Презентація нового випуску Спільного «Революція: історія та майбутнє» відбудеться вже в цю неділю – 19 листопада. Дізнатися про деталі зустрічі та зареєструватися можна за посиланням: https://www.facebook.com/events/1799051966832456

Основна тема цьогорічного випуску – це переосмислення соціалістичної теорії та історії антикапіталістичних рухів. Поки пропонуємо нашим читачам та читачкам ознайомитися зі змістом та передмовою. http://commons.com.ua/uk/zhurnal-spilne-11-revolyuciya-istoriya-ta-majbutnye/

Одним из главных событий мирового масштаба этой осени стал съезд Коммунистической партии Китая. Но каким видят дальнейшее развитие «социализма с китайской спецификой»? Может ли плановая экономика успешно функционировать в эпоху развитых информационных технологий? Исследователи ожидают, что во времена big data и «платформенной экономики» утвердится планово-ориентированная рыночная экономика, которая будет сочетать регулирующую функцию государства и преимущества рыночной системы. Об этом в своей программной статье пишут китайские ученые Сяоан Ли и Бинбин Ван.
http://commons.com.ua/uk/bolshie-dannye-platformennaya-ekonomika-i-rynochnaya-konkurenciya/

Рік тому в Колумбії була підписана остаточна мирна угода між лідерами ФАРК (Революційних збройних сил Колумбії) та офіційною владою. Метою своєї боротьби ФАРК, одна з найбільших та найбагатших організацій, визнаних США та ЄС терористичними, проголошували захист знедолених – збіднілого селянства та дрібних землевласників.

Чи настав тепер у Колумбії мир після понад 50 років громадянської війни? Про історію ФАРК, особливості переговорного процесу та перспективи мирного життя читайте в статті Ярослави Бухти на «Спільному».
http://commons.com.ua/uk/cese-el-fuego/

Безсумнівним є те, що науково-технічна сфера в Україні потребує істотних реформ. Проблеми полягають не тільки в організації праці наукових співробітників, а й у вкрай низькому фінансуванні цієї сфери. Чи можуть взагалі вчені працювати ефективно за таких умов?

У проекті державного бюджету на 2018 рік, як зазначає в новій статті Олександр Попович, «на створення Національного фонду досліджень і грантового фінансування “знайдено” всього 90 млн грн, тобто менше одного відсотка загальних витрат на НДДКР». Отже, не варто чекати на суттєве поліпшення ситуації в найближчому майбутньому. Більше про тенденції фінансування досліджень та подальші перспективи науки в Україні дізнайтеся в матеріалі Олександра Поповича.

http://commons.com.ua/uk/tak-sho-zh-treba-reformuvati-v-naukovo-tehnologichnij-sferi-ukrayini/

Cьогодні в Україні, за даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, живе 1,6 млн осіб, що страждають від різних психічних розладів. І можна з певністю сказати, що ці цифри занижені, бо багато людей не звертаються за допомогою лікарів. Психічно хворі в Україні зазнають утисків у трудовій сфері, стикаються зі зневажливим ставленням оточення, навіть близьких друзів та сім'ї.

В цій статті Ольга Цецевич розповідає про проблеми психічно хворих людей та можливості їхнього вирішення.

http://commons.com.ua/uk/psihiatriya-po-ukrayinski/

Паризька книгарня «Шекспір і компанія» не схожа на книжкові крамниці, які звикли ми бачити повсюди. Її історія почалася 1919 року, і вже 98 років цей книжковий клуб намагається діяти поза логікою ринкових відносин і державних правил. За цей час прихисток у книгарні знайшли понад 40 тисяч охочих – людей, які часто описували себе як «загублених».
Побувала в цьому місці та оповіла його історію у новій статті Валерія Андрус (Лопатіна).

