Починаємо дискусію «Правосуддя в умовах війни та надзвичайного стану»!

Долучайтеся до трансляції.

Суботній вечір за обговореннями освітньої системи та альтернатив її розвитку 👍🏽

Долучайтеся до трансляції!

Вітаємо! Нагадуємо, що сьогодні чекаємо всіх на дискусію «Негайне і тривке насильство: війна, колоніалізм та зміна клімату».

Трансляція саме починається. Долучайтеся!

Починаємо завершальну панель нашої конференції!

Долучайтеся до трансляції, аби не пропустити цікавої дискусії!

Офіційна риторика китайської влади часто відтворює наративи «захисту довкілля» та «привнесення цивілізації». Проте за красивими модернізаційними та природоохоронними гаслами повсякчас ховається жорстока реальність поселенського колоніалізму, комерціалізації та позбавлення власності тутешніх народів.

Читайте у статті казахської дослідниці Гульдани Салімжан про те:
▪️ як західний район Китаю Сіньцзян у XVIII-XIX століттях став домівкою для казахських біженців;
▪️ чому маоїстська модернізаційна політика слугувала основою для ханського поселенсько-колоніального руху в Сіньцзяні;
▪️ та як соціалістична політика часів Мао заклала фундамент «зеленим» репресивним капіталістичним заходам сучасного Китаю.

💯 «Щоб зрозуміти, що таке кооператив “Лонго Май”, — треба поїхати в кооператив “Лонго Май”!»

Повністю погоджуємося! Адже ідею колективного життя і кооперативної праці, побудованих на принципах взаємодопомоги таі солідарності, можна осягнути лише на практиці.

Та ми усе ж спробували організувати вам дистанційну екскурсію до українського «Лонго Маю». Тому, аби зафільмувати життя лонгомайців, команда проєкту «Ось бачиш!» відправилася до села Нижнє Селище на Закарпатті.

Дивіться їхній репортаж, який — як ми сподіваємося — надихне вас приїхати в гості і спробувати вироблений там яблучний сік 🍎

📢 Традиційно закликаємо ознайомлюватися із фільмами, які протягом двох тижнів показуватимуть у рамках фестивалю «Фільма»!

Цього року «Фільма» стала ще масштабнішою, отримавши більше 60 заявок з понад 30 країн. З-поміж них команда «Фільми» відібрала 15 стрічок, які демонструватимуться у трьох програмах 👇

▪️ «Контрпам’яті: долаючи мовчання» зі стрічками, які повертають памʼять замовчуваних історій.
▪️ «Нерівні! Різні! Розлючені!» — квіркемп-програма, герої та героїні якої шукають шляхи втілити найболючіші висловлювання та протидіяти насильницьким політикам у солідарності.
▪️ Екофеміністична добірка «Хто боїться справжніх імен?», яка акцентує важливість знання й прийняття всіх істот в їхній справжності, неоднозначності та розмаїтті.

Усі три програми фестивалю об’єднують не лише біль і досвіди людей із різних спільнот, країн та часів, а й універсальні проблеми: бідність, расизм, класизм, насильство щодо маргіналізованих спільнот, виключення і стирання ненормативних ідентичностей, замовчування знань, історії та пам’яті упосліджених груп й живих організмів.

🗓 Дивитися «Фільму» можна вже завтра, а триватиме фестиваль до 8 січня.

✅ Перегляд фільмів безкоштовний і доступний онлайн без територіальних обмежень.

Більше про програму, фільми й заходи фестивалю дізнавайтеся на сайті.

Впевнені, що буде цікаво! Тож всім побільше чудових кіновечорів 🎞

Ашаршилик — масовий голод у сільських районах Казахстану, спричинений репресивною політикою колективізації радянської влади.

Голод у Казахстані розпочався в 1930 році і тривав до 1933 року. За приблизними підрахунками, за цей час загинули від 1,5 до 3,5 мільйона людей. Близько 90 % із них становили казахи, які знову стали найбільшою етнічною групою в Казахстані лише в 1990-х роках.

Голодомор мав й інші катастрофічні наслідки для казахського суспільства, зокрема він призвів до:
▪️ знищення кочівництва як економічної системи регіону;
▪️ змусив мільйони казахів покинути свої рідні землі;
▪️ спричинив радикальні демографічні зміни через заселення колишніх пасовищ казахів переселенцями.

