🫨 Чому «свобода вибору» не наближає нас до щастя? Як повʼязана можливість успіху з тривогою? Чому успішний сексуальний досвід може переживатися як жах? Та чому тривога — це наш вічний та необхідний супутник?

Аналізуючи в своїй книжці «Про тривогу» феномен тривоги, психоаналітикиня Рената Салецл пропонує звернути увагу на зсув, який відбувся в ідеології у 1990-х роках. Наприклад, раніше рекламні слогани були сповнені яскравих апеляцій до ствердження своєї індивідуальності: «Будь собою!», «Просто зроби це!». Сьогоднішній же девіз ЗМІ виглядає так: «Хоч що роби, це буде неправильно; набагато краще дослухатися нашої поради і спробувати знову».

Як на стику зміни цієї ідеології формуються парадокси, винесені на початок допису, та чому тривога є важливим джерелом живлення культури капіталізму — читайте в перекладі одного з розділів книжки психоаналітикині.

Його називали незручною людиною, «але його справжнє досягнення полягало в тому, що він ставив у незручне становище інших».

1 листопада виповнюється 89 років з дня народження одного з найвідоміших інтелектуалів світу — Едвард В. Саїда. Більшість наших читачок і читачів, ймовірно, знайомі з його культовими в академічному середовищі працями «Орієнталізм» та «Культура й імперіялізм».

Проте значення цієї контроверсійної фігури виходить далеко за межі наукової спільноти. Едвард Саїд був також активним учасником і коментатором кризи на Близькому Сході та захисником палестинців. Саме йому належить визначна роль у приверненні уваги до палестинської трагедії.

До дня народження Едварда Саїда ми публікуємо передмову до посмертної збірки його текстів «Від Осло до Іраку і дорожня мапа», написану його другом, істориком Тоні Джадтом. У ній ви знайдете не лише особисті спогади й вшанування діяльності Саїда як професора і дослідника, а й данину його ролі у пропалестинському активізмі.

«Захист людей можливий, коли ЄС вважає цих людей “вартими порятунку”».

🚪 На початку повномасштабного вторгнення західні держави швидко зреагували та виявили відкритість у допомозі з влаштуваннямі прихистків для українок і українців, які тікали від війни.

🚫 Водночас ми роками спостерігаємо посилення обмежувальних заходів на кордонах, жахливі умови в таборах біженців і біженок та неспроможність європейських інституцій захистити людей з інших країн.

Така різниця у ставленні до різних груп біженок і біженців часто викликає осуд з боку активістів і активісток глобального антирасистського руху. Багато хто інтерпретує підтримку України як наслідок сприйняття українців як білих і європейських. Ба більше, деякі активісти закликають навіть до припинення підтримки України.

У відповідь на це українська дослідниця Дарця Цимбалюк написала для журналу The Funambulist статтю «50 відтінків білості», в якій:
▪️ висвітлює важливі нюанси сприйняття українок і українців як виключно білих;
▪️ осмислює перехресні прояви расового капіталізму та російського колоніального вторгнення в Україні;
▪️ ставить питання одночасної боротьби проти кількох насильницьких режимів в українському суспільстві.

Ми вирішили, що вам також буде цікаво ознайомитися з аргументами авторки. Тож публікуємо сьогодні переклад її матеріалу.

🙌🏽 Ми знову збираємо всіх на плідні обговорення в межах конференції «Спільного»!

Цього разу наш щорічний захід проходитиме під назвою «Перехрестя периферій». Він стане продовженням основного фокусу нашого видання останніх трьох років — пошуку шляхів солідарності між пригнобленими у протистоянні імперіалізму й розбудові альтернативного бачення майбутнього.

🗓 Конференція проходитиме 2 дні — 16-17 листопада. Програма події складатиметься з 4 тематичних секцій, присвячених питанням:
🌍 Впливу війн, мілітаризації та експансії Західного капіталу на довкілля та клімат.
🧑‍⚖️ Правосуддя та запиту на справедливість в умовах війни та надзвичайного стану.
📚Комодифікації академічної праці та вищої освіти в умовах неолібералізації університету.
👩‍💻 Продукування знання в умовах структурних і політичних нерівностей.

🎤 До обговорення долучаться спікерки й спікери з Сакартвело, Казахстану, Киргизстану, України, Чехії, Палестини, Ічкерії, Сербії, Ізраїлю та інших країн.

🎧 Для всіх зареєстрованих буде доступна опція синхронного перекладу українською і англійською мовами.

Детальніший опис панелей, час проведення та посилання на реєстрації будуть опубліковані згодом. Тож слідкуйте за стрічкою.

