90 років тому закінчився Шахтинський процес. Суд над інженерами та техніками вугільної промисловості став предтечею Великого терору та «обкаткою» механізму знищення потенційно опозиційних груп. Навіть лібертарним лівим часто докоряють сталінізмом.Водночас вільнодумні комуністи були однією з цільових груп масових репресій. Найвідоміший на Заході український марксист, член розгромленої Сталіном КПЗУ та в'язень гітлерівського Освенцима Роман Роздольський осмислює цю проблему.

https://commons.com.ua/uk/diktatura-brehni/

Вже не один рік тривають дискусії про ультраправих в Україні. Чи є вони впливовою силою та наскільки значною була їхня участь у Майдані? Чи загрожують вони демократичному розвитку України?
Деякі експерти стверджують, що ультраправі є маргінальною силою в Україні, бо їхні партії набирають мало голосів на виборах. Чи істотний цей аргумент? Наш редактор Тарас Білоус намагається розібратися в цьому питанні.

https://commons.com.ua/uk/far-right-civil-society/

«Ніколи знову!» — що значить це гасло, коли говорять про Голодомор? Ці події вже стали частиною національної ідеології. Тема голоду часто використовується для маніпулювання громадською думкою. Які ж висновки ми маємо робити з тієї трагедії? Про це пише Андрій Мовчан.

https://commons.com.ua/uk/golodomor-nikoli-znovu/

Наступного року українці знову обиратимуть президента й парламент. Це значить, що політичні сили будуть активно використовувати різні засоби агітації, намагаючись завоювати прихильність електорату.
Чого ж нам очікувати від цієї піар-кампанії? На цю тему розмірковує Саміра Аббасова.

https://commons.com.ua/uk/korivki-chornozem-ta-insha-arhayika/

14 липня — день взяття Бастилії, від якого ведеться відлік не лише першої з французьких революцій, а й бурхливої історії французького лівого руху. У своєму розділі книги «Ліва Європа» Андрій Рєпа знайомить із політичною, соціальною та інтелектуальною історією лівиці у Франції — країні Паризької комуни 1871 і Червоного травня 1968. https://commons.com.ua/uk/kryk-gallskoho-pivnya/

«Женщины держат половину неба» — многие слышали это выражение Мао Цзэдуна. Китайская революция дала женщинам такие права, о которых они раньше помыслить не могли. Но говорить о достижении гендерного равенства в этой стране можно едва ли. Дискриминация на рабочем месте, жесткий институт прописки, семейное насилие — со всем этим сталкиваются миллионы китайских женщин. О всех этих проблемах и протестном движении в Китае читайте в новой статье.
https://commons.com.ua/uk/zhenshiny-i-kitaj-chto-izmenilos/

Процес над терористами з Націонал-соціалістичного підпілля в Німеччині, який тривав 5 років та закінчився минулої середи, порушив важливу проблему правого насилля та неспроможності правової держави його попереджувати. Ця проблема актуальна для України, де праворадикальні групи активно проводять вуличний терор. На відміну від НСП, праві екстремісти в Україні не ховаються в підпіллі, а роблять стріми з нападів та відкрито говорять про свої протиправні вчинки, водночас держава лише сприяє їхньому розвитку.

Детально про процес, проблеми роботи спецслужб ФРН та дискусії про розслідування в німецькому суспільстві читайте в статі Катерини Данілової та Стаса Сергієнка.

https://commons.com.ua/uk/kein-schlussstrich/

120 років тому у Львові народився Роман Роздольський, видатний український історик і марксист. Одну з головних своїх праць — «Фрідріх Енгельс і проблема “неісторичних” народів», він написав 1948 року в США, коли там лютував маккартизм, а присвятив жертвам сталінізму в Україні.

Аналіз, здавалося б, сухого академічного питання — чому і як засновники марксизму ставилися до «малих народів» Австрійської імперії під час революції 1848 р. — був потенційною «інформаційною бомбою». Інтелектуальна сила Роздольського полягає в тому, що він не боявся критикувати Маркса й Енгельса з їхніх же методологічних позицій.

Сьогодні ми публікуємо передмову Іван-Павло Химка до виконаного ним англомовного перекладу цієї монографії.

https://commons.com.ua/uk/rosdolsky-engels-problem-volker/

Все знают, что Amazon — мировой лидер интернет-торговли. Но что стоит за майкой лидера и удобством для потребителей? Конкурентных преимуществ Amazon добивается за счёт жестких условий труда, разрушающих здоровье и личность работников. На прошлой неделе по всей Европе на складах компании вновь прошли забастовки. . Предлагаем прочитать статью о борьбе работников Amazon в соседней Польше.

https://commons.com.ua/uk/soprotivlenie-na-skladah-amazon-v-polshe/

Що стоїть за відомими західними брендами одягу? Ми знаємо про нещадну експлуатацію на азіатських фабриках. Але український ринок праці з дешевою робочою силою теж приваблює західні компанії. Як живуть працівниці цих фабрик? Це питання дослідила соціологиня Оксана Дутчак. https://commons.com.ua/uk/bilki-v-kolesi-globalnogo-virobnictva/

Що ми знаємо про крішнаїтів? Сектанти в оранжевому одязі, котрі розспівують «Харе Крішна», танцюють на вулицях та роздають дивні книжки. Таким є стереотипне уявлення про Міжнародне товариство Свідомості Крішни. Щоб дізнатися про все зсередини, Євгеній Осієвський декілька місяців відвідував київську спільноту крішнаїтів. Дізнайтеся у третьому репортажі автора з життя релігійних громад про те, що приховує це екзотичне вірування.
https://commons.com.ua/uk/pisni-kali-yugi/