Попри масштаби трагедії, тема голоду в Казахстані досі залишається малодослідженою. Певною мірою на її актуалізацію і політизацію вплинула українська політика щодо Голодомору. Наприклад, казахські науковці називали голод у Казахстані казахським Голодомором.

Однією з найвідоміших дослідниць, які займаються відновленням історичної пам’яті про ці події, є американська історикиня Сара Камерон. У 2018 році вийшла її книга «Голодний степ: голод, насильство і створення Радянського Казахстану», яка викликала широкий резонанс серед казахського населення. Наступного року ця книжка вийде й українською мовою у видавництві Academic Press.

У День пам'яті жертв голодоморів ми публікуємо інтервʼю з Сарою, з якого ви зможете більше дізнатися про причини, перебіг і наслідки Ашаршилику.

Що робити, коли вас незаконно звільнили, позбавили соціальної допомоги або закривають школу, де навчаються ваші діти?

Серед українок і українців є чимало тих, хто не лише стикається з подібними проблемами, але й активно протидіє несправедливості. Їхня боротьба надихає та доводить: громадська самоорганізація та рішучі дії можуть змінити ситуацію.

У нашому новому матеріалі ви дізнаєтеся про:
▪️ приклади успішної громадської самоорганізації;
▪️ стратегії боротьби за свої права;
▪️ ініціативні групи, які допомагають захищати права громадян і можуть підтримати.

«Це стосується всіх громадян України, які сьогодні є єдиним джерелом влади і які, по суті, безправні. І ми сьогодні бачимо, як ігноруються закони та Конституція».

Тож читайте наш матеріал, надихайтеся прикладами активної протидії та приєднуйтесь до боротьби проти «свавілля зверху».

«Без перебільшення можна сказати, що вся Газа виглядає як Бахмут чи Маріуполь. І ніхто це не буде відбудовувати. Люди розуміють, що будь-які перспективи майбутнього фізично знищені».

Антон Яремчук — український оператор-постановник, який після початку повномасштабного вторгнення став координатором проєктів волонтерської організації «База UA».

Більшість із вас чули про поїздки цієї ГО на Схід у перші місяці великої війни та евакуацію звідти цивільного населення. Також команда «База UA» займається ремонтом будинків на деокупованих територіях та організацією реабілітаційних мистецьких таборів.

Завдяки досвіду надання гуманітарної допомоги в надскладних умовах представники міжнародних гуманітарних організацій запросили Антона долучитися до організації медичних евакуацій. І в травні 2024 року він вирушив до Палестини.

Після повернення Антона в Україну ми запросили його на розмову, щоб дізнатися більше про участь в цій гуманітарній місії, досвід спілкування з місцевими та взаємодію з ізраїльськими військовими.

Ми досі не подякували, але поспішаємо виправитися! 🙌🏽

16-17 листопада ми провели масштабну конференцію під назвою «Перехрестя периферій». Хочемо висловити свою вдячність усім причетним до організації події, спікеркам і спікерам за їхні виступи, а також тим, хто долучилися до участі в дискусіях!

Разом нам вдалося порушити важливі питання та напрацювати низку ідей щодо спільних стратегій боротьби з несправедливістю та досягнення рівності.

Записи усіх дискусій ми завантажили на наш сайт👇
▪️ з перекладом українською.
▪️ у англомовній версії.

Тож запрошуємо до перегляду й усіх тих, хто пропустили подію!

Не забувайте поширювати відео серед ваших друзів і подруг. Вони також доступні на нашому YouTube-каналі.

Ще раз усім дякуємо і сподіваємося на не менш цікаві зустрічі в рамках конференції наступного року! 🫶🏽

«Робота історика соціології, на відміну від, скажімо, історика літератури, нагадує більше роботу археолога, а часом палеонтолога — про настільки віддалені пласти йдеться. І коли ми ці пласти підіймаємо, то є ризик екстраполювати сучасні уявлення про науковість, її межі та стандарти на зовсім інші соціокультурні реалії, що суттєво збіднить наш погляд».

