Літо для українських студентів — вже давно не історія про щасливі канікули. Замість відпочинку вони часто витрачають його, аби заробити на життя та навчання. Не маючи пристойних варіантів в Україні, студенти-агрономи їдуть збирати ягоди за кордон, а філологи вдосконалюють мову, працюючи в готелях.
Читайте статтю Марини Ларіної про те, з якими порушеннями стикаються українські студенти на «виробничій практиці» у Німеччині.
Читайте статтю Марини Ларіної про те, з якими порушеннями стикаються українські студенти на «виробничій практиці» у Німеччині.
Commons
Практика за збиранням спаржі: німецькі канікули українських студентів
Останнім часом стає все популярнішою «виробнича практика» через посередницькі фірми в Україні, які пропонують пройти практику та вдосконалити мову, отримуючи гідну зарплатню.
У Колі немає акаунта на Facebook. Він не постить сторіз в Instagram, хоча зустрів не один світанок на висоті двадцять п'ятого поверху. Коля - будівельник. І четвертий рік працює в Києві з весни по осінь. Його сім'я залишились у Рівному, але там не знайти гідної роботи. А колись він займався плаванням і був призером всеукраїнських змагань. Тепер плавання - це лише хобі. Свою історію він розповів Діні Артеменко та Мілі Григоренко.
Разом з «VECTOR:media» і за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung ми починаємо спецпроект «Кияни. Тимчасово», присвячений людям, які приїжджають до Києва на сезонні роботи.
Разом з «VECTOR:media» і за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung ми починаємо спецпроект «Кияни. Тимчасово», присвячений людям, які приїжджають до Києва на сезонні роботи.
Commons
Гроші та відчай на фасадах: історія будівельника Колі
Він майстер спорту з плавання, призер першості й чемпіонатів України, багаторазовий рекордсмен області. Зізнається, що про спортивну кар’єру ніколи не думав.
«Працюйте самі на себе за гнучким графіком, отримуйте гідний заробіток і знайомтеся з найцікавішими місцями вашого міста у процесі роботи», — так закликає «стати партнером» стартап із доставки їжі Glovo. У перекладі з мови капіталізму це означає, що у кур’єра не буде ані гарантованого доходу, ані повноцінних вихідних, ані хоч якихось соціальних гарантій.
Київські кур’єри Glovo вже кілька разів за це літо протестували проти змінення системи оплати праці.
Юрист Віталій Дудін роз’яснює, чому «жовті рюкзаки»
мають і далі тиснути на працедавця і як їм може допомогти західний досвід.
Київські кур’єри Glovo вже кілька разів за це літо протестували проти змінення системи оплати праці.
Юрист Віталій Дудін роз’яснює, чому «жовті рюкзаки»
мають і далі тиснути на працедавця і як їм може допомогти західний досвід.
Commons
Одним кліком. Чому кур'єрам час натиснути на Glovo-Україна
Смерть кур’єра віртуальної платформи Glovo показала українцям, з якими проблемами стикаються люди, що хочуть заробляти в цій галузі.
Якими були суспільства давніх мисливців-збирачів? Влада належала вождю, чи всі були рівними? Жінки корилися чоловікам, чи була гендерна рівність? Що нам можуть сказати про це мисливські племена, що збереглися до модерних часів?
Нещодавно антрополог-анархіст Девід Ґребер із колегою Девідом Венґровим спробували заперечити поширену думку про егалітарність мисливців-збирачів.
Сьогодні ми публікуємо переклад статті антропологині Камілли Пауер, яка критикує їх за ігнорування гендерних відносин і намагається пов’язати це питання з еволюцією людського виду.
Нещодавно антрополог-анархіст Девід Ґребер із колегою Девідом Венґровим спробували заперечити поширену думку про егалітарність мисливців-збирачів.
Сьогодні ми публікуємо переклад статті антропологині Камілли Пауер, яка критикує їх за ігнорування гендерних відносин і намагається пов’язати це питання з еволюцією людського виду.
