Cьогодні в Україні, за даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, живе 1,6 млн осіб, що страждають від різних психічних розладів. І можна з певністю сказати, що ці цифри занижені, бо багато людей не звертаються за допомогою лікарів. Психічно хворі в Україні зазнають утисків у трудовій сфері, стикаються зі зневажливим ставленням оточення, навіть близьких друзів та сім'ї.

В цій статті Ольга Цецевич розповідає про проблеми психічно хворих людей та можливості їхнього вирішення.

http://commons.com.ua/uk/psihiatriya-po-ukrayinski/

Паризька книгарня «Шекспір і компанія» не схожа на книжкові крамниці, які звикли ми бачити повсюди. Її історія почалася 1919 року, і вже 98 років цей книжковий клуб намагається діяти поза логікою ринкових відносин і державних правил. За цей час прихисток у книгарні знайшли понад 40 тисяч охочих – людей, які часто описували себе як «загублених».
Побувала в цьому місці та оповіла його історію у новій статті Валерія Андрус (Лопатіна).

http://commons.com.ua/uk/shekspir-i-kompaniya/

За капіталістичного ладу пригноблення існує не тільки на робочому місці. Воно проникає й у сферу відтворення робочої сили – процесу, що кожного дня відбувається переважно в межах окремих сімей. Саме ця теорія торкається й проблеми гендерного пригнічення, яку часто оминають марксистські дослідники.
Як капіталізм впливає на відтворення життя та яке значення гендерний та расовий аспекти мають для накопичення капіталу? Ці та інші питання висвітлює в рецензії до збірки «Теорія соціального відтворення» Колін Баркер. http://commons.com.ua/uk/teoriya-suspilnogo-vidtvorennya/

Чи можна допустити, щоб народ, який складається з доволі різних прошарків та груп, брав участь у керуванні державою? Попри те, що, здавалось би, демократичні режими закріпилися в багатьох країнах світу, такі питання досі залишаються актуальними, а уявлення про сутність демократії – неясними й розмитими.

За умов конфлікту інтересів різних груп демократія, як наголошує в цій замітці Андрій Гладун, є способом мирного співіснування в суспільстві. Чи відповідає Україна принципам народовладдя та чому? Більше про це читайте в новому матеріалі на «Спільному».

http://commons.com.ua/uk/demokratiya-ta-yednist/

Марко Бойцун відомий в Україні не тільки як аналітик із питань сучасної вітчизняної політики та соціально-економічного становища, але й дослідник робітничого руху та національного питання. Народившись в родині українських емігрантів, він 1968 року переїхав до Канади та в ці буремні роки став лівим громадським активістом.

Про українську лівицю в Канаді, відносини лівих з націоналістами та їхній погляд на СРСР поспілкувався з Марком Бойцуном Максим Казаков.

http://commons.com.ua/uk/marko-bojcun-mi-perejshli-vid-nacionalizmu/

Уже многие годы и Исландия, и Новая Зеландия занимают лидирующие позиции по индексу человеческого развития, опережают другие страны в рейтингах свободы слова и гендерного равенства. Сейчас эти государства возглавили молодые левые лидеры – Катрин Якобсдоуттир и Джасинда Ардерн. И это красноречиво свидетельствует о недовольстве нынешним неолиберальным курсом, особенно среди молодежи.

Лейбористы пришли к власти в Новой Зеландии после десятилетнего правления правоцентристов из Национальной партии. На повестке дня – решение жилищного кризиса, борьба с бедностью и экологическими проблемами, защита женщин и молодежи. О популярности Джасинды Ардерн и перспективах лейбористского правительства в Новой Зеландии рассказывает в первой части своего исследования Денис Пилаш.

http://commons.com.ua/uk/levye-na-krayu-sveta-novaya-zelandiya/

Какие изменения принесет обществу цифровизация? Оценки и предположения исследователей разнятся. Если одни предрекают превращение общества в утопию, где люди будут освобождены от монотонного труда, другие говорят о том, что новые технологии могут также успешно служить на пользу капиталу.

Каковы на самом деле последствия внедрения цифровых технологий в нашу повседневную жизнь и производство? Мартин Апчерч, изучив разные подходы и проанализировав проблему с марксистской точки зрения, отвечает на этот вопрос в новой статье.

commons.com.ua/uk/v-cifrovuyu-pustotu/

Попри події останніх років й, здавалось би, посилену увагу до них з боку ЗМІ, ситуація в Україні залишається неясною не тільки для рядових європейців, але й для представників таких структур, як Європарламент.

