У середині XIX століття Російська імперія програла Кримську війну через технічну відсталість. Імперія потребувала реформ. Щоб селяни могли їх профінансувати — навіть скасували кріпосне право.

Завершуємо говорити про земельне питання в рамках спецпроєкту «Україна: історія нерівності».

Автор тексту — Максим Казаков
Читає — Діна Артеменко
Анімація — Дана Кавелина

Посилання на Youtube.

На карантине многие стали работать из дома. Совещания, планёрки и даже офисные шутки перебрались в рабочие видеозвонки.

Сбылась мечта многих работодателей — теперь вся наша жизнь стала одним большим офисом, а компьютер, кресло, электроэнергия и другие расходы легли на работников. А что если привычная офисная работа больше не вернется? Такую перспективу предсказывает Люк Севедж. Подробнее — по ссылке.

Элиты позволяют себе махинации на миллионы, но всегда успеют спрятаться за спиной опытных юристов. Зато совершивший мелкое правонарушение легко становится “врагом номер один” в глазах государства. Бюрократы и чиновники любят вытащить из-за пазухи старую добрую “теорию разбитых окон” и напомнить обществу, что за мелким проступком якобы тянется ниточка к страшным преступлениям. В то же время об ответственности правящего класса говорить не принято.

Стефан Алексис пишет о том, как избирательно работает правовая система, и почему её мишенью скорее станет бросивший камень в окно, а не тот, кто построил этот дом нечестным путём.

Невдовзі Рада може прийняти закон “Про медіа“, який розширює повноваження Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Остання тепер може, наприклад, формувати «Перелік осіб, які створюють загрозу національному медіапростору України» та досудово вимагати блокувати контент на інтернет-платформах. Таким чином влада отримує додатковий вплив на інформаційне поле України.

Автори документу прикриваються аргументом про захист дітей від шкідливої інформації та небезпекою російського впливу. Вирішувати, що є російським впливом, теж буде Нацрада.

Віталій Дудін пояснює “підводні камені” законопроєкту.

Карантин може стати для вас золотим часом, якщо ви забудовник. Контролюючі органи не доїдуть до вас, зіславшись на коронавірус, а перед вашим будмайданчиком вишикується армія нових безробітних. Держава хіба що посварить пальцем із чергового агітаційного борду, до того ж не вас, а працівників. «Не працюй в тіні», — каже вона. З таким самим успіхом можна порадити «не кашляти» хворому на коронавірус.

Артем Тідва пише про бездіяльність контролюючих органів. Привід сумний — чергова загибель на будівництві.

Сьогодні — шоста річниця збиття малайзійського Боїнга у небі над Донецькою областю. Тоді загинуло 298 людей. Поки що це єдиний випадок загибелі цивільних у війні на Донбасі, про який щороку згадують у Києві. Це відбувається не в останню чергу через міжнародний характер трагедії, більшість пасажирів літака були громадянами Нідерландів.

Нагадуємо про статтю Тараса Білоуса, присвячену політиці пам’яті щодо загиблих мирних громадян на Донбасі.

Цьогорічна вступна кампанія почалася з новини про спрощений вступ абітурієнтів з непідконтрольних територій Донбасу та Криму. Тепер вони мають право не складати ЗНО, а вступати до вишів можуть за результатами екзаменів.

Що не так із реакцією частини української громадськості — читайте у блозі Романа Губи.

У червні в Україні відбувся сплеск ультраправого насилля. Про це говорять результати звіту моніторингової групи Маркер. Якщо під час карантину щомісячно фіксували лише одиничні випадки, то у червні відбулося найбільше нападів з боку ультраправих груп за 1,5 року моніторингу. Найбільш активними були групи «Національний корпус» (16 випадків) та «Традиція і порядок» (6 випадків).

Головними жертвами нападів та конфронтацій стали представники Партії Шарія, феміністки та члени ЛГБТ-спільноти.