Спільне
Гендерна рівність і проблема походження людства
В антропології вже давно існує думка, що мисливці-збирачі, особливо кочові групи, відомі як «суспільства негайної віддачі», котрі в той же день споживають усе, що здобувають, набагато егалітарніші, ніж будь-які інші суспільства, про які ми маємо свідчення.
Ріст популярності лівих у США - ще одна реакція на правління націоналістичного магната Трампа. Термін «соціалізм» більше не є тавром для покоління, що виросло після холодної війни.
Спільне
США: соціалізм знову стає модним
На тлі катастрофічного президентства Трампа представники цього соціалістичного відродження зберігають холоднокровність і провадять ідеологічну боротьбу проти етнонаціоналістичної правиці при владі.
Після кризи 2008 року на Заході поширилися різні види неформальної економіки. Деякі прогресивні рухи розглядають їх як базу для нової, справедливішої моделі економіки. Але те, що виглядає новим і модним на Заході, є необхідною для виживання сірою буденністю в постсоціалістичних країнах.
Яку роль відіграють неформальні практики взаємодопомоги в капіталістичному суспільстві? І наскільки вони релевантні для постсоціалістичного простору? http://bit.ly/2KLPkUh
Яку роль відіграють неформальні практики взаємодопомоги в капіталістичному суспільстві? І наскільки вони релевантні для постсоціалістичного простору? http://bit.ly/2KLPkUh
Commons
Солідарна економіка та спільні блага в Центральній і Східній Європі
Внаслідок глобальної економічної кризи 2008 року та протестів, що згодом охопили весь світ, у Північній Америці, Західній та Південній Європі з’являються нові політичні ініціативи.
В свое время распад Советского Союза похоронил и марксизм-ленинизм как обязательную парадигму для советских ученых. Тогдашние политические изменения коснулись не только советской ортодоксии, но и западного марксизма. Но имеют ли смысл стереотипные предубеждения о «неактуальности» этой научной парадигмы сегодня?
Уже после кризиса 2008 года интернет заполонили мемы «Marx was right». Эта волна задела не только соцсети и публицистику, но и дошла до академической среды и в течение последнего десятилетия произошло оживление интереса к марксистской теории в научных кругах. Мы предлагаем не останавливаться на этом :-)
В своей статье Дуглас Порпора, специалист в области теории социальной структуры, сравнивает марксизм с другими социологическими теориями и доказывает, что для исследования многих общественных явлений он не имеет равных в своих способностях объяснять реальность.
Уже после кризиса 2008 года интернет заполонили мемы «Marx was right». Эта волна задела не только соцсети и публицистику, но и дошла до академической среды и в течение последнего десятилетия произошло оживление интереса к марксистской теории в научных кругах. Мы предлагаем не останавливаться на этом :-)
В своей статье Дуглас Порпора, специалист в области теории социальной структуры, сравнивает марксизм с другими социологическими теориями и доказывает, что для исследования многих общественных явлений он не имеет равных в своих способностях объяснять реальность.
Спільне
Теоретический статус марксизма
Была ли преодолена марксистская парадигма? Нуждаемся ли мы в ней по сей день, чтобы обращаться к определенным разновидностям социальных проблем?
«Вісім чоловіків володіють таким самим багатством, як 50 % найбідніших! — Це несправедливо! Серед них має бути чотири жінки!»
Цим анекдотом наша редакторка Оксана Дутчак наочно пояснює до чого призводять спроби трансформації патріархату без зміни способу виробництва.
Радимо прочитати її статтю про феміністичну утопію - http://bit.ly/32cXF9E
Цим анекдотом наша редакторка Оксана Дутчак наочно пояснює до чого призводять спроби трансформації патріархату без зміни способу виробництва.
Радимо прочитати її статтю про феміністичну утопію - http://bit.ly/32cXF9E
Гендер в деталях
Капіталізм, репродуктивна праця і феміністична економіка
Як бачать феміністичну утопію марксистські феміністки? Насамперед через історичний аналіз взаємодії патріархату й капіталізму, ключ до розуміння якого — репродуктивна праця.