📄 Також нагадуємо, що всі матеріали проєкту «Діалоги периферій» ви можете знайти на нашому сайті за посиланням.
🎦 Відеозаписи минулорічної конференції «Діалоги периферій» збережено тут.

Чекаємо всіх і сподіваємося на продуктивний діалог 🫶🏽

📓 Читайте рецензію на другий випуск «Ноги»!

Із першим випуском самвидаву «Нога» ми вперше познайомилися у 2020 році. Представлений у жанрі художньої документалістики, журнал обʼєднував 12 текстів, розмаїтих за своєю формою, стилістикою і мовами оповіді. Та всі вони були повʼязані виявленням людських досвідів, де літературні засоби поєднували факти та вигадки, дійсність і марення.

Тоді «Нога» стала для багатьох відкриттям та поштовхом для актуалізації жанру художньої документалістики. Саме тому ми так довго чекали нового випуску самвидаву.

Зрозуміло, що його публікацію було відтерміновано через повномасштабне вторгнення. Окрім того, автори й авторки самвидаву мали сумніви щодо своєчасності збірки, оскільки зібрані тексти були написані у 2021-2022 роках.

Проте другий випуск таки вийшов у цьому червні, і, як зазначає авторка сьогоднішньої рецензії, можливо, саме ця віддаленість від часу великої війни викликає особливий інтерес через можливість доторкнутися до досвідів світу, який нині здається вигаданим.

«Роздивитися безлюдні острови таких раптових героїв текстів “Ноги” мені тепер стало геть інтересно. Текстів, що були написані до 24 лютого, у світі, що й сам встиг пропасти…».

Друга «Нога» зосереджується на розповідях про життя непомічених людей. Чим же цікаві їхні острови, розміщені на периферії суспільства, — читайте в рецензії Юлії Куліш.

Сьогодні нашому редактору, товаришу і другу Олександру Кравчуку мало б виповнитися 39 років.

Проте вже другий рік поспіль у цей день нам залишається лише згадувати, ділитися спогадами і надихатися його, здавалося б, невичерпною енергією та теплотою, знаннями про сучасне і вірою в краще майбутнє.

Ми більше не можемо привітати Сашу. Але хочемо привітати всіх, хто знали його, працювали з ним та тих, у чиєму житті він встиг залишити слід.

Давайте ділитися спогадами про Сашу в коментарях 🫂

Якщо ж вам не пощастило знати Сашу, ви можете долучитися до нас, читаючи:

📑 його матеріали з унікальним аналізом української економіки.

❤️ і написану нашою редакцією статтю про Сашу.

🧑‍⚖️ «Правосуддя в умовах війни та надзвичайного стану» — реєструйтеся на першу панель нашої конференції!

Ерозія наявних політичних інститутів у різних частинах світу — від країн Глобального Півдня до розвинених держав центру — порушує нові питання про справедливість і правосуддя як на рівні міжнародних інституцій, так і на рівні простих людей.

Руйнівні кризи — війни, репресії, геноциди, урагани тощо — майже завжди вимагають від національних держав оголошення надзвичайного стану: право призупиняється, перезасновується, так що важко сказати, чи воно ще існує чи вже ні. Водночас це все відбувається в умовах хиткості міжнародних правових механізмів, коли встановлення справедливості потрапляє у залежність від політичних і економічних інтересів панівних держав.

Цим проблемам й можливостям транснаціонального діалогу присвячено першу панель нашої конференції «Перехрестя периферій». Зокрема, ми торкнемося питань:

▪️ Яким є запит на справедливість в спільнотах, на які вплинула війна або інші збройні конфлікти?
▪️ Розрив між справедливістю та правосуддям і як він трансформується в умовах війни та надзвичайного стану?
▪️ Як наявна система правосуддя взаємодіє з новим запитом на справедливість?
▪️ І як на це впливає система соціальних відносин, в які вписано міжнародне правосуддя?

🗓 Дискусія відбудеться 16 листопада о 15:00. Підписуйтеся на подію у Facebook, аби не пропустити.

🎧 Усі, хто попередньо зареєструється на подію, матимуть доступ до синхронного перекладу українською і англійськими мовами.

🔗 Лінк на реєстрацію.

Чекаємо всіх і сподіваємося на поширення івенту серед ваших подруг і друзів! 🙌🏽

🎓 Також вважаєте, що освіта — це всезагальне право, а не привілей? Тоді чекаємо вас на другій панельній дискусії «Поцуплений університет» на нашій конференції!

Витоки, структури та функціонування університетів на пострадянських теренах, у Латинській Америці та в решті країн Глобального Півдня суттєво різняться.