Нещодавно до нашої країни приїхала депутатка Європейського парламенту від німецької партії Die Linke Корнелія Ернст разом зі своїм помічником Бйорном Райхелєм. Їхня мета – побачити Україну своїми очима з усіма її суперечностями та проблемами. Про перспективи євроінтеграції та співробітництва з ЄС, міграцію та загрозу правих популістів поспілкувався з ними Михайло Хохлович.

http://commons.com.ua/uk/intervyu-z-deputatkoyu-yevroparlamentu-korneliyeyu-ernst-ta-bjornom-rajhelyem-yevroparlament-ne-cikavit-ukrayinske-gromadyanske-suspilstvo/

«Російська революція — це справжнє диво. Вона щодня демонструє, наскільки незначними виявляються будь-які теорії у порівнянні з дійсністю революційного пробудження людей», — писала 1918 року американська анархістка Емма Голдман.

Зацікавившись анархізмом після бунту на Хеймаркеті, вона стала стала видатною діячкою руху, письменницею, поборницею прав нижчих класів та жінок. Однією з найнебезпечніших анархістів Америки називав її директор Федерального бюро розслідувань Едгар Гувер. 1919 року разом з іншими соціальними активістами Емму Голдман було депортовано в Радянську Росію. В статті Валентина Андросова читайте про її враження від революційної Росії та про поступове розчарування в більшовиках.

http://commons.com.ua/uk/rosijska-revolyuciya/

В умовах системної кризи української освіти багато хто покладає надії на реформування цієї сфери. Після ухвалення нового закону про вищу освіту відбулися важливі зміни у розподілі фінансування, які посилили конкуренцію за ресурси. І на цьому законодавці не збираються зупинятися. На які недоліки (справжні чи все-таки уявні?) спрямована критика державних реформаторів? Чотири найпоширеніші міфи про вищу освіту в Україні розвінчує наша редакторка Вікторія Мулявка.

https://commons.com.ua/uk/chotiri-mifi-pro-ukrayinsku-vishu-osvitu/

Вітаємо всіх наших читачів та читачок з прийдешнім Новим роком!
В сьогоднішній підбірці — найчитаніші, найцікавіші та найактуальніші статті 2017 року:

Письмові завдання в університетах України та США: погляд академічного райтера (Валерія Лопатіна): goo.gl/dw4BCN
Жизнь в гетто: Луганская не-республика (Максим Собеский): https://goo.gl/9gds5j
Медреформа по-украински: с больной головы на здоровую (Дарія Черніна): https://goo.gl/bUxPwm
КиевПрайд2017: гомонационализм на марше (Fritz fon Klein): goo.gl/6hfh8P
Квартальная застройка: как украинские девелоперы обманывают людей (Лев Шевченко): https://goo.gl/bJueGM
Володимир Щербицький: людина та її епоха (Юрій Латиш): goo.gl/ZQHUPD
Историк Эрик Онобль: «Нельзя понимать советское государство, не понимая, какой была революция»: goo.gl/QHpGmf
Молоді науковці: соціальний стан та умови праці в Національній академії наук України (Сергій Жабін, Олена Казьміна): https://goo.gl/DtetN5
Пенсионная реформа: внедрить нельзя помиловать (Дарія Черніна): https://goo.gl/krxdBu
У присмерках Мура: про причини та наслідки сповільнення цифрового поступу (Тарас Саламанюк): https://goo.gl/LLSvNY
Масштабы кризиса финансирования научно-технической деятельности в Украине (Ігор Булкін): goo.gl/D5HuNU
Трудовий кодекс: компроміс можливий? (Денис Новіков): goo.gl/C8esw8
Системна криза вищої освіти України: формування периферійної моделі (Андрій Гуляницький): https://goo.gl/TRT62y
Над Каталонією помірна хмарність (Андрій Мовчан): https://goo.gl/j71Zp3

Збережіть собі в закладки на свята та залишайтесь із нами в наступному році!

Уже долгое время среди социальных теоретиков популярна идея о том, что класс является культурным конструктом, а понять его вне культурных и идеологических рамок попросту невозможно. Социальный класс все реже стали связывать с проблемами групповых интересов и власти, а марксистский анализ отвергается авторами большей части научных трудов.

Однако сейчас многие исследователи настаивают на необходимости материалистического анализа класса. Американский социолог Вивек Чиббер, учитывая основные аргументы сторонников культурного поворота, настаивает на том, что класс определяется объективным положением агентов в социальной структуре. О взаимодействии класса и культуры, вопросах борьбы и «ложного сознания» рабочих, а также о возрождении материалистического анализа читайте в этой статье.

https://commons.com.ua/uk/spasenie-klassa-ot-kulturnogo-povorota/

Должны ли левые поддерживать сторону «меньшего зла», когда альтернативой ей выступают правые популисты, взявшие на вооружение ксенофобскую и расистскую риторику? Перед социалистами не раз возникала эта проблема, а события последних лет, такие как выборы в США и во Франции, кампания за Брексит, снова сделали ее актуальной. И скорее всего с подобными ситуациями левым придется сталкиваться еще не раз.