Що ми знаємо про українську соціології минулого та позаминулого сторіччя?

Зовсім небагато. Коли ж виявляється, що навколо незнаних в Україні дослідників минулого в західній академії формуються цілі школи, то виникає запізніле, але закономірне питання: «А як нам взаємодіяти з власною витісненою інтелектуальною спадщиною та повернути її в нашу соціологічну і не тільки думку?»

В червні цього року український дослідник Володимир Шелухін організував конференцію «Потенційна класика: витіснене, забуте та віднайдене в історії української соціології» як одну зі спроб відновити перервану інтелектуальну традицію. Читайте в сьогоднішньому матеріалі його роздуми за результатами цієї події про:
▪️ проблеми інтерпретації українських соціологів минулого,
▪️ формування нового соціологічного канону,
▪️ необхідність виходити за жорсткі дисциплінарні межі,
▪️ те, як українські дослідники минулого впливають та можуть впливати на сучасну соціологічну науку в усьому світі.

Сьогодні вранці сирійські повстанці повідомили про звільнення Дамаска.

Втеча зі столиці (і можлива загибель) Башара аль-Асада знаменує падіння більш ніж півстолітнього правління його династії. Менш ніж за два тижні революційні сили звільнили майже всю територію Сирії, підконтрольну режиму, випускаючи в'язнів із тюрем, що траплялися на їхньому шляху.

Повстанцям лишається лише дійти до берега й зайняти Латакію й Тартус, щоби контролювати всю територію Сирії, окрім Рожави (Сирійського Курдистану). Хоча до скинення диктаторського режиму долучилися різноманітні спільноти країни, як-от друзи та ті самі курди, відкритими залишаються питання, чи завершиться цим громадянська війна і чи обіцянки національного діалогу не затьмаряться ісламістськими та дискримінаційними порядками.

Сьогодні пропонуємо вам ознайомитися з текстом авторки, активістки та правозахисниці Лейли аль-Шамі, який поміж іншого торкається зв'язків між сирійським і українським спротивом.

Від вибухівки на одностатевому весіллі до повалення імперій 💥

Вчора був останній день «Фільми». Сподіваємося, ви встигли переглянути чимало стрічок кінофестивалю і готові ділитися своїми враженнями. Те саме поспішаємо зробити й ми, тому публікуємо рецензію на фільм «Гомотопія» Кріса І. Варгаса та Еріка А. Стенлі.

Представлена в програмі «Нерівні! Різні! Розлючені» стрічка «Гомотопія» яскраво демонструє закладену в програму ідею критики закликів до рівності у світі, побудованому за правилами патріархату та капіталізму.

У фільмі буквально зображено розлюченість квір-спільноти, яка прагне закласти вибухівку на гомовесіллі, аби протистояти його реєстрації.

Чому така, здавалося б, боротьба зі «своїми» насправді є радикальною відмовою від включення у систему владних відносин та закликом до звільнення — читайте в огляді на фільм смолянчук-зікій онікс.

«Без нашої згоди нікого не звільнять!» ✊🏽

Чи існують в Україні дієві профспілки? Так! Ба більше, скоро ми розкажемо вам про те, як:
▪️ ще з XIX ст. українські гірники та металургині обʼєднуються для захисту своїх прав;
▪️ працюють на шахтах в умовах воєнного стану та регулярних відключень електроенергії;
▪️ та про 48-денний страйк під землею.

Знайомтеся на нашому Youtube-каналі з тизером нового випуску репортажу проєкту «Ось бачиш!» про те, як Кривий Ріг став осередком профспілкового руху. Повний випуск чекає на вас вже цього тижня. Слідкуйте за стрічкою!

⛏️ «Страйкувати ми вчилися не по книжках!»

Кращого методу захисту прав працівниць і працівників, аніж обʼєднуватися у профспілки, досі не вигадали. А наочне підтвердження цього ви можете знайти в новому сюжеті проєкту «Ось бачиш!» про незалежну профспілку гірників Кривого Рогу.

У відео ви познайомитися з членами та членкинями профспілки, дізнаєтеся про історію криворізького протестного руху та про те, як виявляється робітнича солідарність і підтримка в умовах воєнного стану.

