Запрет абортов, отсутствие сексуального образования, авторитет церкви и гонения на гендерные студии. Так защищают «традиционные ценности» консервативные правительства наших западных соседей – Польши, Румынии и Венгрии. Активистки из этих стран рассказывают о том, как они борются за свои права.

https://commons.com.ua/uk/vostochnoevropejskij-blickrig-na-gendernoe-ravenstvo/

Купуєте квартиру вашої мрії з облаштованим двориком, а потім працюєте з лопатою на озелененні?🌳 Домовляєтесь із сусідами по черзі прибирати під’їзд?🏠 Такі клопоти часто приносить квартира в новобудові. Дослідниці Centre for Applied Anthropology Оксана Овсіюк та Олена Соболєва розповідають, як неформальні практики допомагають новоселам у столичних передмістях впоратися з негараздами.

https://commons.com.ua/uk/neformalni-praktiki-novoseliv-kiyivskogo-peredmistya/

Сходили на радіо 📻 й поговорили там про історію та політику. Чому не треба наслідувати Маргарет Тетчер? Якою є роль політиків у русі "жовтих жилетів" ? І чому соціалістичні ідеї завжди на часі? Про це на Громадському радіо розказували наші редактори - Денис Пілаш і Тарас Білоус. https://hromadske.radio/podcasts/antykult/u-sviti-milenialy-shylni-do-socializmu-chlen-organizaciyi-socialnyy-ruh-denys-pilash

Чим закінчиться історія з «жовтими жилетами»? Протестувальники йдуть на святкові канікули, чи готуються до нових сутичок з поліцією? Наш редактор Denys Gorbach побував в гущі подій. Він ділиться враженнями про бронетехніку на вулицях Парижа, арешти за носіння аптечки, місце лівих і обмеженість вимог демонстрантів https://commons.com.ua/uk/zhovti-zhileti-diya-shosta-marselyeza-vodometi-j-granati/

Завершується ще один реформаторський рік. Під гаслами «європейських» 🇪🇺 реформ впроваджують заходи «жорсткої економії», незважаючи на невдоволене населення. На папері малюється красива картинка змін для західних партнерів. Але тепер і Європейський парламент критикує український уряд 🇺🇦 за підвищення цін, урізання соціальних допомог та погіршення доступу до систем соціального захисту.
Цей огляд 7 ключових реформ готувався для Європарламенту і частково був включений до резолюції 2017/2283(INI) про виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. https://commons.com.ua/uk/sho-ne-tak-z-reformami-v-ukrayini/

🐾 Друзі, підсумуймо цей рік. Завдяки вам він став роком динамічного розвитку і зростання журналу📈.

У 2018-му ми опублікували 138 статей, з яких - 96 оригінальних публікацій та навіть один уривок із книги. Ви стали нас більше читати, а ваші відгуки допомагають нам розвиватися.

Ми підготували підбірку ТОП-публікацій 2018, а також тих статей, які ви, можливо пропустили, а дарма.

1. Кривий Ріг: зарплата і демократія. Причини й наслідки робітничих протестів: https://goo.gl/eHqtVx
2. Жилье в Киеве: почему мне негде жить? https://goo.gl/Y9dTPA
3. «В Уклоне все лентяи, а Убер – это шарашкина контора»: как таксистов заставляют любить свою работу: https://goo.gl/rDwUNE
4. Ґендерна нерівність та режим жорсткої економії в Україні посткризового періоду: https://goo.gl/WZE7Y7
5. Кому на руку податки в Україні: європейські моделі та можливі альтернативи https://goo.gl/t5N9By
6. Праворадикали, громадянське суспільство й демократія: https://goo.gl/wmSLx7
7. Махновський експеримент: анархістський проект в умовах хаосу: https://goo.gl/JUUo95
8. Грамші в соціальних науках: антропологія: https://goo.gl/xoRmtR
9. Табор уходит в пекло: о поджогах, ненависти по этническому признаку и ромских семьях Русановских садов: https://goo.gl/LGoNqE
10. Левые на краю света. Часть 2: Исландия: https://goo.gl/JczWia
11. Угорські робітники проти «рабського закону»: напередодні національного протесту: https://goo.gl/T3x5D2
12. Рабочее сопротивление на складах Amazon в Польше: https://goo.gl/TQg8bm
13. Віртуальні війни й замах на короля: історія маски Гая Фокса: https://goo.gl/9xdb2a

Гарних вам новорічних свят і щасливого нового року!

Чому важливо досліджувати радянську економіку, щоб зрозуміти радянське суспільство? І як Марксів аналіз допоможе зрозуміти СРСР? Читайте про це в статті істориків Оскара Санчеса-Сібоні й Ендрю Слоїна.

https://commons.com.ua/uk/ekonomika-i-vlada-u-radyanskomu-soyuzi-1917-1939/

Що таке сучасне село? Депресивні пейзажі та бідність? Це передусім люди, які там живуть, розв’язують щоденні проблеми та стикаються з новими викликами. І тут часто не можна обійтися без допомоги інших– насамперед сусідів.

