Трипільська культура стала частиною ура-патріотичної міфології та приводом для іронічних жартів про глечики Ющенка. Тому українські науковці зазвичай стримано коментують цю тему. Але Трипілля може бути прикладом і для сміливих наукових гіпотез. Наприклад, археолог Девід Венґров критикує ідею про зв’язок між зростанням щільності населення та появою централізованих політичних структур.

https://bit.ly/2uv1Iit

Друзі, нам десять років. Дякуємо, що ви з нами! 🎉
Почитайте кілька слів про нашу історію та плани.

Заява Спільного про ситуацію з Ритою Бондар

27 березня СБУ опублікувала (bit.ly/2TAyetT) інформацію про примусове видворення Рити Бондар. Її звинувачують у публікації «недостовірних та провокативних матеріалів стосовно порушення прав національних меншин представниками вітчизняних націоналістичних організацій та начебто бездіяльності української правоохоронної системи» на сайті «Украина.ру». Згідно із заявою СБУ, Державна міграційна служба ухвалила рішення про депортацію Рити Бондар із території України із забороною в’їзду на три роки.

За словами Рити, від неї вимагали піти на співпрацю, зокрема інформувати про редакцію «Спільного». Рита була нашою авторкою, хоч і не працювала в редакції «Спільного», попри заяви деяких ЗМІ. Ми публікували її матеріали про проблеми вразливих соціальних груп, ромських погромів та іншого ультраправого насильства (bit.ly/2UhWvZZ). Публікації Рити Бондар зачіпають важливі суспільні питання та не порушують українського законодавства.

Ми засуджуємо тиск на журналістів з боку спецслужб. А також закликаємо не цькувати Риту Бондар.

«Одна из главных проблем, которую “Спільне” ставил перед собой звучала так: “разрыв между критическими теориями и практикойо прогрессивных движений”. Решение проблемы виделось в том, чтобы попытаться “поднять сознание” активистов низовых протестных инициатив… ».

Сооснователь журнала Владимир Ищенко размышляет о роли «Спільного» в украинском левом движении и приглашает к дискуссии.

А ви стикалися зі цькуваннями на роботі? Міжнародна організація праці ставить мобінг — насильство на робочому місці, в один перелік з вбивствами, зґвалтуваннями й пограбуваннями. Такі прояви корпоративної культури призводять до психологічних зривів та навіть самогубств.

Рекомендації з протидії мобінгу і аргументи, чому цим не має займатись Нацполіція, читайте в статті юриста Дениса Новікова.

Ви чи ваші друзі змушені переїхати далі від центру Києва, бо оренда стала надто дорога? Вітаємо, ви стали жертвою джентрифікації по-київськи.
Альона Ляшева та Ярослава Опенько пояснюють, як на Оболоні раптом з’явилися Липки, чому довкола житлових комплексів ростуть високі паркани і як так сталося, що раніше з балкону вашої квартири було видно залізні стовпи, які підпирають небо, а тепер лише стіну нової багатоповерхівки. http://bit.ly/2UeNxgY

8 червня «Спільне» організовує міжнародну конференцію. Обирайте свою секцію і реєструйтесь:

✅ цифрові технології та капіталізм,
✅ гендер і капіталізм,
✅ робітничий клас,
✅ екологічна криза. Подія у FB

Що таке гроші? Звідки вони беруться і як працюють в економіці? Ці питання є набагато складнішими, ніж може здатися, і водночас мають прямий зв'язок із рішеннями, які ухвалюють уряди. Пропонуємо огляд і критику сучасної теорії грошей, популярність якої набирає обертів, від марксистського економіста Майкла Робертса.

У киевских кибернетиков были не только смелые предложения по переустройству мира, но и своя виртуальная страна — Кибертония.
Как развлекались советские программисты, не забывая критиковать бюрократию, читайте в статье Сергея Жабина и Веры Глушковой.
http://bit.ly/2IkEYdq

Зеленського іноді порівнюють з Еммануелем Макроном, звинувачуючи його у популізмі. Справді, як і французький прем’єр-міністр, він спирається на підтримку великого капіталу, а не масового політичного руху, обіцяє переформатувати корумповану владу й орієнтується на запит нових облич.
На завтра ми готуємо публікацію про те, чому популістична політика може втілюватись в інтересах народу. А сьогодні почитайте про те, що говорив Ален Бадью про необхідність творити альтернативну політику напередодні останніх виборів у Франції. Філософ каже, що замість чергового ритуального голосування слід перевинайти візію звільнення людства. http://bit.ly/2VFCzgU

Нинішні вибори як ніколи зробили актуальним питання популізму. В цей термін вкладають нездійсненні обіцянки, нагнітання політиками емоцій та розмитість їхньої риторики. У відсутності чіткості та змісту звинувачують і головного популіста цих виборів — лідера першого туру Володимира Зеленського. Але чим насправді є популізм?