З іншими даними можна ознайомитись у звіті моніторингової групи: https://bit.ly/2ZKgUc4

«Яка може бути бідність в Україні, коли в аеропорту он черги та і на дорогах постійні затори», — доводилось вам чути такі розмови, нерідко ще з уст чиновників? Приблизно такі ж аргументи можна почути щодо подолання світової бідності, але в хід йдуть цифри, які ніби мають надавати оптимізм. Зараз мова йде про 1,9 долара на день для однієї людини. Уявили собі цю купу грошей у 50 гривень? А тепер подумайте, що на неї можна купити в США, бо мова йде саме про купівельну спроможність.
До того ж, критерії бідності для Глобального Півдня та Глобальної Півночі є різні. Джейсон Гікел вважає, що причина цього банальна — расизм.
Детальніше — у тексті за посиланням. Дякуємо за переклад Павлу Шопіну.

Запрошуємо долучитись до громадянського лекторію від @Studrespublika

🚀 Як скористатися моментом для інноваційного прориву? [анонс ІІІ Громадянського лекторію]

Світ, і ми разом з ним, переживає глобальну суперкризу. Значить, будь-які сумніви у необхідності модернізації, інавацій та інновацій, «нової індустріалізації» – недоречні. А надзусилля республіканців стосовно інтелектуальних пошуків альтернативи деградаційному та соціально-дарвіністському курсу – надзвичайно актуальні. Про це дискутуватимемо 25 липня у Києві під час ІІІ Громадянського лекторію на тему «Інноваційний прорив і «нова індустріалізація» як складові модернізації України». Запрошуємо! [реєстрація тут]

📐 Глобальна суперкриза (одночасно – фінансово-економічна, екологічна, всіх відносин у світі) та пандемія, якою прикриваються панівні групи і класи для того, щоб приховати та перекинути на якісь «реалії», «обставини» й усе суспільство відповідальність за суперкризу та некомпетентність і корумпованість своїх дій під час неї, супроводжуються справжніми тектонічними змінами. Саме в таких неспокійних умовах можна було би нарешті зреалізувати і втілити бунтівну програму інноваційного прориву для України. Поки всі «великі» займаються своїми проблемами – ми можемо зробити ривок!

Реєструйтеся! Прохання ділитися інфою – це дуже важливо:
facebook.com/studrespublika/posts/3262450957134019

Твердження «якщо цього не було в ЗМІ, то цього не було» звісно є перебільшенням, але увага медіа дійсно може допомогти у багатьох ситуаціях. Наприклад, це дозволяє поставити вимоги протесту на порядок денний, донести їх ширшій аудиторії. Але після Майдану увага журналістів до протестів стала меншою, особливо якщо мова йде про соціально-політичні акції.

Радимо прочитати статтю Андрія Гладуна для Політичної критики.

У зв’язку з протестами Black Lives Matter все частіше звучить думка про необхідність матеріальної компенсації за шкоду, завдану рабством.

Але є історичний приклад, коли поневолений народ був змушений відшкодувати збитки загарбнику. Про історію Гаїті читайте у статті Марлін Дот. Дякуємо за переклад Павлу Шопіну.

27 июля на Донбассе начал действовать режим полного прекращения огня. Это уже далеко не первое перемирие за время войны, и похоже уже никто не верит, что оно приведет к действительному прекращению боевых действий.

Авторы статьи анализируют динамику мирного процесса первого года правления Зеленского и перспективу реинтеграции неподконтрольной части Донбасса.

Сьогодні виповнилося рівно 140 років з дня народження Володимира Винниченка — видатного українського політичного діяча та письменника соціалістичних поглядів. З цієї нагоди ми підготували підбірку наших публікацій, які допоможуть краще зрозуміти соціально-політичний контекст його життя.

