Cвобода слова в Украине весь период независимости была болезненной темой. А после Евромайдана ситуация лишь обострилась. Яркая иллюстрация тому — вчерашний захват и блокирование работы оппозиционного медиахолдинга «Вести Украина».
В условиях «гибридной войны» цензура в СМИ становится обыденностью, а любое неугодное мнение легко можно объявить российской пропагандой. Почему свободы слова в нашей стране становится всё меньше и меньше? На этот вопрос в новой статье отвечает Дария Чернина.
https://commons.com.ua/uk/igry-v-rossijskuyu-propagandu/

Дедалі частіше Національна академія наук України стає об’єктом критики журналістів. Українська наука, мовляв, не здатна конкурувати на світовому рівні, а винні в цьому літні вчені, які продовжують працювати в академії. Значить, і проблеми можна вирішити, відправивши науковців похилого віку на пенсію. Ще трохи й почуємо вимоги розформувати «застарілу» академію.

На ці закиди відповідає заслужений діяч науки і техніки України Олександр Попович. Через що насправді НАНУ опинилася у кризовому стані та які заходи зможуть поліпшити ситуацію? Про це читайте у новій статті на «Спільному».

https://commons.com.ua/uk/nacionalna-akademiya-nauk-ukrayini-ochima-naukoznavciv/

Після перемоги більшовиків у Громадянській війні Європу накрило хвилею політичних біженців. Помітну частку серед них складали українці — ветерани й прихильники армії УНР, Революційно-повстанської армії Махна, білогвардійських збройних формувань. Але дуже швидко еміграцією почали ширитися симпатії до Радянської України — і хвиля побігла назад, повертаючи додому тисячі репатріантів. Ці люди були готові забути про досвід війни та розходження в поглядах із більшовиками, щоб мати можливість працювати на благо свого народу. Та вже через декілька років, під час Великого терору, вони стануть однією з найбільш вразливих груп населення УРСР.

Історик Максим Мазипчук аналізує соціальний склад та політичні настрої української еміграції 1920-х рр., щоб з’ясувати, що ж спонукало «зміновіхівців» повертатися з-за кордону.

https://commons.com.ua/uk/fenomen-zminovihivstva-v-ukrayinskij-politichnij-emigraciyi/

Одна з рис сучасної європейської кризи — це піднесення ультраправих. Їх живлять економічні негаразди, виснаження ліберальних демократій та інші випробування, з якими зіштовхнувся Старий Світ.

Багато хто говорить про повернення фашизму, цим терміном характеризують безліч угруповань — від грецьких націоналістів із «Золотого світанку» до терористів з ІДІЛ. В чому ж схожість та відмінність між сучасними ультраправими, обуреними напливом мігрантів, та режимами, що в XX столітті провадили людиноненависницьку політику? Історик Енцо Траверсо в цій статті розмірковує про постфашизм, його сутність та загрози, що він приховує в собі.
https://commons.com.ua/uk/prividi-fashizmu/

Народний депутат, один із лідерів Соціалістичної партії України, журналіст із піввіковим досвідом —таким знають Івана Бокого. Він прийшов у політику вже за часів незалежної України, а трохи згодом приєднався до лівоцентристської СПУ, що орієнтувалася на європейську соціал-демократію. Про поразку радянського проекту, свободу преси в СРСР та долю СПУ поспілкувався з Іваном Боким наш редактор Максим Казаков.

https://commons.com.ua/uk/intervyu-z-ivanom-bokim/

Ми починаємо працювати над новим випуском журналу. Тема дванадцятого номера «Спільного» — географічна нерівномірність суспільного розвитку. Суперечності між містом і селом, економічні та соціальні проблеми сучасного села, розвиток українських міст у нових соціально-економічних умовах, проблема доступності житла та стан ринку нерухомості, історія радянської урбанізації тощо — таку проблематику ми хочемо висвітлити цього року.

Запрошуємо всіх охочих надсилати свої матеріали. Нам цікаві не тільки аналітичні статті, а й фоторепортажі, рецензії та інтерв'ю. Чекаємо на ваші пропозиції щодо матеріалів до 1 вересня 2018 року. Нагадуємо, що за опубліковані матеріали передбачені гонорари.