Тарас Белоус - Почему Гитлер не был левым: политический спектр и научный подход
Если не вмешательство государства в экономику является основным критерием для разделения на левых и правых, то что тогда? Или единого критерия не существует? И актуально ли такое деление вообще? Ответ на последний вопрос даёт сама жизнь. С XIX века дихотомия левых и правых продолжает быть основным критерием политического размежевания, по крайней мере, в большинстве либерально-демократических стран. Хотя в 1970-х годах некоторые авторы, как Инглхарт, предрекали кардинальное изменение линии общественных расколов, но последующие десятилетия показали, что они ошибались. Постматериалистические ценности не вытеснили социально-экономические вопросы, а лишь дополнили их и были поглощены лево-правой дихотомией. Даже такая проблема, как климатические изменения, имеет принципиально разные ответы «слева» и «справа».
http://scepsis.net/library/id_3910.html
Если не вмешательство государства в экономику является основным критерием для разделения на левых и правых, то что тогда? Или единого критерия не существует? И актуально ли такое деление вообще? Ответ на последний вопрос даёт сама жизнь. С XIX века дихотомия левых и правых продолжает быть основным критерием политического размежевания, по крайней мере, в большинстве либерально-демократических стран. Хотя в 1970-х годах некоторые авторы, как Инглхарт, предрекали кардинальное изменение линии общественных расколов, но последующие десятилетия показали, что они ошибались. Постматериалистические ценности не вытеснили социально-экономические вопросы, а лишь дополнили их и были поглощены лево-правой дихотомией. Даже такая проблема, как климатические изменения, имеет принципиально разные ответы «слева» и «справа».
http://scepsis.net/library/id_3910.html
Незалежно від того, якого кольору у вас рюкзак за плечима — проблеми кур'єрів із доставки їжі схожі. Французькі працівники сервісу Deliveroo, принцип роботи якого подібний до Glovo чи UberEats, об’єдналися проти зменшення мінімальних ставок оплати праці та непрозорого алгоритму роботи платформи. Вони блокують ресторани й кафе і вимагають покращення умов праці.
Спільне
Як французькі кур'єри борються за кращі умови праці
Страйк кур’єрів проти Deliveroo: як організувати супротив, коли твій начальник – це комп'ютерна програма? Які стратегії боротьби обрати проти мобільного додатку? Досі самоорганізація дозволяла розгортати успішні рухи по всій Франції. Але щоб вибороти перемогу…
Якщо ви ще не придумали чим зайнятися в останні вихідні літа, відвідайте відкриття виставки «Музей і війна» в Kmytiv Museum of Soviet Art. Вона присвячена способам радянського та сучасного мистецтва дивитись на війну. 31 серпня 2019 о 15:00. Деталі - у фб-події http://bit.ly/2zvGd3R
Facebook
Війна в музеї
Art event in Zhytomyr, Ukraine by Кмитівський музей радянського мистецтва / Kmytiv Museum of Soviet Art on Saturday, August 31 2019 with 285 people...
Вчора помер Іммануїл Валлерстайн — видатний історичний соціолог, засновник школи світ-системного аналізу. Він починав у 1950-х роках як дослідник постколоніальної Африки, а став всесвітньо відомий як теоретик структурної нерівності світової капіталістичної системи.
Нагадуємо про переклади його текстів, опубліковані в нас:
📌 «Світ 2050 року буде таким, яким ми його створимо» — bit.ly/2NIOyt6
Уривок зі збірки «Утопістика: історичні вибори ХХІ ст» про природу та роль націоналізму, расизму й сучасних фундаменталізмів у світовому розвитку останніх кількох століть та найближчих десятиліть.
📌 Дві статті з оглядом розвитку антисистемних «старих лівих» (соціал-демократичних, комуністичних і національно-визвольних) та «нових лівих» (зелених, правозахисних і антиглобалістських) рухів. У них йдеться про кризу «старих лівих» у 1960-х роках після їхнього приходу до влади в більшості країн світу та підйом і поразку «нових лівих». А також про сучасний перехідний період і можливу стратегію нових антисистемних рухів.
