Вбивство генерала Касема Сулеймані, збиття українського боїнга та студентські протести — так почався 2020-й для Ірану.
Яких змін чекати на Близькому Сході після цих подій, чому не можна виправдовувати ісламський режим і чи є шанси на соціальну революцію в Ірані?
Читайте розмову нашого редактора зі шведським дослідником іранського походження Якобом Ріґі.

Якщо ви студент/ка чи аспірант/ка і бачите своє майбутнє у галузі соціальних наук — подавайтеся на весняну школу наших друзів із @theveryplace_locus. Вони організовують чудовий проект, на якому навчатимуть краще використовувати сучасні теорії та будувати концептуальну модель свого дослідження. Деталі - у ФБ школи https://www.facebook.com/events/275549333418791/

Вранці 21 січня 84-річний чоловік перетнув лінію розмежування через КПВВ «Станиця Луганська». Вже на підконтрольній території йому стало погано. Врятувати чоловіка не вдалось.

З 1 січня 2019 року сталося вже сорок смертей на контрольно-пропускних пунктах. Читайте блог Левона Азізяна про те, як і чому треба змінити політику щодо пенсіонерів на непідконтрольних територіях.

Уже через місяць почнеться дванадцята «Зимова Студреспубліка», щорічна подія від наших друзів зі Studrespublika.
Оргдіяльнісна гра у форматі нон-стоп, солідарна робота над цікавими проектами і чудова атмосфера — все це буде на Студреспубліці.

⚡️🇺🇦 Як вирватися з «безнадьоги»? [реєстрація на ЗиСР-ХIІ]

За майже 30 років незалежності й можливості вільної політичної творчості українського народу, ми, на жаль, перетворилися у периферію із зовнішнім управлінням. Ані еволюція, ані революційні сплески не призвели до соціального прогресу. Так що ж робити? І кому саме робити? Дискутуватимемо 21-24 лютого у Карпатах під час ЗиСР-ХІI на тему «Прогрес між еволюцією та революцією».

🧩 Запрошуємо, реєструйтеся: http://online.studrespublika.com/

Щороку небайдужі громадяни з усієї України (і не тільки) — активіст(к)и, експерт(к)и, просто прогресивні люди різного віку і покликань — збираються на «Зимову Студреспубліку». Це — унікальне коло однодумців/иць, які покладають свої знання і сили, аби самовіддано «вигризати» відповіді на дуже непрості питання, котрі стосуються кожного/ї. Люди довгої доброї волі зі всієї України і всього світу мають стати союзниками/цями в справі модернізації, прогресу, а не чиїмось ресурсом, джерелом, клієнт(к)ами.

🔝 Яким чином стати частиною унікального інтелектуально-творчого дійства, де щира солідарність, позитивна змагальність і вироблення потужних альтернативних рішень, то щохвилинна реальність:
facebook.com/studrespublika/posts/2817968634915589

Радіємо, що наше інтерв’ю з Ніною Потарською тепер можна почитати англійською у перекладі колег з openDemocracy.

Будемо ще щасливішими, якщо ви поширите цей матеріал зі своїми англомовними друзями, які цікавляться Україною і, зокрема, питаннями мирного процесу на Донбасі.

«Зарплатня не дуже, зате робота складна», — казав про роботу в книгарні герой Ділана Морана із серіалу «Black Books». Те ж саме відбувається й у видавничій сфері України. Низова ініціатива Translators In Action захищає трудові права перекладачів, а також лобіює гідну оплату праці для них.
Читайте інтерв’ю Дарії Пугач із представницями «Перекладачів в дії» Поліною Городиською та Мариною Дубиною.

У 2019 році сенат Берліну на п’ять років заморозив ціни на оренду житла. Відповідний закон став логічним продовженням кампанії проти свавілля житлових корпорацій. Про берлінську політику розвитку міста читайте в інтерв’ю Катерини Данилової із депутаткою від «Die Linke» Каталін Генбург.

Можливо, ця інформація знадобиться вам у дискусіях, чому Київ точно не є новим Берліном 🙂

Серед українських істориків прийнято писати про ОУН так, щоб аналіз історичного розвитку цієї організації не спростовував її «визвольної місії». Міф про особливий, український тип «демократичного націоналізму» підхопило чимало сучасних дослідників. Щоб критично подивитись на ці теми, потрібно вийти за межі локальних ідеологічних рамок.

