Сьогодні у Києві відбувся міжнародний марш за клімат. Маніфестанти закликали переходити на відновлювальні джерела енергії, відмовитися від викопного палива, зменшувати споживання екологічно шкідливої продукції.
Але сьогодні на марші була й ліва колона. Вони вертали увагу на необхідність радикальніших змін. Потрібно зупинити забруднення планети великими корпораціями в ринковій економіці, де орієнтиром завжди буде прибуток, а не добробут людей і збереження довкілля.

Под лозунгом модернизации нам нередко подают неолиберальные реформы, направленные на урезание социальных расходов и дерегуляцию бизнеса. Но учёные всё чаще говорят о преобладании демодернизационных процессов в общественных изменениях последних десятилетий.
Можно ли изменить направление этого движения, почему последние выборы в Украине свидетельствуют о вырождении либеральной демократии и как модернизация связана с борьбой за социализм — читайте в интервью с профессором Монреальского университета Яковом Рабкиным.

Вопрос легализации огнестрельного оружия в Украине особенно обострился во время войны. Влад Бурный разбирается в дискуссии вокруг “короткоствола” и рисках его легализации.

Сто років тому один із найбільших робітничих страйків в історії Канади почався з Українського робітничого дому у Вінніпезі. Цей страйк сприяв розвитку соціалістичного та робітничого руху Канади, а українська діаспора в ті роки стала одним зі стовпів, на яких трималася Комуністична партія Канади.

Про маловідому сторінку історії української діаспори, зовсім не схожу на стереотипний образ націоналістів з діаспори, читайте в рецензії Ярослава Ковальчука на книжку про досвід українців у лівому русі Канади.

Основатели сионизма мечтали об Израиле как светском государстве, которое должно объединить арабов и евреев на пути к прогрессу. Но получилось этно-националистическое государство с засильем религии и многоуровневой дискриминацией.

Об историческом развитии сионизма, его взаимоотношениях с религией и Израиле, как «государстве без границ», читайте в интервью с профессором Монреальского университета Яковом Рабкиным.

🎥 Зараз проходить черговий показ на стінах закритих муніципальних кінотеатрів Києва.
Нещодавно припинив діяти останній з них - "Київ", осередок некомерційного кіно.
Підтримайте ініціативу Occupy Kyiv Cinemas, якщо згодні з тим, що в місті має бути вільний мистецький простір, а інтереси громади не повинні підпорядковуватися бізнесу.

Вставати до 4 ранку, щоб встигнути на київську електричку. Так починаються будні жителів Київської області, які щодня приїжджають до столиці в пошуках заробітку. Серед них і Рома Воробйов, громадський активіст з районного містечка Таращі. У свої 24 роки він поміняв багато робіт — від вантажника до продавця в електричці, але ніколи не працював офіційно.
На що сподівається Роман в Україні, чому досі не виїхав у Польщу і як живеться «тимчасовим киянам» — читайте у статті Міли Григоренко зі спецпроекту, який ми робимо разом із VECTOR:media.

Доступ жінок до освіти, ринку праці та політики — за ці можливості феміністки вели боротьбу протягом десятиліть. Але зараз у багатьох країнах світу жінок із вищою освітою більше, ніж чоловіків, жінки масово долучилися до глобального ринку праці, а в політиці з’явилася нова когорта лідерок.

Світ змінився, але проблема гендерної нерівності залишається. Ба більше, ці зміни відбувалися одночасно зі зростанням економічної нерівності, від якої в першу чергу страждають жінки. Та чи змінилася відповідь мейнстримного фемінізму на ці проблеми? Сьюзан Воткінс вважає, що ні.

Нещодавно ми публікували статтю про те, що соціалізм у США знову стає модним. А якщо ви хочете дізнатися більше про лівих у США, пропонуємо послухати лекцію нашого редактора Дениса Пілаша.

После объявления Зеленским о согласовании «формулы Штайнмайера», многие политики и активисты начали «разгонять зраду». Но что действительно она меняет и стоит ли её бояться? По мнению Константина Задираки настоящую угрозу несет не формула Штайнмайера, а реакция части общества на нее.

Приходьте у вівторок, 8 жовтня, о 19:30 до зачиненого кінотеатру «Київ». Там відбудеться показ документальної стрічки «Прощавай, кіно!» та формування подальших планів із протидії знищенню київських кінотеатрів. Подія у Фейсбуці.