Більш детально про теми статей та вимоги до матеріалів за посиланням:
https://commons.com.ua/uk/p/next-issue/

Розвиток марксистської теорії — явище складне для вивчення, особливо якщо розглядати його у світовому масштабі. Саме цю проблему й дослідив у першому розділі своєї книги Ян Гофф.
Що вплинуло на розвиток марксистської думки та які суперечності їй властиві? Які етапи розвитку вона пройшла та як її освоювали й інтерпретували в різних країнах? Про складну еволюцію академічного марксизму від середини XX століття до сьогодення читайте в цьому матеріалі. https://commons.com.ua/uk/mizh-polyusami-politiki-ta-teoriyi-rozvitok-akademichnogo-marksizmu-z-1960-h-rokiv-do-sogodennya/

Бізнес все більше поглинає культурну й соціальну сферу. Раніше подібні проекти вважали неприбутковими. Сьогодні ж комерціалізуються навіть вузькоспрямовані мистецькі явища, а волонтерські програми стають способом заробити гроші.
Чому бізнесменам зараз вигідно підтримувати невідомих митців та проводити соціальні акції? Як це впливає на розвиток суспільства й культури зокрема? Про це в статті Валерії Андрус (Лопатіної).
https://commons.com.ua/uk/zroshennya-biznesu-ta-kulturi-hto-vigraye/

У сучасному світі політики не існує. Це доводить французький філософ-марксист Ален Бадью, наголошуючи, що «…політика існує лише в конфлікті з однією чи кількома іншими політиками». Різноманіття ж поглядів та підходів у парламентах — це просто фікція. Праві і ліві насправді діють в інтересах панівної капіталістичної верхівки. І таку тенденцію можна помітити з вісімдесятих років.

Тож якою має бути справжня нова політика? Пропонуємо прочитати про це в лекції Алена Бадью, яку він виголосив 2015 року в Афінах.
https://commons.com.ua/uk/politika-sogodni/

Иранские протесты, которые произошли этой зимой, продолжались всего неделю. Но, по словам, иранского революционного активиста Х. Риги, они стали потрясением для всей страны. Немало дискуссий вокруг этих событий возникло и за рубежом.

Что стало причиной социального взрыва — несправедливость иранского режима или вмешательство внешних сил? Какова была социальная база восстания и насколько эти протесты распространились по стране? Есть ли перспективы освободительной борьбы в Иране? Эти и другие вопросы с Х. Риги обсудил наш редактор Владимир Артюх.

https://commons.com.ua/uk/sem-dnej-kotorye-potryasli-iran/

В 1980-х годах экономика Советского Союза уже погрузилась в кризис. Спасти положение могла, как предполагали, низовая демократизация. В рамках этого уникального и в то же время ограниченного эксперимента рабочие коллективы могли сами выбирать руководителей. Хоть такие нововведения и не смогли уберечь советскую экономику от катастрофы, они оставили свой след в истории, стали источником мифов о «харизматичной бюрократии».

Об опыте рабочей демократии в Донбассе рассказывает Константин Севрюков.

https://commons.com.ua/uk/rabochee-samoupravlenie-i-liderstvo-v-donbasse-istoriya-odnogo-mifa/

Минулого року ми випустили черговий номер друкованого журналу «Спільне» № 11 під назвою «Революція: історія та майбутнє». Цей випуск ми присвятили аналізу революційних подій сторічної давнини, оцінці історичних спроб побудови соціалізму та характеристиці новітніх форм антикапіталістичної боротьби.

8 березня 1917 року розпочався страйк, що привів до повалення царського режиму в Російській імперії. Сьогодні, напередодні річниці події, що стала початком великої революційної хвилі в Європі, ми публікуємо повний текст макету нашого одинадцятого випуску «Революція: історія та майбутнє».

https://commons.com.ua/uk/zhurnal-spilne-11-revolyuciya-istoriya-ta-majbutnye/

Фінляндія 1906 року стала першою країною, де жінки отримали повне виборче право. З цього часу ні майновий стан, ні стать, ні національність не могли бути обмеженням для реалізації права обирати й бути обраним.

Як у тогочасній Фінляндії вдалося здійснити цей прогресивний крок? Яку роль відіграли в цьому соціалісти та мейнстримні феміністки? Про соціальну боротьбу та емансипацію жінок читайте в статті Еріка Бланка.

https://commons.com.ua/uk/finlyandiya1906/#footnote-marker-58-1

Смогут ли миротворцы остановить войну в Донбассе? Сейчас этот вопрос снова стал актуальным — и его обсуждают уже на уровне международной политики. Минский формат оказался неэффективным. Население Донбасса сокращается, а в условиях пусть и вялотекущих боевых действий трудно начать полноценное восстановление региона. Почему введение миротворческой миссии может оказаться выходом из ситуации войны и разрушений? Об этом рассказывает в новой статье Андрей Варов.
https://commons.com.ua/uk/prinesut-li-mirotvortsy-mir/

