Радимо подивитися документальний фільм про українських лівих. Серед героїв стрічки є i наші редактори — Артем Тідва та Денис Пілаш.

Запрошуємо 22 лютого о 13:00 у Києві на показ документального фільму «Ми маємо допомогти революції» про діяльність Міжнародного батальйону свободи (International Freedom Batallion) у Рожаві. Створений 2015 року соціалістами й анархістами, батальйон продовжує воювати проти ІДІЛ, підтримуючи сирійських курдів.
Після показу буде дискусія з режисерками фільму.

📌Реєстрація на подію тут: https://forms.compuzine.net/6/

Протести 1968 року мали свій вплив на розвиток соціальної теорії. У 70-х західні університети починають наповнюватися дослідниками, що або самі активно брали участь у протестах, або відкрито їм симпатизували. Це підштовхнуло до консолідації досліджень суспільних рухів у окремий науковий напрям і до зміни дослідницької парадигми. З критикою теорій колективної поведінки, що розглядали протести як аномальну сукупність фанатиків, розвинулися нові теорії суспільних рухів.

Але чи були вільними ці нові теорії від упереджень? Агнеш Гадьї стверджує, що вони ігнорують довготривалі структурні та матеріальні чинники, оскільки ці теорії виникли в заможних країнах Заходу в період низької соціальної нерівності. Тому спроба застосувати їх у Центрально-Східній Європі показує їхні обмеження — ці теорії нічого не можуть нам сказати, наприклад, про вплив глобальної економіки чи місцевих олігархів на суспільні рухи, що важливо у дослідженнях країн периферії.

Почитайте огляд статті Агнеш Гадьї, підготовлений Вікторією Мулявкою.
#commons_theory

Порой нам кажется, что в 2020 году не может существовать неграмотности, а каждый ребёнок ходит в школу. Но в мире еще достаточно мест, где даже начальное образование остается привилегией. И несмотря на усилия ООН и ЮНЕСКО, изменения к лучшему происходят очень медленно.

Влад Бурный анализирует состояние школьного образования в странах, расположенных к югу от Сахары и хороших новостей у него нет.

Вже кілька днів в Україні тривають протести проти розміщення в місцевих санаторіях евакуйованих із Китаю.

І хоча з початку спалаху коронавірусу такими протестами відзначилися лише українці, не варто перебільшувати їхню оригінальність. На жаль, протести громад проти розміщення соціально важливих об’єктів або поселення людей, що можуть мати негативні наслідки для місцевих мешканців, є досить поширеними навіть у заможних країнах. В англомовному світі цей тип протестів називають NIMBY (англ. Not In My Backyard — «Не на моєму подвір’ї»).

Кілька років тому ми вже писали про інший випадок таких виступів — у Яготині:
«NIMBY-протести створюють дві основні проблеми. По-перше, вони суперечать зусиллям, спрямованим на централізований розвиток чи вирішення певних соціальних проблем. По-друге, вони перекладають негативні наслідки певних проектів на менш організовані громади, що не здатні так само ефективно протестувати»

Цього разу протести отримали неабиякий резонанс. Але замість звинувачувати протестувальників варто підняти питання, що призвело до такої ситуації. Наприклад, виникненню подібних ситуацій сприяють ЗМІ, орієнтовані на сенсації. І, звісно, відповідальність за ситуацію несе влада, яка не провела необхідну роз'яснювальну роботу. Тож не варто поширювати різні конспірологічні теорії про те, що це спецоперація тих чи інших політичних сил, коли дії наших співгромадян нам не подобаються.

Зрештою, це привід ще раз задуматися над ідеалізуванням самоорганізації та спонтанного бунту, що яскраво проявляється у розповідях про Майдан. Адже на кожну Врадіївку може знайтись не одна Лощинівка, Яготин чи Нові Санжари.

Пам’ятаєте часи, коли було модно говорити про «креативний клас»? У 2020-му це вже звучить настільки архаїчно, що навіть автор терміну, урбаніст Річард Флорида, почав сумніватися у «креативних» людях та їхньому позитивному впливу на міський добробут. Тепер він говорить про «урбанізм для всіх» та подолання соціальної нерівності, яка часто супроводжує міський розвиток.

Про «креативність» говорять і ті, хто хто зі словами «місто має розвиватись» знищують залишки міської соціальної інфраструктури в Україні. Флориді, наприклад, для внутрішньої трансформації знадобилось 15 років. Сподіваємось, нам доведеться чекати менше. А поки є час — почитайте рецензію Орисі Грудкої на останню книжку канадсько-американського дослідника міст.

