити. Радимо почитати репортаж від @politkrytyka з місця подій.

В часи, коли стало модним говорити, що «робітничого класу вже немає», єдиним соціальним класом, про який можна згадувати у «пристойному» товаристві став середній клас. Його зміцнення проголосили необхідною умовою стабільних ліберальних демократій. Але яка соціальна дійсність ховається за цим терміном і що відбувається з глобальним середнім класом в сучасному світі?

Професор соціології Кембриджського університету Йоран Тернбон розповідає про походження цього терміну та долю середніх класів у різних частинах світу в статті для New Left Review. Дякуємо Павлу Шопіну за переклад.

На родине Владимира Зеленского — в Кривом Роге — продолжаются протесты горняков. Но пока что их игнорирует и Президент, и большинство украинских СМИ. Вместо этого украинские спецслужбы уже начали угрожать протестующим.

О причинах недовольства и требованиях горняков пишет Алёна Ткалич.

Кілька попередніх тижнів були ознаменовані боротьбою проєктів за гроші з «бюджету участі». Також розгорнулися дискусії, які можна звести до звинувачення «неправильного народу» у намаганні відремонтувати школи чи дитсадки за гроші «громадського бюджету». Фейсбучна інтелігенція щиро не розуміє, чому люди голосують за ремонт у навчальних закладах, замість того аби підтримати облаштування велодоріжок.

Денис Горбач розповідає про те, як батьківські комітети стали прикладом громадянського суспільства в умовах, коли держава систематично не виконує власні зобов’язання, перетворюючи їхнє виконання з норми на приз.

Протести руху Black Lives Matter у Сполучених Штатах актуалізували суперечки навколо соціальної, а не біологічної природи раси. Пропонуємо до ознайомлення два есе теоретика раси Гаррі Чанга, який у своїх судженнях спирається на Марксову теорію вартості.

25 вересня — день всесвітніх дій за клімат, ініційований рухом #Fridays_For_Future. В українських містах сьогодні також відбуваються акції з вимогою боротися з кліматичною кризою. З цієї нагоди актуалізуємо наш переклад відкритого листа Грети Тунберг та інших активісток і активістів FFF.

27 сентября активизировался конфликт в Нагорном Карабахе, который продолжается уже более тридцати лет. В Армении и в Азербайджане объявили военное положение, с обеих сторон есть погибшие и раненые.

В прошлом году мы публиковали интервью с социальными исследователями из Азербайджана, которые живут в Германии. Севиль Гусейнова и Сергей Румянцев также состоят в армяно-азербайджанской организации Imagine, целью которой является мирная трансформация конфликта. Увы, но со вчерашнего дня в Карабахе вновь льётся кровь.

Ми часто стикаємося з людьми, чиї погляди кардинально відрізняються від наших. Зрештою, певна їх кількість приходить до нас у коментарі. Але чи треба намагатися їх переконувати, наводячи логічні аргументи?

Міжнародне об’єднання профспілок Індустріальні робітники світу (IPC) пропонує свій метод переконання, в основі якого — активне слухання. Детальніше про це читайте у перекладі на Спільному.

Ці історії розказали нам випускники Києво-Могилянської академії. Та подібні проблеми із навчанням під час карантину є у всіх українських вузах.
Чому адміністрації вишів не йдуть на поступки студентству та прикриваються вимогами міністерства? Чому українські навчальні заклади не такі гнучкі, як у деяких країнах Західної Європи?

Читайте про це у нашій статті про освіту й карантин в українських умовах.

Дискусії на складні та дійсно актуальні теми, лекції без академічної чи політичної цензури та презентації унікальних досліджень. Усі ці події ви зможете відвідати під час щорічної конференції Спільного «Фоєрбах 11» за участі дослідників/-ць та активістів/-ок із найрізноманітніших сфер та різних країн.

Відкриває її тематичний блок із проблем соціального відтворення в Україні. Деталі дізнавайтеся у FB події та слідкуйте за наступними анонсами.

Женщины с цветами в белых платьях поют колыбельную для режима — такими изображают участниц белорусских протестов. Но так ли все романтично на самом деле? Зачем продвигают маркетинговую кампанию «с женским лицом» и какая роль женщин в политической жизни современной Беларуси?
Читайте об этом в нашем интервью.

Карантинные меры приумножили количество социальных проблем, которые ложатся на плечи женщин. Особенно остро это коснулось тех, кто проживает вдоль линии разграничения на Донбассе. Многие часы бесплатной заботы о близких, которые никогда не зачтутся в трудовой стаж, совмещение воспитания детей и работы - и все это без нормального транспортного сообщения.
Об этих проблемах и о причинах гендерного неравенства в Украине читайте в статье Нины Потарской.