«Вуличні хулігани» чи «рука Кремля»? Напади ультраправих в Україні часто деполітизують або пояснюють зовнішнім впливом. Денис Горбач пропонує погляд на їхнє насильство як на інструмент політичної боротьби.

https://commons.com.ua/uk/pidpriyemci-politichnogo-nasilstva/

Какие перемены ждут Бразилию и левые проекты после прихода крайне правого президента? А также зачем сейчас инициировать двойное гражданство в Украине, и изменится ли вскоре формат минских договоренностей? https://commons.com.ua/uk/v-pole-zreniya-2/

Соціальна держава без репресій. Для багатьох Швеція — це взірець. Не дивуйтеся, але здобутки скандинавського соціалізму — переважно результат боротьби профспілок. Більше про це в статті Артема Тідви.

https://commons.com.ua/uk/shvedskij-socializm-maye-profspilkovij-fundament/

В цей день, 101 рік тому, відбулося збройне повстання в Петрограді. Партія більшовиків прийшла до влади, а Жовтнева революція змінила хід усієї світової історії.
Минулого року ми готували спецільний випуск, в якому пробували переосмислити значення соціалістичної теорії для сьогодення.
Прочитати окремі статті, або завантажити весь випуск варто тут 👉 https://goo.gl/3nhDPP

9 листопада 1918 року, рівно століття тому, кайзер Вільгельм II зрікся престолу і влада в Німеччині перейшла до соціал-демократів. Тоді були закладені основи Веймарської республіки, яка залишилася в історії як приклад вкрай нестабільного політичного режиму, похованого врешті нацистами. Чи могло бути інакше? Класик історичної соціології Барингтон Мур вважає, що так. https://commons.com.ua/uk/pridushennya-istorichnih-alternativ

Сьогодні, 10 листопада, відзначають Всесвітній день науки за мир та розвиток. Якими мають бути реформи у цій галузі, і чому її фінансування має стати стратегічним пріоритетом?
Нагадуємо про важливу статтю з цього питання доктора економічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, Олександра Поповича https://commons.com.ua/uk/tak-sho-zh-treba-reformuvati-v-naukovo-tehnologichnij-sferi-ukrayini/

ЗМІ роздувають сенсацію з нападів на ромів, потім швидко забувають про постраждалих. Як люди борються за справедливість у світі ксенофобії? Про це з правозахисницею Ольгою Веснянкою поспілкувався Максим Казаков.

https://commons.com.ua/uk/chomu-ne-rozsliduyut-zlochini-proti-romiv-intervyu-z-olgoyu-vesnyankoyu/

Якщо ви ще не встигли, то обов'язково подивіться цей мультфільм Дани Кавеліної про війну на Донбасі. Це мистецтво, яке говорить про людину, а не війну до переможного кінця. https://goo.gl/LUHJDU

Маска Гая Фокса у 2000-х почала з'являтися повсюди. Її носять невдоволені, протестувальники та навіть ті, хто просто хоче бути в тренді. Що ж значить ця маска 😱 та чому вона стала такою популярною? Розповідає Євгеній Осієвський.

https://commons.com.ua/uk/zamah-na-korolya-j-virtualna-vijna-istoriya-maski-gaya-foksa/

В Украине выплаты матерям при рождении ребенка заморожены. Они не меняются ни с ростом инфляции, ни даже с повышением прожиточного минимума. Конституционный суд признал такое решение законным. Как это отразится на женщинах и их семьях - читайте в этой статье
https://commons.com.ua/uk/v-pole-zreniya-3/

Робота на фрілансі зручна тим, що не прив’язує до офіційного розпорядку. Після народження дитини матері нібито можуть швидко повернутись на ринок праці, не виходячи з дому. Які в цьому є небезпеки і чи просто в Україні реалізувати материнський стартап?

В продовження теми вчорашньої публікації, рекомендуємо статтю Олени Ткаліч для проекту Гендер в деталях.
https://goo.gl/sK2tEy

Марксизм може стати дуже корисним для соціологів. Таку непопулярну нині думку озвучив американський соціолог Майкл Маккарті. І як теорія, котру критикують зараз з усіх боків, може допомогти в дослідженнях? Докладніше — у новій статті.

https://commons.com.ua/uk/chi-zastryagla-sociologiya-poseredini-korist-vid-marksistskoyi-teoriyi/

Рівно п'ять років тому на вулиці багатьох міст України вийшли тисячі людей, обурених рішенням Януковича й натхненних мріями про євроінтеграцію. Що змінилося з того часу? Чи достатньо пройшло часу для підбиття підсумків?

Головне гасло тих днів, «Україна — це Європа», тепер рідко почуєш в публічному просторі. А коли воно й звучить, то частіше в іронічному ключі. На зміну масовій підтримці нової патрульної поліції прийшли все голосніші заяви, що реформа МВС провалилася. Радість від отримання безвізового режиму змінилася тривогою щодо відтоку робочої сили. Адже більшість українців використовують безвіз зовсім не для того, щоб випити чашку віденської кави. Економіка й досі не відновилась, а перспективи росту видно тільки у сільського господарства та інших сировинних галузей.