Дослідниця Centre for Applied Anthropology Тіна Полек розповідає, як змінилися практики сусідства з доіндустріальних часів до наших днів.
https://commons.com.ua/uk/antropologiya-susidstva-v-ukrayinskij-kulturi/

Чому в нас низький рівень медицини й освіти? Чому занепадає економіка? Чому нехтують правами людини? Є проста відповідь: в усьому винна корупція.

Але Бенджамін Фогель доводить: все не так просто. «Антикорупція» стає зручним інструментом для маніпуляцій. І це показує досвід багатьох країн. Детальніше читайте в цій статті.

https://commons.com.ua/uk/proti-antikorupciyi/

Пока патриархальная общественность негодует по поводу расписок на секс, мы предлагаем вам прочитать мнение юриста-феминиста Дениса Новикова. Почему изменения в Уголовном кодексе меняют наши представления о насилии и при чем здесь гендерное равенство?
https://commons.com.ua/uk/o-novom-ponimanii-iznasilovaniya/

100 років тому у цей день було вбито одну із найвідоміших революціонерок і теоретикинь минулого сторіччя, Розу Люксембург. З її убивством словами історика Ісаака Дойчера “свій останній тріумф святкувала кайзерівська Німеччина, а перший — нацистська”.
Публікуємо підбірку наших матеріалів, для ознайомлення з її ідеями, політичною діяльністю та бурхливою історичною епохою, в якій вона жила.
- Ханна Арендт про Розу Люксембург: http://bit.ly/2RNnwDd
Стаття Ханни Арендт з її збірки «Люди за темних часів». В ній цікаво й вишукано зображено політичний і теоретичні контексти життя видатної революціонерки.

- Кейт Еванс: «Якщо людям не дати ліву альтернативу, вони підуть у фашизм»: http://bit.ly/2stg55V
Інтерв’ю з вторкою графічного роману Червона Роза», в якому Роза Люксембург постає не тільки революціонеркою, а людиною з насиченим життям.
❗️ Читачі «Спільного» можуть безкоштовно отримати «Червону Розу», звернувшись до Rosa Luxemburg Stiftung в Україні

- Релевантность концепции империализма Розы Люксембург в контексте современного глобального кризиса (Андрей Малюк): http://bit.ly/2FstF1U
Стаття про внесок теорії Рози Люксембург до марксизму та його актуальність для аналізу сучасного глобального капіталізму.

- Роза Люксембург: варварство і колапс капіталізму (Норман Герас): http://bit.ly/2QOz2Kb
Про поширені уявлення щодо теоретичної спадщини Люксембург в лівому русі.

- Демократія і диктатура: http://bit.ly/2FzYNMb
Заключна частина праці Люксeмбург «Російська революція», над якою вона працювала в ув’язнeнні та незадовго до вбивства. Ця книга так і залишилася незавершеною, її пeршe видання було вже посмертним.

- Придушення історичних альтернатив: Німеччина 1918–1920 (Барінгтон Мур): http://bit.ly/2W2kqL8
Про альтернативні варіанти розвитку історії, які залишались після розгрому революції в Німеччині й наслідки зрадницької політики тодішніх соціал-демократів.

🇺🇸 Останні вибори в США стали новим поворотом до авторитаризму. Хто ж небезпечніший – одіозний консерватор Трамп чи безликі експерти, що диктують громадянам свою волю. Якщо хочете в цьому розібратися, Дмитро Хуткий рекомендує прочитати книгу Сальваторе Бабонеса «Новий авторитаризм».

Англійська версія рецензії: http://bit.ly/2TYrKp7

https://commons.com.ua/uk/recenziya-na-novij-avtoritarizm/

Нам часто говорят, что мир либеральной демократии стал возможен лишь благодаря капитализму. Но сейчас он почему-то оказался под угрозой авторитаризма.

Британский социолог Боб Джессоп считает, что в современном мире стирается грань между обычным государством и чрезвычайным. В этой статье читайте, почему так происходит.

https://commons.com.ua/uk/liberalnaya-demokratiya-chrezvychajnye-gosudarstva-i-novaya-norma/

128 років тому народився Антоніо Грамші, теоретик історичного матеріалізму та один із засновників Італійської 🇮🇹 комуністичної партії.
1926 року його запроторили до фашистської в'язниці на 11 років. Вже у тюрмі він пише свої знамениті тридцять «в’язничих зошитів».
З нагоди дня народження Антоніо Грамші почитайте нашу статтю про теоретичний спадок італійського марксиста. https://goo.gl/sQKDBy

