🇪🇺 🚀 🇬🇧 У парламенті Великої Британії продовжуються гарячі дискусії через вихід із ЄC. Новий прем'єр-міністр Борис Джонсон оголосив про розпуск парламенту — це відбувається вперше за кілька століть. Джонсон, наполягаючи на катастрофічному для великого бізнесу «жорсткому Брекзиті», налаштував проти себе ділові кола та значну частину власної Консервативної партії. Водночас у парламенті перебіжчики-торі сформували альянс із лейбористами, щоб запобігти виходу з ЄС.

Габріел Леві у статті, написаній за тиждень до цих подій, фактично передбачив їх. Він запропонував можливі варіанти розвитку ситуації та проаналізував можливості, які відкриваються для низових ініціатив.

Что вы представляете, когда слышите о революции 1917 года? Рассказы о ней сосредоточены на событиях в Петрограде, а в Украине ее рассматривают как борьбу за национальное освобождение.

Но национальный вопрос были лишь одним из многих. Революция втянула в политическую борьбу огромную массу людей, которые были активными творцами нового общества на местах.

Одним из таких примеров стала организация “Союза служащих” на Днепровском металлургическом заводе. Те, кого сегодня бы назвали «офисными клерками», потребовали от администрации улучшения условий труда — и победили.

Читайте об этом в историческом материале Константина Севрюкова. http://bit.ly/2lD8YaX

В українських вишах профспілки часто відіграють роль додаткового крила адміністрації задля легалізації її дій. Натомість у Сполучених Штатах студенти та аспіранти можуть йти наперекір керівництву і вимагати для себе кращих умов навчання та праці.

Учасниця програми Фулбрайта Владислава Москалець порівнює американські та українські реалії на прикладі страйку аспірантів Іллінойського університету в Чикаго, який їй вдалося побачити на власні очі.

Боротьба кур'єрів Glovo, про яку ми писали нещодавно, увінчується першими перемогами. Читайте про це на https://t.me/politkrytyka. Сьогодні їм обіцяють забезпечити страхування на час роботи. Сподіваємось, що завтра вони доб'ються виконання й інших своїх вимог.

Невелика перемога для кур’єрів Glovo: після акцій протесту та ДТП, у якому загинув 20-річний «гловер», компанія пообіцяла застрахувати своїх кур’єрів. Тим не менше, Glovo досі вважає їх користувачами додатку, а не найманими працівниками, тож основні вимоги «гловерів» поки не виконані.
https://t.me/iv?url=https%3A%2F%2Fpolitkrytyka.org%2F2019%2F09%2F10%2Fkur-yery-glovo-otrymaly-strahuvannya-ale-ne-ofitsijne-pratsevlashtuvannya%2F&rhash=18a121a49dce5e

Нова влада обіцяє низку “необхідних реформ”, серед яких - запровадження ринку землі. Чи буде вона болючою та на кого працюватимуть українські чорноземи, селяни дізнаються вже наступного року.
А ми нагадуємо про наше дослідження земельного питання, підготовлене у співпраці із Transnational Institute та "Hands on the Land for Food Sovereignty".

📌 Прочитавши його можна розібратись в історії земельних відносин, а також почути пропозиції по захисту прав мешканців сільської місцевості та запобіганню подальшій концентрації і деградації земель.

Двадцать лет назад молодой документалист Виталий Манский снимал первые дни правления якобы демократического и либерального президента РФ Владимира Путина. Предыдущая власть в лице Бориса Ельцина, и часть оппозиции поддержали нового президента. В то же время, новый режим опирался на силовиков и «борьбу с терроризмом».

Спустя годы, уже покинувший страну режиссер в своей новой картине подводит итоги двух десятилетий путинского режима, вспоминает себя прежнего, а также других живых и умерших свидетелей этой эпохи в российской истории. http://bit.ly/2k9tO1e

Кранівниця Галина Шевченко впізнає “свої” будинки мов старих друзів. За понад тридцять років роботи вона 🏗 збудувала чимало об’єктів, навчила професії десятки стажерів, але на власну квартиру так і не заробила. Тому змушена винаймати житло разом із дорослим сином.

Про любов до висоти, виробничі травми і життя «чоботарки без чобіт» читайте у статті Діни Артеменко зі спецпроекту «Кияни. Тимчасово». http://bit.ly/2m6yRjB

Сьогодні 256-й день у році, а отже програмісти всього світу відзначають своє професійне свято. IT-спеціалісти попри порівняно високу оплату праці, теж є найманими працівниками і стикаються з професійним вигоранням та перепрацюванням.