Проте між ними прослідковується і глобальна тенденція — прекаризація академічної праці, комерціалізація знань і звуження доступу до отримання вищої освіти.

▪️ Звідки беруться такі трансформації?
▪️ Які наслідки вони можуть мати?
▪️ І головне — чи є можливою зараз глобальна боротьба за посткапіаталістичний університет?

🗓 Долучайтеся до онлайн-обговорення цих вкрай актуальних питань 16 листопада о 18:00 у події в Facebook в рамках другої панелі конференції «Перехрестя периферій».

❗️ Зверніть увагу, що всі, хто попередньо зареєструється, матимуть доступ до синхронного перекладу українською і англійською мовами.
🔗 Лінк на реєстрацію.

Приєднуйтеся до дискусії і до боротьби за доступну освіту!

Екологічна криза, знищення ресурсів та вимирання видів є безпрецедентними викликами, відповідь на які мала б стати першочерговим факторам обʼєднання людства. Натомість світ усе більше занурюється у прірву межімперіалістичного протистояння та загострення збройних конфліктів у різних куточках планети.

Осмислити ці процеси й поговорити про те, як взаємоповʼязані війна, колоніалізм та зміна клімату ми запрошуємо вас протягом третьої панельної дискусії «Перехрестя периферій».

Зокрема, ми торкнемося питань того:
▪️ якими є наслідки для довкілля у місцях, в яких спадок Радянського колонізаторського проєкту перетинається із експансією Західного капіталу?
▪️ як повʼязані мілітаризація, викопні палива та зміна клімату?
▪️ та як нинішня політична економіка ускладнює вирішення екологічних проблем.

🗓 Трансляція події відбудеться 17 листопада о 15:00 на нашій сторінці у Facebook. Підписуйтеся, аби не пропустити.

❗️Усі, хто попередньо зареєструється на дискусію, матимуть доступ до синхронного перекладу українською і англійською мовами.

Чекаємо всіх і сподіваємося на поширення івенту серед ваших друзів і подруг!

Невідповідне сучасності законодавство чи вільний ринок — що насправді заважає людям працювати та мати гідні умови життя? 🤷‍♀️

Нарікання на застарілі радянські норми трудового законодавства та спроби створити якомога зручніші умови для свавілля роботодавців фігурують в риториці українських законотворців практично від самого початку незалежності України.

Водночас, всупереч обіцянкам про євроінтеграцію та зобов’язанням, узятим в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, українські уряди раз-у-раз втілюють заходи, які віддаляють трудове законодавство України від європейських норм та стандартів.

❓ Чому дерегуляція трудових відносин істотно пришвидшилася з 2022 року?
❓ Чи можна виправдати умовами війни дерегуляційні реформи, прийняті на самому початку повномасштабного вторгнення?
❓ Чому трудове законодавство, яке працює на користь бізнесу, суперечить умовам євроінтеграції?
❓ Чи існують ще в Україні профспілки і який потенціал має голос працівників і працівниць у соціальному діалозі з державою?

Про це ми запитали правника Віталія Дудіна, члена ГО «Соціальний рух» і автора каналу «Трудовик UA», який за останній час допоміг виграти кілька судових справ у протистоянні незаконним звільненням українських працівників і працівниць.

Читайте інтерв'ю і дізнавайтеся, як відстоювати свої трудові інтереси!

✍🏼 Знання про досвіди війни передаються через особисті розповіді та спогади, журналістські репортажі, архіви, історичні книжки, документальні йта художні (кіно)оповіді.

Та чи створюються ці знання у вакуумі?

Четверта панель конференції «Перехрестя периферій» присвячена дослідженню умов структурних та політичних нерівностей, які визначають формування наративів про досвід війни: між низовим активізмом і політичним естеблішментом, між панівною західною академією і локальною наукою, між медіа капіталістичних центрів й історіями з «периферій».

Зокрема, ми обговоримо:
▪️ процеси продукування знань про суспільства, які переживають війни, у контексті імперіалізму, колоніалізму йі націоналізму;
▪️ як досвід проживання війни відображається в знанні і розумінні війни;
▪️ яку роль дистанція, загрози, матеріальні умови та втома відіграють у доступі до (творення) знання?

🗓 Подія відбудеться онлайн 17 листопада о 18:00 за київським часом і транслюватиметься на нашій Facebook-сторінці.

❗️ Усі, хто попередньо зареєструється, матимуть доступ до синхронного перекладу українською і англійською мовами.

🔗 Посилання на реєстрацію.

Долучайтеся до обговорення вже цієї неділі!

🏆 Терміни «імперіалізм» та «колоніалізм» впевнено претендують на статус «слова року» вже кілька років поспіль.

