Спільне | Commons
1.53K subscribers
323 photos
18 videos
3 files
1.43K links
Ліве українське видання про економіку, політику, історію та культуру
Сайт: http://commons.com.ua/uk/
YouTube: https://www.youtube.com/@commonsjournal

Підтримуйте нас на Patreon: https://patreon.com/commons_journal
Download Telegram
Пандемія коронавірусу у світі загострила проблеми, які багато хто прагнув не помічати. І коли виявилось, що багаторічна «оптимізація» медичних систем призвела до цілком очікуваної кризи — країни почали хапатися за державний суверенітет. Закриття кордонів, ненависть до мігрантів, відсутність солідарності з іншими постраждалими країнами — перші плоди поширення вірусу. Проте, рано чи пізно, пандемія спаде і є привід замислитись — який світ ми будемо «відновлювати», і що не менш важливо — за чий рахунок?

П’єр Дардо і Крістіан Лаваль розмірковують про спільні дії в часи глобальних ризиків і чому порятунок не прийде згори. Переклад Андрія Рєпи.
Перегляд нових відеокурсів під час карантину — розкіш, доступна далеко не кожній. На плечі багатьох жінок лягає цілодобове подвійне навантаження, адже треба поєднувати віддалену роботу з неоплачуваною доглядовою працею.

Ми спитали гендерних експерток Олену Стрельник, Ніну Потарську та Оксану Дутчак про те, як карантин вдарив по українських жінках і що має робити держава для їхньої підтримки.
Емоційна праця — навантаження, якого не поменшало під час карантину. Як у особистих, так і професійних стосунках, безперервне пильнування за потребами інших зазвичай лягає на плечі жінок і часто залишається непоміченим. Цікавитися почуттями близьких і враховувати їхні потреби — добре і важливо, але це не має означати ігнорування власних потреб.

Що таке емоційна праця і чому вона має бути взаємною? Дізнайтеся у нашому перекладі коміксу французької феміністичної художниці Емми.
Шалений принтер Верховної Ради вже готовий видавати непопулярні та небезпечні рішення під прикриттям карантину. Нині влада збирається відкрити ринок землі задля отримання допомоги МВФ. Ми вже неодноразово казали і нам не важко повторити, що у такому вигляді земельна реформа принесе більше шкоди, ніж користі.

Про те, якою має бути земельна реформа, що відповідала б інтересам більшості і спрямовувалася на збереження довкілля — читайте у статті Тараса Білоуса і Олександра Кравчука.

Стаття підготовлена на основі публікації для Rosa Luxemburg Stiftung та фракції лівих GUE/NGL у Європарламенті.
Віддалену роботу часто позиціонують як можливість працювати ледь не з ліжка з будь-якої точки світу. У нашій уяві реклама малює таких собі засмаглих та усміхнених фрілансерів, які відпочивають з ноутбуками на тлі пальм чи гір. Натомість у карантинній реальності на робітника звалюється чимала кількість нових викликів та обов’язків, які ніхто компенсувати не збирається. І мова не лише про чай та печивко, які несподівано почали закінчуватись втричі швидше. Читайте про це в блозі співробітниці Феміністичної майстерні Йош.
Вчера на 98-м году жизни скончался греческий антифашист Манолис Глезос. Его четырежды приговаривали к смертной казни, он 16 лет отсидел в тюрьме, но его не сломили ни нацистская оккупация, ни диктатура «чёрных полковников».

О долгой борьбе легендарного левого политика рассказывает наш редактор Денис Пилаш.
Сегодня в Украине стартует второй этап медреформы. Если первый этап коснулся педиатров и терапевтов, то теперь “реформироваться” придётся больницам в целом. Начало изменений не стали откладывать из-за пандемии коронавируса, похоже, что “деньги ходят за пациентом”, даже если сам пациент никуда выходить не может.

Не повлияла на власть и непопулярность самой реформы у врачей и пациентов. Аргументом на критику звучали обвинения в “советском мышлении” и “нежелании принимать изменения”.

Что врачи думают по поводу изменений, почему их зарплаты не увеличатся и о других аспектах медреформы — читайте в статье Дарьи Черниной.
Карантин — не привід відмовлятися від боротьби. Навіть навпаки — це час для здобуття нових трудових прав, яких вимагає ситуація. Робітник повинен мати можливість працювати з дому під час пандемії коронавірусу, але чимало працедавців порушують це право.

Андрій Мовчан, який працює в барселонському кол-центрі Airbnb, розповідає, як його колеги самоорганізувались заради переведення на дистанційну роботу.
Неможливо самоізолюватися, коли не маєш дому. Через карантин закрилося чимало місць, де бездомні могли підзаробити чи отримати їжу. Тепер їм загрожує не лише голод та холод, а і штраф за перебування в громадських місцях без засобів індивідуального захисту.

Роман Губа поговорив з волонтерами, які намагаються допомогти бездомним у цей важкий час. 📌Також публікуємо реквізити для охочих допомогти:

«Допоможи бездомному» 5168757330737414 (Христина Дудіна)

«Молодь за мир»
Допомога бездомним: 5363 5423 0897 1283 (Ліфансе Ю.)
Сьогодні Київ закуповує відеокамери для виявлення людей з підвищеною температурою тіла і тих, хто не дотримується самоізоляції. Але карантин мине, а камери залишаться. І навіть муніципальна варта не знає, у який спосіб будуть використовуватись ці камери з розпізнаванням облич в майбутньому.

