Осенью прошлого года во главе правительства Исландии, одной из самых благополучных и эгалитарных стран мира, встала левая политическая деятельница Катрин Якобсдоуттир — глава Лево-зелёного движения. Будучи экосоциалисткой и феминисткой, она пользуется высоким уровнем народного доверия.

С какими проблемами и вызовами столкнулась новая лидерка и ее партия? Ведь, как Джасинда Арендт в Новой Зеландии, Катрин Якобсдоуттир возглавляет коалицию с весьма сомнительными партнерами. Узнайте больше об истории и специфике политической жизни Исландии, социально-экономических проблемах страны и возможности прогрессивного курса во второй части материала Дениса Пилаша.

https://commons.com.ua/uk/levye-na-krayu-sveta-chast-2-islandiya/

Фільм Майка Вайта «Статус Бреда», що з’явився восени минулого року, отримав здебільшого позитивні відгуки кінокритиків та глядачів. Головний герой — невдоволений життям представник американського середнього класу, що почуває себе на тлі успішних університетських друзів справжнім лузером. І проблематика стрічки не обмежується лише внутрішнім незадоволенням Бреда. Це й несправедливість, привілеї забезпечених людей, бідність. Але чи насправді автори фільму викривають нинішню систему? Діна Артеменко подивилася цю стрічку й написала критичну рецензію.

https://commons.com.ua/uk/ni-na-mit-ne-dumaj-recenziya-na-kinostrichku-status-breda/

Чергове падіння курсу біткоїна викликало новий ажіотаж довкола цієї теми. Наприкінці 2017 року Білорусь стала першою країною, яка легалізувала криптовалюти і блокчейн-технології. Сьогодні медіа-простір переповнений порадами про те, як заробити на криптовалютах. Проте деякі політичні рухи бачать у них шлях звільнення від диктату старих економік і централізованих банківських систем. Ми ж пропонуємо вам ознайомитися зі статтею Бретта Скотта, в якій критично аналізуються наслідки розвитку блокчейн-технологій та їхній потенціал політичного визволення.

https://commons.com.ua/uk/majbutnye-tehnoleviafana-politika-bitkoyina-ta-blokchejniv/

В Україні триває спалах кору — однієї з найбільш заразних хвороб. Одна з причин спалаху полягає в низькому охопленні щепленням. В країні проводяться посилені заходи з імунізації, але все одно багато хто відмовляється від вакцинації. В цій замітці Анна Сарапіон розмірковує про причини такого рішення.

Нагадуємо, що єдиний надійний спосіб профілактики кору — це щеплення.

https://commons.com.ua/uk/kola-pekla-vid-manipulyacijnogo-kabinetu-do-batkivskih-forumiv/

Закон про реінтеграцію Донбасу був темою для обговорення вже давно. Вчора, 18 січня, Верховна Рада 280 голосами «за» все ж підтримала цей документ. Згідно з ним РФ визнається агресором та окупантом, а АТО визначається як «заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії». Залишається питання: чого чекати від цього рішення? Незважаючи на заяви ініціаторів законопроекту, політолог Антон Печенкін стверджує, що тепер з’явилися перепони на шляху мирної реінтеграції Сходу. Докладніше про сутність та наслідки нового закону читайте в цьому матеріалі.

https://commons.com.ua/uk/zakon-pro-deokupaciyu-donbasu/

Часто в ситуациях, требующих ответственного подхода, паника мешает принять адекватное решение. Во время вспышки кори многие родители оказались беззащитными перед собственными эмоциями. Они теряются в потоке информации, не могут отделить свои суждения от чужих, чувствуют себя растерянными. Как же нужно действовать в таких ситуациях? Объясняет медицинский психолог и психотерапевт Елена Трегубова.

https://commons.com.ua/uk/epidemiya-panika-i-kultura-otricaniya/

19 січня 2009 року в Москві члени ультраправого угруповання БОРН вбили правозахисника Станіслава Маркелова й журналістку Анастасію Бабурову. Цей випадок став гучним епізодом неонацистського терору. Не дивно, акції пам’яті щороку привертають увагу ультраправих, які різними способами намагаються зірвати ці заходи.
І цей рік не став винятком. Більше про цьогорічну акцію в Києві та реакцію ультраправих читайте в цій статті.

https://commons.com.ua/uk/19-sichnya-akciya-kontrakciya-i-ohorona-poryadku/

Багато хто чув про «чорні протести», що прогриміли в Польщі восени 2016 року. Але й досі закони, що стосуються права на аборт, у цій країні залишаються вкрай консервативними, а праві популісти часто говорять про повну заборону на переривання вагітності. Цього року жінки знову вийшли на вулиці. Взяла участь у страйку, що відбувся 17 січня у Варшаві, й наша редакторка Вікторія Мулявка. Читайте в її статті про те, чому польки продовжують боротися за свої репродуктивні права.

https://commons.com.ua/uk/svoboda-ne-za-receptom/

В Україні сьогодні бути науковцем стає все більш невигідно й непрестижно. Це показало торішнє дослідження «Молоді науковці: соціальний стан та умови праці в Національній академії наук України»: goo.gl/QThngy. Як наслідок, наша країна втрачає науковий потенціал. Вчені бажають працювати за кордоном, бо не знають, як покращити своє матеріальне становище та умови праці в Україні.
Детальніше про причини міграційних намірів молодих науковців читайте в новому дослідженні Сергія Жабіна, Олени Казьміної та Олександра Василюка.