Нагадуємо про статтю, присвячену захисту трудових прав робітників і робітниць IT-індустрії.

Якщо є бажання подивитися щось цікаве наприкінці тижня, то рекомендуємо розмову із нашим редактором, Денисом Пілашем, про вклад Валлерстайна у світову науку, правий поворот у Південній Америці, оману брекзиту та багато інших тем http://bit.ly/2kKMOn7

Розпочинаємо тиждень екології на Спільному!
🌍 Цієї п’ятниці в усьому світі пройдуть акції з вимогами звернути увагу на кліматичну кризу.
З цієї нагоди публікуємо переклад відкритого листа активісток та активістів руху Fridays for Future.

Уже цього четверга ми будемо у Львові на Форумі видавців!
Запрошуємо прийти на презентацію останнього друкованого випуску нашого журналу, отримати примірник і поговорити про те, як мають розвиватись міста і села в Україні.

Як запобігти екологічній катастрофі? Серед лівих немає єдності щодо цього. Одним із варіантів вирішення проблеми є концепція “антизростання”, яка передбачає відмову від прискореного росту економіки заради спільного добробуту та збереження довкілля.
Публікуємо переклад статті Лі Філіпса з критикою цієї ідеї.

Відновлювальну енергетику часто сприймають як панацею від екологічної кризи. Проте, ані сонячне проміння, ані вітер поки не можуть замінити викопне паливо.
Альф Горнборг не заперечує місце альтернативної енергетики в майбутньому людства. Але він критикує сліпу віру у сучасні технології, які мають стати чарівною паличкою в умовах ринку та глобального капіталу.

Сьогодні у Києві відбувся міжнародний марш за клімат. Маніфестанти закликали переходити на відновлювальні джерела енергії, відмовитися від викопного палива, зменшувати споживання екологічно шкідливої продукції.
Але сьогодні на марші була й ліва колона. Вони вертали увагу на необхідність радикальніших змін. Потрібно зупинити забруднення планети великими корпораціями в ринковій економіці, де орієнтиром завжди буде прибуток, а не добробут людей і збереження довкілля.

Под лозунгом модернизации нам нередко подают неолиберальные реформы, направленные на урезание социальных расходов и дерегуляцию бизнеса. Но учёные всё чаще говорят о преобладании демодернизационных процессов в общественных изменениях последних десятилетий.
Можно ли изменить направление этого движения, почему последние выборы в Украине свидетельствуют о вырождении либеральной демократии и как модернизация связана с борьбой за социализм — читайте в интервью с профессором Монреальского университета Яковом Рабкиным.

Вопрос легализации огнестрельного оружия в Украине особенно обострился во время войны. Влад Бурный разбирается в дискуссии вокруг “короткоствола” и рисках его легализации.

Сто років тому один із найбільших робітничих страйків в історії Канади почався з Українського робітничого дому у Вінніпезі. Цей страйк сприяв розвитку соціалістичного та робітничого руху Канади, а українська діаспора в ті роки стала одним зі стовпів, на яких трималася Комуністична партія Канади.

Про маловідому сторінку історії української діаспори, зовсім не схожу на стереотипний образ націоналістів з діаспори, читайте в рецензії Ярослава Ковальчука на книжку про досвід українців у лівому русі Канади.

Основатели сионизма мечтали об Израиле как светском государстве, которое должно объединить арабов и евреев на пути к прогрессу. Но получилось этно-националистическое государство с засильем религии и многоуровневой дискриминацией.

Об историческом развитии сионизма, его взаимоотношениях с религией и Израиле, как «государстве без границ», читайте в интервью с профессором Монреальского университета Яковом Рабкиным.

🎥 Зараз проходить черговий показ на стінах закритих муніципальних кінотеатрів Києва.
Нещодавно припинив діяти останній з них - "Київ", осередок некомерційного кіно.
Підтримайте ініціативу Occupy Kyiv Cinemas, якщо згодні з тим, що в місті має бути вільний мистецький простір, а інтереси громади не повинні підпорядковуватися бізнесу.

Вставати до 4 ранку, щоб встигнути на київську електричку. Так починаються будні жителів Київської області, які щодня приїжджають до столиці в пошуках заробітку. Серед них і Рома Воробйов, громадський активіст з районного містечка Таращі. У свої 24 роки він поміняв багато робіт — від вантажника до продавця в електричці, але ніколи не працював офіційно.
На що сподівається Роман в Україні, чому досі не виїхав у Польщу і як живеться «тимчасовим киянам» — читайте у статті Міли Григоренко зі спецпроекту, який ми робимо разом із VECTOR:media.