Фильм «Гундерманн» немецкого режиссёра Андреаса Дрезена — исследование недавнего прошлого своей страны на примере жизни Герхарда Гундерманна, популярного восточнонемецкого барда. Работник горнодобывающего производства, миролюбивый гуманист, защитник животных и идейный коммунист — все это можно сказать об этом певце из маленького рабочего городка в ГДР.

О чем заставляет задуматься этот фильм, рассказывает Александр Земленит.

26 жовтня за участі наших редакторів у Києві пройде громадянський лекторій на тему «Прогресивна адженда для людства – й українська суб’єктність».
Запрошуємо долучитись до дискусії про місце України в сучасному світовому порядку.

🌐 Чому суб’єктна Україна – це критично важливо для людства? [анонс І Громадянського лекторію]

Абсолютно очевидно, що в глобалізованому світі, де Україна займає принизливе місце напівпериферії, надзвичайно багато рішень про долю нашої держави приймається «великими акторами» без нас і всупереч нам. Щоб розібратися, 26 жовтня у Києві вперше проходитиме І Громадянський лекторій на тему «Прогресивна адженда для людства – й українська суб'єктність». Запрошуємо! [реєстрація тут]

🔄 Громадянські лекторії – це простір свободи без цензури і хейтспічу, де кожна думка важлива і де немає правильних чи неправильних позицій. Справа не лише в тому, щоб пояснювати причини й закономірності, але й прискіпливо вдивлятися в майбутнє, конструюючи його. Запрошуємо на компетентний діалог про глобальну політику за участі найкрутіших інтелектуалів/ок й активістів/ок!

Реєструйтеся! Прохання ділитися інфою – це дуже важливо:
facebook.com/studrespublika/posts/2613485335363921

90 років тому почалася найбільша економічна криза в історії капіталізму — Велика депресія. 24 жовтня 1929 почалося падіння цін на Нью-Йоркській фондовій біржі, а 29 жовтня воно набуло катастрофічних масштабів.

Окрім жахливих соціальних та економічних наслідків, Велика депресія суттєво вплинула на політичні процеси у світі. Її роль досить очевидна у випадку з «Новим курсом» Рузвельта в США, чи приходом до влади нацистів у Німеччині. Значно менше ясності в тому, яким був її вплив на Радянський Союз.

Нагадуємо про наш переклад статті історика Оскара Санчеса-Сібоні, в якій він розглядає це заплутане питання.

🚊Втомилися від неякісного обслуговування Укрзалізниці? Набридли старі вагони з вікнами, що не відчиняються у спеку? Вірите уряду й експертам, які говорять, що після приватизації стане краще? Тоді радимо почитати статтю з альтернативною думкою на цю тему.

«Так», – відповів міністр економіки Тимофій Мілованов на питання журналістки, чи збираються вони приватизувати прибуткові державні підприємства навіть не знаючи, скільки вони за це отримають. Таку політику міністр вважає прогресивною і європейською, а державну власність – за визначенням неефективною. А прийнятий Верховною Радою законопроект №1054-1 вже відкрив шлях до приватизації державних підприємств, серед яких і «Укрзалізниця».

Але чи справді ефективний власник на Заході вже витіснив «неефективну» державу, чи зможе менеджер приватної компанії досягти успіху там, де не впорався чиновник, і чого нам чекати від приватизації залізниці? Про це ми запитали економіста Олександра Антонюка, журналіста Максима Нечипоренко і машиніста та голову незалежної профспілки залізничників Олександра Скибу
https://bit.ly/2qIiNqL

В Україні триває черговий «історичний» скандал після того, як МЗС Німеччини виступило проти визнання Голодомору геноцидом. Посол України в Німеччині Андрій Мельник вирішив перекласти відповідальність на українських істориків, звинувативши їх у бездіяльності.

Ми маємо черговий приклад того, як термін «геноцид» використовується для тиску політиків на науковців. Але чи є це завданням парламентів — давати оцінку історичним подіям? І наскільки доречне використання істориками терміну, що належить до сфери міжнародного права?

Радимо прочитати статтю історика Антона Вайс-Вендта з критичним оглядом історії ратифікації Конвенції про геноцид.

На завтра ми готуємо прем’єру фільму «Майна! Віра! Галина Петрівна» про життя та роботу кранівниці. А сьогодні радимо почитати інтерв’ю з її львівською колегою та підписатись на канал 📌 Трудова Галичина, щоб дізнаватись про новини профспілкового та робітничого руху Західної України.

Кранівниця Галина Владимаренко Шевченко більше 30-ти років працює на будмайданчиках і всім серцем любить свою небезпечну роботу. Вона бореться за справедливість в оплаті праці та порядок на об'єктах. Колеги називають її «принцесою баштового крана», а сама вона з дитинства мріяла працювати на висоті.

🎥«Майна! Віра! Галина Петрівна» — прем’єра на нашому новому Youtube-каналі. Цей фільм — частина спецпроекту «Кияни. Тимчасово», який розповідає історії трудових мігрантів столиці. Над фільмом працювали Діна Артеменко та Міла Григоренко.

Якщо ви ще не виїхали з України, то запрошуємо завітати на дискусію про міграцію до Київського будинку вчених в цю суботу. Серед спікерів - і наша редакторка, Альона Ляшева, яка розкаже про репродуктивну працю жінок і про те, як вона уможливлює трудову міграцію до Польщі.

1 листопада 1935 року в Єрусалимі народився Едвард Саїд — видатний американський літературний критик та публічний інтелектуал палестинського походження. Він став всесвітньо відомим завдяки своїй праці «Орієнталізм», у якій критикував західні уявлення про Схід і звинувачував західну науку та літературу в підтримці та виправданні колоніалізму. З нагоди його дня народження публікуємо розлогу статтю Стаса Сергієнко про складні взаємини Саїда з марксизмом та його предтеч у ранньому СРСР.