http://commons.com.ua/uk/shekspir-i-kompaniya/

За капіталістичного ладу пригноблення існує не тільки на робочому місці. Воно проникає й у сферу відтворення робочої сили – процесу, що кожного дня відбувається переважно в межах окремих сімей. Саме ця теорія торкається й проблеми гендерного пригнічення, яку часто оминають марксистські дослідники.
Як капіталізм впливає на відтворення життя та яке значення гендерний та расовий аспекти мають для накопичення капіталу? Ці та інші питання висвітлює в рецензії до збірки «Теорія соціального відтворення» Колін Баркер. http://commons.com.ua/uk/teoriya-suspilnogo-vidtvorennya/

Чи можна допустити, щоб народ, який складається з доволі різних прошарків та груп, брав участь у керуванні державою? Попри те, що, здавалось би, демократичні режими закріпилися в багатьох країнах світу, такі питання досі залишаються актуальними, а уявлення про сутність демократії – неясними й розмитими.

За умов конфлікту інтересів різних груп демократія, як наголошує в цій замітці Андрій Гладун, є способом мирного співіснування в суспільстві. Чи відповідає Україна принципам народовладдя та чому? Більше про це читайте в новому матеріалі на «Спільному».

http://commons.com.ua/uk/demokratiya-ta-yednist/

Марко Бойцун відомий в Україні не тільки як аналітик із питань сучасної вітчизняної політики та соціально-економічного становища, але й дослідник робітничого руху та національного питання. Народившись в родині українських емігрантів, він 1968 року переїхав до Канади та в ці буремні роки став лівим громадським активістом.

Про українську лівицю в Канаді, відносини лівих з націоналістами та їхній погляд на СРСР поспілкувався з Марком Бойцуном Максим Казаков.

http://commons.com.ua/uk/marko-bojcun-mi-perejshli-vid-nacionalizmu/

Уже многие годы и Исландия, и Новая Зеландия занимают лидирующие позиции по индексу человеческого развития, опережают другие страны в рейтингах свободы слова и гендерного равенства. Сейчас эти государства возглавили молодые левые лидеры – Катрин Якобсдоуттир и Джасинда Ардерн. И это красноречиво свидетельствует о недовольстве нынешним неолиберальным курсом, особенно среди молодежи.

Лейбористы пришли к власти в Новой Зеландии после десятилетнего правления правоцентристов из Национальной партии. На повестке дня – решение жилищного кризиса, борьба с бедностью и экологическими проблемами, защита женщин и молодежи. О популярности Джасинды Ардерн и перспективах лейбористского правительства в Новой Зеландии рассказывает в первой части своего исследования Денис Пилаш.

http://commons.com.ua/uk/levye-na-krayu-sveta-novaya-zelandiya/

Какие изменения принесет обществу цифровизация? Оценки и предположения исследователей разнятся. Если одни предрекают превращение общества в утопию, где люди будут освобождены от монотонного труда, другие говорят о том, что новые технологии могут также успешно служить на пользу капиталу.

Каковы на самом деле последствия внедрения цифровых технологий в нашу повседневную жизнь и производство? Мартин Апчерч, изучив разные подходы и проанализировав проблему с марксистской точки зрения, отвечает на этот вопрос в новой статье.

commons.com.ua/uk/v-cifrovuyu-pustotu/

Попри події останніх років й, здавалось би, посилену увагу до них з боку ЗМІ, ситуація в Україні залишається неясною не тільки для рядових європейців, але й для представників таких структур, як Європарламент.

Нещодавно до нашої країни приїхала депутатка Європейського парламенту від німецької партії Die Linke Корнелія Ернст разом зі своїм помічником Бйорном Райхелєм. Їхня мета – побачити Україну своїми очима з усіма її суперечностями та проблемами. Про перспективи євроінтеграції та співробітництва з ЄС, міграцію та загрозу правих популістів поспілкувався з ними Михайло Хохлович.

http://commons.com.ua/uk/intervyu-z-deputatkoyu-yevroparlamentu-korneliyeyu-ernst-ta-bjornom-rajhelyem-yevroparlament-ne-cikavit-ukrayinske-gromadyanske-suspilstvo/

«Російська революція — це справжнє диво. Вона щодня демонструє, наскільки незначними виявляються будь-які теорії у порівнянні з дійсністю революційного пробудження людей», — писала 1918 року американська анархістка Емма Голдман.

