Часто в ситуациях, требующих ответственного подхода, паника мешает принять адекватное решение. Во время вспышки кори многие родители оказались беззащитными перед собственными эмоциями. Они теряются в потоке информации, не могут отделить свои суждения от чужих, чувствуют себя растерянными. Как же нужно действовать в таких ситуациях? Объясняет медицинский психолог и психотерапевт Елена Трегубова.

https://commons.com.ua/uk/epidemiya-panika-i-kultura-otricaniya/

19 січня 2009 року в Москві члени ультраправого угруповання БОРН вбили правозахисника Станіслава Маркелова й журналістку Анастасію Бабурову. Цей випадок став гучним епізодом неонацистського терору. Не дивно, акції пам’яті щороку привертають увагу ультраправих, які різними способами намагаються зірвати ці заходи.
І цей рік не став винятком. Більше про цьогорічну акцію в Києві та реакцію ультраправих читайте в цій статті.

https://commons.com.ua/uk/19-sichnya-akciya-kontrakciya-i-ohorona-poryadku/

Багато хто чув про «чорні протести», що прогриміли в Польщі восени 2016 року. Але й досі закони, що стосуються права на аборт, у цій країні залишаються вкрай консервативними, а праві популісти часто говорять про повну заборону на переривання вагітності. Цього року жінки знову вийшли на вулиці. Взяла участь у страйку, що відбувся 17 січня у Варшаві, й наша редакторка Вікторія Мулявка. Читайте в її статті про те, чому польки продовжують боротися за свої репродуктивні права.

https://commons.com.ua/uk/svoboda-ne-za-receptom/

В Україні сьогодні бути науковцем стає все більш невигідно й непрестижно. Це показало торішнє дослідження «Молоді науковці: соціальний стан та умови праці в Національній академії наук України»: goo.gl/QThngy. Як наслідок, наша країна втрачає науковий потенціал. Вчені бажають працювати за кордоном, бо не знають, як покращити своє матеріальне становище та умови праці в Україні.
Детальніше про причини міграційних намірів молодих науковців читайте в новому дослідженні Сергія Жабіна, Олени Казьміної та Олександра Василюка.

https://commons.com.ua/uk/migracijni-namiri-molodih-uchenih/

Про образотворче мистецтво треба не читати, його слід бачити. А перед цим і після - читати про нього. Естетичне почуття - це не якийсь дар небес, а інтелектуальні навички, які можна й варто тренувати. Зокрема, важливо розуміти місце художників, художниць та їхніх творінь в історії мистецтва. А якщо це історія українського мистецтва ХХ століття, то вона неодмінно буде політизована.
Яким було місце бойчукізму в еволюції образотворчого мистецтва? Яким Бойчук, його учні й учениці бачили світ навколо себе? Що прадідам і прабабусям українського арту приписали зайвого, повертаючи їх у публічний простір, та до чого тут класове? Про це після відвідин великої виставки в Мистецькому Арсеналі міркує історик Максим
Максим Казаков.
Спойлер: фото додаються, але ви ще можете побачити вживу цю красу до 28 січня включно.

https://commons.com.ua/uk/istorik-na-vistavci/

Чешский режиссер Филип Ремунда отправился в Украину в самый разгар военного противостояния. Перед ним стояла нелегкая задача снять фильм о стране, поглощенной гражданским конфликтом. Еще сложнее было остаться в такой ситуации объективным, никого не демонизировать и не обелять. Результатом путешествия по Украине в напряженный период 2014—2015 гг. стал часовой документальный фильм «Близкий далекий восток». Какой увидела чешская съемочная группа постмайданную реальность? Об этом пишет в своей рецензии Александр Земленит.

https://commons.com.ua/uk/blizkij-dalekij-vostok/

Трохи інфографіки на тему міграційних намірів молодих науковців України. Чому вони хочуть виїхати з України? Яким є їх фінансовий стан? Скільки з них вимушені додатково підробляти і чого їм бракує для плідної праці?
Ті, хто будуть уважними, дізнаються, якій частці молодих вчених не вистачає грошей навіть на одяг.