Сьогодні день народження у Лесі Українки — поетеси-революціонерки, яка переклала на українську мову «Маніфест Комуністичної партії» і видавала популяризаторські марксистські брошури для робітників. Почитайте з цієї нагоди її текст до українського перекладу брошури польського соціал-демократа Шимона Дікштейна «Хто з чого жиє».

В Україні термін “сексуальна освіта” ще досі асоціюється із популярним серіалом на Netflix, аніж зі шкільним предметом. Тому основним джерелом знать про секс для підлітків стає інтернет. Краще, ніж нічого, але цього недостатньо.

Надія Миколаєнко ознайомилась із профільними соціологічними дослідженнями і тепер знає, що та як українським школярам і школяркам розповідають про секс, контрацепцію та ВІЛ.

❗️ Профспілка медіаторів PinchukArtCentre просить вашої підтримки.
У відкритому листі вони вимагають:
☑️ Публічного вибачення і відновлення посад медіаторів та гідів.
☑️ Підписання колективних договорів з працівниками.
☑️ Проведення публічної зустрічі за участі адміністрації, профспілки та ЗМІ.
Профспілка закликає бойкотувати PinchukArtCentre доки ці вимоги не будуть виконані.
Нагадаємо, що після створення профспілки 30 медіаторам та гідам не продовжили трудові контракти.
Ми висловлюємо солідарність й закликаємо підтримати профспілку.

З часу свого створення PinchukArtCentre справно працював на позитивний імідж для українського олігарха Віктора Пінчука. Та нещодавно його менеджмент дав маху, звільнивши медіаторів після того, як вони створили профспілку. Це спровокувало скандал і вкотре розкололо мистецьку спільноту. Про солідарність із медіаторами заявила низка представників і представниць творчих кіл, але, на жаль, знайшлося і чимало прихильників дій адміністрації.

«Ситуація з ПінчукАртЦентром до смішного незручна: чи не всі коли-небудь співпрацювали з ним і чимось йому завдячують. Для художників, які довгий час створювали роботи соціально критичного спрямування, раптово стає неможливим солідаризуватися. Коментарі, спрямовані на критику капіталістичної системи та нерівності, розгублено замовкають у ситуації скасування посади медіатора».

Видання ВОНО зсередини, бо в «редакції у різні часи було 300 ексмедіаторів, а серед авторів — 100500», розповідає про поки що коротку, але яскраву історію профспілки ПАЦ. А також пояснює, чому помиляються захисники менеджменту, і чому прекарність культурних працівників на Заході — не виправдання.

Весну у Верховній Раді розпочинають із переформатування Кабміну. Швидше за все у ньому залишиться в якійсь ролі чинний міністр економіки Тимофій Милованов — неоліберал, адепт тотальної приватизації, палкий прихильник законопроєкту «Про працю» № 2708. Але навряд чи можна сподіватися, що оновлений уряд відмовиться від урізання прав робітників.

А поки радимо прочитати колонку Дениса Новікова про те, як цей законопроєкт зображує типову картину сучасного світу, глобалізованого за ліберальними зразками, де поряд з інноваційними парками, маркетами з органічними веганськими продуктами та затишними кав’ярнями сусідять нетрі, бруд та відсталість.

Сьогодні святкуємо 149-й день народження Рози Люксембург. На жаль, ім’я цієї теоретикині марксизму та революціонерки потрапило під каток декомунізації. Але це не значить, що ми маємо про неї забути.

2015 року вийшла біографія Рози Люксембург у вигляді графічного роману, який невдовзі був перекладений українською мовою. Почитайте інтерв’ю Oksana Dutchak із авторкою коміксу «Червона Роза» Кейт Еванс.

Зараз в університетах Британії відбувається страйк членів UCU - University and College Union. Працівники 60 закладів борються за кращу заробітну плату й умови праці та забезпечення пенсій. Викладачі не просто відмовилися від проведення пар, а створили пікети під закладами та організовують teach-outs.

Сьогодні на одному з таких заходів в UCL School of Slavonic and East European Studies, Marko Bojcun і Tom Rowley розказали про трудову реформу в Україні. Учасники страйку разом з нашою редакторкою Viktoriia Muliavka і спікерами висловили підтримку українським профспілкам у боротьбі за відстоювання робітничих прав.