✏️ «Нові бунти проти системи» — bit.ly/32g4PcU
✏️ «Структурні кризи» — bit.ly/2LjodPp
В обох статтях він також наголошує, що «Історія – ні на чиєму боці». «Кожен із нас може впливати на майбутнє, але ми не знаємо і не можемо знати, як діятимуть інші, щоб також на нього вплинути». «Період системної кризи можна розглядати як арену, на якій точиться запекла боротьба за те, якою буде наступна світ-система». «У найкращому випадку наші шанси на створення світ-системи, досконалішої за нині існуючу, – 50 на 50»
📌 Колонка, написана як відповідь на початок фінансової кризи 2008 року: «Депрессия: долгосрочный взгляд» — bit.ly/2MPon4d
«Мы движемся в мир протекционизма – забудьте о так называемой глобализации… Мы идем к правительствам популистского перераспределения, что может принять форму или левоцентристской социал-демократии или крайне правого авторитаризма. И мы идем к острому социальному конфликту внутри стран, где каждый борется за свой кусок пирога. В ближайшей перспективе это, в целом, неприятная картина».
А також кілька критичних публікацій про нього:
📌 Рецензія Сергія Соловйова на російський переклад книжки Валлерстайна «Історичний капіталізм», з оглядом його теорії та критичними зауваженнями до неї: «Мифы исторического капитализма» — bit.ly/2ZvrtkC
«Капиталистическая “миросистема”, подобно любой другой, представляет собой иерархически организованное пространство “центр–периферия”... Капитализм в странах периферии не просто другой — он органически связан со странами центра и именно благодаря неравному обмену консервирует и воспроизводит отсталость».
📌 Стаття Ігоря Усатенка про його теорію історичного розвитку лібералізму та значення глобальної хвилі протестів 1968 року, яку він вважав світовою антиліберальною революцією: bit.ly/34qIWtA
📌 І його ж критичний огляд коментарів Валлерстайна про Майдан, анексію Криму та війну на Донбасі:
«Про Росію як загрозу капіталістичній світосистемі або Чому Путін може повторити долю Хусейна?» — bit.ly/2MOqHsh
Нагадуємо про переклади його текстів, опубліковані в нас:
📌 «Світ 2050 року буде таким, яким ми його створимо» — bit.ly/2NIOyt6
Уривок зі збірки «Утопістика: історичні вибори ХХІ ст» про природу та роль націоналізму, расизму й сучасних фундаменталізмів у світовому розвитку останніх кількох століть та найближчих десятиліть.
📌 Дві статті з оглядом розвитку антисистемних «старих лівих» (соціал-демократичних, комуністичних і національно-визвольних) та «нових лівих» (зелених, правозахисних і антиглобалістських) рухів. У них йдеться про кризу «старих лівих» у 1960-х роках після їхнього приходу до влади в більшості країн світу та підйом і поразку «нових лівих». А також про сучасний перехідний період і можливу стратегію нових антисистемних рухів.
✏️ «Нові бунти проти системи» — bit.ly/32g4PcU
✏️ «Структурні кризи» — bit.ly/2LjodPp
В обох статтях він також наголошує, що «Історія – ні на чиєму боці». «Кожен із нас може впливати на майбутнє, але ми не знаємо і не можемо знати, як діятимуть інші, щоб також на нього вплинути». «Період системної кризи можна розглядати як арену, на якій точиться запекла боротьба за те, якою буде наступна світ-система». «У найкращому випадку наші шанси на створення світ-системи, досконалішої за нині існуючу, – 50 на 50»
📌 Колонка, написана як відповідь на початок фінансової кризи 2008 року: «Депрессия: долгосрочный взгляд» — bit.ly/2MPon4d
«Мы движемся в мир протекционизма – забудьте о так называемой глобализации… Мы идем к правительствам популистского перераспределения, что может принять форму или левоцентристской социал-демократии или крайне правого авторитаризма. И мы идем к острому социальному конфликту внутри стран, где каждый борется за свой кусок пирога. В ближайшей перспективе это, в целом, неприятная картина».