Невіддільною частиною політичного життя України стало беззаперечне засудження лівих ідей та радянського минулого. У країнах Заходу ж традиції антикомунізму сягають корінням ще періоду до 1917 року. Провідники цієї ідеології стверджували: капіталістичні демократії є світом свободи, а народи соціалістичних країн страждають від жорстоких тираній. До того ж Радянський Союз, як «імперія зла», намагається нав'язати диктатуру всьому світові. Але чи є антикомунізм насправді демократичним та антиавторитарним? Ще в часи протистояння США та СРСР на це питання спробували відповісти Марсель Лібман та Ральф Мілібенд, розглянувши історію цього явища та його роль у міжнародній політиці.

https://commons.com.ua/uk/rozdumi-nad-antikomunizmom/

В 1989 году Георгий Дерлугьян, ныне известный исторический социолог, был аспирантом и изучал партизанские войны в Южной Африке. Два года он пробыл переводчиком в Мозамбике, своими глазами видел разруху, причиненную этой стране войной. Но оказалось, что эти исследования не вписались в «линию партии». О реакции высшего руководства на статьи молодого ученого и успехе среди зарубежных исследователей читайте в его воспоминаниях.

https://commons.com.ua/uk/kak-ya-otklonyalsya-ot-linii-partii/

Несколько поколений семьи под одной крышей — типичная ситуация для нашей страны. В рейтинге от Bloomberg Киев занимает второе место по недоступности жилья в мире. И это говорит о глубоком кризисе украинской жилищной сферы. По словам социологини Алёны Ляшевой, «жилье в Киеве стало не домом, а недвижимостью, не кровом, а активом». Но почему это происходит? В этой статье читайте о том, как повлияла рыночная экономика на жилищную сферу столицы после распада СССР.

https://commons.com.ua/uk/zhile-v-kieve-pochemu-mne-negde-zhit/

Саєнтологія — нова релігія, що постійно опиняється в центрі різних скандалів. Але чи можна взагалі назвати це релігією? З одного боку, послідовники саєнтології - переслідувана меншина, їхні права обмежують у різних країнах. З іншого - колишні віряни й самі стають критиками цього релігійного руху, викриваючи його тоталітарні та деструктивні тенденції.
Що ж насправді відбувається в стінах нової церкви? Про це вирішив дізнатися Євгеній Манько​, навідавшись до саєнтологів. У репортажі про свою ризиковану розвідку він розповідає, чим є саєнтологія та чому вона так приваблює людей.

https://commons.com.ua/uk/bitva-za-planetu-tidzhiak-reportazh-z-kiyivskoyi-cerkvi-sayentologiyi/

Cвобода слова в Украине весь период независимости была болезненной темой. А после Евромайдана ситуация лишь обострилась. Яркая иллюстрация тому — вчерашний захват и блокирование работы оппозиционного медиахолдинга «Вести Украина».
В условиях «гибридной войны» цензура в СМИ становится обыденностью, а любое неугодное мнение легко можно объявить российской пропагандой. Почему свободы слова в нашей стране становится всё меньше и меньше? На этот вопрос в новой статье отвечает Дария Чернина.
https://commons.com.ua/uk/igry-v-rossijskuyu-propagandu/

Дедалі частіше Національна академія наук України стає об’єктом критики журналістів. Українська наука, мовляв, не здатна конкурувати на світовому рівні, а винні в цьому літні вчені, які продовжують працювати в академії. Значить, і проблеми можна вирішити, відправивши науковців похилого віку на пенсію. Ще трохи й почуємо вимоги розформувати «застарілу» академію.