Учора в Києві пройшла хресна хода з нагоди хрещення Київської Русі. Подія стала скандальною, адже її організовує Православна Церква Московського патріархату. Масова акція продемонструвала рішучість протистояти насаджуванню «правильної» української церкви Київського патріархату, котре просувається владою.
Противники Московського патріархату звинувачують його у відстоюванні інтересів Кремля і виходять на власну хресну ходу. Але ця політична боротьба, має й інший вимір. Російські ідеологи вперто конструюють національний міф, привласнюючи постать князя Володимира, хрестителя Русі. Пропонуємо прочитати про те, як розгортається «битва за Володимира» і чи можуть бути в ній переможці. https://commons.com.ua/uk/volodimir-svyatij-chih-budesh-chastina-1-aktsiya/

«Убер» появился в Украине не так давно. Для многих таксистов эта компания казалась прогрессивной. Она якобы позволяет зарабатывать и в то же время свободно распоряжаться своим временем. Но так может показаться лишь на первый взгляд. Психологические манипуляции, эксплуатация водителей и переработки — так обстоят дела на самом деле. В новой статье Александры Алексеевой читайте о том, как новые компании вынуждают таксистов перерабатывать, не думая о защите своих прав.

https://commons.com.ua/uk/kak-taksistov-zastavlyayut-lyubit-rabotu/

Говорити про робітничий клас у постсоціалістичних країнах важко. Саме сполучення цих слів часто викликає подив. Пролетаріат, буржуазія, класова свідомість — це все, мовляв, ідеологічні шори. Хіба можна це серйозно вивчати?

Автори збірника «Рабочий класс современной Украины» вважають, що можна й треба. Бо робітничий клас — це не міф, а реальні люди, які продають свою робочу силу, як і їхні попередники в XIX столітті.
Рецензії на працю науковців з Інституту соціології написали наші автори Денис Новіков та В'ячеслав Циба.


Дякуємо авторці одного з розділів монографії Віталіні Буткалюк, яка познайомила нас з книжкою та посприяла цій публікації.

https://commons.com.ua/uk/ukrayinske-robitnictvo/

В історії України багато суперечливих епізодів. XX століття рясніє ними — революції, робітнича та національно-визвольна боротьба, повстанські рухи, світові війни… Неоднозначні сторінки історії легко використовувати в політичних цілях, перетворювати на міф у свідомості людей. Але насамперед історію треба досліджувати.

Олена Петренко розробляє складні теми — жіночу участь в українському націоналістичному підпіллі, знищення пацієнтів психіатричних лікарень у роки окупації тощо. З дослідницею поспілкувалися наші редактори Максим Казаков і Тарас Білоус.

https://commons.com.ua/uk/intervyu-z-olenoyu-petrenko/

Посилення нетерпимості — це тенденція, характерна не тільки для українського суспільства. Президентська кампанія 2016 року вкрай загострила настрої ворожнечі в США. Як же можна подолати расові, гендерні та інші суперечності?
Про недоліки політики ідентичності та шляхи до розв’язання проблем на прикладі Сполучених Штатів розмірковує Шері Берман.

https://commons.com.ua/uk/chomu-politika-identichnosti-bilsh-vigidna-pravim/

Яка історична політика потрібна прогресивному суспільству? Це питання актуальне не тільки для України, де в останні роки на державному рівні змінилися оцінки багатьох історичних подій. Націонал-консервативна історична політика Польщі теж потребує перегляду — на цьому наголошує польський вчений Томаш Стриєк. Про суперечливі питання історії нашого регіону та необхідність нового погляду на минуле поспілкувалися з ним Максим Казаков і Леся Бідочко.

https://commons.com.ua/uk/tomash-striyek-polski-konservatori-hochut-povernuti-suspilstvo-do-stanu-yedinogo-katolickogo-narodu-yakogo-nikoli-ne-isnuvalo/

Фильм «Белый мир глазами Далиборека», посвящённый чешскому неонацисту, в 2018 году был презентован для украинской публики на фестивале Docudays. Лента известного документалиста Вита Клусака рассказывает о жизни закомплексованного подростка, имеющего стереотипное представление о реальном нацизме и его обратной стороне — концлагерях, которые меняются после посещения лагерей смерти.
https://commons.com.ua/uk/vit-klusak-2018/

Переклад статті Івана-Павла Химки присвячений дискусії щодо доробку Романа Роздольського, видатного українського вченого-марксиста. «Створення "Капіталу" Маркса» — найвідоміша праця українського вченого, яка, втім, досі не перекладена українською. У цій статті Іван-Павло Химка наводить свої міркування стосовно місця «Створення “Капіталу” Маркса» у творчому доробку Роздольського.
https://commons.com.ua/uk/magnum-opus-romana-rozdolskoho/

50 років тому війська СРСР і його союзників вторглися до Чехословаччини, придушивши експеримент з побудови «соціалізму із людським обличчям», відомий як «Празька весна». Яке ж її місце в світлі глобальних революційних виступів 1968 року? Чого прагнули Дубчек і його соратники, чехословацьке робітництво та інтелігенція? Якою була реакція зарубіжних лівих на радянське вторгнення та якими були його наслідки? Читайте про це в матеріалі Дениса Пілаша.
https://commons.com.ua/uk/prazka-vesna-ta-globalni-revolyutsij/

Дослідник цифрової праці Деніел Джозеф пише про те, як платформи відеоігор присвоюють плоди праці своїх користувачів і обертають на товар те, що раніше належало всім. Відеоігри відкривають ідеологічний простір, в якому поняття свободи та вибору можуть бути переналаштовані. Вони втілюють матеріальні умови неолібералізму: ідеалізують досвід особистої свободи (через код або ж процес гри) й водночас експлуатують нерівності глобального розвитку.
https://commons.com.ua/uk/ekonomika-platform-privlasnyuye-igry/