Вітаємо всіх наших читачів та читачок з прийдешнім Новим роком!
В сьогоднішній підбірці — найчитаніші, найцікавіші та найактуальніші статті 2017 року:

Письмові завдання в університетах України та США: погляд академічного райтера (Валерія Лопатіна): goo.gl/dw4BCN
Жизнь в гетто: Луганская не-республика (Максим Собеский): https://goo.gl/9gds5j
Медреформа по-украински: с больной головы на здоровую (Дарія Черніна): https://goo.gl/bUxPwm
КиевПрайд2017: гомонационализм на марше (Fritz fon Klein): goo.gl/6hfh8P
Квартальная застройка: как украинские девелоперы обманывают людей (Лев Шевченко): https://goo.gl/bJueGM
Володимир Щербицький: людина та її епоха (Юрій Латиш): goo.gl/ZQHUPD
Историк Эрик Онобль: «Нельзя понимать советское государство, не понимая, какой была революция»: goo.gl/QHpGmf
Молоді науковці: соціальний стан та умови праці в Національній академії наук України (Сергій Жабін, Олена Казьміна): https://goo.gl/DtetN5
Пенсионная реформа: внедрить нельзя помиловать (Дарія Черніна): https://goo.gl/krxdBu
У присмерках Мура: про причини та наслідки сповільнення цифрового поступу (Тарас Саламанюк): https://goo.gl/LLSvNY
Масштабы кризиса финансирования научно-технической деятельности в Украине (Ігор Булкін): goo.gl/D5HuNU
Трудовий кодекс: компроміс можливий? (Денис Новіков): goo.gl/C8esw8
Системна криза вищої освіти України: формування периферійної моделі (Андрій Гуляницький): https://goo.gl/TRT62y
Над Каталонією помірна хмарність (Андрій Мовчан): https://goo.gl/j71Zp3

Збережіть собі в закладки на свята та залишайтесь із нами в наступному році!

Уже долгое время среди социальных теоретиков популярна идея о том, что класс является культурным конструктом, а понять его вне культурных и идеологических рамок попросту невозможно. Социальный класс все реже стали связывать с проблемами групповых интересов и власти, а марксистский анализ отвергается авторами большей части научных трудов.

Однако сейчас многие исследователи настаивают на необходимости материалистического анализа класса. Американский социолог Вивек Чиббер, учитывая основные аргументы сторонников культурного поворота, настаивает на том, что класс определяется объективным положением агентов в социальной структуре. О взаимодействии класса и культуры, вопросах борьбы и «ложного сознания» рабочих, а также о возрождении материалистического анализа читайте в этой статье.

https://commons.com.ua/uk/spasenie-klassa-ot-kulturnogo-povorota/

Должны ли левые поддерживать сторону «меньшего зла», когда альтернативой ей выступают правые популисты, взявшие на вооружение ксенофобскую и расистскую риторику? Перед социалистами не раз возникала эта проблема, а события последних лет, такие как выборы в США и во Франции, кампания за Брексит, снова сделали ее актуальной. И скорее всего с подобными ситуациями левым придется сталкиваться еще не раз.

В этой статье шотландского социолога и историка Нила Дэвидсона читайте о проблеме выбора «меньшего зла» и о необходимости независимой социалистической позиции.

https://commons.com.ua/ru/vybiraya-ili-otkazyvayas-vybrat-storonu-v-epohu-pravogo-populizma/

Осенью прошлого года во главе правительства Исландии, одной из самых благополучных и эгалитарных стран мира, встала левая политическая деятельница Катрин Якобсдоуттир — глава Лево-зелёного движения. Будучи экосоциалисткой и феминисткой, она пользуется высоким уровнем народного доверия.

