🎧 🏥Цього тижня у нас виходить четверта серія подкасту з Альоною Ляшевою і соціологинею Оленою Слободьян. Говоритимемо про завжди актуальне — наше з вами здоровʼя і медицину.

А саме, про те:
☑️ як проходить медреформа в Україні в умовах криз — пандемії і війни;
☑️ якою є основна проблема сфери охорони здоровʼя;
☑️ чи захищені права українських пацієнток і медпрацівників на практиці;
☑️ чи готова держава забезпечити потреби людей з інвалідністю.

Медичні системи є основною темою досліджень Олени Слободьян. Їхніми результатами вона вже ділилася з нашою аудиторією у статтях:
▪️«Уроки біженства. Що варто переймати у європейської медицини» з порівнянням української і німецької систем охорони здоров’я.
▪️«Євроінтеграція для охорони здоров’я: між європейськими рекомендаціями та українськими реаліями». Тут ви знайдете аналіз впровадження медреформи та ризики євроінтеграції для нашої медичної системи.

Читайте матеріали і готуйтеся до цікавої розмови. Адже поза текстами часто залишається чимало цікавого!

Адекватна і дієва реакція ООН на загрози підриву ЗАЕС — реальність чи фантастика?

Що маємо наразі 👉 Кілька резолюцій у відповідь на анексію Росією українських територій і заява із констатацією факту екологічної катастрофи після руйнування Каховської ГЕС 🤦🏻‍♀️

Від початку повномасштабного вторгнення реакція ООН на злочини РФ, які відбуваються в Україні, обмежується лише символічними заходами. Але чи може ситуація змінитися зараз, коли ми наблизилися до загрози теракту на ЗАЕС? Чи здатна Організація Обʼєднаних Націй заради миру і соціального прогресу, нарешті, здивувати нас і дієво скористатися своїми повноваженнями? 🤞

Наш редактор Тарас Білоус вважає, що це цілком можливо, й у своїй новій колонці пропонує міжнародній спільноті кілька реальних кроків, які б допомогли запобігти ядерній катастрофі.

Коротко кажучи, механізм існує, а от чи застосує його ООН — це вже інше питання.

«Індійська громадськість загалом не знає, що таке Україна... але у людей немає сталих упереджень, які б заважали їм здобути такі знання».

Вважаємо, що нам теж ніщо не заважає отримати більш ґрунтовні знання про Індію. Адже вони точно допоможуть краще зрозуміти 👇
▪️ історичний зв’язок Індії з Радянським Союзом
▪️ як формувався лівий рух у країні, де вкорінена жорстка соціальна стратифікація
▪️ і як це взагалі бути лівою за правого прем'єр-міністра Моді?

Про все це ми розпитали ліву активістку, учасницю індійського жіночого руху і колишню членкиню комуністичної партії Індії Кавіту Крішнан.

Вийшло насичене і велике інтервʼю, яке ми публікуємо двома частинами. Тож читайте нині про індійський лівий рух, його проблеми й здобутки на шляху демократизації суспільства. І чекайте історію про те, як Кавіті довелося вийти із комуністичної партії Індії через її позицію щодо підтримки українського опору, — у другій частині.

🎧 «Де взяти гроші на медицину?»

🤷🏻‍♀️ Відповідь на таке питання в Україні шукають постійно. Тож під соусом вирішення цієї та інших проблем охорони здоров'я, у 2016 році в Україні розпочали медреформу. Про її результати і наслідки для пацієнток і медпрацівників ми вирішили поговорити в новому випуску подкасту «Лінь читати» з соціологинею Оленою Слободьян.

У епізоді ми торкнулися таких питань:
▪️ корупція у медичній сфері;
▪️ права пацієнтів і медпрацівниць;
▪️ фінансування української системи охорони здоров'я міжнародними донорами й громадськістю;
▪️ особливо актуальне: готовність держави й суспільства до забезпечення гідних умов життя ветеранок і ветеранів;
▪️ і вічне: «Де ж усе таки взяти гроші?».

Слухайте новий випуск подкасту «Медреформа: за ким ходять гроші?» на нашому сайті.

Слухайте четвертий випуск подкасту «Лінь читати» — Альона Ляшева і Олена Слободьян розповідають про медреформу тут і зараз 😉

Або обирайте зручну для себе платформу 👇
Spotify
YouTube
SoundCloud
Castbox
Google Podcasts
Apple Podcast

Навіть за мирного часу трансгендерні люди змушені боротися з купою викликів, які ставить перед ними суспільство.