Олексій Попович пропонує розглянути альтернативне розуміння популізму — теорію Ернесто Лаклау. На його думку популізм — необхідний елемент будь-якої здорової демократії, а нечіткість риторики є необхідною умовою побудови широких політичних фронтів.
«В цьому аспекті дійсно популістським був Майдан, оскільки в запиті на усунення “банди” конденсувалися абсолютно різні вимоги: від ліберальних “європейських цінностей” до моноетнічної держави» https://bit.ly/2GcKs8m

Дискусія: публікуємо відповідь на огляд теорії популізму Ернесто Лаклау від нашого редактора. Віддаючи належне Лаклау й описуючи ширший контекст його теоретичного розвитку, автор вказує на проблематичні моменти в його теорії. https://commons.com.ua/uk/gramsci-laclau-populism/

Для чого нам потрібна історія та яку функцію вона виконує в суспільстві? Чому досвід багатьох соціальних груп часто ігнорується в історичних наративах? Дослідниці Надія Чушак та Юлія Сердюкова пропонують поговорити про квір-підходи до написання історії.
Читайте про це в статті Йош, активістки Феміністичної майстерні, підготовленої за матеріалами програми «Резиденція солідарності». http://bit.ly/2KEk0ci

«Проросійський реванш», «втрата державності», «загибель української мови» — так панікує частина громадськості через можливу перемогу Володимира Зеленського на президентських виборах. Наскільки виправдані ці страхи й чого справді можна очікувати?

Тарас Білоус у своєму блозі розмірковує, як результати виборів можуть вплинути на політичні процеси в Україні.
https://commons.com.ua/uk/nova-stara-politichna-realnist-ukrayini/

Незабаром виробництво багатофункціонального робота може коштувати дешевше, ніж підготовка професіонала — від народження і до здобуття ним спеціальності. Це означатиме зменшення кількості потрібної робочої сили — такою є логіка ринкової економіки. Але хто тоді буде споживати вироблені блага? Куди буде спрямована енергія мас?
Почитайте рецензію на одну із найвідоміших книжок, присвячену цій темі, від Орисі Грудки. http://bit.ly/2ZiEc6I

Вибори минуть, а соціальні питання нікуди не зникнуть. Вже другий тиждень у Польщі страйкують вчителі. Вони вимагають підвищити зарплати й покращити умови праці. Освітян підтримали фермери, працівники авіаліній та феміністки.
Ситуація стає абсурдною: до проведення шкільних іспитів замість вчителів залучають священиків, монахинь і навіть пожежників.
Як протести пов’язані з політичною ситуацією та чому ліберальні медіа підтримують страйк? Читайте про це в інтерв’ю нашої редакторки Вікторії Мулявки з профспілковим активістом Ігнацієм Яном Юзвяком.

В Україні умови праці ще гірші, але коли почнуть страйкувати українські освітяни?

Чим би не закінчилися ці вибори, вони вже змінили країну. «Лідери громадської думки» п’ять років повторювали про об’єднане «громадянське суспільство, народжене на Майдані», завдяки якому «країна більше ніколи не буде такою, як раніше». Тепер вони забули про гідність і називають більшість своїх співгромадян «малоросами» та «совками».
Шквал емоцій і ненависті підіймають різні діячі — від церковників, до колишніх контрсистемних письменників.
У своєму блозі Роман Губа розмірковує, чому підтримка публічних інтелектуалів могла спрацювати у зворотній бік. http://bit.ly/2GoNrtq

Рівно рік тому, на день народження Гітлера, праворадикальна організація С14 влаштувала погром тимчасового ромського поселення на Лисій горі. Це запустило хвилю насильства, апогеєм якого було вбивство Давида Папа під Львовом. До роковин першого погрому ми підготували підбірку публікацій, присвячених цій темі.

Замітка Рити Бондар про погром на Лисій Горі: bit.ly/2IIyQvF
Та її стаття про життя ромської спільноти на Русанівських садах у Києві: bit.ly/2PlJUzU

Інтерв’ю з правозахисницею Ольгою Веснянкою про (не)розслідування злочинів проти ромів: bit.ly/2vbl4JN

Інтерв’ю з істориком Михайлом Тяглим про геноцид ромів, що здійснювали нацисти: bit.ly/2IwBLZ4

А також два лонгріди про праворадикальний рух в Україні та його вплив.
Стаття Тараса Білоуса про участь ультраправих у Майдані та її наслідки: bit.ly/2IrTYH2
І стаття Дениса Горбача про стратегії ультраправих в сучасній Україні та їхню співпрацю з олігархічними кланами, що можна було яскраво спостерігати під час нинішньої виборчої кампанії: bit.ly/2IG8VEM

Советский Донбасс был идеальной съёмочной площадкой для фильмов о рабочих. Среди них - “Энтузиазм” Дзыги Вертова, “Большая жизнь” Леонида Лукова, “Цветок на камне” Сергея Параджанова и другие.

Современное украинское кино вспомнило о Донбассе уже во время войны. С 2014 были сняты десятки художественных и документальных картин, связанных с войной.

Два фильма на эту тему - художественный “Донбасс”, режиссёра Сергея Лозницы и документальный “Лай собак вдалеке” Симона Леренга Вильмонта боролись за премию Американской киноакадемии “Оскар”. Александр Земленит сравнил две эти абсолютно разные картины. http://bit.ly/2GBgriE

Недавно мы рассказывали о субкультуре советских программистов - виртуальной стране Кибертонии. В это же время в США зарождается хакерское движение. В чем были похожи их субкультуры? Почему представители двух движений протестовали против государственной бюрократической системы? На эти вопросы отвечают Сергей Жабин и Вера Глушкова во второй части своей статьи.

Є чудова можливість провести липневі канікули або відпустку. Подавайтесь на Зелена академія '19 — літню школу від Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine, яка відбудеться з 30 червня по 7 липня в Карпатах. Колеги обіцяють у дружній атмосфері обговорити теми гендерної рівності, партисипації, ненасилля та, звісно, екологічності.
🍀 Реєструйтесь тут: http://bit.ly/2vnIPhT