Президент, що 2014 року тріумфально переміг у першому турі, тепер має рекордний рівень недовіри. Ключові акценти в його риториці змінилися з «європейських» на «Ми йдемо своїм шляхом» — «Армія! Мова! Віра!». Одних колишніх учасників Майдану вбивають інші його колишні учасники. А на громадських протестах, що вимагають від влади розслідувати ці випадки, не згадують, що нападники часто мають ультраправі погляди. Чимало з тих, хто виступали п'ять років тому за свободу слова, тепер підтримують її обмеження. Над усім цим тяжіє реальність війни на Донбасі, яка невідомо коли закінчиться.

У чому причини такого розвитку подій? Чи могло бути інакше? Ми намагалися проаналізувати події п’ятирічної давнини у дев’ятому випуску нашого журналу «Майдан: погляд зліва». Запрошуємо оцінити, які з думок наших авторів були наївними, а які пророчими.

Читати статті й завантажити весь випуск можна тут:
https://goo.gl/EEQPFL

Якщо Схід і Захід разом, то це про ситуацію у вугледобувній галузі. Адже 2018 рік можна вважати рекордним за кількістю протестів гірників, а також за радикальністю їхніх протестів по всій Україні. Відмовилися підніматися на поверхню шахтарі шахти «Нововолинська» № 10, працівники ДП «Львіввугілля» перекрили міжнародну трасу «Львів – Рава-Руська», 30 діб провели під землею гірники на шахті ім. Капустіна ПАТ «Лисичанськвугілля». Але чи не найважча ситуація склалася на шахтарському об’єднанні «Селидіввугілля», де борг по зарплаті вже становить 150 млн грн. Від початку року шахтарі займали приміщення у Міністерстві палива те енергетики, протестували під Верховною Радою, перекривали дороги, зупиняли роботу шахти, а голова профспілки НПГУ Віктор Трифонов двічі починав голодувати.
Щоб краще зрозуміти, як живуть шахтарі в умовах хронічного недофінансування, кореспонденти «Політичної критики» вирушили на Донбас, у Селідове, щоб особисто поспілкуватися з гірниками.
https://youtu.be/PnCn1qEcDRs

Лонгрид на выходные.📑
В 1929-1933 годах Великая депрессия подорвала мировую экономическую систему и заставила многие государства объявить дефолт. В Германии кризис содействовал приходу к власти нацистов, в США — Франклина Рузвельта с его «Новым курсом». А как он повлиял на Советский Союз? Какая связь между возникновением сталинизма и крахом либерального экономического порядка в межвоенный период? Читайте об этом в статье историка Оскара Санчеса-Сибони.

https://commons.com.ua/depression-stalinism/

Стаття, яку ми публікували в часи анексії Криму, сьогодні знову актуальна. Читайте детально про передумови, причини і наслідки цих подій для всього Чорноморського регіону. https://commons.com.ua/uk/zachem-rossii-nuzhen-krym/

У введенні воєнного стану багато хто бачить посилення нинішньої влади перед виборами наступного року, навіть якщо вони (вчасно) відбудуться. Як це вписується у політичні процеси постмайданної України? Подумаємо над цим, читаючи статтю Костянтина Задираки. https://goo.gl/7Xy9pg

Працювати в науці — справа романтиків та тих, хто не зміг вписатися в ринок? Така реальність у нашій країні. Чим це загрожує і чому важливо залучати молодь у науку? Розповідає головний науковий співробітник Національної академії наук України Олександр Попович.

https://commons.com.ua/uk/buti-chi-ne-buti-ukrayinskij-nauci/

Цифрові технології стали хайпом не тільки в медіа, але й у соціальних науках. Як марксизм може подолати цей хайп? Про це розмірковує Тарас Саламанюк.
https://commons.com.ua/uk/marks-hajp-i-algoritmi/

26 листопада Верховна Рада підтримала введення воєнного стану на території 10 областей України. Проте до причин його введеня і можливих наслідків для населення і далі лишається більше питань, ніж відповідей. Щоб отримати відповіді, ми звернулися до експертів у різних галузях, аби почути їхні оцінки та коментарі.

Що означатиме запровадження воєнного стану для шахтарів та робітників індустріальних підприємств, протести яких на територіях, охоплених воєнним станом, відбувалися мало не щомісяця? Чи створить воєнний стан прецеденти порушення робітничих прав, нових зловживань роботодавців чи навіть відкритої експлуатації? Про це ми спитали у юриста та активіста «Соціального руху» Віталія Дудіна

https://goo.gl/9Jz4bM

Вечірній лонгрід на Спільному про авторитаризм і згортання демократії.

Представницьку демократію вважають природною формою панування капіталу. Але за певних умов правлячий клас обмежує демократичні свободи. Що ж вирізняє надзвичайні форми капіталістичної держави, притаманні всім авторитарним буржуазним режимам? Про це в уривку з книжки Нікоса Пуланзаса "Фашизм і диктатура". https://commons.com.ua/uk/zagalni-mirkuvannya-pro-derzhavu-nadz