«Вісім чоловіків володіють таким самим багатством, як 50 % найбідніших! — Це несправедливо! Серед них має бути чотири жінки!»

Цим анекдотом наша редакторка Оксана Дутчак наочно пояснює до чого призводять спроби трансформації патріархату без зміни способу виробництва.

Радимо прочитати її статтю про феміністичну утопію - http://bit.ly/32cXF9E

Переклад нашої статті від журналу "Скепсис"

Тарас Белоус - Почему Гитлер не был левым: политический спектр и научный подход

Если не вмешательство государства в экономику является основным критерием для разделения на левых и правых, то что тогда? Или единого критерия не существует? И актуально ли такое деление вообще? Ответ на последний вопрос даёт сама жизнь. С XIX века дихотомия левых и правых продолжает быть основным критерием политического размежевания, по крайней мере, в большинстве либерально-демократических стран. Хотя в 1970-х годах некоторые авторы, как Инглхарт, предрекали кардинальное изменение линии общественных расколов, но последующие десятилетия показали, что они ошибались. Постматериалистические ценности не вытеснили социально-экономические вопросы, а лишь дополнили их и были поглощены лево-правой дихотомией. Даже такая проблема, как климатические изменения, имеет принципиально разные ответы «слева» и «справа».

http://scepsis.net/library/id_3910.html

Незалежно від того, якого кольору у вас рюкзак за плечима — проблеми кур'єрів із доставки їжі схожі. Французькі працівники сервісу Deliveroo, принцип роботи якого подібний до Glovo чи UberEats, об’єдналися проти зменшення мінімальних ставок оплати праці та непрозорого алгоритму роботи платформи. Вони блокують ресторани й кафе і вимагають покращення умов праці.

Якщо ви ще не придумали чим зайнятися в останні вихідні літа, відвідайте відкриття виставки «Музей і війна» в Kmytiv Museum of Soviet Art. Вона присвячена способам радянського та сучасного мистецтва дивитись на війну. 31 серпня 2019 о 15:00. Деталі - у фб-події http://bit.ly/2zvGd3R

Вчора помер Іммануїл Валлерстайн — видатний історичний соціолог, засновник школи світ-системного аналізу. Він починав у 1950-х роках як дослідник постколоніальної Африки, а став всесвітньо відомий як теоретик структурної нерівності світової капіталістичної системи.

Нагадуємо про переклади його текстів, опубліковані в нас:

📌 «Світ 2050 року буде таким, яким ми його створимо» — bit.ly/2NIOyt6
Уривок зі збірки «Утопістика: історичні вибори ХХІ ст» про природу та роль націоналізму, расизму й сучасних фундаменталізмів у світовому розвитку останніх кількох століть та найближчих десятиліть.

📌 Дві статті з оглядом розвитку антисистемних «старих лівих» (соціал-демократичних, комуністичних і національно-визвольних) та «нових лівих» (зелених, правозахисних і антиглобалістських) рухів. У них йдеться про кризу «старих лівих» у 1960-х роках після їхнього приходу до влади в більшості країн світу та підйом і поразку «нових лівих». А також про сучасний перехідний період і можливу стратегію нових антисистемних рухів.

✏️ «Нові бунти проти системи» — bit.ly/32g4PcU
✏️ «Структурні кризи» — bit.ly/2LjodPp

В обох статтях він також наголошує, що «Історія – ні на чиєму боці». «Кожен із нас може впливати на майбутнє, але ми не знаємо і не можемо знати, як діятимуть інші, щоб також на нього вплинути». «Період системної кризи можна розглядати як арену, на якій точиться запекла боротьба за те, якою буде наступна світ-система». «У найкращому випадку наші шанси на створення світ-системи, досконалішої за нині існуючу, – 50 на 50»

📌 Колонка, написана як відповідь на початок фінансової кризи 2008 року: «Депрессия: долгосрочный взгляд» — bit.ly/2MPon4d

«Мы движемся в мир протекционизма – забудьте о так называемой глобализации… Мы идем к правительствам популистского перераспределения, что может принять форму или левоцентристской социал-демократии или крайне правого авторитаризма. И мы идем к острому социальному конфликту внутри стран, где каждый борется за свой кусок пирога. В ближайшей перспективе это, в целом, неприятная картина».

