Трохи інфографіки на тему міграційних намірів молодих науковців України. Чому вони хочуть виїхати з України? Яким є їх фінансовий стан? Скільки з них вимушені додатково підробляти і чого їм бракує для плідної праці?
Ті, хто будуть уважними, дізнаються, якій частці молодих вчених не вистачає грошей навіть на одяг.

Невіддільною частиною політичного життя України стало беззаперечне засудження лівих ідей та радянського минулого. У країнах Заходу ж традиції антикомунізму сягають корінням ще періоду до 1917 року. Провідники цієї ідеології стверджували: капіталістичні демократії є світом свободи, а народи соціалістичних країн страждають від жорстоких тираній. До того ж Радянський Союз, як «імперія зла», намагається нав'язати диктатуру всьому світові. Але чи є антикомунізм насправді демократичним та антиавторитарним? Ще в часи протистояння США та СРСР на це питання спробували відповісти Марсель Лібман та Ральф Мілібенд, розглянувши історію цього явища та його роль у міжнародній політиці.

https://commons.com.ua/uk/rozdumi-nad-antikomunizmom/

В 1989 году Георгий Дерлугьян, ныне известный исторический социолог, был аспирантом и изучал партизанские войны в Южной Африке. Два года он пробыл переводчиком в Мозамбике, своими глазами видел разруху, причиненную этой стране войной. Но оказалось, что эти исследования не вписались в «линию партии». О реакции высшего руководства на статьи молодого ученого и успехе среди зарубежных исследователей читайте в его воспоминаниях.

https://commons.com.ua/uk/kak-ya-otklonyalsya-ot-linii-partii/

Несколько поколений семьи под одной крышей — типичная ситуация для нашей страны. В рейтинге от Bloomberg Киев занимает второе место по недоступности жилья в мире. И это говорит о глубоком кризисе украинской жилищной сферы. По словам социологини Алёны Ляшевой, «жилье в Киеве стало не домом, а недвижимостью, не кровом, а активом». Но почему это происходит? В этой статье читайте о том, как повлияла рыночная экономика на жилищную сферу столицы после распада СССР.

https://commons.com.ua/uk/zhile-v-kieve-pochemu-mne-negde-zhit/

Саєнтологія — нова релігія, що постійно опиняється в центрі різних скандалів. Але чи можна взагалі назвати це релігією? З одного боку, послідовники саєнтології - переслідувана меншина, їхні права обмежують у різних країнах. З іншого - колишні віряни й самі стають критиками цього релігійного руху, викриваючи його тоталітарні та деструктивні тенденції.
Що ж насправді відбувається в стінах нової церкви? Про це вирішив дізнатися Євгеній Манько​, навідавшись до саєнтологів. У репортажі про свою ризиковану розвідку він розповідає, чим є саєнтологія та чому вона так приваблює людей.

https://commons.com.ua/uk/bitva-za-planetu-tidzhiak-reportazh-z-kiyivskoyi-cerkvi-sayentologiyi/

Cвобода слова в Украине весь период независимости была болезненной темой. А после Евромайдана ситуация лишь обострилась. Яркая иллюстрация тому — вчерашний захват и блокирование работы оппозиционного медиахолдинга «Вести Украина».
В условиях «гибридной войны» цензура в СМИ становится обыденностью, а любое неугодное мнение легко можно объявить российской пропагандой. Почему свободы слова в нашей стране становится всё меньше и меньше? На этот вопрос в новой статье отвечает Дария Чернина.
https://commons.com.ua/uk/igry-v-rossijskuyu-propagandu/

Дедалі частіше Національна академія наук України стає об’єктом критики журналістів. Українська наука, мовляв, не здатна конкурувати на світовому рівні, а винні в цьому літні вчені, які продовжують працювати в академії. Значить, і проблеми можна вирішити, відправивши науковців похилого віку на пенсію. Ще трохи й почуємо вимоги розформувати «застарілу» академію.

На ці закиди відповідає заслужений діяч науки і техніки України Олександр Попович. Через що насправді НАНУ опинилася у кризовому стані та які заходи зможуть поліпшити ситуацію? Про це читайте у новій статті на «Спільному».

https://commons.com.ua/uk/nacionalna-akademiya-nauk-ukrayini-ochima-naukoznavciv/

Після перемоги більшовиків у Громадянській війні Європу накрило хвилею політичних біженців. Помітну частку серед них складали українці — ветерани й прихильники армії УНР, Революційно-повстанської армії Махна, білогвардійських збройних формувань. Але дуже швидко еміграцією почали ширитися симпатії до Радянської України — і хвиля побігла назад, повертаючи додому тисячі репатріантів. Ці люди були готові забути про досвід війни та розходження в поглядах із більшовиками, щоб мати можливість працювати на благо свого народу. Та вже через декілька років, під час Великого терору, вони стануть однією з найбільш вразливих груп населення УРСР.