С какими проблемами и вызовами столкнулась новая лидерка и ее партия? Ведь, как Джасинда Арендт в Новой Зеландии, Катрин Якобсдоуттир возглавляет коалицию с весьма сомнительными партнерами. Узнайте больше об истории и специфике политической жизни Исландии, социально-экономических проблемах страны и возможности прогрессивного курса во второй части материала Дениса Пилаша.

https://commons.com.ua/uk/levye-na-krayu-sveta-chast-2-islandiya/

Фільм Майка Вайта «Статус Бреда», що з’явився восени минулого року, отримав здебільшого позитивні відгуки кінокритиків та глядачів. Головний герой — невдоволений життям представник американського середнього класу, що почуває себе на тлі успішних університетських друзів справжнім лузером. І проблематика стрічки не обмежується лише внутрішнім незадоволенням Бреда. Це й несправедливість, привілеї забезпечених людей, бідність. Але чи насправді автори фільму викривають нинішню систему? Діна Артеменко подивилася цю стрічку й написала критичну рецензію.

https://commons.com.ua/uk/ni-na-mit-ne-dumaj-recenziya-na-kinostrichku-status-breda/

Чергове падіння курсу біткоїна викликало новий ажіотаж довкола цієї теми. Наприкінці 2017 року Білорусь стала першою країною, яка легалізувала криптовалюти і блокчейн-технології. Сьогодні медіа-простір переповнений порадами про те, як заробити на криптовалютах. Проте деякі політичні рухи бачать у них шлях звільнення від диктату старих економік і централізованих банківських систем. Ми ж пропонуємо вам ознайомитися зі статтею Бретта Скотта, в якій критично аналізуються наслідки розвитку блокчейн-технологій та їхній потенціал політичного визволення.

https://commons.com.ua/uk/majbutnye-tehnoleviafana-politika-bitkoyina-ta-blokchejniv/

В Україні триває спалах кору — однієї з найбільш заразних хвороб. Одна з причин спалаху полягає в низькому охопленні щепленням. В країні проводяться посилені заходи з імунізації, але все одно багато хто відмовляється від вакцинації. В цій замітці Анна Сарапіон розмірковує про причини такого рішення.

Нагадуємо, що єдиний надійний спосіб профілактики кору — це щеплення.

https://commons.com.ua/uk/kola-pekla-vid-manipulyacijnogo-kabinetu-do-batkivskih-forumiv/

Закон про реінтеграцію Донбасу був темою для обговорення вже давно. Вчора, 18 січня, Верховна Рада 280 голосами «за» все ж підтримала цей документ. Згідно з ним РФ визнається агресором та окупантом, а АТО визначається як «заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії». Залишається питання: чого чекати від цього рішення? Незважаючи на заяви ініціаторів законопроекту, політолог Антон Печенкін стверджує, що тепер з’явилися перепони на шляху мирної реінтеграції Сходу. Докладніше про сутність та наслідки нового закону читайте в цьому матеріалі.

https://commons.com.ua/uk/zakon-pro-deokupaciyu-donbasu/

Часто в ситуациях, требующих ответственного подхода, паника мешает принять адекватное решение. Во время вспышки кори многие родители оказались беззащитными перед собственными эмоциями. Они теряются в потоке информации, не могут отделить свои суждения от чужих, чувствуют себя растерянными. Как же нужно действовать в таких ситуациях? Объясняет медицинский психолог и психотерапевт Елена Трегубова.

https://commons.com.ua/uk/epidemiya-panika-i-kultura-otricaniya/

19 січня 2009 року в Москві члени ультраправого угруповання БОРН вбили правозахисника Станіслава Маркелова й журналістку Анастасію Бабурову. Цей випадок став гучним епізодом неонацистського терору. Не дивно, акції пам’яті щороку привертають увагу ультраправих, які різними способами намагаються зірвати ці заходи.
І цей рік не став винятком. Більше про цьогорічну акцію в Києві та реакцію ультраправих читайте в цій статті.

https://commons.com.ua/uk/19-sichnya-akciya-kontrakciya-i-ohorona-poryadku/

Багато хто чув про «чорні протести», що прогриміли в Польщі восени 2016 року. Але й досі закони, що стосуються права на аборт, у цій країні залишаються вкрай консервативними, а праві популісти часто говорять про повну заборону на переривання вагітності. Цього року жінки знову вийшли на вулиці. Взяла участь у страйку, що відбувся 17 січня у Варшаві, й наша редакторка Вікторія Мулявка. Читайте в її статті про те, чому польки продовжують боротися за свої репродуктивні права.

