Слово «олігарх» давно є синонімом безмежної влади в Україні. Ми обираємо собі президентів та депутатів серед вірних їм осіб, працюємо на їхніх підприємствах і дивимось підконтрольні їм телеканали.
Що потрібно, аби змінити це панування?

Публікуємо розмову з Юлією Юрченко, дослідницею з Університету Гринвіча, про альтернативні варіанти розвитку України.
http://bit.ly/2VXlw9y

Українська «мінімалка» настільки мінімальна, що навіть менша за фактичний прожитковий рівень, який вираховує Мінсоцполітики. Але в Загальній декларації прав людини мова йде про «справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім’ї».

Дослідниці Оксана Дутчак та Анна Оксютович вирахували за методологією Clean Clothes Campaign, якою має бути та сама гідна мінімальна заробітна плата. У деталях дослідження розбирався наш редактор Роман Губа.

Спойлер: вона в п’ять разів більша за ту, що встановлена державою.

Хвилюєтесь, що ваш китайський смартфон потрапив під американські санкції? Не впевнені, але може вас втішить, що це лише частина великої технологічної війни між США та КНР за лідерство у Четвертій індустріальній революції.

Як розігрується карта інтелектуальної власності у цьому протистоянні, до чого тут 5G й чи може Україна скористатися боротьбою між титанами — читайте у статті Тараса Саламанюка

2 червня 2014 року внаслідок авіаудару по будівлі Луганської ОДА загинули цивільні мешканці. Той інцидент був одним із переломних моментів на початку війни, але українські ЗМІ про нього рідко згадують.
Про важливість цієї історії та визнання помилок — у статті нашого редактора Тараса Білоуса https://bit.ly/2Xi1hEW

В січні 2019 року на одному з київських будмайданчиків з високого поверху зірвався арматурник. Він не мав ані страхового кріплення, ані офіційного працевлаштування. Очевидці розповідають, що вже на тіло загиблого надягали жилет і каску. Через три дні на тому самому будівництві загинув ще один працівник.

Таких випадків можна було б уникнути, якби Державна регуляторна служба дійсно займалася регуляцією бізнесу, а не сприяла йому позбутися відповідальності за здоров’я та життя робітників. Про це читайте у статті Артема Тідви.

8 червня ми презентуємо 12-й випуск Спільного «Простір та нерівність». Це наш останній номер у форматі “товстого журналу”. Тому не згайте можливості долучитись до події.

🎈Щоб відвідати захід, заповніть цю форму: forms.gle/mNkvL53vUvFQgfNSA

Подія у Facebook.

В Україні триває міжвиборчий період. Розгромна поразка Порошенка показала неприйняття націонал-консервативного курсу, але всі наявні альтернативи теж знаходяться у правому політичному спектрі.

Ми поговорили з відомим філософом Михайлом Мінаковим про перемогу Зеленського, шанси на модернізацію та відновлення політичного плюралізму в Україні.

Друзі, попереджаємо, що це дуже довге інтерв’ю, але воно того варте.

У нас чудова новина! Наклад нового числа журналу “Спільне” вже приїхав до редакції!

Хочете розділити із нами радість від нового номеру? Реєструйтесь на презентацію журналу «Спільне» № 12: «Простір та нерівність» за посиланням: https://u.to/ZH6ZFQ
І запрошуйте друзів:

Подія у ФБ:
https://www.facebook.com/events/309198033338038/

Також сьогодні ми публікуємо редакційну передмову до нового випуску. https://u.to/wIKZFQ

Вже подивилися «Чорнобиль»?

Серіал від HBO став хітом і очолив рейтинг тв-шоу на порталі IMDB. Але він став популярним і на пострадянському просторі. Відгуки на серіал кардинально відрізняються — від «американці спотворили наш подвиг» до «надпотужного щеплення від совка».

Історикиня @Ольга Мартинюк йде далі емоційних оцінок і пропонує подивитися на які джерела спиралися автори серіалу. «Попри низку чудових рішень у зйомках фільму, він все-таки відтворює версію подій, повністю зосереджену в центральних органах союзної столиці».

https://bit.ly/2MNk22D

❗️Сьогодні відбулася спроба силового захоплення приміщення кінотеатру «Київ». До кінотеатру прийшла поліція та представники «Муніципальної варти», яку очолює Сергій Бондар, член ультраправого угруповання С14.

КМДА обґрунтовує свої дії проведенням інвентаризації та обстеження будівлі. Але ще й досі триває суд між нинішніми орендарями та департаментом комунальної власності міста Києва. Тому такі дії можна розцінити як рейдерство.

Сьогодні, 7 червня о 19:00 відбудеться акція на захист кінотеатру. Адреса — вулиця Велика Васильківська, 19. http://bit.ly/2WMBIiB

Нам часто наводять Польщу, Чехію чи Угорщину як приклад країн, яким «вдалося провести успішні реформи» та «повернутися в Європу». Але за минуле десятиліття ці країни накрила хвиля правого популізму. До влади прийшли сили, що критикують постсоціалістичні трансформації, нагнітають антимігрантську паніку та йдуть на конфлікт із Брюсселем.

Що це, «зрада революції 1989 року»? Крах «демократичних сподівань»? На думку чеського публіциста Ондржея Слачалека, «ці сподівання були частиною проблеми від самого початку». Адже демократизацію пов’язували з реставрацією капіталізму, а негативні соціальні наслідки ігнорувалися через завищені очікування.

Віднедавна у кінотеатрі «Київ» не можна подивитися фільми. Тепер тут показують лише «живе кіно» — виставу «Муніципальної охорони», до якої входять і праворадикали з організації С14. Вони заблокувалися зсередини й нікого не впускають.

