Оценки методов борьбы с коронавирусом в Китае варьируются от одобрения эффективного вмешательства китайского правительства до критики режима, как тоталитарного. Но довольно часто игнорируется, что одной из основных причин распространения эпидемии в Китае, послужили рыночные реформы и массовая бедность. Приватизация системы здравоохранения в стране, абсолютное большинство населения которой до сих пор остается чрезвычайно бедным, привела к ограничению доступа к базовым медицинским услугам и стала одной из предпосылок начала эпидемии.

Александр Надтока перевёл для нас редакционную статью журнала «Chuǎng», посвященную кризису китайской системы здравоохранения и методам борьбы с коронавирусом.

В мережі поширюють адреси київських будинків, де нібито зафіксовано коронавірус. А ось в Китаї такі дані влада публікує офіційно і відкрито. Але, на відміну від України, там навряд чи з’явиться viber-чат співмешканців для «полювання на відьом».

Ми продовжуємо розповідати про карантин в Китаї, і сьогодні пропонуємо погляд очевидця. Почитайте інтерв’ю нашого редактора В'ячеслава Циби із Дмитром Михайловим, науковим співробітником Нанкінського педагогічного університету.

Можете йому позаздрити - він має право гуляти кампусом, де є стадіон і навіть маленьке озеро.

Якщо ви бачили жарти про любов австралійських вболівальників до футбольного клубу «Slutsk», то теж знаєте що боротьба Білорусі з коронавірусом відрізняється від решти світу. І поки ми сміємось з порад лікуватись сауною та горілкою, білоруси самоорганізовуються, ізолюються і також скасовують масові заходи. Але попри це країна вже має статус корона-дисидента, шо матиме відповідні наслідки.

Радимо прочитати блог культурного антрополога Андрія Возьянова про особливості білоруського (не)карантину і провальний брендинг в часи пандемії.

Шесть лет назад началась война на Донбассе, которая унесла уже свыше 13 тысяч жизней. В 2016 году вышел печатный выпуск журнала «Спільне», посвящённый национализму и войне. К сожалению, его всё ещё рано уносить в архив.
Война продолжается.

К годовщине начала вооруженного конфликта публикуем русскоязычную версию этого выпуска. Благодарим за перевод Игоря Готлиба.

Выпуск подкаста "Гранатовый сок" о нашем журнале. Гостья выпуска - редакторка журнала "Спільне" Алёна Ляшева.

В этом выпуске я поговорил с Алёной Ляшевой, социологом, активисткой, редактором украинского журнала социальной критики «Cпільне». Я хотел понять, как устроена работа над таким журналом, известным далеко за пределами Украины. Журнал выходит уже больше десяти лет, создаётся в основном силами активистов и при этом постоянно развивается. На мой взгляд он может быть в каком-то смысле образцом долговременного активистского проекта, основанного на горизонтальном принципе. Думаю, выпуск будет интересен всем, кто интересуется независимыми медиа.
00:42 — Почему я решил пригласить Алёну на подкаст.
02:37 — Как появился журнал и как авторы видят его задачу?
11:00 — О реформах на постсоветском пространстве.
14:40 — Аудитория журнала.
18:10 — Почему в «Cпільном» много пишут о странах Третьего мира?
25:10 — Как устроена редакция «Cпільного»? Почему у него никогда не будет главного редактора.
27:32 — Как горизонтальной редакции поддерживать единую политику в течение десяти лет?
33:25 — Сколько человек в команде? Почему хорошо не знать всех, кто делает журнал.
36:18 — Копирайт и копилефт.
39:39 — О нашей (экс-ридинг)-группе по проблемам городов (ссылки ниже), мероприятиях и почему «Cпільне» их не проводит.
41:19 — Как я пришёл к идее подкаста.
44:01 — Бонус для слушателей подкаста «Политический дневник».