А також кілька критичних публікацій про нього:

📌 Рецензія Сергія Соловйова на російський переклад книжки Валлерстайна «Історичний капіталізм», з оглядом його теорії та критичними зауваженнями до неї: «Мифы исторического капитализма» — bit.ly/2ZvrtkC
«Капиталистическая “миросистема”, подобно любой другой, представляет собой иерархически организованное пространство “центр–периферия”... Капитализм в странах периферии не просто другой — он органически связан со странами центра и именно благодаря неравному обмену консервирует и воспроизводит отсталость».

📌 Стаття Ігоря Усатенка про його теорію історичного розвитку лібералізму та значення глобальної хвилі протестів 1968 року, яку він вважав світовою антиліберальною революцією: bit.ly/34qIWtA

📌 І його ж критичний огляд коментарів Валлерстайна про Майдан, анексію Криму та війну на Донбасі:
«Про Росію як загрозу капіталістичній світосистемі або Чому Путін може повторити долю Хусейна?» — bit.ly/2MOqHsh

День знань асоціюється зі шкільними лінійками під ще пекучим вересневим сонцем. Квіти, банти та депутати всіх рівнів із полум'яними промовами.

Ми ж пропонуємо поговорити про проблеми, які не згадують під час урочистостей. Булінг, відсутність приватності, сексуальні домагання — реалії життя українських школярок.

Співробітниця Феміністичної майстерні Йош розповідає про вади української шкільної освіти і пропонує варіанти їхнього вирішення.

7 вересня центром Києва пройде марш «Де кіно?» на підтримку всіх муніципальних кінотеатрів, закритих владою міста. Початок о 12:00 біля кінотеатру «Україна» (вул. Городецького, 5). Учасники акції пройдуть через закриті кінотеатри «Дружба», «Орбіта», «Кінопанорама» та «Київ».

Приходьте на акцію - підтримайте право громадян на некомерційне мистецтво.

🇪🇺 🚀 🇬🇧 У парламенті Великої Британії продовжуються гарячі дискусії через вихід із ЄC. Новий прем'єр-міністр Борис Джонсон оголосив про розпуск парламенту — це відбувається вперше за кілька століть. Джонсон, наполягаючи на катастрофічному для великого бізнесу «жорсткому Брекзиті», налаштував проти себе ділові кола та значну частину власної Консервативної партії. Водночас у парламенті перебіжчики-торі сформували альянс із лейбористами, щоб запобігти виходу з ЄС.

Габріел Леві у статті, написаній за тиждень до цих подій, фактично передбачив їх. Він запропонував можливі варіанти розвитку ситуації та проаналізував можливості, які відкриваються для низових ініціатив.

Что вы представляете, когда слышите о революции 1917 года? Рассказы о ней сосредоточены на событиях в Петрограде, а в Украине ее рассматривают как борьбу за национальное освобождение.

Но национальный вопрос были лишь одним из многих. Революция втянула в политическую борьбу огромную массу людей, которые были активными творцами нового общества на местах.

Одним из таких примеров стала организация “Союза служащих” на Днепровском металлургическом заводе. Те, кого сегодня бы назвали «офисными клерками», потребовали от администрации улучшения условий труда — и победили.

Читайте об этом в историческом материале Константина Севрюкова. http://bit.ly/2lD8YaX

В українських вишах профспілки часто відіграють роль додаткового крила адміністрації задля легалізації її дій. Натомість у Сполучених Штатах студенти та аспіранти можуть йти наперекір керівництву і вимагати для себе кращих умов навчання та праці.