Адже за останній час ці поняття не просто набули нової актуальності в академічному середовищі, але й увійшли до широкого слововжитку. Втім, дедалі більше здається, що для різних людей вони означають доволі різні речі.

Саме тому, зустрівши на одній з конференцій дослідника імперіалізму і колоніалізму Вівека Чіббера, редактор журналу «Якобінець» Александр Брентлер скористався нагодою запитати у нього: «Що таке імперіалізм, простими словами?»

Із цієї розмови вийшло цікаве інтервʼю, з якого ви, зокрема, дізнаєтеся про:
▪️ заподіяну ленінською спадщиною шкоду для аналізу імперіалізму;
▪️ вплив концептуальних помилок класиків марксистської теорії на розуміння антиімперіалістичної боротьби;
▪️ необхідність матеріалістичного аналізу функціонування великих імперіалістичних альянсів;
▪️ те, як сьогодні може виглядати ефективна форма антиімперіалістичної боротьби?

Тож, що таке імперіалізм, — читайте за посиланням.

🏝 Десь посеред українських Карпат існує острів солідарності і волелюбства. Там влаштувався кооператив робітничого самоврядування «Лонго Май», який функціонує на принципах взаємодопомоги і солідарності.

Лонгомайці займаються сільським господарством і роблять найсмачніший у світі сік із вирощених місцевими яблук. А ще тут є готель, де ви завжди можете безкоштовно пожити, допомогти з роботою і спробувати альтернативний стиль життя та суспільної взаємодії.

На пошуки цього острова нещодавно вирушила команда проєкту «Ось бачиш!». Тизер їхньої подорожі вже чекає вас на нашому YouTube-каналі.

А повний репортаж про лонгомайців і лонгомайок ми опублікуємо наступного тижня. Слідкуйте за стрічкою! 🍎

Нагадуємо, що вже цими вихідними ми будемо надзвичайно раді побачитися з вами всіма під час трансляції подій конференції «Перехрестя периферій»!

Говоритимемо, як завжди, про важливе й актуальне: справедливість, освіту, кліматичну кризу й боротьбу за наратив про досвід війни.

Деталі, опис панелей та список запрошених спікерів і спікерок шукайте в:
✅ тематичних подіях на нашій сторінці;
👩‍💻 та в анонсі на нашому сайті.

Будемо вдячні за поширення допису й подій серед ваших друзів і подруг. Всіх чекаємо, до зустрічі 🫶🏽

📒 А ви вже прочитали зін «Екоплатформи»?

Наприкінці жовтня до дня свого народження організація «Екоплатформа» випустила зін. Збірка обсягом понад сто сторінок містить дописи активісток і активістів, сповнені ідеологічними міркуваннями, нарисами з фронтів російсько-української війни й текстами памʼяті на честь анархістів, що загинули в боротьбі проти російського імперіалізму.

Автори й авторки зіну, звертаючись до теорії, наголошують на своїй приналежності до соціально-екологічного анархізму, веганської етики і радикального фемінізму.

І з огляду на те, що вихід такого відверто лівацького журналу в сучасній Україні, як зазначає Валентин Довгочуб, «явище майже безпрецедентне», він з цікавістю прочитав усю збірку. А ми поспішаємо поділитися його враженнями з вами в рецензії на зін.

Починаємо дискусію «Правосуддя в умовах війни та надзвичайного стану»!

Долучайтеся до трансляції.

Суботній вечір за обговореннями освітньої системи та альтернатив її розвитку 👍🏽

Долучайтеся до трансляції!

Вітаємо! Нагадуємо, що сьогодні чекаємо всіх на дискусію «Негайне і тривке насильство: війна, колоніалізм та зміна клімату».

Трансляція саме починається. Долучайтеся!

Починаємо завершальну панель нашої конференції!

Долучайтеся до трансляції, аби не пропустити цікавої дискусії!

Офіційна риторика китайської влади часто відтворює наративи «захисту довкілля» та «привнесення цивілізації». Проте за красивими модернізаційними та природоохоронними гаслами повсякчас ховається жорстока реальність поселенського колоніалізму, комерціалізації та позбавлення власності тутешніх народів.

Читайте у статті казахської дослідниці Гульдани Салімжан про те:
▪️ як західний район Китаю Сіньцзян у XVIII-XIX століттях став домівкою для казахських біженців;
▪️ чому маоїстська модернізаційна політика слугувала основою для ханського поселенсько-колоніального руху в Сіньцзяні;
▪️ та як соціалістична політика часів Мао заклала фундамент «зеленим» репресивним капіталістичним заходам сучасного Китаю.