Цієї неділі світ відзначатиме Міжнародний жіночий день. Не свято «весни і краси», а день боротьби за права жінок.
Ми вважаємо, що «гендерна рівність», яку часто згадуватимуть в ці дні, є неможливою, коли влада урізає соціальні видатки і самоусувається від регулювання економіки.
Читайте про це в дослідженні нашої редакторки Оксани Дутчак.

Корупцією часто пояснюють економічні проблеми України. А створення незалежних антикорупційних органів, для розслідування злочинів у вищих ешелонах влади — одна з головних тем української політичної боротьби.
Та іноді, щоб краще оцінити місцеву політику, корисно озирнутися на інші країни. Наприклад, на Румунію, яку західні ЗМІ та міжнародні антикорупційні організації подають як зразковий приклад боротьби з корупцією. І справді, з середини 2000-х років тут звітують про постійне зростання кількості обвинувальних актів і притягнень корупціонерів до кримінальної відповідальності. Але за півтора десятиліття боротьби з нею, соціальні проблеми нікуди не зникли, а іноземні інвестори не хлинули в країну. Реальне зменшення рівня корупції також лишається відкритим питанням.

Детальніше про негативні сторони румунської політики читайте у статті Крістіан Черчел.

Просто решили напомнить вам, как сохранить покойствие в ситуации паники 💚

Как и многие другие институции, «PinchukArtCentre» до конца марта закрылся на карантин. Но вряд ли это закроет историю с увольнением сотрудников из-за создания профсоюза. Напомним, что в конце 2019 года медиаторы объединились для защиты своих трудовых прав. Вскоре последовала реакция: ни с кем из медиаторов не продлили трудовые контракты.

Наш редактор Александр Кравчук поговорил с Анастасией Бондаренко, главой профсоюза, о конфликте с менеджментом, поддержке (и не очень) со стороны культурного сообщества и о том, почему медиаторство — это всё-таки работа, а не волонтерство.

У зв'язку з поширенням коронавірусу українцям радять лишатися вдома, і дехто дійсно так і зробить. Але це точно не про кур’єрів служб доставки.
По-перше, цю роботу точно не візьмеш додому, а по-друге — працедавці не оплачуватимуть їм лікарняних чи відпускних, бо кур’єрів видають за «незалежних партнерів» та «фрілансерів». Ба більше, попит на кур’єрів тільки зросте, а от зростання їх прав — навряд чи.

Нагадуємо про статтю Віталія Дудіна про реалії роботи на «трудових платформах».

Все о коронавирусе и мы тоже. Пока власти закрывают метро, а граждан просят остаться дома — самое время поговорить о том, как связана пандемия, экология и современное экономическое устройство.

«Возросшая мобильность, изменения климата, загрязненный воздух — всё это идёт на пользу вирусу, а не нам». Нам же необходима доступная медицина для всех и экономика, способная выдержать карантин.

Читайте статью Саши Ренуар о неспособности эффективно бороться с распространением вируса при капитализме и о том, почему аргумент «всё равно все переболеют» — недопустим.

Во многих странах мира введено чрезвычайное положение, его возможность обсуждается также и в Украине. Параллельно вводятся новые ограничения прав и свобод граждан. На первый взгляд, это временная реакция на непредсказуемую пандемию. Но что если это проявление какой-то более глубокой тенденции?

В прошлом году после введения военного положения мы перевели статью социолога Боба Джессопа, известного своим вкладом в теорию государства. Он утверждает, что в течение последних десятилетий либеральные демократии все чаще внедряют ограничения свобод и расширение полномочий спецслужб. Такие меры оправдываются борьбой с терроризмом и другими угрозами. В результате граница между «обычным» состоянием либеральных демократий и чрезвычайным положением постепенно размывается.

По мнению Джессопа, причина этого в том, что современный мир становится все менее пригодным для стабильного сочетание демократии и капитализма. Поэтому перед нами выбор — либо смириться с нарастанием авторитарных тенденций, либо изменить систему на такую, которая способна обеспечить демократические свободы в новых исторических обстоятельствах. https://commons.com.ua/uk/liberalnaya-demokratiya-chrezvychajnye-gosudarstva-i-novaya-norma/

Сьогодні людство відзначає Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації. Поширення коронавірусу в Європі супроводжувалось нападами на виходців з Азії, які перші стикнулись із цією хворобою. Це показало наскільки ми далекі від єдності та як легко опуститись до минулого з його ненавистю до “інших”.
Почитайте нашу статтю про історію й сьогодення расових упереджень.