Журнал «Cпільне»: commons.com.ua
t.me/commonscomua

1:5000000. Город в масштабах и деталях. Междисциплинарный семинар.
https://tinyurl.com/wnpyuc3

Политический дневник:
soundcloud.com/polit_dnevnik
t.me/politcamamber

Музыка — Тамаш Кишбали

Канал подкаста в телеграме: t.me/granatov_sok
ВК: vk.com/granatov_sok
Яндекс: music.yandex.ru/album/9649483
Мой основной канал: t.me/pensieri_notturni
Канал с репостами: t.me/repost4people
Также мы есть на почти всех подкаст-платформах!

Слышали шутку о том, что курьеры будут купаться в золоте из-за эпидемии? Так как мы уже почти месяц на карантине — пора признать, что она оказалась неудачной. Доставщики еды и медикаментов не стали ни богаче, ни защищеннее, зато теперь их стало значительно больше.

Курьер Громов рассказал Роману Губе o том, как изменилась работа доставщиков из-за коронавируса.

Так звана «влада» так званих «республік» оголосила так званий «карантин». Вам знайоме подібне нагромадження лапок у розмовах про війну на Донбасі? З самого початку збройного конфлікту в Україні формувався звід правил «як писати та говорити про війну». І кожне порушення цього «статуту» публічною особою призводило до скандалів та гонінь. Особливо гострою є реакція на словосполучення «громадянська війна» щодо конфлікту на Донбасі. Здається, що частина українського громадянського суспільства України може пробачити що завгодно, але не це.

Наш редактор Тарас Білоус розмірковує над пошуком слів для опису війни на Донбасі та нагадує, що абревіатури в українській мовi в лапки не беруть.

«Боріться з вірусом, а не з жінками». З такими гаслами в умовах карантину доводиться виходити на вулиці протестувальникам у Польщі. Адже консервативний уряд саме зараз вирішив знову розглянути законопроект про повну заборону абортів.

Детальніше про небезпеку цього законопроекту та про попередні протести читайте в статті нашої редакторки Вікторії Мулявки

Швецію часто згадують в суперечках як аргумент проти жорстких обмежень під час пандемії. Там досі працюють школи та заклади харчування, влада просить громадян побільше гуляти, а не змушує сидіти вдома.
Але Швеція не ігнорує пандемію. Проте бореться з коронавірусом інакше.
Читайте колонку Анни Топіліної про особливості шведського карантину.

Вчора світові було представлено iPhone SE другого покоління. Новий смартфон має флагманську камеру, функцію бездротової зарядки та безліч інших нібито корисних функцій. На жаль, під час презентації гендиректор Apple Тім Кук нічого не згадав про тантал, хоча без цього металу не може обійтися ані айфон, ані інший сучасний смартфон. А ось наш автор Євгеній Осієвський не пошкодував часу і написав розлогу статтю про цей хімічний елемент, точніш про кров та біль, які супроводжують його видобуток і продаж. Дякуємо за публікацію журналу Куншт.

Наших текстів про боротьбу з коронавірусом в різних країнах вже назбиралося на цілу підбірку. Враховуючи, що в церкву чи в гості йти не можна, Великодні вихідні гарною нагодою дізнатися як проходить карантин (або його відсутність) у світі.

🇸🇪 Шведська модель: https://bit.ly/3cwnnel (блог про спробу шведського уряду побороти пандемію без карантину)
🇧🇾 Білорусь: https://bit.ly/3cwnnel (тут у нас вийшов не тільки вдалий заголовок, а і компетентний аналіз того, як люди самоорганізовуються задля безпеки в умовах відсутності карантину)
🇨🇳 Китай: https://bit.ly/3eoGKHQ (вчений з України розповідає, як він перечекав карантин в Нанкіні і про те, до яких заходів безпеки вдається Китай в умовах можливої екологічної та епідеміологічної катастрофи)
🇪🇸 Іспанський страйк операторів Airbnb заради карантину: https://bit.ly/3eughsz (спойлер: в Європі можлива робітнича боротьба, і тебе навіть не звільнять за це)

Іноді може здатися, що весь світ перейшов у онлайн. Кінофестивалі, лекції та богослужіння тепер відбуваються на вашій кухні, завдяки вашому ноутбуку чи смартфону. Але і поза межами бульбашки соцмереж вирує життя і продовжують працювати люди важливих професій, які не можна робити з дому.
Колеги з Політичної Критики поговорили з кранівницею, залізничником і робітницею шахти про їхню роботу під час карантину.