Історії про вбивства ультраправими бойовиками католицьких священиків, як «комуністичних агентів» звучать парадоксально в Україні, де християнство й соціалізм сприймаються як щось несумісне. Але саме це відбувалося в Латинській Америці в другій половині XX століття після виникнення теології визволення — суспільно-політичного руху, що базується на соціальній критиці капіталізму.

Читайте рецензію Анастасії Рябчук на першу україномовну монографію з цієї тематики.

В Украине уже много лет активно развивается сфера IT, большая часть которой работает на внешний рынок. Но иногда корпорации не слишком афишируют, что именно они заказывают украинским программистам. Например, когда это связано с использованием персональных данных в сфере безопасности.

“Умный” домофон компании Ring, являющейся частью гиганта Amazon, не только следит за тем, кто приходит к вам в гости. Он еще и собирает информацию для обучения искусственного интеллекта. Распознавание лиц якобы должно сделать наше будущее безопасным. К несчастью, чаще напрашиваются уже избитые параллели с сериалом “Чёрное зеркало”.

Об опасностях этой технологии и деятельности киевского офиса Ring рассказывает Александра Кронштейн.

У цей день, 9 листопада, відзначають Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму і антисемітизму. Його було проголошено на згадку про «Ніч розбитих вітрин» — першого керованого нацистською державою єврейського погрому в Німеччині 1938 року.
Запрошуємо почитати статтю про те, чому раса — не даність, а соціальний конструкт.

Вижити на прожитковий мінімум у 1936 гривень? Здається, в це не вірить навіть влада. Тому з кінця 2015 року Мінсоцполітики щомісяця вираховує «фактичний розмір прожиткового мінімуму». Зараз це 4733 гривень.

Тепер вже новий уряд пропонує відв’язати від прожиткового мінімуму понад 150 соціальних виплат та фінансових показників, але при цьому обіцяє збільшити його майже вдвічі. Соціологиня Оксана Дутчак дослідила причини такої реформи та до чого вона може призвести.

На гребені нової «екологічної революції» Глобальна Північ вимагає переходу на зелену енергію та загального зменшення споживання заради порятунку планети. Та чи доступний цей підхід для країн Глобального Півдня, що потерпають від екстрактивізму, колоніальних залежностей та соціальних нерівностей? Що означає «справедливий перехід», як він пов’язаний з енергетичною бідністю і яке місце в ньому має займати Україна?

Частина цих питань обговорювалася на «Міжнародній зустрічі з обміну досвідом і практиками енергетичного переходу: до припинення енергетичної бідності» 8-9 листопада 2019 у Барселоні. Своїми спостереженнями за дебатами поділиться екофем-активістка Надія Чушак.

Після доповіді ми подискутуємо про українську перспективу.

Початок о 19:00 у четвер, 14 листопада 2019.
📌 Вхід і деталі місця за реєстрацією: http://bit.ly/2NCq44s

Подія у Facebook

Припинення бойових дій, від яких найбільше страждає місцеве цивільне населення, є одним із найнагальніших питань для України. "Жіноча мережа задля діалогу та інклюзивного миру" вимагає від усіх сторін конфлікту урегулювання та трансформування його в мирну фазу.

Сьогодні в першому читанні Верховна Рада з боєм прийняла закон, який скасовує мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
На жаль, не всі депутати парламенту читали цей текст. Інакше вони б думали як вставити у реформу рекомендації по забезпеченню прав населення, яке живе та працює на землі.
Але навіть якщо у вас нема депутатського мандату, але ви хотіли розібратись в цьому питанні, то нагадуємо про наше дослідження історії земельної реформи та її альтернатив.

В'ятрович пішов, але Інститут нацпам'яті лишився. Як уберегтись від творення нових міфів та маніпулювання історією? Давайте поговоримо про це разом із нашими редакторами в суботу, 16 листопада, у місті Києві.

🏛 Як не дозволити маніпулювати історією і пам’яттю? [анонс ІІІ Громадянського лекторію]

Замість пропаганди та політики безпам’ятства — потрібна деміфологізація, зважена та максимально об’єктивна політика пам’яті, яка шукає не те, що розділяє, а те, що робить нас Людьми. Діалог – кращий інструмент. Запрошуємо на III Громадянський лекторій у Києві на тему «Політика пам’яті як політика для живих», який відбудеться 16 листопада. Запрошуємо! [реєстрація тут]

🔜 Республіканська відповідь на спроби насадження інтелектуальної несвободи – це вільна, з повагою один одного, дискусія всупереч ідеологізованому офіціозу і загрозам ідеолого-політичного насильства. Без глибокої рефлексії не буває достойного майбутнього. Тому вже втретє у столиці відбудеться Громадянський лекторій від Студреспубліки на тему політики пам’яті за участі активістів/ок, інтелектуалів/ок, студентів/ок.

Реєструйтеся! Прохання ділитися інфою – це дуже важливо:
facebook.com/studrespublika/posts/2657276350984819

«Допомогу при народженні дітей залишать лише для найбідніших» — писали недавно ЗМІ. Поки міністерка соцполітики виправдовувалась і обіцяла, що все залишиться як раніше, ми запитали в експерток, якою має бути допомога після народження дитини.

Якщо дуже коротко — держава та роботодавці не повинні відкуплятися грошима і ставити собі галочку в табель демографічних перемог. А якщо хочете знати більше — читайте статтю Ганни Куровської.