💸 З 1 червня ціни на електроенергію різко зросли вперше з 2021 року.

«За шо? Навіщо так робити під час війни? І хто винен?»
Якщо ви, також так відреагували на цю неприємну звістку, і вас не влаштовує відповідь: «Бо таке життя», — читайте нашу нову брошуру про енергетику і кліматичну політику.

У ній ми спробували👇
✅ доступно пояснити, як формуються тарифи на світло й газ, і чого нам очікувати від переходу на ринкові ціни;
✅ подумати про клімат, і розібрати перспективи розвитку сектору відновлюваної енергетики в Україні в контексті підтримки належної соціальної політики;
✅ проаналізувати альтернативи викопному паливу, зокрема водень, тенденції їх розвитку і наслідки масштабного експорту до ЄС;
✅ підглянути, що можна списати з міжнародного досвіду енергетичної політики для України;
✅ розписати свої пропозиції, як зробити енергетичну політику дружньою і до природи, і до людей.

Брошуру ми почали робити ще до початку повномасштабного вторгнення. Публікацію довелося відкласти, проте основні ідеї та меседжі зберігають свою актуальність.

Тож сподіваємося, що ґрунтовний зміст і класний дизайн нашого лікбезу допоможуть вам розібратися у хитромудрості енергоринку. А наша критика не змусить впасти у відчай, а навпаки — покаже, що енергетична відбудова України може відбуватися з користю для людей і з піклуванням про довкілля 💚

Повний текст брошури

Adapted version for English-speaking friends

Свої заклики до дипломатичного рішення у війні Росії проти України нещодавно вкотре озвучив президент Бразилії Лула да Сілва під час зустрічі з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.

▪️ Як коментують таку «неоднозначну позицію» і регресивні погляди лівого президента бразильські соціалісти?
▪️ І чому попри тривалу боротьбу з американським імперіалізмом вони однозначно підтримують озброєння українського опору?

Читайте в інтервʼю з бразильським учасником радикальної лівої партії соціалізму і свободи (PSOL) Ізраелем Дутрою.

​Освіта лише для заможних: як співвласник Нової Пошти пропонує сегрегувати суспільство

📈 Цьогоріч прогнозується збільшення кількості абітурієнтів до 230 тис., з яких 30-40% зможуть отримати бюджетні місця.
Пересічні громадяни не мають жодних сумнівів у тому, яку величезну вагу становить бюджетна форма навчання, позаяк у сучасних економічних реаліях, бюджет для більшості молоді — це єдина можливість здобути вищу освіту.

🤬 Попри це, прошарок середнього та великого бізнесу дотримується іншої думки щодо безплатної освіти в Україні. Показовою є позиція Володимира Поперешнюка, співвласника «Нової пошти»: він (і ми не жартуємо) заперечив необхідність безкоштовної освіти як такої. Поперешнюк переконаний, що «[чим] більшими стають витрати на освіту, то більше податків потрібно стягувати з підприємців» , а це, як він вважає, «гальмує розвиток, інвестиції та добробут людей».

☝️ Насамперед така позиція пов’язана з тим, що власники просто не хочуть втрачати частину своїх доходів, відраховуючи податки на користь державної освіти.

❓ Постає питання: як Поперешнюк пропонує забезпечувати «добробут людей» та «розвивати інвестиції», якщо середня заробітна плата в Україні, станом на січень 2022 склала менш як 15 тис. грн? Як у таких умовах перспективна молодь зі звичайних сімей зможе здобути належну освіту, і цим зробити внесок у розвиток економіки України?

😱 На жаль, сегмент людей, які мають змогу навчатися у престижних іноземних університетах не зможе сповна забезпечити потребу країни у кваліфікованих спеціалістах. Втім, нема сумніву, що згаданий поштовий монополіст залишиться лише у виграші, адже попит на робочі місця без вищої освіти виросте у геометричній прогресії.

✌️ По-друге, якщо говорити про перспективу розвитку ідей Поперешнюка, то такі підходи також не сприятимуть розвиткові бізнесу. У кращому разі це призведе до зниження споживчої спроможності, у гіршому — підвищить рівень злочинності.

🥴 Проте, у лібертаріанському світогляді Поперешнюка, атавізмом є не тільки відрахування податку на освіту: він вважає, що будь-які податки та обмеження ринку — це злочин проти бізнесу.