Чи задумувалися ви, як західні музеї здобували свої багаті колекції африканського мистецтва? Пограбування, крадіжки, шахрайство – колоністів рідко турбували питання етики й законності. Але чи відновить справедливість просте повернення артефактів? Про це розмірковує археолог Марк Гортон.

https://commons.com.ua/uk/nagrabovani-artefakti-povernuti-vkradene/

Вчора після місяців боротьби з лейкемією помер видатний марксистський соціолог Ерік Олін Райт, що зробив вагомий внесок у розвиток класового аналізу капіталістичного суспільства. Він належав до покоління, що прийшло в академію та політизувалося в бурхливі 1960-ті, і все життя працював над розвитком соціологічної теорії. Він наголошував на необхідності чіткого, невибагливого письма, доступного та актуального для широкої аудиторії. Він закликав розвивати емансипативну соціальну науку, що «братиме участь у перетворенні цього світу, а не простого його описання», сприятиме розбудові більш егалітарного суспільства. Навіть в останні свої тижні в лікарні він продовжував працювати над книжкою.

Перша його вагома праця була присвячена в'язницям США й видана 1973 року. Окремі уривки з неї були перекладені українською та опубліковані в першому випуску нашого журналу: https://bit.ly/2RKYDsW
Читайте також ексклюзивне інтерв'ю Райта для нашого журналу про критичну соціологію та криміналізацію соціальних проблем: https://bit.ly/2Rbilss

Але найбільше Ерік Олін Райт відомий завдяки введенню в науковий обіг двох важливих понять — суперечливі класові позиції та реалістичні утопії.

Суперечливі класові позиції — це витончене вирішення проблеми так званого середнього класу в межах марксистської теорії. Райт наполягав, що клас не зводиться до суб'єктивної ідентичності, рівня доходів, міксу різноманітних градаційний характеристик чи ресурсів, що визначають життєві шанси за веберіанськими концепціям (зокрема, у Бурдьє). Клас — це, перш за все, соціальні відносини, що виникають у зв'язку з власністю та виробництвом. Класові відносини та їхні перетини створюють індивідуальну класову позицію. У багатьох людей вона однозначна — робітник, капіталіст, дрібний буржуа. Але в інших індивідуальна позиція визначається перетином різнорідних класових відносин. Менеджер не володіє власністю як капіталіст, але керує робітниками у виробничому процесі. Напівавтономний працівник не володіє достатньою власністю як дрібний буржуа, але працює за власним графіком, на відміну від типового робітника. Їхні класові позиції — суперечливі, а звідси своєрідність політичних поглядів, смаків, ідентичностей.

Ми переклали українською перший розділ посібника Райта «Клас має значення»: https://bit.ly/2DxgZ7T

Інший великий проект Райта — реалістичні утопії, над яким він працював протягом останніх десятиліть. В умовах тріумфу неолібералізму, коли «кінець світу уявити легше, ніж кінець капіталізму», Райт шукав спосіб переформулювання прогресивного проекту. Реалістичні утопії — це проміжні станції на довгому шляху до радикального перетворення суспільства. На відміну від класичних утопій, вони передбачають життєздатні альтернативні інституції та науковий аналіз їхнього функціонування і протиріч. Вони не зводяться до вирівнювання доходів у дусі прагматичного технократичного реформізму, але містять і елементи радикально нових суспільних відносин. Ключовими прикладами, які Райт розглядав у своєму проекті, були Вікіпедія, безумовний базовий дохід, бюджети участі та федерації робітничих кооперативів в Іспанії (Мондрагонська корпорація).

Ми публікували уривок із книжки Райта «Уявляючи реалістичні утопії»: https://bit.ly/2FWimys

Втім, важливо розуміти, що в сучасному світі змінюються обставини, за яких Райт розробляв свій проект. Криза світ-системи, що відбувається на наших очах протягом останніх років, повертає на порядок денний питання про радикальну системну альтернативу. Нове молоде покоління в США, Великій Британії та Франції, що голосує за Сандерса, Корбіна й Меланшона, більше не боїться слова соціалізм. «Реалістичні утопії» Райта можуть виявитися недостатніми за нових умов, і перед новим поколінням науковців стоятиме вимога значно масштабніших проектів. Пропонуємо прочитати також критику проекту Еріка Оліна Райта соціологом Діланом Райлі: https://bit.ly/2FXiCx6

На полицях магазинів повнісінько різних солодощів. Купуєш шоколадку— хочеться скоріше скуштувати, а не думати про руки, які її зробили. А що ж приховують ці ласощі в яскравих обгортках? Монотонну роботу, нічні зміни, постійну втому. Про одну з українських шоколадних фабрик написала Орися Грудка зі Школи журналістики УКУ.

https://commons.com.ua/uk/estetika-produktu-distopiya-virobnictva/