«Проросійський реванш», «втрата державності», «загибель української мови» — так панікує частина громадськості через можливу перемогу Володимира Зеленського на президентських виборах. Наскільки виправдані ці страхи й чого справді можна очікувати?

Тарас Білоус у своєму блозі розмірковує, як результати виборів можуть вплинути на політичні процеси в Україні.
https://commons.com.ua/uk/nova-stara-politichna-realnist-ukrayini/

Незабаром виробництво багатофункціонального робота може коштувати дешевше, ніж підготовка професіонала — від народження і до здобуття ним спеціальності. Це означатиме зменшення кількості потрібної робочої сили — такою є логіка ринкової економіки. Але хто тоді буде споживати вироблені блага? Куди буде спрямована енергія мас?
Почитайте рецензію на одну із найвідоміших книжок, присвячену цій темі, від Орисі Грудки. http://bit.ly/2ZiEc6I

Вибори минуть, а соціальні питання нікуди не зникнуть. Вже другий тиждень у Польщі страйкують вчителі. Вони вимагають підвищити зарплати й покращити умови праці. Освітян підтримали фермери, працівники авіаліній та феміністки.
Ситуація стає абсурдною: до проведення шкільних іспитів замість вчителів залучають священиків, монахинь і навіть пожежників.
Як протести пов’язані з політичною ситуацією та чому ліберальні медіа підтримують страйк? Читайте про це в інтерв’ю нашої редакторки Вікторії Мулявки з профспілковим активістом Ігнацієм Яном Юзвяком.

В Україні умови праці ще гірші, але коли почнуть страйкувати українські освітяни?

Чим би не закінчилися ці вибори, вони вже змінили країну. «Лідери громадської думки» п’ять років повторювали про об’єднане «громадянське суспільство, народжене на Майдані», завдяки якому «країна більше ніколи не буде такою, як раніше». Тепер вони забули про гідність і називають більшість своїх співгромадян «малоросами» та «совками».
Шквал емоцій і ненависті підіймають різні діячі — від церковників, до колишніх контрсистемних письменників.
У своєму блозі Роман Губа розмірковує, чому підтримка публічних інтелектуалів могла спрацювати у зворотній бік. http://bit.ly/2GoNrtq

Рівно рік тому, на день народження Гітлера, праворадикальна організація С14 влаштувала погром тимчасового ромського поселення на Лисій горі. Це запустило хвилю насильства, апогеєм якого було вбивство Давида Папа під Львовом. До роковин першого погрому ми підготували підбірку публікацій, присвячених цій темі.

Замітка Рити Бондар про погром на Лисій Горі: bit.ly/2IIyQvF
Та її стаття про життя ромської спільноти на Русанівських садах у Києві: bit.ly/2PlJUzU

Інтерв’ю з правозахисницею Ольгою Веснянкою про (не)розслідування злочинів проти ромів: bit.ly/2vbl4JN

Інтерв’ю з істориком Михайлом Тяглим про геноцид ромів, що здійснювали нацисти: bit.ly/2IwBLZ4

А також два лонгріди про праворадикальний рух в Україні та його вплив.
Стаття Тараса Білоуса про участь ультраправих у Майдані та її наслідки: bit.ly/2IrTYH2
І стаття Дениса Горбача про стратегії ультраправих в сучасній Україні та їхню співпрацю з олігархічними кланами, що можна було яскраво спостерігати під час нинішньої виборчої кампанії: bit.ly/2IG8VEM

Советский Донбасс был идеальной съёмочной площадкой для фильмов о рабочих. Среди них - “Энтузиазм” Дзыги Вертова, “Большая жизнь” Леонида Лукова, “Цветок на камне” Сергея Параджанова и другие.

Современное украинское кино вспомнило о Донбассе уже во время войны. С 2014 были сняты десятки художественных и документальных картин, связанных с войной.

Два фильма на эту тему - художественный “Донбасс”, режиссёра Сергея Лозницы и документальный “Лай собак вдалеке” Симона Леренга Вильмонта боролись за премию Американской киноакадемии “Оскар”. Александр Земленит сравнил две эти абсолютно разные картины. http://bit.ly/2GBgriE

Недавно мы рассказывали о субкультуре советских программистов - виртуальной стране Кибертонии. В это же время в США зарождается хакерское движение. В чем были похожи их субкультуры? Почему представители двух движений протестовали против государственной бюрократической системы? На эти вопросы отвечают Сергей Жабин и Вера Глушкова во второй части своей статьи.

Є чудова можливість провести липневі канікули або відпустку. Подавайтесь на Зелена академія '19 — літню школу від Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine, яка відбудеться з 30 червня по 7 липня в Карпатах. Колеги обіцяють у дружній атмосфері обговорити теми гендерної рівності, партисипації, ненасилля та, звісно, екологічності.
🍀 Реєструйтесь тут: http://bit.ly/2vnIPhT

Першотравень - це не лише додатковий вихідний для садіння картоплі та смаження шашликів, а ще і день боротьби за права робітників (хоча одне іншому зовсім не заважає).

Завтра - у Міжнародний день солідарності трудящих - на вулиці Кривого Рогу вийдуть робітники із вимогами поліпшення умов праці та підвищення заробітної плати.

Пропонуємо минулорічну статтю Максима Казакова про робітничий рух Криворіжжя. І текст, і вимоги робітників не втрачають актуальності.

