В історії України багато суперечливих епізодів. XX століття рясніє ними — революції, робітнича та національно-визвольна боротьба, повстанські рухи, світові війни… Неоднозначні сторінки історії легко використовувати в політичних цілях, перетворювати на міф у свідомості людей. Але насамперед історію треба досліджувати.

Олена Петренко розробляє складні теми — жіночу участь в українському націоналістичному підпіллі, знищення пацієнтів психіатричних лікарень у роки окупації тощо. З дослідницею поспілкувалися наші редактори Максим Казаков і Тарас Білоус.

https://commons.com.ua/uk/intervyu-z-olenoyu-petrenko/

Посилення нетерпимості — це тенденція, характерна не тільки для українського суспільства. Президентська кампанія 2016 року вкрай загострила настрої ворожнечі в США. Як же можна подолати расові, гендерні та інші суперечності?
Про недоліки політики ідентичності та шляхи до розв’язання проблем на прикладі Сполучених Штатів розмірковує Шері Берман.

https://commons.com.ua/uk/chomu-politika-identichnosti-bilsh-vigidna-pravim/

Яка історична політика потрібна прогресивному суспільству? Це питання актуальне не тільки для України, де в останні роки на державному рівні змінилися оцінки багатьох історичних подій. Націонал-консервативна історична політика Польщі теж потребує перегляду — на цьому наголошує польський вчений Томаш Стриєк. Про суперечливі питання історії нашого регіону та необхідність нового погляду на минуле поспілкувалися з ним Максим Казаков і Леся Бідочко.

https://commons.com.ua/uk/tomash-striyek-polski-konservatori-hochut-povernuti-suspilstvo-do-stanu-yedinogo-katolickogo-narodu-yakogo-nikoli-ne-isnuvalo/

Фильм «Белый мир глазами Далиборека», посвящённый чешскому неонацисту, в 2018 году был презентован для украинской публики на фестивале Docudays. Лента известного документалиста Вита Клусака рассказывает о жизни закомплексованного подростка, имеющего стереотипное представление о реальном нацизме и его обратной стороне — концлагерях, которые меняются после посещения лагерей смерти.
https://commons.com.ua/uk/vit-klusak-2018/

Переклад статті Івана-Павла Химки присвячений дискусії щодо доробку Романа Роздольського, видатного українського вченого-марксиста. «Створення "Капіталу" Маркса» — найвідоміша праця українського вченого, яка, втім, досі не перекладена українською. У цій статті Іван-Павло Химка наводить свої міркування стосовно місця «Створення “Капіталу” Маркса» у творчому доробку Роздольського.
https://commons.com.ua/uk/magnum-opus-romana-rozdolskoho/

50 років тому війська СРСР і його союзників вторглися до Чехословаччини, придушивши експеримент з побудови «соціалізму із людським обличчям», відомий як «Празька весна». Яке ж її місце в світлі глобальних революційних виступів 1968 року? Чого прагнули Дубчек і його соратники, чехословацьке робітництво та інтелігенція? Якою була реакція зарубіжних лівих на радянське вторгнення та якими були його наслідки? Читайте про це в матеріалі Дениса Пілаша.
https://commons.com.ua/uk/prazka-vesna-ta-globalni-revolyutsij/

Дослідник цифрової праці Деніел Джозеф пише про те, як платформи відеоігор присвоюють плоди праці своїх користувачів і обертають на товар те, що раніше належало всім. Відеоігри відкривають ідеологічний простір, в якому поняття свободи та вибору можуть бути переналаштовані. Вони втілюють матеріальні умови неолібералізму: ідеалізують досвід особистої свободи (через код або ж процес гри) й водночас експлуатують нерівності глобального розвитку.
https://commons.com.ua/uk/ekonomika-platform-privlasnyuye-igry/

Про децентралізацію говорять як про одну з найважливіших реформ в Україні. Вона має розширити автономію громад і залучити людей до прийняття рішень на місцевому рівні. Утім, чи справді децентралізація завжди йде пліч-о-пліч із демократизацією і для яких режимів вона працює, а для яких — ні? Читайте про це у статті Олександра Кучинського.
https://commons.com.ua/uk/decentralizatsia-i-demokratyzatsia

В этом году удалось отменить антиабортное законодательство в Ирландии. В Аргентине же кампания за легальные, безопасные и бесплатные аборты потерпела поражение. Несмотря на это, левые и феминистки смогли мобилизировать тысячи людей на борьбу с консервативным, неолиберальным режимом Макри.

