В течение последних десятилетий в гуманитарных и социальных науках стала влиятельной теория постколониализма. Критикуя другие парадигмы за евроцентризм и отвергая универсальные категории, теоретики постколониализма призвали дать голос самим колонизированным народам. Aнна Петрович написала для нас ликбез о разногласиях между представителями субальтерных исследований, как одного из направлений постколониализма, и марксизма.
#commons_theory

Протести в США продовжуються. А під новинами про ці події завжди можна знайти коментарі українців, які вправляються в расизмі і пропонують протестувальникам “йти працювати”.

Історикиня Марта Гавришко розповідає про системний расизм або чому темношкірі американці не можуть просто “взяти і зробити”.

У зв’язку з протестами в США все частіше доводиться чути і про те, що расизму більше не існує. За іронією, автори цих висловлювань можуть паралельно вимагати “повернути темношкірих додому” через їх “невдячність” до білих.
Радимо прочитати нашу підбірку текстів про расизм.

☑️ Стаття Роберта Майлза та Малкольма Брауна про расизм та класові відносини

☑️ Науковий екскурс від Марини Лариної

☑️ Інтерв’ю з дослідником Аттілою Мелегом

☑️ І наостанок: Іммануїл Валлерстайн про світ 2050 року

Ви мабуть чули, що американські протести організувано рукою Кремля або Соросом? З'являються все нові теорії, щоб пояснити соціальний вибух в США. Цим користується істеблішмент, який замість визнання економічної та расової нерівності, забороняє міфічний рух Антифа.

Почитайте інтерв’ю з дослідником ультраправих рухів Спенсером Саншайном, який пояснює зв'язок між теоріями «агентів зовнішнього впливу» та расистською політикою.

Складно знайти в Україні місця, де поруч не було б руїн колишніх промислових гігантів. Заводи, шахти, кар’єри перетворюються на пам’ятники минулим успіхам. Але ця проблема не є локальною.

З середини 20 століття місто Б’ют у штаті Монтана перейшло від шахтного методу видобутку мінералів до кар’єрного. Зміна технології поклала край головним небезпекам гірничої праці, зокрема завалам і професійним хворобам. Але коли кар’єр перестав приносити прибуток — місто перетворилось на зону екологічного лиха. Там, де колись кипіла робота, тепер залишилось тільки кислотне озеро.

Публікуємо рецензію Володимира Кулікова на книжку Брайна Ліча «Місто, яке себе зжерло».

В бывшем центре автомобильной промышленности крупная китайская корпорация открывает предприятие по производству автомобильного стекла. Новый руководитель должен принести прибыль и уничтожить независимый профсоюз. Нет, это не очередная новость о “привлечении долгожданных инвесторов” в Украину. Это сюжет фильма-лауреата премии “Оскар” - “Американская фабрика” и действие его происходит в штате Огайо.

В своей рецензии Александр Земленит рассказывает о том, что получается, когда “американская мечта” встречается с китайской корпоративной культурой.

Сьогодні у Києві профспілки мітингували проти законопроєкту 2681, який вдарить по їхній діяльності. Віталій Дудін детально розбирав можливі наслідки його ухвалення.

Тепер цей текст доступний і англійською мовою.

30 червня в урядовому кварталі протестували ФПУ і КВПУ. Два об’єднання профспілок проводили акції одночасно і в одному місці, але діяли окремо та висували різні вимоги. Але попри різне походження й тактику боротьби, спільною для них є аполітичність протестів. В чому причини обережності пострадянських профспілок?

Відповідь на це питання шукав Денис Горбач. Почитайте його дослідження про особливості українських профспілок.

🇺🇸«Ми вважаємо за самоочевидні істини, що всіх людей створено рівними». Цими словами починається Декларація незалежності США, ухвалена 4 липня 1776 року. Але цьогоріч День незалежності Сполучених Штатів пройшов в умовах масових протестів антирасистського руху Black Lives Matter, який вкотре нагадав, що американська дійсність далека від цих слів.

Протягом останніх сімдесяти років світовим гегемоном є держава, створена в ході першої з великих революцій, натхненних ідеалами Просвітництва. Але зараз вона поступово втрачає своє лідерство. Якщо в 1960-х роках США були першими у світі за кількістю студентів на душу населення, то зараз вони перші за кількістю в'язнів. Численні системні проблеми, що тягнуть країну вниз, десятиліттями не вирішуються через блокування реформ економічними елітами.

Детальніше про те, чому Штати — це не країна мрії та хто у цьому винен, читайте в нашому перекладі песимістичного вступу до книжки Річарда Лахмана. Дякуємо за переклад Яні Степанюк.

У середині XIX століття Російська імперія програла Кримську війну через технічну відсталість. Імперія потребувала реформ. Щоб селяни могли їх профінансувати — навіть скасували кріпосне право.

Завершуємо говорити про земельне питання в рамках спецпроєкту «Україна: історія нерівності».

Автор тексту — Максим Казаков
Читає — Діна Артеменко
Анімація — Дана Кавелина

Посилання на Youtube.

На карантине многие стали работать из дома. Совещания, планёрки и даже офисные шутки перебрались в рабочие видеозвонки.

Сбылась мечта многих работодателей — теперь вся наша жизнь стала одним большим офисом, а компьютер, кресло, электроэнергия и другие расходы легли на работников. А что если привычная офисная работа больше не вернется? Такую перспективу предсказывает Люк Севедж. Подробнее — по ссылке.