На ці закиди відповідає заслужений діяч науки і техніки України Олександр Попович. Через що насправді НАНУ опинилася у кризовому стані та які заходи зможуть поліпшити ситуацію? Про це читайте у новій статті на «Спільному».

https://commons.com.ua/uk/nacionalna-akademiya-nauk-ukrayini-ochima-naukoznavciv/

Після перемоги більшовиків у Громадянській війні Європу накрило хвилею політичних біженців. Помітну частку серед них складали українці — ветерани й прихильники армії УНР, Революційно-повстанської армії Махна, білогвардійських збройних формувань. Але дуже швидко еміграцією почали ширитися симпатії до Радянської України — і хвиля побігла назад, повертаючи додому тисячі репатріантів. Ці люди були готові забути про досвід війни та розходження в поглядах із більшовиками, щоб мати можливість працювати на благо свого народу. Та вже через декілька років, під час Великого терору, вони стануть однією з найбільш вразливих груп населення УРСР.

Історик Максим Мазипчук аналізує соціальний склад та політичні настрої української еміграції 1920-х рр., щоб з’ясувати, що ж спонукало «зміновіхівців» повертатися з-за кордону.

https://commons.com.ua/uk/fenomen-zminovihivstva-v-ukrayinskij-politichnij-emigraciyi/

Одна з рис сучасної європейської кризи — це піднесення ультраправих. Їх живлять економічні негаразди, виснаження ліберальних демократій та інші випробування, з якими зіштовхнувся Старий Світ.

Багато хто говорить про повернення фашизму, цим терміном характеризують безліч угруповань — від грецьких націоналістів із «Золотого світанку» до терористів з ІДІЛ. В чому ж схожість та відмінність між сучасними ультраправими, обуреними напливом мігрантів, та режимами, що в XX столітті провадили людиноненависницьку політику? Історик Енцо Траверсо в цій статті розмірковує про постфашизм, його сутність та загрози, що він приховує в собі.
https://commons.com.ua/uk/prividi-fashizmu/

Народний депутат, один із лідерів Соціалістичної партії України, журналіст із піввіковим досвідом —таким знають Івана Бокого. Він прийшов у політику вже за часів незалежної України, а трохи згодом приєднався до лівоцентристської СПУ, що орієнтувалася на європейську соціал-демократію. Про поразку радянського проекту, свободу преси в СРСР та долю СПУ поспілкувався з Іваном Боким наш редактор Максим Казаков.

https://commons.com.ua/uk/intervyu-z-ivanom-bokim/

Ми починаємо працювати над новим випуском журналу. Тема дванадцятого номера «Спільного» — географічна нерівномірність суспільного розвитку. Суперечності між містом і селом, економічні та соціальні проблеми сучасного села, розвиток українських міст у нових соціально-економічних умовах, проблема доступності житла та стан ринку нерухомості, історія радянської урбанізації тощо — таку проблематику ми хочемо висвітлити цього року.

Запрошуємо всіх охочих надсилати свої матеріали. Нам цікаві не тільки аналітичні статті, а й фоторепортажі, рецензії та інтерв'ю. Чекаємо на ваші пропозиції щодо матеріалів до 1 вересня 2018 року. Нагадуємо, що за опубліковані матеріали передбачені гонорари.

Більш детально про теми статей та вимоги до матеріалів за посиланням:
https://commons.com.ua/uk/p/next-issue/

Розвиток марксистської теорії — явище складне для вивчення, особливо якщо розглядати його у світовому масштабі. Саме цю проблему й дослідив у першому розділі своєї книги Ян Гофф.
Що вплинуло на розвиток марксистської думки та які суперечності їй властиві? Які етапи розвитку вона пройшла та як її освоювали й інтерпретували в різних країнах? Про складну еволюцію академічного марксизму від середини XX століття до сьогодення читайте в цьому матеріалі. https://commons.com.ua/uk/mizh-polyusami-politiki-ta-teoriyi-rozvitok-akademichnogo-marksizmu-z-1960-h-rokiv-do-sogodennya/