Село часто змальовують як місце, де старанно зберігають традиції, де можна відпочити від міської метушні й знайти спокій. Але як насправді відбувається комунікація між жителями села та як змінювалися публічні простори села протягом XX століття? Про це розповідає Олена Брайченко http://bit.ly/2GTGlx7

Ранее мы публиковали статью о том, кто будет работать в колл-центрах будущего — человек или алгоритм? http://bit.ly/300JVy7. После этого к нам обратился рекрутер украинского колл-центра и рассказал о том, как люди трудятся на износ, не дожидаясь автоматизации.

Читайте в материале Константина Белозерова об эмоциональном выгорании, тотальном надзоре и необходимости регуляции этой сферы труда.
http://bit.ly/2J2SCD6.

Недавно в Германии разразился скандал по поводу изучения в школах расовой теории на уроках биологи. В Украине ультраправые группы поднимают голоса за “настоящих” белых украинцев в противовес мигрантам с другим цветом кожи. Такие пережитки с мифами о культурно высших людях получают новый подъем в условиях консервативного поворота, и не только в Украине.
Почему раса - это не данность, а социологический конструкт, и как возникали расовые предрассудки, читайте в статье Марины Лариной - http://bit.ly/2HaMeHS

У День перемоги над нацизмом згадуємо статтю Олексія Якубіна про політику пам’яті в часи президентства Віктора Януковича та Петра Порошенка.
Можливо наступного року вшанування загиблих у війні виглядатиме інакше, аніж за стандартами нинішнього керівництва Українського інституту національної пам'яті. http://bit.ly/2PUaWPf

Наши покупки невозможно представить без просторных торговых залов и самообслуживания. Но немногие помнят, что впервые подобная форма торговли появилась у нас благодаря универсамам.
Они стали наивысшей точкой развития советской торговли. Универсамы, часто располагаясь в общественно-бытовых комплексах со спортзалами, почтой, пунктами обслуживания, ставали стали центрами притяжения населения.

Историю этого короткого, но важного этапа на пути от ярмарок к торговле будущего рассказывает Лев Шевченко - http://bit.ly/2V9fv9q

«Нужно работать».
«Зачем столько праздников?»
Часто ли вы видите подобные посты в соцсетях, которые соседствуют с публикациями о выгорании?
В мире продолжается дискуссия о постработе, которая должна прийти на смену традиционным формам занятости. Эта идея основана на автоматизации рутинного труда, сокращении рабочего времени и обеспечении людей универсальным базовым доходом.
Предлагаем перевод статьи, критикующего эту концепцию слева.

http://bit.ly/2VE9JSx

🌱 Сільськогосподарські землі України все більше використовуються для вирощування технічних культур, зокрема сої та ріпаку. Більшість такого урожаю постачається на подальшу переробку до Європейського Союзу для виробництва біопалива.
Як ЄС впливає на формування сировинної структури виробництва? Чому відсутня підтримка невеликих виробників, а сам агропаливний проект в Україні здійснюється в інтересах олігархічних кланів?
Про це читайте в ґрунтовному дослідженні
Крістіни Планк
http://bit.ly/2HmxUL6

В конце апреля президент России подписал указ, который упрощает получение российского гражданства для жителей самопровозглашённых республик на востоке Украины. В ответ официальный Киев пригрозил лишением украинского гражданства тем жителям неподконтрольной территории, кто получит российский паспорт.

В своём блоге Роман Губа рассуждает, что новые паспорта получают не от большой любви, а чтобы жить. http://bit.ly/2w266GM

У 1972 році емігрантка з Галичини Агафія Дзвідзінська після 60 років розлуки повернулася з Канади до свого рідного села і... посварилася з родичами, побачивши в будинку племінника ікони замість портрета Леніна 🤷‍♀️

Чому в ті часи, всупереч стереотипам, діаспоряни іноді були більш прорадянськими, ніж їхні колишні односельці? Як емігранти включали провінційне галицьке село в глобальну економіку? Наскільки «залізна завіса» перешкоджала цим зв'язкам?

Відповіді на ці та інші питання можна знайти у дослідженні Маттіаса Кальтенбруннера про захопливу історію рідного села Василя Стефаника.
http://bit.ly/2WPiKVc

Поки Володимир Зеленський розпускає Верховну Раду, громадяни Євросоюзу готуються обрати свій новий Європарламент 🇪🇺. Центристські сили, які від початку визначали політику ЄС, втрачають свою підтримку, натомість посилюються праві.
Чому так сталося і які перспективи у лівих, розбиралась Катерина Данілова.

Домашнее насилие и домогательства на работе, разрыв в заработной плате и репродуктивный труд — это вопросы, которые стоят на повестке дня современного феминистского движения. Актуальными они были и в начале XX века в Российской империи.

Какой была борьба женщин в те годы? Почему либеральные феминистки выступали против детских яслей и декретных отпусков и что им отвечали социалистки? Как относились к «женскому вопросу» большевики до революции и каким было участие женщин в их партии?

http://bit.ly/2JViwrR

Сегодня стартуют выборы в Европарламент. По такому случаю журнал "Сентябрь" перевел нашу статью на русский язык.
Почему политический мейнстрим больше не в моде, и каких перемен стоит ожидать - все это в статье Екатерины Даниловой. http://bit.ly/2M4g0CA

Встречали аргументы, что неправильно заводить детей не имея собственного жилья или стабильного дохода? Или, наоборот, нравоучения церковников о том, что «дал бог зайку, даст и лужайку», а бедность не должна мешать рожать детей во славу господа?