Маркса часто ошибочно считают догматиком, который создал закрытую теоретическую систему объяснения мира. Но на самом деле его методологии были присущи открытость к новому. Это доказывает американский политолог и социолог Джон Беллами Фостер. В своей статье он также рассматривает текущие тренды в марксистской теории, называя их "революцией в марксизме".

Турция готовит военную операцию по зачистке территорий, контролируемых курдами на севере Сирии. В ходе этого режим Эрдогана собирается ликвидировать курдскую автономию. Трамп уже пообещал, что США выведут войска и не будут защищать вчерашних союзников, которые вели борьбу против радикальных исламистов из ИГ.

В связи с этим напоминаем о нашей публикации про курдский эксперимент по созданию общества на принципах прямой демократии и равенства как альтернативу Исламскому государству и авторитарным режимам на Ближнем Востоке.

Сьогодні «легше уявити кінець світу, ніж кінець капіталізму». Щороку з’являються нові книжки та фільми про апокаліптичне майбутнє й вимирання людства. Але коли ви востаннє читали серйозне обговорення можливих кращих альтернатив панівному суспільному ладу? «Вільний ринок» перетворився на мантру, а радянський дефіцит — на страшилку, яку згадують щоразу, коли хтось наважиться його критикувати.

Ми переконані, що альтернативи можливі, їх треба обговорювати і за них варто боротися. Тому пропонуємо вашій увазі велику статтю Сета Акермана, у якій він розглядає питання ролі ринку в економіці та пропонує власні рецепти виходу за межі капіталізму.

Сьогодні, 11 жовтня, світ відзначає міжнародний день дівчат, який проголошено для привернення уваги до насильства й дискримінації, з якими вони стикаються.
Якщо ви пропустили нашу статтю про ситуацію із правами дівчат в українській школі, то саме час її прочитати на вихідних - http://bit.ly/2oXI2Vb

Для кого-то футбол — это азартная игра, а для кого-то — математическая модель. А как же случай, талант? — спросите вы. Кибернетики утверждают, что это тоже система, которую можно просчитать. Опередив время, легендарный тренер Валерий Лобановский создал первую научную школу в футболе и один из самых сильных клубов в мире.
⚽️ О том, как моделировали футбольную игру с помощью кибернетики и теории игр, читайте в нашей статье.

Новая власть анонсировала много неолиберальных инициатив: либерализацию трудового законодательства, приватизацию крупных предприятий, открытие рынка земли. Мы узнали, как их оценивает народный депутат от «Слуги народа» Алесандр Мережко, которого во время президентских выборов критиковали за его «марксистское прошлое». Об этом, а также о влиянии Коломойского на власть и политике в отношении Донбасса читайте в нашем интервью с ним.

Международные новости в эти дни полны трагизма и борьбы. На Ближнем Востоке военная машина Турции пытается раздавить курдский автономный эксперимент, в Эквадоре митингующие в столкновениях с правительством добиваются уступок по мерам жесткой экономии, а в Каталонии вопрос независимости от Мадрида решается уже на баррикадах.

Наш редактор, Денис Пилаш, рассказывает об этих и других важных событиях международной политики.

Нынешнюю интервенцию в Сирийском Курдистане часто подают как войну Турции против курдов, в худшем случае — как борьбу с «террористами». Но Рожава — не только курдская автономия. Она была едва ли не единственным прогрессивным политическим проектом в охваченном войной регионе. Читайте колонку Дмитрия Петрова о борьбе между двумя проектами будущего на Ближнем Востоке.

Нещодавно в Португалії відбулись парламентські вибори, на яких впевнену більшість здобули ліві й лівоцентристські сили. Ця країна стала головним «лівим бастіоном» Європи, жителі якої підтримали розворот від «жорсткої економії», тотальної приватизації та скорочення соціальних стандартів.

З цієї нагоди пропонуємо вам оновлену версію ґрунтовного аналізу португальської політики від Дениса Пілаша, підготовлену для видання «Ліва Європа».

Фильм «Гундерманн» немецкого режиссёра Андреаса Дрезена — исследование недавнего прошлого своей страны на примере жизни Герхарда Гундерманна, популярного восточнонемецкого барда. Работник горнодобывающего производства, миролюбивый гуманист, защитник животных и идейный коммунист — все это можно сказать об этом певце из маленького рабочего городка в ГДР.

О чем заставляет задуматься этот фильм, рассказывает Александр Земленит.