В 1901 році Винниченко вступив до Київського університету. Це був час найбільшого підйому студентського руху за всі роки існування Російської імперії, а Київський університет був одним із найбільш революційних у Російській імперії. Тому немає нічого дивного в тому, що навчання він так і не закінчив — у 1903 році його заарештували за революційну діяльність, виключили з університету й посадили до Лук'янівської в'язниці, звідки він втік. Це був доволі типовий шлях для багатьох тодішніх студентів.
Детальніше про Київський університет у ті роки, його революційне студентство та Лук'янівську в'язницю читайте у статті Тараса Білоуса: https://bit.ly/2P0KFiv

В 1917–1919 роках Винниченко був одним із лідерів революції в Україні. Однією з головних суперечностей, що визначала хід революційних подій в Україні в ті роки, був розрив між її соціальним і національним виміром — боротьбою за національне визволення українського народу та класовою боротьбою селянства й робітничого класу. Винниченко був один із тих, хто з самого початку намагалися узгодити ці дві тенденції, а хід Української ревлюції — із загальноросійським революційним рухом.
Детальніше про ці протиріччя і його вплив на хід загальноєвропейської соціалістичної революції читайте у статті британського історика Кріса Форда: https://bit.ly/39yvSFr

В 1919 році Винниченко виїхав за кордон, де написав свої спогади про Українську революцію та став одним із найпомітніших представників комуністичної частини української політичної еміграції. Втім, на відміну від Михайла Грушевського він не переїхав до УРСР, а обмежився лише короткою поїздкою в 1920 році.
Детальніше про феномен «зміновіхівства» в українській еміграції — рух за повернення до радянської України та компроміс із більшовиками читайте у статті Максима Мазипчука: https://bit.ly/2EsvbSB

Українські дитячі садочки залишаються найбільш доступною формою догляду за дітьми поза сім'єю. Але там дітей нерідко чекають холодні приміщення і несмачна їжа, а батьків — чималі “благодійні внески”. Самі ж працівниці та працівники дитсадків отримують малі зарплати і перевантажені роботою.

Радимо прочитати статтю Олени Ткаліч, підготовлену за матеріалами опитування матерів дітей-дошкільнят та працівниць і працівників дитсадків.

Під час карантину непросто всім, але особливо – жінкам. І раніше на їхніх плечах лежав тягар доглядової праці, а тепер навантаження збільшилось у рази. Догляд за дітьми, приготування їжі, прибирання і при цьому робота, яка перейшла у дистанційний режим.

Презентуємо черговий комікс від французької феміністичної художниці Емми. Дякуємо за переклад Денису Горбачу, а за верстку Олі Гордієнко.

Статтю нашого редактора Артема Тідви про поведінку забудовників під час карантину переклали англійською. Дякуємо колегам з OpenDemocracy. Будь ласка, надішліть цю статтю англомовним друзям, якщо вони цікавляться Україною.

Літо — чудовий час для серіалів. От і наш редактор Денис Горбач подивився «На межі можливого», призабутий франко-німецький серіал 1970-х, своєрідну суміш бондіани і наукової фантастики. І хоч серіалу виповнилося майже півстоліття, актуальності він не втратив. Другий сезон присвячено економічній кризі, знайти вихід з якої мають голови найбільших центральних банків, що зібралися в таємному місці у Франції. Але раптом щось іде не так, і в гру вступають детективи Міжнародного бюро запобігання науковим зловживанням.

Як телевізійний серіал стає притчею про порятунок капіталізму — читайте у нашій статті.

В воскресенье, 9 августа, в Беларуси пройдут президентские выборы. Кампанию сопровождало недопущение «неугодных» кандидатов, протесты оппозиции и даже появление в стране бойцов российской частной военной компании Вагнера.

Украинские СМИ события в Беларуси иначе как «Майданом» не называют, а отдельные политики и представители интеллигенции наперебой раздают советы белорусским протестующим, хоть их мнения и не спрашивали. Отсюда и некритичность оценки программы оппозиции, которая обещает массовую приватизацию и дерегуляцию рынка труда, что лишь ускоряет нынешнюю политику Лукашенко.

О ситуации в предвыборной Беларуси читайте в статье Владимира Артюха.

Вночі 31 липня у потязі «Маріуполь — Київ» п’яний чоловік побив і намагався зґвалтувати пасажирку. Історія спричинила інформаційну хвилю у ЗМІ та соцмережах. Нападника затримано, частину персоналу звільнено. Але цього замало для вирішення проблеми насильства у нічних потягах, з яким продовжують стикатися жінки . Звучать пропозиції повернення транспортної поліції та введення гендерно-роздільних вагонів.

Ми попросили Марту Гавришко описати свій досвід мандрівок потягами.