Часть женщин продвигает концепцию «чайлдфри» в противовес общественному навязыванию материнства, что зачастую прирекает их на отказ от карьеры или зависимость от мужа. Другие же хотят иметь детей, но отказываются от их рождения вынужденно. Какой выход из этой ситуации?

По мнению Коннора Килпатрика, «Настоящая свобода для женщин возможна только в том случае, когда они будут вольны избежать иллюзии строгого выбора между детьми, образованием и карьерой».

http://bit.ly/2X6obPQ

4 роки — стільки часу треба, щоб наші розробки увійшли до порядку денного країни.
Сьогодні Коломойський переказує цю статтю виданню Financial Times. Олігарх рекомендує Україні оголосити дефолт за прикладом Греції, яка пробувала вийти з-під тиску кредиторів, і реструктуризувати борги як Аргентина, відмовившись від співпраці з Міжнародним валютним Фондом.

Та не слід зупинятись. Потрібно просувати й інші наші пропозиції. Адже сам дефолт без зміни соціально-економічної політики може зробити тільки гірше. Тому наступним логічним кроком має бути націоналізація всіх активів Коломойського та інших українських олігархів і передача їх під суспільний контроль 😉 http://bit.ly/2Wkunqc

Подводим итоги выборов в Европарламент в интервью с депутатом радикально левой группой GUE/NGL Гельмутом Шольцом. На выборах они потеряли 13 из 52 мест, что стало болезненным ударом для европейских левых.

Мы поговорили об взаимоотношениях Украины с ЕС, последствиях усиления ультраправых, роли Европарламента и ожиданиях европейских политиков от команды Зеленского.
http://bit.ly/2YMXqQP

Нагадуємо, що до нашої конференції залишилось менше двох тижнів!
І ось ми презентуємо фінальну (сподіваємось) програму конференції.

Ми запросили цікавих доповідачів та доповідачок, підготували дискусію про українську політику і презентацію нового випуску журналу «Простір та нерівність»:

☑️ Дискусія «Олігархічна система України і політична криза: шанс на демократизацію чи загроза колапсу?»

4 паралельні секції конференції:
✅ Якою має бути прогресивна економічна політика в Україні?
✅ Гендерна нерівність: соціально-економічний аспект
✅ Кліматична криза та її соціальний вимір
✅ Чи може робітничий клас стати суб'єктом соціальних змін?

☑️ Бонус: презентація журналу «Спільне» № 12, «Простір та нерівність»

Детальна програма з назвами доповідей і всі учасники та учасниці — за лінком: http://bit.ly/2WstOL0

Новини про конференцію будуть у події — facebook.com/events/397262287672705/

Для участі заповніть цю форму: forms.gle/rw9utdRmDTz5DyTK6

Чекаємо на вас!

Слово «олігарх» давно є синонімом безмежної влади в Україні. Ми обираємо собі президентів та депутатів серед вірних їм осіб, працюємо на їхніх підприємствах і дивимось підконтрольні їм телеканали.
Що потрібно, аби змінити це панування?

Публікуємо розмову з Юлією Юрченко, дослідницею з Університету Гринвіча, про альтернативні варіанти розвитку України.
http://bit.ly/2VXlw9y

Українська «мінімалка» настільки мінімальна, що навіть менша за фактичний прожитковий рівень, який вираховує Мінсоцполітики. Але в Загальній декларації прав людини мова йде про «справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім’ї».

Дослідниці Оксана Дутчак та Анна Оксютович вирахували за методологією Clean Clothes Campaign, якою має бути та сама гідна мінімальна заробітна плата. У деталях дослідження розбирався наш редактор Роман Губа.

Спойлер: вона в п’ять разів більша за ту, що встановлена державою.

Хвилюєтесь, що ваш китайський смартфон потрапив під американські санкції? Не впевнені, але може вас втішить, що це лише частина великої технологічної війни між США та КНР за лідерство у Четвертій індустріальній революції.

Як розігрується карта інтелектуальної власності у цьому протистоянні, до чого тут 5G й чи може Україна скористатися боротьбою між титанами — читайте у статті Тараса Саламанюка

2 червня 2014 року внаслідок авіаудару по будівлі Луганської ОДА загинули цивільні мешканці. Той інцидент був одним із переломних моментів на початку війни, але українські ЗМІ про нього рідко згадують.
Про важливість цієї історії та визнання помилок — у статті нашого редактора Тараса Білоуса https://bit.ly/2Xi1hEW

В січні 2019 року на одному з київських будмайданчиків з високого поверху зірвався арматурник. Він не мав ані страхового кріплення, ані офіційного працевлаштування. Очевидці розповідають, що вже на тіло загиблого надягали жилет і каску. Через три дні на тому самому будівництві загинув ще один працівник.

Таких випадків можна було б уникнути, якби Державна регуляторна служба дійсно займалася регуляцією бізнесу, а не сприяла йому позбутися відповідальності за здоров’я та життя робітників. Про це читайте у статті Артема Тідви.