Учасниця програми Фулбрайта Владислава Москалець порівнює американські та українські реалії на прикладі страйку аспірантів Іллінойського університету в Чикаго, який їй вдалося побачити на власні очі.

Боротьба кур'єрів Glovo, про яку ми писали нещодавно, увінчується першими перемогами. Читайте про це на https://t.me/politkrytyka. Сьогодні їм обіцяють забезпечити страхування на час роботи. Сподіваємось, що завтра вони доб'ються виконання й інших своїх вимог.

Невелика перемога для кур’єрів Glovo: після акцій протесту та ДТП, у якому загинув 20-річний «гловер», компанія пообіцяла застрахувати своїх кур’єрів. Тим не менше, Glovo досі вважає їх користувачами додатку, а не найманими працівниками, тож основні вимоги «гловерів» поки не виконані.
https://t.me/iv?url=https%3A%2F%2Fpolitkrytyka.org%2F2019%2F09%2F10%2Fkur-yery-glovo-otrymaly-strahuvannya-ale-ne-ofitsijne-pratsevlashtuvannya%2F&rhash=18a121a49dce5e

Нова влада обіцяє низку “необхідних реформ”, серед яких - запровадження ринку землі. Чи буде вона болючою та на кого працюватимуть українські чорноземи, селяни дізнаються вже наступного року.
А ми нагадуємо про наше дослідження земельного питання, підготовлене у співпраці із Transnational Institute та "Hands on the Land for Food Sovereignty".

📌 Прочитавши його можна розібратись в історії земельних відносин, а також почути пропозиції по захисту прав мешканців сільської місцевості та запобіганню подальшій концентрації і деградації земель.

Двадцать лет назад молодой документалист Виталий Манский снимал первые дни правления якобы демократического и либерального президента РФ Владимира Путина. Предыдущая власть в лице Бориса Ельцина, и часть оппозиции поддержали нового президента. В то же время, новый режим опирался на силовиков и «борьбу с терроризмом».

Спустя годы, уже покинувший страну режиссер в своей новой картине подводит итоги двух десятилетий путинского режима, вспоминает себя прежнего, а также других живых и умерших свидетелей этой эпохи в российской истории. http://bit.ly/2k9tO1e

Кранівниця Галина Шевченко впізнає “свої” будинки мов старих друзів. За понад тридцять років роботи вона 🏗 збудувала чимало об’єктів, навчила професії десятки стажерів, але на власну квартиру так і не заробила. Тому змушена винаймати житло разом із дорослим сином.

Про любов до висоти, виробничі травми і життя «чоботарки без чобіт» читайте у статті Діни Артеменко зі спецпроекту «Кияни. Тимчасово». http://bit.ly/2m6yRjB

Сьогодні 256-й день у році, а отже програмісти всього світу відзначають своє професійне свято. IT-спеціалісти попри порівняно високу оплату праці, теж є найманими працівниками і стикаються з професійним вигоранням та перепрацюванням.

Нагадуємо про статтю, присвячену захисту трудових прав робітників і робітниць IT-індустрії.

Якщо є бажання подивитися щось цікаве наприкінці тижня, то рекомендуємо розмову із нашим редактором, Денисом Пілашем, про вклад Валлерстайна у світову науку, правий поворот у Південній Америці, оману брекзиту та багато інших тем http://bit.ly/2kKMOn7

Розпочинаємо тиждень екології на Спільному!
🌍 Цієї п’ятниці в усьому світі пройдуть акції з вимогами звернути увагу на кліматичну кризу.
З цієї нагоди публікуємо переклад відкритого листа активісток та активістів руху Fridays for Future.

Уже цього четверга ми будемо у Львові на Форумі видавців!
Запрошуємо прийти на презентацію останнього друкованого випуску нашого журналу, отримати примірник і поговорити про те, як мають розвиватись міста і села в Україні.