💩 «Освіта з наукою мають працювати в умовах конкуренції та свободи» — переконаний підприємець. Поперешнюк прирівнює знання до продуктів у супермаркеті, які кожен може вибирати, виходячи зі своїх можливостей. Саме це, мабуть, «сприятиме економічному розвитку, покращуватиме життя та добробут людей».

🔴 Проблема полягає в тому, що для того, аби мати право вибирати, освітні споживачі повинні мати достатньо коштів не тільки для забезпечення найважливіших потреб. Про який добробут може йти мова, якщо 99% населення будуть залишатися на базовому щаблі піраміди Маслоу?

🤓 Припустімо, що у світогляді бізнесмена конкуренція буде мотивувати до наукових звершень, проте, чи можемо ми взагалі говорити про «умови свободи», коли безперечно між дітьми народженими у заможній та середньостатистичній родині — прірва, яку скасування безкоштовної освіти зробить ще більшою. Пропозиції Поперешнюка це пряме відтворення кастової системи, де бідні завжди будуть залишатися бідними, а заможні — заможними.

✊ «Пряма Дія» виступає рішуче проти руйнівних капіталістичних ідей Поперешнюка, які неодмінно призведуть до знищення доступності освіти для простих громадян. Освіта – право, а не привілей!

«Аби війни закінчилися і у всьому Всесвіті нікого ніколи не вбивали за національною чи будь-якою іншою ознакою».

22 травня від вибуху міни, яка залетіла в окоп, загинув наш хороший товариш і постійний автор Євгеній Осієвський. Цитата вище — це його слова під час останнього дзвінка з фронту мамі.

Вони є відзеркаленням світогляду Жені, який був гуманістом та людиною лівих переконань. Ці погляди знаходять відображення у Женіних текстах, розмаїття тем яких навіть складно перелічити: карго-культи тихоокеанських островів і старі кінотеатри Києва, закриті релігійні спільноти і кіновсесвіт Марвелу, салати з мідіями і птахи, які підпалюють поля. Він щиро цікавився світом і завжди додивлявся фільми до кінця титрів.

Нам дуже шкода, що багато хто вже не зможе познайомитись із ним. Тому ми попросили Женіного близького друга Ярослава Ковальчука написати статтю, яка дасть вам можливість зазирнути у цікавий світ цієї унікальної людини.

22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв Другої світової війни. Цього дня 82 роки тому нацисти почали бомбити Київ. А ще сьогодні 484 день повномасштабної війни Росії проти України. Є серед нас ті, кому довелося пережити одибва ці злочини.

Марія Тимошук народилася 14 січня 1940 року. У трирічному віці вона, разом зі своєю родиною, опинилася серед двох мільйонів людей «OST», вивезених з окупованої України на примусові роботи до Німеччини.

Від свого рідного села Хоцунь вони пройшли до німецького Шльойзінгену і назад додому на Волинь.

На жаль, сьогодні у селі Кульчин поблизу Ковеля у 82-річному віці Марія змушена проживати свою другу війну. Тут її знайшли Анна і Андрій з ГО «Після тиші». Вони зустрілися з жінкою і розпитали про її досвід депортації та подальший життєвий шлях. Після повернення з Німеччини Марія закінчила 7 класів школи. Паралельно зі шкільним навчанням з 10-річного віку вона пішла на роботу до колгоспу. Потім працювала у лісгоспі, була і продавчинею, і завклубом, і завскладом, багато вишивала.

Шлях Марії Тимошук від війни до війни — це ще один вражаючий досвід, який важливо висвітлити і почути. Тож разом з ГО «Після тиші» ми адаптували спогади Марії в комікс, і публікуємо його сьогодні для вас.

Дякуємо всім, хто долучилися до створення цієї важливої роботи і тим, хто прочитає історію Марії Тимошук та поширюватиме далі.

Discover the haunting story of Maria, an 'ostarbeiter' during the war. Our gripping comic shed light on the tragic crimes of war. Join us in spreading her story far and wide.

The comic is available:
In English
In German
In French

🎧 🏥Цього тижня у нас виходить четверта серія подкасту з Альоною Ляшевою і соціологинею Оленою Слободьян. Говоритимемо про завжди актуальне — наше з вами здоровʼя і медицину.