Що ж тоді доводиться їм переживати в умовах війни?

Слухайте про досвід евакуації, біженства, взаємодопомоги, волонтерства та бачення свого майбутнього транс*людьми з України в озвучці статті «Евакуація, перехід та взаємодопомога. Історії транс*людей під час війни».

☢️ ООН цілком здатна створити гарантії ядерної безпеки на українських АЕС в рамках своїх повноважень.

Як можливо втілити такий позитивний сценарій? Слухайте в озвучці статті нашого редактора Тараса Білоуса.

💜 «Іспользування слів «балакаю», «сидю» та «помниш» не робе наші знання і чуства менш значимими».

Нещодавно друком вийшов неймовірний зін «смт суржик», до створення якого долучилася наша літредакторка Женя Степко. У червні його презентації відбулися у Львові й Києві, а сьогодні ми хочемо розказати про унікальне видання на «Спільному».

📓 «смт суржик» — збірка есеїв, розповідей, поезій, колажів та відеоперформансів на суржику або, як кажуть самі упорядниці: «площадка, де тебе почують настоящим; таким, яким розрішали буть в дєтстві».

Усі суржикомовні твори, зібрані тут, ламають стереотипне уявлення про суржик і показують його як «поле універсальної культури», щирості, близькості і простої краси. Тож не дивно, що за нетривалий час свого існування зін вже зібрав фан-клуб, частиною якого є наша редакція. Впевнені, що прочитавши інтервʼю із упорядницями зіну, ви також поповните наші ряди.

📢 A new podcast in English is just out on Commons!

"Ukraine the Possible" is a podcast dedicated to the possibilities and potential for a just and diverse future for Ukraine we are willing to build after the war.

Every month, the author of the podcast, journalist Vitaliy Atanasov, will present new episodes with high-quality analytics about:
▪️ the experience of living in Ukraine during the war;
▪️ the history of recent decades with their transformations, crises, and inequality;
▪️ challenges associated with overcoming the consequences of war.

The series starts with an episode on the damage to Ukraine's environment caused by the full-scale invasion. In particular, you will learn about the consequences of the ecocide after Russia's destruction of the Kakhovka Hydroelectric Power Plant.

🎧 Listen to the episode on a preferred platform by following the links on our website. Share the podcast with your English-speaking friends to make opinions from Ukraine sound louder.

🎧 Listen to the first episode about the terrible environmental damage caused by the war that Russia is waging against Ukraine.

Thousands of species suffer from the destruction and pollution of war, and the scars from combat operations will remain for decades. The destruction of the Kakhovka Dam by the Russian army led to an ecocide that unfolded over huge territories. Even more dangerous could be nuclear contamination occurred due to Russian nuclear terrorism at the captured nuclear facilities in Ukraine.

Subscribe to “Ukraine the Possible” podcast on:
Spotify
Apple Podcasts
YouTube
SoundCloud

Нещодавно ми розповідали про унікальну суржикомовну збірку есеїв, розповідей, поезій, колажів, фото та відеоперформансів, видану нашими подругами. Так от, увесь тираж «смт суржик» вже розібрали. Та є гарна новина 👇

❗️ до 12 липня ви можете взяти участь у розіграші трьох примірників зіну, якщо перейдете на нашу сторінку в Інстаграм і виконаєте всі умови ❗️

✅ Тож чекаємо тут.
🤞 І нехай вам пощастить!

😕 «Насправді я не хотіла виходити з партії... Якби за рік до повномасштабного вторгнення в Україну мене запитали, чим би я хотіла займатися до кінця свого життя, я б відповіла: «Я у партії назавжди».

Ліва активістка Кавіта Крішнан є одним із найгучніших голосів за підтримку українського опору в Індії. Саме вона ініціювала вуличні мітинги проти російської агресії, а у своїх численних статтях неодноразово критикувала упередження індійських лівих щодо історії України та її сьогодення, зокрема щодо ролі НАТО в російсько-українській війні.

❓Чому Кавіта вважає підтримку українського спротиву настільки важливою, що навіть покинула одну з керівних посад у Комуністичній партії через свою принципову позицію, — читайте у другій частині інтервʼю з активісткою.

І не пропустіть також першу частину розмови з Кавітою, у якій вона розповіла про те, як це — бути лівою у суспільстві, з вкоріненими правими традиціями.