А також кілька критичних публікацій про нього:
📌 Рецензія Сергія Соловйова на російський переклад книжки Валлерстайна «Історичний капіталізм», з оглядом його теорії та критичними зауваженнями до неї: «Мифы исторического капитализма» — bit.ly/2ZvrtkC
«Капиталистическая “миросистема”, подобно любой другой, представляет собой иерархически организованное пространство “центр–периферия”... Капитализм в странах периферии не просто другой — он органически связан со странами центра и именно благодаря неравному обмену консервирует и воспроизводит отсталость».
📌 Стаття Ігоря Усатенка про його теорію історичного розвитку лібералізму та значення глобальної хвилі протестів 1968 року, яку він вважав світовою антиліберальною революцією: bit.ly/34qIWtA
📌 І його ж критичний огляд коментарів Валлерстайна про Майдан, анексію Криму та війну на Донбасі:
«Про Росію як загрозу капіталістичній світосистемі або Чому Путін може повторити долю Хусейна?» — bit.ly/2MOqHsh
Commons
Світ 2050 року буде таким, яким ми його створимо
Три речі потрібно підкреслити щодо сучасного та наступного періоду безладу, сум’яття і розпаду. Хоча його буде тяжко пережити, він не триватиме вічно. Ми знаємо, що хаотичні реалії самі по собі породжують нові впорядковані системи. Це не буде великою втіхою…
День знань асоціюється зі шкільними лінійками під ще пекучим вересневим сонцем. Квіти, банти та депутати всіх рівнів із полум'яними промовами.
Ми ж пропонуємо поговорити про проблеми, які не згадують під час урочистостей. Булінг, відсутність приватності, сексуальні домагання — реалії життя українських школярок.
Співробітниця Феміністичної майстерні Йош розповідає про вади української шкільної освіти і пропонує варіанти їхнього вирішення.
Ми ж пропонуємо поговорити про проблеми, які не згадують під час урочистостей. Булінг, відсутність приватності, сексуальні домагання — реалії життя українських школярок.
Співробітниця Феміністичної майстерні Йош розповідає про вади української шкільної освіти і пропонує варіанти їхнього вирішення.
Commons
Повага до потреб та гідне ставлення: чого бракує українським школяркам
Як у школі контролюють тіло і волю тінейджерок та які потреби дівчат не задовольняються? Про це дізналась ГО «Феміністична майстерня» під час двох міських таборів у Львові.
7 вересня центром Києва пройде марш «Де кіно?» на підтримку всіх муніципальних кінотеатрів, закритих владою міста. Початок о 12:00 біля кінотеатру «Україна» (вул. Городецького, 5). Учасники акції пройдуть через закриті кінотеатри «Дружба», «Орбіта», «Кінопанорама» та «Київ».
Приходьте на акцію - підтримайте право громадян на некомерційне мистецтво.
Приходьте на акцію - підтримайте право громадян на некомерційне мистецтво.
🇪🇺 🚀 🇬🇧 У парламенті Великої Британії продовжуються гарячі дискусії через вихід із ЄC. Новий прем'єр-міністр Борис Джонсон оголосив про розпуск парламенту — це відбувається вперше за кілька століть. Джонсон, наполягаючи на катастрофічному для великого бізнесу «жорсткому Брекзиті», налаштував проти себе ділові кола та значну частину власної Консервативної партії. Водночас у парламенті перебіжчики-торі сформували альянс із лейбористами, щоб запобігти виходу з ЄС.
Габріел Леві у статті, написаній за тиждень до цих подій, фактично передбачив їх. Він запропонував можливі варіанти розвитку ситуації та проаналізував можливості, які відкриваються для низових ініціатив.
Габріел Леві у статті, написаній за тиждень до цих подій, фактично передбачив їх. Він запропонував можливі варіанти розвитку ситуації та проаналізував можливості, які відкриваються для низових ініціатив.