Історик Максим Мазипчук аналізує соціальний склад та політичні настрої української еміграції 1920-х рр., щоб з’ясувати, що ж спонукало «зміновіхівців» повертатися з-за кордону.

https://commons.com.ua/uk/fenomen-zminovihivstva-v-ukrayinskij-politichnij-emigraciyi/

Одна з рис сучасної європейської кризи — це піднесення ультраправих. Їх живлять економічні негаразди, виснаження ліберальних демократій та інші випробування, з якими зіштовхнувся Старий Світ.

Багато хто говорить про повернення фашизму, цим терміном характеризують безліч угруповань — від грецьких націоналістів із «Золотого світанку» до терористів з ІДІЛ. В чому ж схожість та відмінність між сучасними ультраправими, обуреними напливом мігрантів, та режимами, що в XX столітті провадили людиноненависницьку політику? Історик Енцо Траверсо в цій статті розмірковує про постфашизм, його сутність та загрози, що він приховує в собі.
https://commons.com.ua/uk/prividi-fashizmu/

Народний депутат, один із лідерів Соціалістичної партії України, журналіст із піввіковим досвідом —таким знають Івана Бокого. Він прийшов у політику вже за часів незалежної України, а трохи згодом приєднався до лівоцентристської СПУ, що орієнтувалася на європейську соціал-демократію. Про поразку радянського проекту, свободу преси в СРСР та долю СПУ поспілкувався з Іваном Боким наш редактор Максим Казаков.

https://commons.com.ua/uk/intervyu-z-ivanom-bokim/

Ми починаємо працювати над новим випуском журналу. Тема дванадцятого номера «Спільного» — географічна нерівномірність суспільного розвитку. Суперечності між містом і селом, економічні та соціальні проблеми сучасного села, розвиток українських міст у нових соціально-економічних умовах, проблема доступності житла та стан ринку нерухомості, історія радянської урбанізації тощо — таку проблематику ми хочемо висвітлити цього року.

Запрошуємо всіх охочих надсилати свої матеріали. Нам цікаві не тільки аналітичні статті, а й фоторепортажі, рецензії та інтерв'ю. Чекаємо на ваші пропозиції щодо матеріалів до 1 вересня 2018 року. Нагадуємо, що за опубліковані матеріали передбачені гонорари.

Більш детально про теми статей та вимоги до матеріалів за посиланням:
https://commons.com.ua/uk/p/next-issue/

Розвиток марксистської теорії — явище складне для вивчення, особливо якщо розглядати його у світовому масштабі. Саме цю проблему й дослідив у першому розділі своєї книги Ян Гофф.
Що вплинуло на розвиток марксистської думки та які суперечності їй властиві? Які етапи розвитку вона пройшла та як її освоювали й інтерпретували в різних країнах? Про складну еволюцію академічного марксизму від середини XX століття до сьогодення читайте в цьому матеріалі. https://commons.com.ua/uk/mizh-polyusami-politiki-ta-teoriyi-rozvitok-akademichnogo-marksizmu-z-1960-h-rokiv-do-sogodennya/

Бізнес все більше поглинає культурну й соціальну сферу. Раніше подібні проекти вважали неприбутковими. Сьогодні ж комерціалізуються навіть вузькоспрямовані мистецькі явища, а волонтерські програми стають способом заробити гроші.
Чому бізнесменам зараз вигідно підтримувати невідомих митців та проводити соціальні акції? Як це впливає на розвиток суспільства й культури зокрема? Про це в статті Валерії Андрус (Лопатіної).
https://commons.com.ua/uk/zroshennya-biznesu-ta-kulturi-hto-vigraye/

У сучасному світі політики не існує. Це доводить французький філософ-марксист Ален Бадью, наголошуючи, що «…політика існує лише в конфлікті з однією чи кількома іншими політиками». Різноманіття ж поглядів та підходів у парламентах — це просто фікція. Праві і ліві насправді діють в інтересах панівної капіталістичної верхівки. І таку тенденцію можна помітити з вісімдесятих років.