Элиты позволяют себе махинации на миллионы, но всегда успеют спрятаться за спиной опытных юристов. Зато совершивший мелкое правонарушение легко становится “врагом номер один” в глазах государства. Бюрократы и чиновники любят вытащить из-за пазухи старую добрую “теорию разбитых окон” и напомнить обществу, что за мелким проступком якобы тянется ниточка к страшным преступлениям. В то же время об ответственности правящего класса говорить не принято.

Стефан Алексис пишет о том, как избирательно работает правовая система, и почему её мишенью скорее станет бросивший камень в окно, а не тот, кто построил этот дом нечестным путём.

Невдовзі Рада може прийняти закон “Про медіа“, який розширює повноваження Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Остання тепер може, наприклад, формувати «Перелік осіб, які створюють загрозу національному медіапростору України» та досудово вимагати блокувати контент на інтернет-платформах. Таким чином влада отримує додатковий вплив на інформаційне поле України.

Автори документу прикриваються аргументом про захист дітей від шкідливої інформації та небезпекою російського впливу. Вирішувати, що є російським впливом, теж буде Нацрада.

Віталій Дудін пояснює “підводні камені” законопроєкту.

Карантин може стати для вас золотим часом, якщо ви забудовник. Контролюючі органи не доїдуть до вас, зіславшись на коронавірус, а перед вашим будмайданчиком вишикується армія нових безробітних. Держава хіба що посварить пальцем із чергового агітаційного борду, до того ж не вас, а працівників. «Не працюй в тіні», — каже вона. З таким самим успіхом можна порадити «не кашляти» хворому на коронавірус.

Артем Тідва пише про бездіяльність контролюючих органів. Привід сумний — чергова загибель на будівництві.

Сьогодні — шоста річниця збиття малайзійського Боїнга у небі над Донецькою областю. Тоді загинуло 298 людей. Поки що це єдиний випадок загибелі цивільних у війні на Донбасі, про який щороку згадують у Києві. Це відбувається не в останню чергу через міжнародний характер трагедії, більшість пасажирів літака були громадянами Нідерландів.

Нагадуємо про статтю Тараса Білоуса, присвячену політиці пам’яті щодо загиблих мирних громадян на Донбасі.

Цьогорічна вступна кампанія почалася з новини про спрощений вступ абітурієнтів з непідконтрольних територій Донбасу та Криму. Тепер вони мають право не складати ЗНО, а вступати до вишів можуть за результатами екзаменів.

Що не так із реакцією частини української громадськості — читайте у блозі Романа Губи.

У червні в Україні відбувся сплеск ультраправого насилля. Про це говорять результати звіту моніторингової групи Маркер. Якщо під час карантину щомісячно фіксували лише одиничні випадки, то у червні відбулося найбільше нападів з боку ультраправих груп за 1,5 року моніторингу. Найбільш активними були групи «Національний корпус» (16 випадків) та «Традиція і порядок» (6 випадків).

Головними жертвами нападів та конфронтацій стали представники Партії Шарія, феміністки та члени ЛГБТ-спільноти.

З іншими даними можна ознайомитись у звіті моніторингової групи: https://bit.ly/2ZKgUc4

«Яка може бути бідність в Україні, коли в аеропорту он черги та і на дорогах постійні затори», — доводилось вам чути такі розмови, нерідко ще з уст чиновників? Приблизно такі ж аргументи можна почути щодо подолання світової бідності, але в хід йдуть цифри, які ніби мають надавати оптимізм. Зараз мова йде про 1,9 долара на день для однієї людини. Уявили собі цю купу грошей у 50 гривень? А тепер подумайте, що на неї можна купити в США, бо мова йде саме про купівельну спроможність.
До того ж, критерії бідності для Глобального Півдня та Глобальної Півночі є різні. Джейсон Гікел вважає, що причина цього банальна — расизм.
Детальніше — у тексті за посиланням. Дякуємо за переклад Павлу Шопіну.

Запрошуємо долучитись до громадянського лекторію від @Studrespublika

🚀 Як скористатися моментом для інноваційного прориву? [анонс ІІІ Громадянського лекторію]

Світ, і ми разом з ним, переживає глобальну суперкризу. Значить, будь-які сумніви у необхідності модернізації, інавацій та інновацій, «нової індустріалізації» – недоречні. А надзусилля республіканців стосовно інтелектуальних пошуків альтернативи деградаційному та соціально-дарвіністському курсу – надзвичайно актуальні. Про це дискутуватимемо 25 липня у Києві під час ІІІ Громадянського лекторію на тему «Інноваційний прорив і «нова індустріалізація» як складові модернізації України». Запрошуємо! [реєстрація тут]

📐 Глобальна суперкриза (одночасно – фінансово-економічна, екологічна, всіх відносин у світі) та пандемія, якою прикриваються панівні групи і класи для того, щоб приховати та перекинути на якісь «реалії», «обставини» й усе суспільство відповідальність за суперкризу та некомпетентність і корумпованість своїх дій під час неї, супроводжуються справжніми тектонічними змінами. Саме в таких неспокійних умовах можна було би нарешті зреалізувати і втілити бунтівну програму інноваційного прориву для України. Поки всі «великі» займаються своїми проблемами – ми можемо зробити ривок!

Реєструйтеся! Прохання ділитися інфою – це дуже важливо:
facebook.com/studrespublika/posts/3262450957134019

Твердження «якщо цього не було в ЗМІ, то цього не було» звісно є перебільшенням, але увага медіа дійсно може допомогти у багатьох ситуаціях. Наприклад, це дозволяє поставити вимоги протесту на порядок денний, донести їх ширшій аудиторії. Але після Майдану увага журналістів до протестів стала меншою, особливо якщо мова йде про соціально-політичні акції.

Радимо прочитати статтю Андрія Гладуна для Політичної критики.