Зацікавившись анархізмом після бунту на Хеймаркеті, вона стала стала видатною діячкою руху, письменницею, поборницею прав нижчих класів та жінок. Однією з найнебезпечніших анархістів Америки називав її директор Федерального бюро розслідувань Едгар Гувер. 1919 року разом з іншими соціальними активістами Емму Голдман було депортовано в Радянську Росію. В статті Валентина Андросова читайте про її враження від революційної Росії та про поступове розчарування в більшовиках.

http://commons.com.ua/uk/rosijska-revolyuciya/

В умовах системної кризи української освіти багато хто покладає надії на реформування цієї сфери. Після ухвалення нового закону про вищу освіту відбулися важливі зміни у розподілі фінансування, які посилили конкуренцію за ресурси. І на цьому законодавці не збираються зупинятися. На які недоліки (справжні чи все-таки уявні?) спрямована критика державних реформаторів? Чотири найпоширеніші міфи про вищу освіту в Україні розвінчує наша редакторка Вікторія Мулявка.

https://commons.com.ua/uk/chotiri-mifi-pro-ukrayinsku-vishu-osvitu/

Вітаємо всіх наших читачів та читачок з прийдешнім Новим роком!
В сьогоднішній підбірці — найчитаніші, найцікавіші та найактуальніші статті 2017 року:

Письмові завдання в університетах України та США: погляд академічного райтера (Валерія Лопатіна): goo.gl/dw4BCN
Жизнь в гетто: Луганская не-республика (Максим Собеский): https://goo.gl/9gds5j
Медреформа по-украински: с больной головы на здоровую (Дарія Черніна): https://goo.gl/bUxPwm
КиевПрайд2017: гомонационализм на марше (Fritz fon Klein): goo.gl/6hfh8P
Квартальная застройка: как украинские девелоперы обманывают людей (Лев Шевченко): https://goo.gl/bJueGM
Володимир Щербицький: людина та її епоха (Юрій Латиш): goo.gl/ZQHUPD
Историк Эрик Онобль: «Нельзя понимать советское государство, не понимая, какой была революция»: goo.gl/QHpGmf
Молоді науковці: соціальний стан та умови праці в Національній академії наук України (Сергій Жабін, Олена Казьміна): https://goo.gl/DtetN5
Пенсионная реформа: внедрить нельзя помиловать (Дарія Черніна): https://goo.gl/krxdBu
У присмерках Мура: про причини та наслідки сповільнення цифрового поступу (Тарас Саламанюк): https://goo.gl/LLSvNY
Масштабы кризиса финансирования научно-технической деятельности в Украине (Ігор Булкін): goo.gl/D5HuNU
Трудовий кодекс: компроміс можливий? (Денис Новіков): goo.gl/C8esw8
Системна криза вищої освіти України: формування периферійної моделі (Андрій Гуляницький): https://goo.gl/TRT62y
Над Каталонією помірна хмарність (Андрій Мовчан): https://goo.gl/j71Zp3

Збережіть собі в закладки на свята та залишайтесь із нами в наступному році!

Уже долгое время среди социальных теоретиков популярна идея о том, что класс является культурным конструктом, а понять его вне культурных и идеологических рамок попросту невозможно. Социальный класс все реже стали связывать с проблемами групповых интересов и власти, а марксистский анализ отвергается авторами большей части научных трудов.

Однако сейчас многие исследователи настаивают на необходимости материалистического анализа класса. Американский социолог Вивек Чиббер, учитывая основные аргументы сторонников культурного поворота, настаивает на том, что класс определяется объективным положением агентов в социальной структуре. О взаимодействии класса и культуры, вопросах борьбы и «ложного сознания» рабочих, а также о возрождении материалистического анализа читайте в этой статье.

https://commons.com.ua/uk/spasenie-klassa-ot-kulturnogo-povorota/