https://commons.com.ua/uk/svoboda-ne-za-receptom/

В Україні сьогодні бути науковцем стає все більш невигідно й непрестижно. Це показало торішнє дослідження «Молоді науковці: соціальний стан та умови праці в Національній академії наук України»: goo.gl/QThngy. Як наслідок, наша країна втрачає науковий потенціал. Вчені бажають працювати за кордоном, бо не знають, як покращити своє матеріальне становище та умови праці в Україні.
Детальніше про причини міграційних намірів молодих науковців читайте в новому дослідженні Сергія Жабіна, Олени Казьміної та Олександра Василюка.

https://commons.com.ua/uk/migracijni-namiri-molodih-uchenih/

Про образотворче мистецтво треба не читати, його слід бачити. А перед цим і після - читати про нього. Естетичне почуття - це не якийсь дар небес, а інтелектуальні навички, які можна й варто тренувати. Зокрема, важливо розуміти місце художників, художниць та їхніх творінь в історії мистецтва. А якщо це історія українського мистецтва ХХ століття, то вона неодмінно буде політизована.
Яким було місце бойчукізму в еволюції образотворчого мистецтва? Яким Бойчук, його учні й учениці бачили світ навколо себе? Що прадідам і прабабусям українського арту приписали зайвого, повертаючи їх у публічний простір, та до чого тут класове? Про це після відвідин великої виставки в Мистецькому Арсеналі міркує історик Максим
Максим Казаков.
Спойлер: фото додаються, але ви ще можете побачити вживу цю красу до 28 січня включно.

https://commons.com.ua/uk/istorik-na-vistavci/

Чешский режиссер Филип Ремунда отправился в Украину в самый разгар военного противостояния. Перед ним стояла нелегкая задача снять фильм о стране, поглощенной гражданским конфликтом. Еще сложнее было остаться в такой ситуации объективным, никого не демонизировать и не обелять. Результатом путешествия по Украине в напряженный период 2014—2015 гг. стал часовой документальный фильм «Близкий далекий восток». Какой увидела чешская съемочная группа постмайданную реальность? Об этом пишет в своей рецензии Александр Земленит.

https://commons.com.ua/uk/blizkij-dalekij-vostok/

Трохи інфографіки на тему міграційних намірів молодих науковців України. Чому вони хочуть виїхати з України? Яким є їх фінансовий стан? Скільки з них вимушені додатково підробляти і чого їм бракує для плідної праці?
Ті, хто будуть уважними, дізнаються, якій частці молодих вчених не вистачає грошей навіть на одяг.

Невіддільною частиною політичного життя України стало беззаперечне засудження лівих ідей та радянського минулого. У країнах Заходу ж традиції антикомунізму сягають корінням ще періоду до 1917 року. Провідники цієї ідеології стверджували: капіталістичні демократії є світом свободи, а народи соціалістичних країн страждають від жорстоких тираній. До того ж Радянський Союз, як «імперія зла», намагається нав'язати диктатуру всьому світові. Але чи є антикомунізм насправді демократичним та антиавторитарним? Ще в часи протистояння США та СРСР на це питання спробували відповісти Марсель Лібман та Ральф Мілібенд, розглянувши історію цього явища та його роль у міжнародній політиці.

https://commons.com.ua/uk/rozdumi-nad-antikomunizmom/

В 1989 году Георгий Дерлугьян, ныне известный исторический социолог, был аспирантом и изучал партизанские войны в Южной Африке. Два года он пробыл переводчиком в Мозамбике, своими глазами видел разруху, причиненную этой стране войной. Но оказалось, что эти исследования не вписались в «линию партии». О реакции высшего руководства на статьи молодого ученого и успехе среди зарубежных исследователей читайте в его воспоминаниях.

https://commons.com.ua/uk/kak-ya-otklonyalsya-ot-linii-partii/

Несколько поколений семьи под одной крышей — типичная ситуация для нашей страны. В рейтинге от Bloomberg Киев занимает второе место по недоступности жилья в мире. И это говорит о глубоком кризисе украинской жилищной сферы. По словам социологини Алёны Ляшевой, «жилье в Киеве стало не домом, а недвижимостью, не кровом, а активом». Но почему это происходит? В этой статье читайте о том, как повлияла рыночная экономика на жилищную сферу столицы после распада СССР.

https://commons.com.ua/uk/zhile-v-kieve-pochemu-mne-negde-zhit/