Щодня ми чуємо нові дані про кількість хворих та загиблих через пандемію коронавірусу. Так само з’являються нові прогнози щодо невідворотньої економічної кризи. Але дещо світ прагне не помічати — додаткову доглядову працю, яка лягає на жінок в часи карантину.

Публікуємо статтю дослідниці Гелен Левіс про нові виклики перед жінками в часи пандемії. Дякуємо за переклад Нелі Ваховській.

К 150-летию со дня рождения Владимира Ленина публикуем перевод статьи американского социолога Кевина Андерсона. Автор показывает, как начало Первой мировой войны спровоцировало интеллектуальный кризис Ленина, который привел его к переоткрытию диалектики. По мнению Андерсона, в текстах Ленина, написанных в это время, «впервые со времен молодого Маркса крупная фигура в марксистской традиции предложила подходить к проблеме «по-гегелевски», не ссылаясь непосредственно на материализм». В дальнейшем это повлияло даже на тех представителей Франкфуртской школы, которые полностью отвергали Ленина.

22 квітня світ відзначав День Землі. Цього разу — в умовах карантину. Радимо прочитати роздуми нашої редакторки Оксани Дутчак про ідею антизростання для порятунку планети від кліматичних змін.

«Пандемія унаочнила, чому ефективних заходів проти кліматичних змін досі немає. Поки спалах був обмежений материковим Китаєм, західні країни особливо й не готувалися зустріти загрозу: хіба подібне могло повторитися у “цивілізованому” світі? З кліматичними змінами те саме. Від наслідків найбільше потерпають люди з глобального Півдня, тому країни глобальної Півночі поки не особливо зацікавлені в координованих та радикальних діях».

Пандемия коронавируса уже нанесла удар по мировой экономике. Но какие масштабы этого удара и что будет после окончания глобального карантина? Сможет ли печатание денег, которое предпринимается сейчас многими западными правительствами, спасти экономику и быстро её восстановить после пандемии? Читайте прогноз британского экономиста Майкла Робертса, который предрекает нам тяжёлые времена.

Роман Губа посмотрел один из фильмов внеконкурсной программы DOCU/АPT. “Чистое искусство” Максима Шведа на самом деле оказывается больше, чем просто фильмом об уличном художнике.

Из-за карантина фестиваль документального кино Docudays UA в этом году проходит в онлайн-режиме. С 24 апреля по 10 мая фильмы фестиваля бесплатно доступны на https://docuspace.org/.

Ориентир на экспорт и отказ от регулирования рынка труда загнали украинских швей в крайнюю бедность. Женщинам приходится перерабатывать и терять здоровье ради мизерных заработных плат. Государство в очередной раз посчитало, что стоит закрыть глаза на ущемление трудовых прав ради “инвестиций”. Иностранные бренды за дешёвой рабочей силой пришли, а вот с трудовыми правами как-то не сложилось.

Наша редакторка Оксана Дутчак рассказала OpenDemocracy истории работниц украинской швейной промышленности.

Завтра мир будет отмечать День международной солидарности трудящихся, но, вместо забастовок и демонстраций нас скорее ждут очередные заявления о том, что этот день перестал быть актуальным, а права рабочих и так защищены. В то же время, в Украине усердно продвигают идею гибкости рынка труда. Якобы это позволит создать большое количество рабочих мест, повысит продуктивность труда и избавит бизнес от гнёта государства.

Но на деле, этот механизм сопровождается рядом негативных последствий даже в богатых странах Западной Европы. Как показывают результаты исследования рынка труда в Великобритании, гибкость не только ухудшает положение наёмных работников, а и не оправдывает себя с точки зрения узких целей международных организаций и национальных правительств.

Благодарим Анну Петрович за статью, подготовленную на основе британского исследования.