Почему Сенат не одобрил законопроект и какие выводы стоит сделать из этого поражения? Об истории борьбы за легализацию абортов читайте в статье аргентинской активистки Селесте Фьерре.

https://commons.com.ua/uk/pirrova-pobeda-argentinskih-pravyh/

Чим був махновський рух? Для одних це була вдала реалізація ідей анархізму. Для інших махновці — це бандити, які такими ідеями прикривалися. Реальність ж була складнішою. Вченим складно продиратися до правди крізь хаос громадянської війни, що поглинув століття тому Україну.

Дослідити махновщину з усіх боків намагається канадський історик Шон Паттерсон. Він не уникає ані свідчень самих анархістів, ані тих, хто постраждав від них. У цій статті вчений розповідає про один із маловідомих епізодів — махновсько-менонітський конфлікт.

https://commons.com.ua/uk/mahnovskij-eksperiment/

Завтра починається новий навчальний рік. Для випускників та випускниць він стане роком активної підготовки до ЗНО. Тестування давно стало обов'язковим для вступу до ВНЗ, змінивши українську освіту.
Андрій Гуляницький вважає, що ці зміни стали руйнівними. Про наслідки ЗНО та можливості його реформування читайте в новому матеріалі.
https://commons.com.ua/uk/zno-yak-chinnik-zmin-u-sistemi-osviti/

Образование в Украине нуждается в переменах. Коррупция, недостаточное финансирование, слабая подготовка студентов — как можно решить все эти проблемы?

Сторонники реформы высшего образования говорят о том, что нужно ориентироваться на европейскую систему образования. Но что кроется в красивых словах? Предлагаем прочитать об этом в статье Дарии Черниной.

https://commons.com.ua/uk/evrostandart-vs-sovetskoe-kachestvo/

Якою була традиційна сім'я? Коли стали звичними уявлення про «чоловіка-годувальника», який приносить гроші додому, де його чекає дружина-домогосподарка? Що змінила в родинному житті сексуальна революція та яка ситуація зараз? Дізнайтеся про це в інтерв’ю з дослідницею історії сім'ї Стефані Кунц.

https://commons.com.ua/uk/capitalism_and_family/

Нацизм не удалось окончательно уничтожить вместе с Третьим рейхом. В России и Украине неонацистские движения начали возрождаться практически одновременно. Что же связывает русских и украинских ультраправых? Как они взаимодействуют с властью? О современном неонацизме рассказывает Рита Бондарь.

https://commons.com.ua/uk/neonacizm-v-rossii-i-ukraine/

Вчора євреї почали святкувати Новий рік — Рош Га-Шан. Це час паломництва хасидів до Умані — міста, де похований шанований ними Ребе Нахман. З року в рік ЗМІ поширюють новини про витівки юдейських паломників. Якими ж побачив хасидів наш редактор Тарас Саламанюк? Пропонуємо згадати його репортаж.
https://commons.com.ua/uk/hasidi-j-uman-te-pro-shho-movchat-u-medi/

Смогут ли роботы, как в мрачных фантастических романах, полностью вытеснить человека?
Сказать наверняка, каким будет наше будущее в дивном мире автоматизации и роботизации, сейчас нельзя. Многое мы еще не понимаем: сохранится ли эксплуатация человека? какими будут многофункциональные роботы? чего стоит опасаться людям?
Александра «Renoire» Алексеева в этой статье отвечает на эти и другие вопросы.

https://commons.com.ua/uk/lyudi-roboty-i-cennosti-v-predstavlenii-levogo-informatika/

Не один раз в этом году ультраправые нападали на ромские поселения. Свои действия они оправдывали тем, что ромы асоциальны, опасны и даже неполноценны. Когда-то такую риторику использовали и нацисты.

О геноциде ромов во время оккупации и опасных тенденциях современности поговорила с историком Михаилом Тяглым Рита Бондарь.

https://commons.com.ua/uk/perezhivshie-genocid-intervyu-s-mihailom-tyaglym/

Современный капитализм часто считают самой гуманной системой в истории человечества. Но исследовательница Хайде Герстенбергер опровергает это мнение в своей новой книге. Почему глобальный капитализм не так прогрессивен, как принято думать? Об этом в нашем новом материале.

https://commons.com.ua/uk/nasilie-skelet-v-shkafu-kapitalizma/

Низькі зарплати, понаднормові години та перегрів приміщень — такі реалії українських швейних фабрик, що шиють для західних брендів.

Чому ж швачки не протестують? Чому не шукають собі іншої роботи? Насправді все складніше, ніж ми можемо собі уявити. Оксана Дутчак розповідає про причини такої ситуації.


https://commons.com.ua/uk/neyavnij-protest-ta-pirrova-peremoga/

Скоро «Спільному» виповниться 10 років — і нам є куди рухатись. Зробімо разом наш журнал ще кращим!
Друзі, нам потрібні ваші поради. Ось тут ми підготували декілька питань для вас: https://goo.gl/yoHEgi

З нетерпінням чекаємо на ваші відгуки!