Спільне
Британська безвихідь: Брекзит і криза панівного класу
Здається, британський уряд одержимий ідеєю покинути Європейський Союз 31 жовтня, не підписавши угоди. Такий стрибок у невідомість тягне за собою низку загроз: від економічних негараздів та конституційної кризи до реорганізації чи навіть розпаду Сполученого…
Что вы представляете, когда слышите о революции 1917 года? Рассказы о ней сосредоточены на событиях в Петрограде, а в Украине ее рассматривают как борьбу за национальное освобождение.
Но национальный вопрос были лишь одним из многих. Революция втянула в политическую борьбу огромную массу людей, которые были активными творцами нового общества на местах.
Одним из таких примеров стала организация “Союза служащих” на Днепровском металлургическом заводе. Те, кого сегодня бы назвали «офисными клерками», потребовали от администрации улучшения условий труда — и победили.
Читайте об этом в историческом материале Константина Севрюкова. http://bit.ly/2lD8YaX
Но национальный вопрос были лишь одним из многих. Революция втянула в политическую борьбу огромную массу людей, которые были активными творцами нового общества на местах.
Одним из таких примеров стала организация “Союза служащих” на Днепровском металлургическом заводе. Те, кого сегодня бы назвали «офисными клерками», потребовали от администрации улучшения условий труда — и победили.
Читайте об этом в историческом материале Константина Севрюкова. http://bit.ly/2lD8YaX
Commons
Завод и революция. История нетипичной забастовки 1917 года
Сегодня в Украине события революции 1917 года рассматривают чаще всего в контексте борьбы за национальное самоопределение и независимость. Октябрьский переворот в Петрограде сегодня называют концом демократического периода революции, и, соответственно, началом…
В українських вишах профспілки часто відіграють роль додаткового крила адміністрації задля легалізації її дій. Натомість у Сполучених Штатах студенти та аспіранти можуть йти наперекір керівництву і вимагати для себе кращих умов навчання та праці.
Учасниця програми Фулбрайта Владислава Москалець порівнює американські та українські реалії на прикладі страйку аспірантів Іллінойського університету в Чикаго, який їй вдалося побачити на власні очі.
Учасниця програми Фулбрайта Владислава Москалець порівнює американські та українські реалії на прикладі страйку аспірантів Іллінойського університету в Чикаго, який їй вдалося побачити на власні очі.
Commons
Історія однієї перемоги: чого я навчилася в американських аспірантів
В університетській кімнаті для переговорів навколо круглого стола згромадилися кількадесят аспірантів та магістрантів в куртках і шарфах — початок квітня в Чикаго все ще холодний. Вони щойно прийшли після маршу на тридцяту переговорну сесію з адміністрацією.
Боротьба кур'єрів Glovo, про яку ми писали нещодавно, увінчується першими перемогами. Читайте про це на https://t.me/politkrytyka. Сьогодні їм обіцяють забезпечити страхування на час роботи. Сподіваємось, що завтра вони доб'ються виконання й інших своїх вимог.
Telegram
Політична критика
Видання на перетині політики, науки та культури
https://goo.gl/A6wzSN
https://goo.gl/A6wzSN
Forwarded from Політична критика
Невелика перемога для кур’єрів Glovo: після акцій протесту та ДТП, у якому загинув 20-річний «гловер», компанія пообіцяла застрахувати своїх кур’єрів. Тим не менше, Glovo досі вважає їх користувачами додатку, а не найманими працівниками, тож основні вимоги «гловерів» поки не виконані.
https://t.me/iv?url=https%3A%2F%2Fpolitkrytyka.org%2F2019%2F09%2F10%2Fkur-yery-glovo-otrymaly-strahuvannya-ale-ne-ofitsijne-pratsevlashtuvannya%2F&rhash=18a121a49dce5e
https://t.me/iv?url=https%3A%2F%2Fpolitkrytyka.org%2F2019%2F09%2F10%2Fkur-yery-glovo-otrymaly-strahuvannya-ale-ne-ofitsijne-pratsevlashtuvannya%2F&rhash=18a121a49dce5e
Політична Критика
Кур'єри Glovo отримали страхування, але не офіційне працевлаштува
Основні вимоги «гловерів» — повернення до попередньої системи преміювання та офіційне визнання кур'єрів найманими працівниками — так і не були виконані.