Все ширше використання штучного інтелекту й камер спостереження стосуються також і етичних питань.
Почитайте статтю про можливі перекоси й дискримінації у застосуванні цих технологій.
Оценки методов борьбы с коронавирусом в Китае варьируются от одобрения эффективного вмешательства китайского правительства до критики режима, как тоталитарного. Но довольно часто игнорируется, что одной из основных причин распространения эпидемии в Китае, послужили рыночные реформы и массовая бедность. Приватизация системы здравоохранения в стране, абсолютное большинство населения которой до сих пор остается чрезвычайно бедным, привела к ограничению доступа к базовым медицинским услугам и стала одной из предпосылок начала эпидемии.

Александр Надтока перевёл для нас редакционную статью журнала «Chuǎng», посвященную кризису китайской системы здравоохранения и методам борьбы с коронавирусом.
В мережі поширюють адреси київських будинків, де нібито зафіксовано коронавірус. А ось в Китаї такі дані влада публікує офіційно і відкрито. Але, на відміну від України, там навряд чи з’явиться viber-чат співмешканців для «полювання на відьом».

Ми продовжуємо розповідати про карантин в Китаї, і сьогодні пропонуємо погляд очевидця. Почитайте інтерв’ю нашого редактора В'ячеслава Циби із Дмитром Михайловим, науковим співробітником Нанкінського педагогічного університету.

Можете йому позаздрити - він має право гуляти кампусом, де є стадіон і навіть маленьке озеро.
Якщо ви бачили жарти про любов австралійських вболівальників до футбольного клубу «Slutsk», то теж знаєте що боротьба Білорусі з коронавірусом відрізняється від решти світу. І поки ми сміємось з порад лікуватись сауною та горілкою, білоруси самоорганізовуються, ізолюються і також скасовують масові заходи. Але попри це країна вже має статус корона-дисидента, шо матиме відповідні наслідки.

Радимо прочитати блог культурного антрополога Андрія Возьянова про особливості білоруського (не)карантину і провальний брендинг в часи пандемії.
Шесть лет назад началась война на Донбассе, которая унесла уже свыше 13 тысяч жизней. В 2016 году вышел печатный выпуск журнала «Спільне», посвящённый национализму и войне. К сожалению, его всё ещё рано уносить в архив.
Война продолжается.

К годовщине начала вооруженного конфликта публикуем русскоязычную версию этого выпуска. Благодарим за перевод Игоря Готлиба.
Выпуск подкаста "Гранатовый сок" о нашем журнале. Гостья выпуска - редакторка журнала "Спільне" Алёна Ляшева.
В этом выпуске я поговорил с Алёной Ляшевой, социологом, активисткой, редактором украинского журнала социальной критики «Cпільне». Я хотел понять, как устроена работа над таким журналом, известным далеко за пределами Украины. Журнал выходит уже больше десяти лет, создаётся в основном силами активистов и при этом постоянно развивается. На мой взгляд он может быть в каком-то смысле образцом долговременного активистского проекта, основанного на горизонтальном принципе. Думаю, выпуск будет интересен всем, кто интересуется независимыми медиа.
00:42 — Почему я решил пригласить Алёну на подкаст.
02:37 — Как появился журнал и как авторы видят его задачу?
11:00 — О реформах на постсоветском пространстве.
14:40 — Аудитория журнала.
18:10 — Почему в «Cпільном» много пишут о странах Третьего мира?
25:10 — Как устроена редакция «Cпільного»? Почему у него никогда не будет главного редактора.
27:32 — Как горизонтальной редакции поддерживать единую политику в течение десяти лет?
33:25 — Сколько человек в команде? Почему хорошо не знать всех, кто делает журнал.
36:18 — Копирайт и копилефт.
39:39 — О нашей (экс-ридинг)-группе по проблемам городов (ссылки ниже), мероприятиях и почему «Cпільне» их не проводит.
41:19 — Как я пришёл к идее подкаста.
44:01 — Бонус для слушателей подкаста «Политический дневник».

Журнал «Cпільне»: commons.com.ua
t.me/commonscomua

1:5000000. Город в масштабах и деталях. Междисциплинарный семинар.
https://tinyurl.com/wnpyuc3

Политический дневник:
soundcloud.com/polit_dnevnik
t.me/politcamamber

Музыка — Тамаш Кишбали

Канал подкаста в телеграме: t.me/granatov_sok
ВК: vk.com/granatov_sok
Яндекс: music.yandex.ru/album/9649483
Мой основной канал: t.me/pensieri_notturni
Канал с репостами: t.me/repost4people
Также мы есть на почти всех подкаст-платформах!
Слышали шутку о том, что курьеры будут купаться в золоте из-за эпидемии? Так как мы уже почти месяц на карантине — пора признать, что она оказалась неудачной. Доставщики еды и медикаментов не стали ни богаче, ни защищеннее, зато теперь их стало значительно больше.

Курьер Громов рассказал Роману Губе o том, как изменилась работа доставщиков из-за коронавируса.
Так звана «влада» так званих «республік» оголосила так званий «карантин». Вам знайоме подібне нагромадження лапок у розмовах про війну на Донбасі? З самого початку збройного конфлікту в Україні формувався звід правил «як писати та говорити про війну». І кожне порушення цього «статуту» публічною особою призводило до скандалів та гонінь. Особливо гострою є реакція на словосполучення «громадянська війна» щодо конфлікту на Донбасі. Здається, що частина українського громадянського суспільства України може пробачити що завгодно, але не це.

Наш редактор Тарас Білоус розмірковує над пошуком слів для опису війни на Донбасі та нагадує, що абревіатури в українській мовi в лапки не беруть.
«Боріться з вірусом, а не з жінками». З такими гаслами в умовах карантину доводиться виходити на вулиці протестувальникам у Польщі. Адже консервативний уряд саме зараз вирішив знову розглянути законопроект про повну заборону абортів.

Детальніше про небезпеку цього законопроекту та про попередні протести читайте в статті нашої редакторки Вікторії Мулявки