А саме, про те:
☑️ як проходить медреформа в Україні в умовах криз — пандемії і війни;
☑️ якою є основна проблема сфери охорони здоровʼя;
☑️ чи захищені права українських пацієнток і медпрацівників на практиці;
☑️ чи готова держава забезпечити потреби людей з інвалідністю.

Медичні системи є основною темою досліджень Олени Слободьян. Їхніми результатами вона вже ділилася з нашою аудиторією у статтях:
▪️«Уроки біженства. Що варто переймати у європейської медицини» з порівнянням української і німецької систем охорони здоров’я.
▪️«Євроінтеграція для охорони здоров’я: між європейськими рекомендаціями та українськими реаліями». Тут ви знайдете аналіз впровадження медреформи та ризики євроінтеграції для нашої медичної системи.

Читайте матеріали і готуйтеся до цікавої розмови. Адже поза текстами часто залишається чимало цікавого!

Адекватна і дієва реакція ООН на загрози підриву ЗАЕС — реальність чи фантастика?

Що маємо наразі 👉 Кілька резолюцій у відповідь на анексію Росією українських територій і заява із констатацією факту екологічної катастрофи після руйнування Каховської ГЕС 🤦🏻‍♀️

Від початку повномасштабного вторгнення реакція ООН на злочини РФ, які відбуваються в Україні, обмежується лише символічними заходами. Але чи може ситуація змінитися зараз, коли ми наблизилися до загрози теракту на ЗАЕС? Чи здатна Організація Обʼєднаних Націй заради миру і соціального прогресу, нарешті, здивувати нас і дієво скористатися своїми повноваженнями? 🤞

Наш редактор Тарас Білоус вважає, що це цілком можливо, й у своїй новій колонці пропонує міжнародній спільноті кілька реальних кроків, які б допомогли запобігти ядерній катастрофі.

Коротко кажучи, механізм існує, а от чи застосує його ООН — це вже інше питання.

«Індійська громадськість загалом не знає, що таке Україна... але у людей немає сталих упереджень, які б заважали їм здобути такі знання».

Вважаємо, що нам теж ніщо не заважає отримати більш ґрунтовні знання про Індію. Адже вони точно допоможуть краще зрозуміти 👇
▪️ історичний зв’язок Індії з Радянським Союзом
▪️ як формувався лівий рух у країні, де вкорінена жорстка соціальна стратифікація
▪️ і як це взагалі бути лівою за правого прем'єр-міністра Моді?

Про все це ми розпитали ліву активістку, учасницю індійського жіночого руху і колишню членкиню комуністичної партії Індії Кавіту Крішнан.

Вийшло насичене і велике інтервʼю, яке ми публікуємо двома частинами. Тож читайте нині про індійський лівий рух, його проблеми й здобутки на шляху демократизації суспільства. І чекайте історію про те, як Кавіті довелося вийти із комуністичної партії Індії через її позицію щодо підтримки українського опору, — у другій частині.

🎧 «Де взяти гроші на медицину?»

🤷🏻‍♀️ Відповідь на таке питання в Україні шукають постійно. Тож під соусом вирішення цієї та інших проблем охорони здоров'я, у 2016 році в Україні розпочали медреформу. Про її результати і наслідки для пацієнток і медпрацівників ми вирішили поговорити в новому випуску подкасту «Лінь читати» з соціологинею Оленою Слободьян.

У епізоді ми торкнулися таких питань:
▪️ корупція у медичній сфері;
▪️ права пацієнтів і медпрацівниць;
▪️ фінансування української системи охорони здоров'я міжнародними донорами й громадськістю;
▪️ особливо актуальне: готовність держави й суспільства до забезпечення гідних умов життя ветеранок і ветеранів;
▪️ і вічне: «Де ж усе таки взяти гроші?».

Слухайте новий випуск подкасту «Медреформа: за ким ходять гроші?» на нашому сайті.

Слухайте четвертий випуск подкасту «Лінь читати» — Альона Ляшева і Олена Слободьян розповідають про медреформу тут і зараз 😉

Або обирайте зручну для себе платформу 👇
Spotify
YouTube
SoundCloud
Castbox
Google Podcasts
Apple Podcast