Тож запрошуємо до перегляду репортажу і закликаємо ділитися досвідом, який може стати прикладом для інших регіонів України.

«Брехня, яку прикривають словом кохання».

Так у своєму основоположному творі феміністичної критики Маркса Сильвія Федерічі викривала величезний обʼєм репродуктивної праці, який довгий час залишався невидимим навіть для марксистських класиків.

Проте саме ця своєрідна праця — виховання дітей, домашня робота, афективна підтримка й догляд за рідними — складає не просто значну частину капіталістичного виробництва, а є його фундаментом. Адже, залишаючись непоміченою та неоплачуваною, вона відтворює його центральний товар — робочу силу.

У нашій сьогоднішній публікації італійська феміністка Анна Курчо пропонує розглядати репродуктивну працю як форму продуктивної. Відтак дослідниця показує, що в умовах неоліберальних, «постфордистських» реформ репродукція стає головним джерелом накопичення капіталу. Скорочуючи видатки на освіту, охорону здоров'я та соціальну підтримку, капітал комодифікує та підкорює ці сфери, перетворює їх на джерела прибутку.

Чи можливо протистояти цій експлуатації і які стратегії існують для цього — читайте у статті дослідниці.

Восьмого грудня ми стали свідками, напевно, однієї з най(не)очікуваніших подій — стрімкого падіння сирійської тиранії династії Асадів, яка вже десятиліттями супроводжується постійними протистояннями їй.

Без сумніву, передбачити завершення громадянської війни і початок демократизації Сирії практично неможливо, особливо в умовах складної структури опозиційних сил у країні.

Однак не менше питань викликає реакція багатьох західних лівих на падіння режиму Асадів. Сьогоднішній скепсис частини глобальної лівиці є співзвучним їхньому ставленню до українського опору російській агресії. Їхнє некритичне перекладання аналітичних схем ХХ століття у нинішній дедалі складний світ дискваліфікує будь-які визвольні прагнення народів.

У колонці іспанського філософа Сантьяго Альба Ріко ви знайдете критику такого «антиімперіалістичного» лицемірства та прочитаєте про необхідність нового геополітичного бачення, яке б уможливлювало міжнародну солідарність з пригнобленими.

🎬 «Ось бачиш» – цикл відео-репортажів про волонтерські організації, профспілки й ініціативи в Україні.

🗣 У кожному випуску – унікальні історії людей і спільнот, які не бояться брати відповідальність за зміни, допомагають іншим і борються за свої права та історичну пам'ять.

⚡️ «Ось бачиш» – це платформа, що надає голос тим, хто формує майбутнє своїми руками в Україні вже зараз. Як львівські волонтерки цифровізовують бабусь? Як перемагають кранівники, шахтарі та студенти завдяки профспілкам? Як живе комуна «Лонго Май» на Закарпатті? Приходь дізнатись на показі!

☄️ Приходьте на перегляд в п'ятницю (20.12), о 17:00.
💖 Можете захопити з собою смаколики до чаю;)

👐 Вхід вільний. Чекаємо на вас!
Приєднатися до кіноклубу

Руйнівна експлуатація ресурсів країн периферії країнами «імперіалістичного ядра» є одним з найактуальніших питань у контексті протистояння кліматичній кризі, перед якою опинилася наша планета.

Саме тому ми присвятили цьому питанню окрему панель конференції «Перехрестя периферій», яка пройшла в листопаді цього року.

До обговорення ми запросили спікерок і спікерів з країн колишнього Радянського Союзу для обміну спільним досвідом впливу російського імперіалізму та західних неоліберальних проєктів на місцеве довкілля та пошуку стратегій протистояння цьому.

▪️ Українська дослідниця Ірина Замуруєва розповіла про вплив військових дій на екологію України та наслідки кліматичної кризи, зумовлені напівпериферійним характером вітчизняної економіки.

▪️ Айґерім Капар поділилася тим, як казахські активістки захищають від знищення озеро Балхаш на перетині мистецьких і політичних практик.

▪️ Ніколос Цикарідзе розказав про розвиток зелених рухів та переслідування їх державою у Сакартвело.

Читайте репортаж за посиланням. І не забувайте, що відео з події з українським перекладом можна також переглянути на нашому YouTube-каналі.