Таку різку зміну формату забезпечила КМДА, яка оголосила про перехід кінотеатру до іншого орендаря — компанії “Сінема-Центр”, що зареєстрована на панамський офшор. Основний аргумент міської влади - треба більше заробляти на нерухомості. Роман Губа вважає, що мистецтво не варто міряти грошима, а місто Київ заслуговує на некомерційний культурний центр для всіх.

🔥Спекотно? Нам теж! Пекельна температура не дає нормально працювати і відпочивати мільярдам людей в усьому світі. Порятунком у таку погоду може стати кондиціонер. Але, по-перше, для багатьох він досі залишається розкішшю, а по-друге, є об’єктом критики з боку еко-активістів через негативний вплив на навколишнє середовище.

Науковий письменник та журналіст Лі Філліпс вважає, що право на охолоджене повітря має бути невід’ємним, а негативний вплив від кондиціонерів можна зменшити. Все заради збереження людських життів.
http://bit.ly/2ZqVdL4

Відтепер наш останній друкований випуск «Простір та нерівність» є в онлайн-доступі. Дякуємо всім, хто долучився до його створення!
Ми публікуємо передмову і підбірку статей разом із посиланням на завантаження випуску: http://bit.ly/2KtfHiL.
🖍Якщо ви хочете отримати його у друкованому вигляді, пишіть нам! Ми радо вишлемо чи передамо вам примірники особисто.

Також, якщо у вас є ідеї з організації презентації випуску, ми розглянемо всі пропозиції.

Глобальна екологічна катастрофа вже стукає людству у двері. Мало хто знає, але найбільший фактор зміни клімату – це тваринництво. Агробізнес та харчова промисловість співпрацюють із владою багатьох країн та приховують від нас згубні наслідки тваринництва як для здоров’я людей, так і для планети в цілому.
Але що ми, окремі люди, можемо зробити в цій ситуації? Про це розповідає Яна Гетьман http://bit.ly/2Ir4vkA

У рекламі житлових комплексів ніколи не згадують про робітників, які загинули внаслідок недотримання техніки безпеки та незадовільних умов праці. На початку червня ми писали про наслідки дерегуляції бізнесу на прикладі двох нещасних випадків на будівництві ЖК “Seven”.
Журналіст Алексей Арунян влаштувався різноробочим на будмайданчик тієї ж компанії і написав про це репортаж для openDemocracy. http://bit.ly/2FolQZz

На Molodist Kyiv International Film Festival был показан фильм Zero Impunity — часть масштабного трансмедийного проекта, посвященного сексуальному насилию в зоне боевых действий — в Сирии, Центральной Африке и Украине.

Цель проекта не просто в огласке этой проблемы — в каждом расследовании публику знакомят с практическими проблемами правовой системы той или иной страны для продвижения их урегулирования и внесения изменений в законодательство.

Основная мысль, которую транслирует нам проект: изнасилование — это оружие. Обе стороны конфликта используют его в своих целях для достижения разных практических целей: для пыток, сбора информации, запугивания. В условиях, когда любое оружие — дорогостоящий товар, изнасилование является таким же военным товаром, как танки и автоматы.

Читайте материал Александра Земленита об #ZeroImpunity.

24 червня минув рік із дня загибелі 23-річного представника ромської спільноти Давида Попа, вбитого під час нападу на ромське поселення у Львові. За два місяці до цього праворадикали з організації «С14» вчинили ромський погром на Лисій горі у Києві.

«Спільне» поспілкувалося з журналістом Євгеном Савватєєвим, членом руху Молодь За Мир, який працював із постраждалими на Лисій горі ромами та продовжує допомагати після їх фактичного вигнання з Києва.

Під час написання цього тексту Євгеній Осієвський ледве не помер, дізнався про «наговор» на себе та особливості біоенергетики київських спальних районів.

Наш автор уже писав про саєнтологів, кришнаїтів та Духовний центр «Відродження». Цього разу він вирішив дізнатися, як влаштована сфера послуг магів та ворожок і чи вірять самі екстрасенси у свої надможливості.

Почитайте його дослідження, якщо ви ще не переглянули всі сезони «Битви екстрасенсів».

Увага! Цей пост заряджено на успіхи в коханні та фінансових справах.
https://commons.com.ua/uk/volhvi-spalnih-rajoniv/

В неоязичницьких та антисемітських колах України та Росії 3 липня вважається «днем перемоги Святослава Хороброго над хозарами». Протягом останніх кількох років українські ультраправі в цей день організовували марші на його честь.

Нагадуємо про нашу статтю, яка пояснює, що не так із культом Святослава Хороброго, чому ця дата є вигаданою та звідки вона прийшла в Україну.

https://commons.com.ua/uk/nevdalij-geroj-pro-kult-knyazya-svyatoslava-v-ukrayini/

Конфликт в Нагорном Карабахе продолжается уже больше тридцати лет. За эти годы мирные контакты между участниками конфликта сократились к минимуму. Закрытие границ, выселение армян из Азербайджана и азербайджанцев из Армении и военная пропаганда со стороны государств привела к взаимной изоляции обществ.

Сергей Румянцев и Севиль Гусейнова изучают Карабахский конфликт и возможности его мирной трансформацией. Они также участники центра Imagine, одним из направлений которого является диалог армян и азербайджанцев. С 2016 года они работают и с конфликтом на Донбассе.

«Спільне» поговорило с исследователями о личном опыте карабахского конфликта, сотрудничестве с властями и профессиональном «миротворчестве».