«Спільне» публікує переклад Ярослава Циби статті шведського історика Пера Андерса Рудлінга, який розглядає маловідомий зв'язок між євгенікою та ідеологією українського націоналізму.

Публікуємо продовження спецпроекту «Україна: історія нерівності». У другому епізоді розбираємося з тим, що таке феодалізм і до чого тут шведи, чим оброк відрізнявся від панщини, і як повстання Богдана Хмельницького пов'язане із відкриттям Америки.

«Між лівими та правими радикалами немає особливої різниці» — цю заяложену фразу доводилося чути багатьом із нас. Минулого року у видавництві «Критика» вийшла книжка «Праві двері зліва», автор якої прагне довести цю тезу. Колишній лівий інтелектуал Кирило Ткаченко намагається показати безперспективність лівого руху через його неспроможність звільнитися від тоталітарного спадку і спотворене розуміння реальності.

Наш редактор В'ячеслав Циба розмірковує над філософським підґрунтям книжки. Також очікуйте невдовзі на політологічний огляд цієї праці.

🇬🇪👀🇺🇦 Украинские сторонники открытого рынка нередко приводят в пример Грузию - страны, у "которой получилось", перефразируя название популярной книги об грузинском экономическом чуде. Жаль, что за разговорами об успешных неолиберальных реформах теряется положение тех, на чьи плечи рухнули результаты этих реформ и цена достижения высокого рейтинга 📈 Doing Business.

Предлагаем прочесть материал наших коллег из OpenDemocracy о том, как американская транснациональная корпорация Frontera Resources оставила ни с чем рабочих Дедоплисцкаро.

«Автор відмовляється аналізувати відмінності в позиціях різних лівих груп, відмахується від випадків, які погано лягають на запропоновану ним інтерпретативну рамку, і замість роз’яснення суперечностей сміливо об’єднує все під означником “радикальних лівих”».

Як і обіцяли, публікуємо політологічний огляд книжки Кирила Ткаченка. Наша редакторка Катерина Данілова аналізує аргументи автора про подібність німецької лівиці та правиці, а також робить фактчекінг тексту. І не дарма.

🎧 А ви засинали під АСМР? Сьогодні це — величезна індустрія відео, які допомагають розслабитись під шепіт людини, яка всміхається «саме для тебе».
Таша Ломоносова на @politkrytyka розказує, як на заміну відчуженій праці на виробництві приходить емоційна робота, котрій треба віддаватись і «тілом і душею».

Поки влада поспішає відкрити ринок землі, парламентська опозиція від Порошенка до Медведчука через підконтрольні медіа волає про здачу національних інтересів. Над боротьбою політсил довкола скасування мораторію можна було б посміятися, якби орні землі не займали 54% території України, а їх неконтрольований обробіток не призводив до деградації ґрунтів, опустелення та дефіциту питної води.

Читайте інтерв’ю Оксани Дутчак із екологом Олексієм Бурковським зі Всеукраїнської екологічної ліги, який пропонує передати еродовані землі у державну власність, щоб запобігти екологічній катастрофі.

«Крупный капитал могут использовать, чтобы подкупать политиков, господствовать в медиа, покупать выборы. Для социалистической демократии нам необходимо разрушить это средоточие власти. Поэтому чрезвычайно важно, чтобы мы уничтожили гигантов вроде Facebook или Google».

Дэвид Харви — профессор антропологии и географии Городского университета Нью-Йорка. В своем интервью он рассказывает, как стал марксистом «случайно», о праве на жилье и важности городских социальных движений. Перевёл Александр Земленит.

Розпочався другий сезон боротьби за кінотеатр «Київ»! Сьогодні активісти пікетували КМДА, вимагаючи розірвати договір із ТОВ «Сінема-Центр», яке не виконує своїх зобов’язань щодо приміщення кінотеатру «Київ».

Нагадаємо, що 7 червня 2019 року кінотеатр припинив роботу через захоплення його представниками комунального підприємства «Муніципальна охорона». Департамент комунальної власності міста Київ не продовжив договір оренди із ТОВ «Культурний центр кінотеатр Київ». Перемогла в новому конкурсі компанія «Сінема-центр», яка зобов’язалась платити 2,1 млн гривень на місяць. З часом новий орендар почав вимагати зниження орендної плати в чотири рази через нібито «аварійний стан будівлі». Сам кінотеатр досі не працює.

Наші колеги запускають школу соціального репортажу. Встигніть подати заявку до 1-го березня!