В этой статье шотландского социолога и историка Нила Дэвидсона читайте о проблеме выбора «меньшего зла» и о необходимости независимой социалистической позиции.

https://commons.com.ua/ru/vybiraya-ili-otkazyvayas-vybrat-storonu-v-epohu-pravogo-populizma/

Осенью прошлого года во главе правительства Исландии, одной из самых благополучных и эгалитарных стран мира, встала левая политическая деятельница Катрин Якобсдоуттир — глава Лево-зелёного движения. Будучи экосоциалисткой и феминисткой, она пользуется высоким уровнем народного доверия.

С какими проблемами и вызовами столкнулась новая лидерка и ее партия? Ведь, как Джасинда Арендт в Новой Зеландии, Катрин Якобсдоуттир возглавляет коалицию с весьма сомнительными партнерами. Узнайте больше об истории и специфике политической жизни Исландии, социально-экономических проблемах страны и возможности прогрессивного курса во второй части материала Дениса Пилаша.

https://commons.com.ua/uk/levye-na-krayu-sveta-chast-2-islandiya/

Фільм Майка Вайта «Статус Бреда», що з’явився восени минулого року, отримав здебільшого позитивні відгуки кінокритиків та глядачів. Головний герой — невдоволений життям представник американського середнього класу, що почуває себе на тлі успішних університетських друзів справжнім лузером. І проблематика стрічки не обмежується лише внутрішнім незадоволенням Бреда. Це й несправедливість, привілеї забезпечених людей, бідність. Але чи насправді автори фільму викривають нинішню систему? Діна Артеменко подивилася цю стрічку й написала критичну рецензію.

https://commons.com.ua/uk/ni-na-mit-ne-dumaj-recenziya-na-kinostrichku-status-breda/

Чергове падіння курсу біткоїна викликало новий ажіотаж довкола цієї теми. Наприкінці 2017 року Білорусь стала першою країною, яка легалізувала криптовалюти і блокчейн-технології. Сьогодні медіа-простір переповнений порадами про те, як заробити на криптовалютах. Проте деякі політичні рухи бачать у них шлях звільнення від диктату старих економік і централізованих банківських систем. Ми ж пропонуємо вам ознайомитися зі статтею Бретта Скотта, в якій критично аналізуються наслідки розвитку блокчейн-технологій та їхній потенціал політичного визволення.

https://commons.com.ua/uk/majbutnye-tehnoleviafana-politika-bitkoyina-ta-blokchejniv/

В Україні триває спалах кору — однієї з найбільш заразних хвороб. Одна з причин спалаху полягає в низькому охопленні щепленням. В країні проводяться посилені заходи з імунізації, але все одно багато хто відмовляється від вакцинації. В цій замітці Анна Сарапіон розмірковує про причини такого рішення.

Нагадуємо, що єдиний надійний спосіб профілактики кору — це щеплення.

https://commons.com.ua/uk/kola-pekla-vid-manipulyacijnogo-kabinetu-do-batkivskih-forumiv/

Закон про реінтеграцію Донбасу був темою для обговорення вже давно. Вчора, 18 січня, Верховна Рада 280 голосами «за» все ж підтримала цей документ. Згідно з ним РФ визнається агресором та окупантом, а АТО визначається як «заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії». Залишається питання: чого чекати від цього рішення? Незважаючи на заяви ініціаторів законопроекту, політолог Антон Печенкін стверджує, що тепер з’явилися перепони на шляху мирної реінтеграції Сходу. Докладніше про сутність та наслідки нового закону читайте в цьому матеріалі.

https://commons.com.ua/uk/zakon-pro-deokupaciyu-donbasu/

Часто в ситуациях, требующих ответственного подхода, паника мешает принять адекватное решение. Во время вспышки кори многие родители оказались беззащитными перед собственными эмоциями. Они теряются в потоке информации, не могут отделить свои суждения от чужих, чувствуют себя растерянными. Как же нужно действовать в таких ситуациях? Объясняет медицинский психолог и психотерапевт Елена Трегубова.

https://commons.com.ua/uk/epidemiya-panika-i-kultura-otricaniya/

19 січня 2009 року в Москві члени ультраправого угруповання БОРН вбили правозахисника Станіслава Маркелова й журналістку Анастасію Бабурову. Цей випадок став гучним епізодом неонацистського терору. Не дивно, акції пам’яті щороку привертають увагу ультраправих, які різними способами намагаються зірвати ці заходи.
І цей рік не став винятком. Більше про цьогорічну акцію в Києві та реакцію ультраправих читайте в цій статті.

https://commons.com.ua/uk/19-sichnya-akciya-kontrakciya-i-ohorona-poryadku/

Багато хто чув про «чорні протести», що прогриміли в Польщі восени 2016 року. Але й досі закони, що стосуються права на аборт, у цій країні залишаються вкрай консервативними, а праві популісти часто говорять про повну заборону на переривання вагітності. Цього року жінки знову вийшли на вулиці. Взяла участь у страйку, що відбувся 17 січня у Варшаві, й наша редакторка Вікторія Мулявка. Читайте в її статті про те, чому польки продовжують боротися за свої репродуктивні права.

https://commons.com.ua/uk/svoboda-ne-za-receptom/