Спільне | Commons
1.54K subscribers
323 photos
18 videos
3 files
1.43K links
Ліве українське видання про економіку, політику, історію та культуру
Сайт: http://commons.com.ua/uk/
YouTube: https://www.youtube.com/@commonsjournal

Підтримуйте нас на Patreon: https://patreon.com/commons_journal
Download Telegram
«Так», – відповів міністр економіки Тимофій Мілованов на питання журналістки, чи збираються вони приватизувати прибуткові державні підприємства навіть не знаючи, скільки вони за це отримають. Таку політику міністр вважає прогресивною і європейською, а державну власність – за визначенням неефективною. А прийнятий Верховною Радою законопроект №1054-1 вже відкрив шлях до приватизації державних підприємств, серед яких і «Укрзалізниця».

Але чи справді ефективний власник на Заході вже витіснив «неефективну» державу, чи зможе менеджер приватної компанії досягти успіху там, де не впорався чиновник, і чого нам чекати від приватизації залізниці? Про це ми запитали економіста Олександра Антонюка, журналіста Максима Нечипоренко і машиніста та голову незалежної профспілки залізничників Олександра Скибу
https://bit.ly/2qIiNqL
В Україні триває черговий «історичний» скандал після того, як МЗС Німеччини виступило проти визнання Голодомору геноцидом. Посол України в Німеччині Андрій Мельник вирішив перекласти відповідальність на українських істориків, звинувативши їх у бездіяльності.

Ми маємо черговий приклад того, як термін «геноцид» використовується для тиску політиків на науковців. Але чи є це завданням парламентів — давати оцінку історичним подіям? І наскільки доречне використання істориками терміну, що належить до сфери міжнародного права?

Радимо прочитати статтю історика Антона Вайс-Вендта з критичним оглядом історії ратифікації Конвенції про геноцид.
На завтра ми готуємо прем’єру фільму «Майна! Віра! Галина Петрівна» про життя та роботу кранівниці. А сьогодні радимо почитати інтерв’ю з її львівською колегою та підписатись на канал 📌 Трудова Галичина, щоб дізнаватись про новини профспілкового та робітничого руху Західної України.
Кранівниця Галина Владимаренко Шевченко більше 30-ти років працює на будмайданчиках і всім серцем любить свою небезпечну роботу. Вона бореться за справедливість в оплаті праці та порядок на об'єктах. Колеги називають її «принцесою баштового крана», а сама вона з дитинства мріяла працювати на висоті.

🎥«Майна! Віра! Галина Петрівна» — прем’єра на нашому новому Youtube-каналі. Цей фільм — частина спецпроекту «Кияни. Тимчасово», який розповідає історії трудових мігрантів столиці. Над фільмом працювали Діна Артеменко та Міла Григоренко.
Якщо ви ще не виїхали з України, то запрошуємо завітати на дискусію про міграцію до Київського будинку вчених в цю суботу. Серед спікерів - і наша редакторка, Альона Ляшева, яка розкаже про репродуктивну працю жінок і про те, як вона уможливлює трудову міграцію до Польщі.
1 листопада 1935 року в Єрусалимі народився Едвард Саїд — видатний американський літературний критик та публічний інтелектуал палестинського походження. Він став всесвітньо відомим завдяки своїй праці «Орієнталізм», у якій критикував західні уявлення про Схід і звинувачував західну науку та літературу в підтримці та виправданні колоніалізму. З нагоди його дня народження публікуємо розлогу статтю Стаса Сергієнко про складні взаємини Саїда з марксизмом та його предтеч у ранньому СРСР.
Історії про вбивства ультраправими бойовиками католицьких священиків, як «комуністичних агентів» звучать парадоксально в Україні, де християнство й соціалізм сприймаються як щось несумісне. Але саме це відбувалося в Латинській Америці в другій половині XX століття після виникнення теології визволення — суспільно-політичного руху, що базується на соціальній критиці капіталізму.

Читайте рецензію Анастасії Рябчук на першу україномовну монографію з цієї тематики.
В Украине уже много лет активно развивается сфера IT, большая часть которой работает на внешний рынок. Но иногда корпорации не слишком афишируют, что именно они заказывают украинским программистам. Например, когда это связано с использованием персональных данных в сфере безопасности.

“Умный” домофон компании Ring, являющейся частью гиганта Amazon, не только следит за тем, кто приходит к вам в гости. Он еще и собирает информацию для обучения искусственного интеллекта. Распознавание лиц якобы должно сделать наше будущее безопасным. К несчастью, чаще напрашиваются уже избитые параллели с сериалом “Чёрное зеркало”.

Об опасностях этой технологии и деятельности киевского офиса Ring рассказывает Александра Кронштейн.
У цей день, 9 листопада, відзначають Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму і антисемітизму. Його було проголошено на згадку про «Ніч розбитих вітрин» — першого керованого нацистською державою єврейського погрому в Німеччині 1938 року.
Запрошуємо почитати статтю про те, чому раса — не даність, а соціальний конструкт.
Вижити на прожитковий мінімум у 1936 гривень? Здається, в це не вірить навіть влада. Тому з кінця 2015 року Мінсоцполітики щомісяця вираховує «фактичний розмір прожиткового мінімуму». Зараз це 4733 гривень.

