Недавно ми писали про важкі умови праці на найбільшій шоколадній фабриці в Україні.
Але ринкова економіка не знає кордонів у гонитві за прибутковістю. Ті самі 8-12 годинні зміни без перерви на конвеєрах підмосковної фабрики “Іриски”. Те ж саме виведення робочої сили зі штату на аутсорс і погіршення соціального захисту, особливо — для працівниць.

Читайте про це статтю антропологині Ольги Пінчук, написану після року роботи на такому підприємстві. http://bit.ly/2ugVe6Y

Життя в українському передмісті не схоже на ідилію із західних фільмів про середній клас. Це хаотична архітектура, занедбаність громадських територій та слабкі зв'язки між сусідами. Приміські села віддзеркалюють нерівність, що поглибилась у суспільстві.
Роман Лозинський на прикладі Сокільників, що біля Львова, проаналізував, як розвивалися передмістя в Україні.

https://commons.com.ua/uk/haos-i-nerivnist-u-lvivskomu-peredmisti/

🇵🇼 В Казахстане с поста президента уходит правивший там 30 лет Нурсултан Назарбаев. Как эта страна приближалась к авторитарным режимам Средней Азии, и почему не стоит ожидать перемен в лучшую сторону - читайте в этой колонке. http://bit.ly/2um0oyA

24 березня – Міжнародний день боротьби з депресією. Цей стан викликають не тільки особисті проблеми, а й соціально-політичні умови

Світлана Вєдєнєєва розповідає про книжку “A Solid Injury To The Knees” та власний досвід переживання депресії.

https://commons.com.ua/uk/politichna-depresiya/

Минулого тижня був ювілей проголошення Карпатської України. Петро Порошенко заявив, що вона заклала основи сучасної України, а ужгородські ультраправі кинули руки в нацистському вітанні.

Ми пропонуємо згадати про іншу важливу дату. 22 березня виповнюється 100 років революційним подіям на Закарпатті, які українська історіографія ігнорує. Хоча перший соціалістичний експеримент на схилах Карпат показовий з погляду історії краю та тогочасного очікування світової революції. Адже він не вписується в панівний дискурс. Влада Рад встановлювалася там не на «російських багнетах», а навпаки — прийшла із заходу. Запрошуємо прочитати статтю Денис Пілаш про те, як «червонішала» «Срібна земля».

https://bit.ly/2TvKJHa

Сьогодні «Спільному» виповнюється 10 років. Серйозні публікації з цього приводу будуть наступного тижня, а поки що тримайте від нас котика 🐾

Протести громадськості восени 2018 року не зупинили закриття київських кінотеатрів Кінотеатр "Україна" та Кінотеатр "Кінопанорама", які стали яскравими штрихами в загибелі радянської системи кінопрокату. Кінотеатри 🎦 ставали чим завгодно: торговельно-розважальними центрами, ресторанами і ринками. На зміну їм прийшли приватні багатозальні кінотеатри, репертуар яких залежить лише від кон'юнктури ринку. Через це в часи нібито відродження українського кіно відсутні майданчики для його показу.

Читайте першу частину дослідження про минуле та сьогодення київських кінотеатрів на Політичній критиці.

У 1991 році Києву дісталося щонайменше 72 кінотеатри — і відтоді починається історія прикрих «смертей» та цілеспрямованих «убивств». Особливо це стосується некомерційних чи слабко комерціалізованих майданчиків, не орієнтованих на показ голівудських блокбастерів. Частину занедбали, частину знесли та забудували, будівлі інших перетворилися на архітектурних привидів, що роками стоять зачиненими посеред спальних районів і чекають на вирішення своєї долі. А деякі — такі як «Кінопанорама» чи «Україна» — зникають на наших очах.


https://t.me/iv?url=https%3A%2F%2Fpolitkrytyka.org%2F2019%2F03%2F20%2Fne-vyhodte-z-zaly-pryvatyzatsiya-tryvaye%2F&rhash=18a121a49dce5e

Трипільська культура стала частиною ура-патріотичної міфології та приводом для іронічних жартів про глечики Ющенка. Тому українські науковці зазвичай стримано коментують цю тему. Але Трипілля може бути прикладом і для сміливих наукових гіпотез. Наприклад, археолог Девід Венґров критикує ідею про зв’язок між зростанням щільності населення та появою централізованих політичних структур.

https://bit.ly/2uv1Iit

Друзі, нам десять років. Дякуємо, що ви з нами! 🎉
Почитайте кілька слів про нашу історію та плани.

Заява Спільного про ситуацію з Ритою Бондар

27 березня СБУ опублікувала (bit.ly/2TAyetT) інформацію про примусове видворення Рити Бондар. Її звинувачують у публікації «недостовірних та провокативних матеріалів стосовно порушення прав національних меншин представниками вітчизняних націоналістичних організацій та начебто бездіяльності української правоохоронної системи» на сайті «Украина.ру». Згідно із заявою СБУ, Державна міграційна служба ухвалила рішення про депортацію Рити Бондар із території України із забороною в’їзду на три роки.