https://commons.com.ua/uk/migracijni-namiri-molodih-uchenih/

Про образотворче мистецтво треба не читати, його слід бачити. А перед цим і після - читати про нього. Естетичне почуття - це не якийсь дар небес, а інтелектуальні навички, які можна й варто тренувати. Зокрема, важливо розуміти місце художників, художниць та їхніх творінь в історії мистецтва. А якщо це історія українського мистецтва ХХ століття, то вона неодмінно буде політизована.
Яким було місце бойчукізму в еволюції образотворчого мистецтва? Яким Бойчук, його учні й учениці бачили світ навколо себе? Що прадідам і прабабусям українського арту приписали зайвого, повертаючи їх у публічний простір, та до чого тут класове? Про це після відвідин великої виставки в Мистецькому Арсеналі міркує історик Максим
Максим Казаков.
Спойлер: фото додаються, але ви ще можете побачити вживу цю красу до 28 січня включно.

https://commons.com.ua/uk/istorik-na-vistavci/

Чешский режиссер Филип Ремунда отправился в Украину в самый разгар военного противостояния. Перед ним стояла нелегкая задача снять фильм о стране, поглощенной гражданским конфликтом. Еще сложнее было остаться в такой ситуации объективным, никого не демонизировать и не обелять. Результатом путешествия по Украине в напряженный период 2014—2015 гг. стал часовой документальный фильм «Близкий далекий восток». Какой увидела чешская съемочная группа постмайданную реальность? Об этом пишет в своей рецензии Александр Земленит.

https://commons.com.ua/uk/blizkij-dalekij-vostok/

Трохи інфографіки на тему міграційних намірів молодих науковців України. Чому вони хочуть виїхати з України? Яким є їх фінансовий стан? Скільки з них вимушені додатково підробляти і чого їм бракує для плідної праці?
Ті, хто будуть уважними, дізнаються, якій частці молодих вчених не вистачає грошей навіть на одяг.

Невіддільною частиною політичного життя України стало беззаперечне засудження лівих ідей та радянського минулого. У країнах Заходу ж традиції антикомунізму сягають корінням ще періоду до 1917 року. Провідники цієї ідеології стверджували: капіталістичні демократії є світом свободи, а народи соціалістичних країн страждають від жорстоких тираній. До того ж Радянський Союз, як «імперія зла», намагається нав'язати диктатуру всьому світові. Але чи є антикомунізм насправді демократичним та антиавторитарним? Ще в часи протистояння США та СРСР на це питання спробували відповісти Марсель Лібман та Ральф Мілібенд, розглянувши історію цього явища та його роль у міжнародній політиці.

https://commons.com.ua/uk/rozdumi-nad-antikomunizmom/

В 1989 году Георгий Дерлугьян, ныне известный исторический социолог, был аспирантом и изучал партизанские войны в Южной Африке. Два года он пробыл переводчиком в Мозамбике, своими глазами видел разруху, причиненную этой стране войной. Но оказалось, что эти исследования не вписались в «линию партии». О реакции высшего руководства на статьи молодого ученого и успехе среди зарубежных исследователей читайте в его воспоминаниях.

https://commons.com.ua/uk/kak-ya-otklonyalsya-ot-linii-partii/

Несколько поколений семьи под одной крышей — типичная ситуация для нашей страны. В рейтинге от Bloomberg Киев занимает второе место по недоступности жилья в мире. И это говорит о глубоком кризисе украинской жилищной сферы. По словам социологини Алёны Ляшевой, «жилье в Киеве стало не домом, а недвижимостью, не кровом, а активом». Но почему это происходит? В этой статье читайте о том, как повлияла рыночная экономика на жилищную сферу столицы после распада СССР.

https://commons.com.ua/uk/zhile-v-kieve-pochemu-mne-negde-zhit/

Саєнтологія — нова релігія, що постійно опиняється в центрі різних скандалів. Але чи можна взагалі назвати це релігією? З одного боку, послідовники саєнтології - переслідувана меншина, їхні права обмежують у різних країнах. З іншого - колишні віряни й самі стають критиками цього релігійного руху, викриваючи його тоталітарні та деструктивні тенденції.
Що ж насправді відбувається в стінах нової церкви? Про це вирішив дізнатися Євгеній Манько​, навідавшись до саєнтологів. У репортажі про свою ризиковану розвідку він розповідає, чим є саєнтологія та чому вона так приваблює людей.

https://commons.com.ua/uk/bitva-za-planetu-tidzhiak-reportazh-z-kiyivskoyi-cerkvi-sayentologiyi/

Cвобода слова в Украине весь период независимости была болезненной темой. А после Евромайдана ситуация лишь обострилась. Яркая иллюстрация тому — вчерашний захват и блокирование работы оппозиционного медиахолдинга «Вести Украина».
В условиях «гибридной войны» цензура в СМИ становится обыденностью, а любое неугодное мнение легко можно объявить российской пропагандой. Почему свободы слова в нашей стране становится всё меньше и меньше? На этот вопрос в новой статье отвечает Дария Чернина.
https://commons.com.ua/uk/igry-v-rossijskuyu-propagandu/

Дедалі частіше Національна академія наук України стає об’єктом критики журналістів. Українська наука, мовляв, не здатна конкурувати на світовому рівні, а винні в цьому літні вчені, які продовжують працювати в академії. Значить, і проблеми можна вирішити, відправивши науковців похилого віку на пенсію. Ще трохи й почуємо вимоги розформувати «застарілу» академію.

На ці закиди відповідає заслужений діяч науки і техніки України Олександр Попович. Через що насправді НАНУ опинилася у кризовому стані та які заходи зможуть поліпшити ситуацію? Про це читайте у новій статті на «Спільному».

https://commons.com.ua/uk/nacionalna-akademiya-nauk-ukrayini-ochima-naukoznavciv/