Тепер вже новий уряд пропонує відв’язати від прожиткового мінімуму понад 150 соціальних виплат та фінансових показників, але при цьому обіцяє збільшити його майже вдвічі. Соціологиня Оксана Дутчак дослідила причини такої реформи та до чого вона може призвести.
На гребені нової «екологічної революції» Глобальна Північ вимагає переходу на зелену енергію та загального зменшення споживання заради порятунку планети. Та чи доступний цей підхід для країн Глобального Півдня, що потерпають від екстрактивізму, колоніальних залежностей та соціальних нерівностей? Що означає «справедливий перехід», як він пов’язаний з енергетичною бідністю і яке місце в ньому має займати Україна?

Частина цих питань обговорювалася на «Міжнародній зустрічі з обміну досвідом і практиками енергетичного переходу: до припинення енергетичної бідності» 8-9 листопада 2019 у Барселоні. Своїми спостереженнями за дебатами поділиться екофем-активістка Надія Чушак.

Після доповіді ми подискутуємо про українську перспективу.

Початок о 19:00 у четвер, 14 листопада 2019.
📌 Вхід і деталі місця за реєстрацією: http://bit.ly/2NCq44s

Подія у Facebook
Припинення бойових дій, від яких найбільше страждає місцеве цивільне населення, є одним із найнагальніших питань для України. "Жіноча мережа задля діалогу та інклюзивного миру" вимагає від усіх сторін конфлікту урегулювання та трансформування його в мирну фазу.
Сьогодні в першому читанні Верховна Рада з боєм прийняла закон, який скасовує мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
На жаль, не всі депутати парламенту читали цей текст. Інакше вони б думали як вставити у реформу рекомендації по забезпеченню прав населення, яке живе та працює на землі.
Але навіть якщо у вас нема депутатського мандату, але ви хотіли розібратись в цьому питанні, то нагадуємо про наше дослідження історії земельної реформи та її альтернатив.
В'ятрович пішов, але Інститут нацпам'яті лишився. Як уберегтись від творення нових міфів та маніпулювання історією? Давайте поговоримо про це разом із нашими редакторами в суботу, 16 листопада, у місті Києві.
Forwarded from Studrespublika
🏛 Як не дозволити маніпулювати історією і пам’яттю? [анонс ІІІ Громадянського лекторію]

Замість пропаганди та політики безпам’ятства — потрібна деміфологізація, зважена та максимально об’єктивна політика пам’яті, яка шукає не те, що розділяє, а те, що робить нас Людьми. Діалог – кращий інструмент. Запрошуємо на III Громадянський лекторій у Києві на тему «Політика пам’яті як політика для живих», який відбудеться 16 листопада. Запрошуємо! [реєстрація тут]

🔜 Республіканська відповідь на спроби насадження інтелектуальної несвободи – це вільна, з повагою один одного, дискусія всупереч ідеологізованому офіціозу і загрозам ідеолого-політичного насильства. Без глибокої рефлексії не буває достойного майбутнього. Тому вже втретє у столиці відбудеться Громадянський лекторій від Студреспубліки на тему політики пам’яті за участі активістів/ок, інтелектуалів/ок, студентів/ок.

Реєструйтеся! Прохання ділитися інфою – це дуже важливо:
facebook.com/studrespublika/posts/2657276350984819
«Допомогу при народженні дітей залишать лише для найбідніших» — писали недавно ЗМІ. Поки міністерка соцполітики виправдовувалась і обіцяла, що все залишиться як раніше, ми запитали в експерток, якою має бути допомога після народження дитини.

Якщо дуже коротко — держава та роботодавці не повинні відкуплятися грошима і ставити собі галочку в табель демографічних перемог. А якщо хочете знати більше — читайте статтю Ганни Куровської.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Ми знаємо, що це відео - неідеально підходить для Telegram, але дуже хочеться поділитись цією історією. Для тих, кому зручніше дивитися, а не читати.
Боротьба за Кінотеатр "Київ" триває вже понад півроку. Радимо переглянути відео про цю кампанію. Серед активістів — наш редактор Роман Губа, який хоче дивитися кіно, а замість цього змушений мерзнути на вуличних акціях.
Никто не пишет в школьном сочинении, что в будущем хочет разбрасывать “закладки” в парке или работать веб-моделью на порносайте. Эти сферы не отображены в цифрах госстатистики, а об условиях труда мало что известно, кроме того, что они ужасные. Константин Белозёров, опираясь на собственный опыт работы рекрутёра, рассказывает о dark side of the moon украинского рынка труда.
Умови праці будівельників не потрапляють у яскраву рекламу житлових комплексів. Кількість нещасних випадків на будівництві не згадає відеоблогер. До того ж в Україні будівельник часто не має офіційного працевлаштування і в разі виробничої травми не матиме захисту і компенсації.

Серед організацій, які можуть надати допомогу робітнику - Профспілка будівельників та працівників промисловості будівельних матеріалів України. Ми поговорили з її очільником Василем Андреєвим про атипові форми зайнятості на будівництві, новий проєкт Трудового кодексу та успіхи українських профспілок.
Жіночу роботу досі вважають другорядною та неважливою. Але вона відіграє в нашому суспільстві дуже важливу роль — відтворення робочої сили.
Ключ до розуміння соціального відтворення слід шукати, як пише Тіті Бхаттачарія, в марксизмі. Про теорію соціального відтворення, гендерну та расову нерівність в умовах капіталізму та перспективи звільнення людства читайте в цій статті.
#commons_theory