Тож якою має бути справжня нова політика? Пропонуємо прочитати про це в лекції Алена Бадью, яку він виголосив 2015 року в Афінах.
https://commons.com.ua/uk/politika-sogodni/

Иранские протесты, которые произошли этой зимой, продолжались всего неделю. Но, по словам, иранского революционного активиста Х. Риги, они стали потрясением для всей страны. Немало дискуссий вокруг этих событий возникло и за рубежом.

Что стало причиной социального взрыва — несправедливость иранского режима или вмешательство внешних сил? Какова была социальная база восстания и насколько эти протесты распространились по стране? Есть ли перспективы освободительной борьбы в Иране? Эти и другие вопросы с Х. Риги обсудил наш редактор Владимир Артюх.

https://commons.com.ua/uk/sem-dnej-kotorye-potryasli-iran/

В 1980-х годах экономика Советского Союза уже погрузилась в кризис. Спасти положение могла, как предполагали, низовая демократизация. В рамках этого уникального и в то же время ограниченного эксперимента рабочие коллективы могли сами выбирать руководителей. Хоть такие нововведения и не смогли уберечь советскую экономику от катастрофы, они оставили свой след в истории, стали источником мифов о «харизматичной бюрократии».

Об опыте рабочей демократии в Донбассе рассказывает Константин Севрюков.

https://commons.com.ua/uk/rabochee-samoupravlenie-i-liderstvo-v-donbasse-istoriya-odnogo-mifa/

Минулого року ми випустили черговий номер друкованого журналу «Спільне» № 11 під назвою «Революція: історія та майбутнє». Цей випуск ми присвятили аналізу революційних подій сторічної давнини, оцінці історичних спроб побудови соціалізму та характеристиці новітніх форм антикапіталістичної боротьби.

8 березня 1917 року розпочався страйк, що привів до повалення царського режиму в Російській імперії. Сьогодні, напередодні річниці події, що стала початком великої революційної хвилі в Європі, ми публікуємо повний текст макету нашого одинадцятого випуску «Революція: історія та майбутнє».

https://commons.com.ua/uk/zhurnal-spilne-11-revolyuciya-istoriya-ta-majbutnye/

Фінляндія 1906 року стала першою країною, де жінки отримали повне виборче право. З цього часу ні майновий стан, ні стать, ні національність не могли бути обмеженням для реалізації права обирати й бути обраним.

Як у тогочасній Фінляндії вдалося здійснити цей прогресивний крок? Яку роль відіграли в цьому соціалісти та мейнстримні феміністки? Про соціальну боротьбу та емансипацію жінок читайте в статті Еріка Бланка.

https://commons.com.ua/uk/finlyandiya1906/#footnote-marker-58-1

Смогут ли миротворцы остановить войну в Донбассе? Сейчас этот вопрос снова стал актуальным — и его обсуждают уже на уровне международной политики. Минский формат оказался неэффективным. Население Донбасса сокращается, а в условиях пусть и вялотекущих боевых действий трудно начать полноценное восстановление региона. Почему введение миротворческой миссии может оказаться выходом из ситуации войны и разрушений? Об этом рассказывает в новой статье Андрей Варов.
https://commons.com.ua/uk/prinesut-li-mirotvortsy-mir/

Михаил Минаков — известный философ, исследователь модерности и постсоветских идеологий. Недавно он стал руководителем украинской исследовательской программы в Институте Кеннана, но не смог избежать нападок. Поводом стала статья в издании Le Monde, в которой ученый очертил негативные тенденции в украинской политической жизни после Евромайдана. Как сейчас он оценивает события зимы 2013—2014 годов? Что он ожидает от 2019 года? Алексей Якубин обсудил с Михаилом Минаковым перспективы украинской политики и евроинтеграции, свободу слова в стране и роль левых и либеральных сил.

https://commons.com.ua/uk/my-zhivem-v-moment/

14 марта 2018 года, после десятилетий неутомимой научной деятельности вопреки страшной болезни, скончался Стивен Хокинг — крупнейший физик-теоретик и популяризатор науки современности. В своем некрологе Денис Пілаш отдельно обращает вниманее на менее известный аспект деятельности этого выдающегося человека — общественно-политический.
Профессор Хокинг неизменно выступал против войн, неравенства и несправедливости, отстаивая всеобщий доступ к медицине, образованию и достижениям науки.https://commons.com.ua/uk/stephen-hawking/