Михаил Минаков — известный философ, исследователь модерности и постсоветских идеологий. Недавно он стал руководителем украинской исследовательской программы в Институте Кеннана, но не смог избежать нападок. Поводом стала статья в издании Le Monde, в которой ученый очертил негативные тенденции в украинской политической жизни после Евромайдана. Как сейчас он оценивает события зимы 2013—2014 годов? Что он ожидает от 2019 года? Алексей Якубин обсудил с Михаилом Минаковым перспективы украинской политики и евроинтеграции, свободу слова в стране и роль левых и либеральных сил.

https://commons.com.ua/uk/my-zhivem-v-moment/

14 марта 2018 года, после десятилетий неутомимой научной деятельности вопреки страшной болезни, скончался Стивен Хокинг — крупнейший физик-теоретик и популяризатор науки современности. В своем некрологе Денис Пілаш отдельно обращает вниманее на менее известный аспект деятельности этого выдающегося человека — общественно-политический.
Профессор Хокинг неизменно выступал против войн, неравенства и несправедливости, отстаивая всеобщий доступ к медицине, образованию и достижениям науки.https://commons.com.ua/uk/stephen-hawking/

Книга Тома Пікетті «Капітал у двадцять першому столітті» перекладається різними мовами та випускається великими накладами. Проблема, яку порушує вчений, — зростання нерівності. Звичайно, це питання цікавить усіх, хто бачить такі невтішні тенденції. Але чи є насправді «Капітал» Пікетті фундаментальним дослідженням з цього питання? Чи пропонує автор ефективний спосіб вибратися зі, здавалось би, глухого кута нерівності?
Про недоліки книжки Пікетті та обмеженість бачення проблеми читайте в статті Фредерика Лордона.
https://commons.com.ua/uk/razom-z-piketti-kapital-mozhe-spati-spokijno/

Минулого тижня виповнилося 120 років першому з'їду РСДРП. Через 20 років після створення одна з фракцій цієї партії, відома під іменем більшовиків, стала правлячою в радянських республіках. У сучасній Україні проголошено курс на подолання «тоталітарної спадщини» СРСР. Але в суспільних уявленнях і почасти історіографії досі панують радянські стереотипи про РСДРП – її ототожнення з більшовиками, провідна роль в її створенні імперської столиці та «великоруського пролетаріату». Меншовики та інші фракції зазвичай відходять на задній план, а важлива роль представників пригноблених народів у діяльності партії забувається.

Наскільки панівні уявлення відповідають дійсності? Яку роль відіграли київські соціал-демократи 1890-х років у заснуванні партії та ким вони були? Про це розповідає історик Тарас Білоус.
https://commons.com.ua/uk/kiyivskij-soyuz-borotbi-za-vizvolennya-robitnichogo-klasu-ta-istoriya-marksizmu-v-rosijskij-imperiyi/

В условиях глобализации, ослабления профсоюзов и прекаризации труда снова возник вопрос о том, будет ли именно рабочий класс субъектом радикальных изменений.

Почему марксистские исследователи настаивают на том, что именно пролетариат станет освободителем угнетенных? Чем обусловлено превращение рабочего класса в активный субъект истории, способный преобразовать общественные отношения? Майк Дэвис, опираясь на классиков марксизма, размышляет об этой проблеме в новой статье.

https://commons.com.ua/uk/starye-bogi-novye-zagadki/

Минулий рік був особливо складним для соціал-демократичних сил у Європі. Останні вибори для Соціал-демократичної партії Німеччини, наприклад, стали найбільшим провалом. Вона отримала лише 20,5% голосів, а за останніми опитуваннями її випереджає ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини».

На тлі численних електоральних невдач тенденції занепаду цієї політичної течії стають все більш помітними. Але як сила, що була такою популярною в повоєнні роки, опинилася в цьому становищі? Цю проблему в історичному аспекті висвітлив у новій статті Яромир Удод.

https://commons.com.ua/uk/vid-sistemnoyi-borotbi-do-neoliberalizmu/

Сільське господарство стає передовим сектором української економіки, що забезпечує найбільшу частку експорту. Але ця галузь не позбавлена проблем, серед яких — масові ухиляння від сплати податків.

Скільки ж коштів виводять в офшори під час експорту зернових? У цьому дослідженні Михайло Небога на прикладі реальних операцій показує, як боротьба з офшорними схемами може забезпечити більше наповнення бюджету країни.

https://commons.com.ua/uk/ofshorizaciya-ukrayinskoyi-ekonomiki/