2 мая - годовщина Одесской трагедии 2014 года. Тогда в столкновениях погибло 48 человек. Пожар в Доме профсоюзов пятый год по-разному продолжают использовать все стороны конфликта.
Предлагаем блог Романа Губы, посвящённый пятилетию трагедии http://bit.ly/2PEk2zF

Село часто змальовують як місце, де старанно зберігають традиції, де можна відпочити від міської метушні й знайти спокій. Але як насправді відбувається комунікація між жителями села та як змінювалися публічні простори села протягом XX століття? Про це розповідає Олена Брайченко http://bit.ly/2GTGlx7

Ранее мы публиковали статью о том, кто будет работать в колл-центрах будущего — человек или алгоритм? http://bit.ly/300JVy7. После этого к нам обратился рекрутер украинского колл-центра и рассказал о том, как люди трудятся на износ, не дожидаясь автоматизации.

Читайте в материале Константина Белозерова об эмоциональном выгорании, тотальном надзоре и необходимости регуляции этой сферы труда.
http://bit.ly/2J2SCD6.

Недавно в Германии разразился скандал по поводу изучения в школах расовой теории на уроках биологи. В Украине ультраправые группы поднимают голоса за “настоящих” белых украинцев в противовес мигрантам с другим цветом кожи. Такие пережитки с мифами о культурно высших людях получают новый подъем в условиях консервативного поворота, и не только в Украине.
Почему раса - это не данность, а социологический конструкт, и как возникали расовые предрассудки, читайте в статье Марины Лариной - http://bit.ly/2HaMeHS

У День перемоги над нацизмом згадуємо статтю Олексія Якубіна про політику пам’яті в часи президентства Віктора Януковича та Петра Порошенка.
Можливо наступного року вшанування загиблих у війні виглядатиме інакше, аніж за стандартами нинішнього керівництва Українського інституту національної пам'яті. http://bit.ly/2PUaWPf

Наши покупки невозможно представить без просторных торговых залов и самообслуживания. Но немногие помнят, что впервые подобная форма торговли появилась у нас благодаря универсамам.
Они стали наивысшей точкой развития советской торговли. Универсамы, часто располагаясь в общественно-бытовых комплексах со спортзалами, почтой, пунктами обслуживания, ставали стали центрами притяжения населения.

Историю этого короткого, но важного этапа на пути от ярмарок к торговле будущего рассказывает Лев Шевченко - http://bit.ly/2V9fv9q

«Нужно работать».
«Зачем столько праздников?»
Часто ли вы видите подобные посты в соцсетях, которые соседствуют с публикациями о выгорании?
В мире продолжается дискуссия о постработе, которая должна прийти на смену традиционным формам занятости. Эта идея основана на автоматизации рутинного труда, сокращении рабочего времени и обеспечении людей универсальным базовым доходом.
Предлагаем перевод статьи, критикующего эту концепцию слева.

http://bit.ly/2VE9JSx

🌱 Сільськогосподарські землі України все більше використовуються для вирощування технічних культур, зокрема сої та ріпаку. Більшість такого урожаю постачається на подальшу переробку до Європейського Союзу для виробництва біопалива.
Як ЄС впливає на формування сировинної структури виробництва? Чому відсутня підтримка невеликих виробників, а сам агропаливний проект в Україні здійснюється в інтересах олігархічних кланів?
Про це читайте в ґрунтовному дослідженні
Крістіни Планк
http://bit.ly/2HmxUL6

В конце апреля президент России подписал указ, который упрощает получение российского гражданства для жителей самопровозглашённых республик на востоке Украины. В ответ официальный Киев пригрозил лишением украинского гражданства тем жителям неподконтрольной территории, кто получит российский паспорт.

В своём блоге Роман Губа рассуждает, что новые паспорта получают не от большой любви, а чтобы жить. http://bit.ly/2w266GM

У 1972 році емігрантка з Галичини Агафія Дзвідзінська після 60 років розлуки повернулася з Канади до свого рідного села і... посварилася з родичами, побачивши в будинку племінника ікони замість портрета Леніна 🤷‍♀️

Чому в ті часи, всупереч стереотипам, діаспоряни іноді були більш прорадянськими, ніж їхні колишні односельці? Як емігранти включали провінційне галицьке село в глобальну економіку? Наскільки «залізна завіса» перешкоджала цим зв'язкам?

Відповіді на ці та інші питання можна знайти у дослідженні Маттіаса Кальтенбруннера про захопливу історію рідного села Василя Стефаника.
http://bit.ly/2WPiKVc

Поки Володимир Зеленський розпускає Верховну Раду, громадяни Євросоюзу готуються обрати свій новий Європарламент 🇪🇺. Центристські сили, які від початку визначали політику ЄС, втрачають свою підтримку, натомість посилюються праві.
Чому так сталося і які перспективи у лівих, розбиралась Катерина Данілова.

Домашнее насилие и домогательства на работе, разрыв в заработной плате и репродуктивный труд — это вопросы, которые стоят на повестке дня современного феминистского движения. Актуальными они были и в начале XX века в Российской империи.

Какой была борьба женщин в те годы? Почему либеральные феминистки выступали против детских яслей и декретных отпусков и что им отвечали социалистки? Как относились к «женскому вопросу» большевики до революции и каким было участие женщин в их партии?

http://bit.ly/2JViwrR