За словами Рити, від неї вимагали піти на співпрацю, зокрема інформувати про редакцію «Спільного». Рита була нашою авторкою, хоч і не працювала в редакції «Спільного», попри заяви деяких ЗМІ. Ми публікували її матеріали про проблеми вразливих соціальних груп, ромських погромів та іншого ультраправого насильства (bit.ly/2UhWvZZ). Публікації Рити Бондар зачіпають важливі суспільні питання та не порушують українського законодавства.

Ми засуджуємо тиск на журналістів з боку спецслужб. А також закликаємо не цькувати Риту Бондар.

«Одна из главных проблем, которую “Спільне” ставил перед собой звучала так: “разрыв между критическими теориями и практикойо прогрессивных движений”. Решение проблемы виделось в том, чтобы попытаться “поднять сознание” активистов низовых протестных инициатив… ».

Сооснователь журнала Владимир Ищенко размышляет о роли «Спільного» в украинском левом движении и приглашает к дискуссии.

А ви стикалися зі цькуваннями на роботі? Міжнародна організація праці ставить мобінг — насильство на робочому місці, в один перелік з вбивствами, зґвалтуваннями й пограбуваннями. Такі прояви корпоративної культури призводять до психологічних зривів та навіть самогубств.

Рекомендації з протидії мобінгу і аргументи, чому цим не має займатись Нацполіція, читайте в статті юриста Дениса Новікова.

Ви чи ваші друзі змушені переїхати далі від центру Києва, бо оренда стала надто дорога? Вітаємо, ви стали жертвою джентрифікації по-київськи.
Альона Ляшева та Ярослава Опенько пояснюють, як на Оболоні раптом з’явилися Липки, чому довкола житлових комплексів ростуть високі паркани і як так сталося, що раніше з балкону вашої квартири було видно залізні стовпи, які підпирають небо, а тепер лише стіну нової багатоповерхівки. http://bit.ly/2UeNxgY

8 червня «Спільне» організовує міжнародну конференцію. Обирайте свою секцію і реєструйтесь:

✅ цифрові технології та капіталізм,
✅ гендер і капіталізм,
✅ робітничий клас,
✅ екологічна криза. Подія у FB

Що таке гроші? Звідки вони беруться і як працюють в економіці? Ці питання є набагато складнішими, ніж може здатися, і водночас мають прямий зв'язок із рішеннями, які ухвалюють уряди. Пропонуємо огляд і критику сучасної теорії грошей, популярність якої набирає обертів, від марксистського економіста Майкла Робертса.

У киевских кибернетиков были не только смелые предложения по переустройству мира, но и своя виртуальная страна — Кибертония.
Как развлекались советские программисты, не забывая критиковать бюрократию, читайте в статье Сергея Жабина и Веры Глушковой.
http://bit.ly/2IkEYdq

Зеленського іноді порівнюють з Еммануелем Макроном, звинувачуючи його у популізмі. Справді, як і французький прем’єр-міністр, він спирається на підтримку великого капіталу, а не масового політичного руху, обіцяє переформатувати корумповану владу й орієнтується на запит нових облич.
На завтра ми готуємо публікацію про те, чому популістична політика може втілюватись в інтересах народу. А сьогодні почитайте про те, що говорив Ален Бадью про необхідність творити альтернативну політику напередодні останніх виборів у Франції. Філософ каже, що замість чергового ритуального голосування слід перевинайти візію звільнення людства. http://bit.ly/2VFCzgU

Нинішні вибори як ніколи зробили актуальним питання популізму. В цей термін вкладають нездійсненні обіцянки, нагнітання політиками емоцій та розмитість їхньої риторики. У відсутності чіткості та змісту звинувачують і головного популіста цих виборів — лідера першого туру Володимира Зеленського. Але чим насправді є популізм?

Олексій Попович пропонує розглянути альтернативне розуміння популізму — теорію Ернесто Лаклау. На його думку популізм — необхідний елемент будь-якої здорової демократії, а нечіткість риторики є необхідною умовою побудови широких політичних фронтів.
«В цьому аспекті дійсно популістським був Майдан, оскільки в запиті на усунення “банди” конденсувалися абсолютно різні вимоги: від ліберальних “європейських цінностей” до моноетнічної держави» https://bit.ly/2GcKs8m

Дискусія: публікуємо відповідь на огляд теорії популізму Ернесто Лаклау від нашого редактора. Віддаючи належне Лаклау й описуючи ширший контекст його теоретичного розвитку, автор вказує на проблематичні моменти в його теорії. https://commons.com.ua/uk/gramsci-laclau-populism/