🎧 Історія Криму суперечлива, а щоб уявити справедливе майбутнє півострову, нам треба думати над складними питаннями:
▪️ чи готова українська держава до відповідальності перед народами, які проживають на півострові?
▪️ які існують шляхи реалізації автономії Криму?

Якщо вихідними у вас буде час поміркувати над цим, то послухайте нашу статтю.
Гарного відпочинку! 👋

Приєднуємось до слів скорботи з приводу смерті нашої авторки, Віри Глушкової, кандидатки фізико-математичних наук і співробітниці Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова.

Ми знали Віру як людину із надзвичайною продуктивністю, невтомним ентузіазмом і системним поглядом на суспільні проблеми.

Останні роки життя вона займалась історією обчислювальної техніки, збереженням та популяризацією ідей її батька. Віктор Глушков, математик і кібернетик світового рівня, пропонував ідеї з автоматизації управління економікою та науково-технологічним прогресом, які випереджали його час. Можливості демократизації радянської системи, за яку боролись вчені-кібернетики, були зупинені бюрократичним партапаратом, хоч деякі з тих ідей є й досі актуальними.

Ми глибоко вдячні, що у доробку Віри Глушкової було місце і для нашої спільної роботи. Так, у співпраці із Сергієм Жабіним із Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. М. Доброва ми опублікувати низку робіт, актуалізуючи розробки київської школи кібернетики. Нагадуємо про основні з них:
▪️«ОГАС В. М. Глушкова: История проекта построения информационного общества»
▪️«О возможности применения системы дисплан»
▪️«Управление научно-техническим прогрессом: концепция В. М. Глушкова»
▪️«Виртуальная страна «Кибертония» — субкультура советских программистов»

Також у нас на сайті ви можете переглянути брошуру, у якій зібрано статті про доробок київської школи кібернетиків:
▪️«Кибернетика и демократическое управление экономикой»

​Сумуємо з приводу ще однієї тяжкої втрати минулого тижня. Під Бахмутом, не доживши до 30-ти ліття, загинув автор «Спільного» та «Куншту», наш вірний друг і товариш, науковець й журналіст Євгеній Осієвський.

Женя був сміливою людиною — популяризатором науки. Майстерністю слова, гумором та смоіронією він розбивав релігійні упередження й торував шляхи для кращого майбутнього.

Ентузіазм та жага до пізнання підштовхували його до вивчення різних пластів людської культури, зокрема — сучасних культів. Женя півроку вивчав крішнаїтську громаду зсередини, на довгі місяці «майже ставав» язичником у київському осередку, або ж ішов на ризиковані розвідки у церкві саєнтологів. Розкриємо невелику таємницю (тепер уже можна) — Євгеній навіть вимушений був змінити прізвище, аби уникнути переслідувань за свої статті.

Будучи активістом, він підтримував акції лівих в Україні, не боячись ані нападу правих, ані поліції. Вже потім, переживши окупацію, він вступив до лав Збройних сил із твердим переконанням, що захищати Україну мають і люди науки. Втім, і тоді він не полишив інтелектуальної праці. Хоча, на жаль, його останні тексти для Спільного так і залишаться недописаними.

Горизонт думок і прагнень Жені вражав нас своїм масштабом. Живучи в Україні, він був людиною світу та мав численні контакти із науковою спільнотою різних країн. Так, уже після 24 лютого він зробив інтерв'ю із провідним американським антропологом про загрози ядерної війни. А його ще довоєнною мрією була експедиція на острови Вануату в Океанії, для чого він вивчав рідкісну місцеву мову.

Ми пам’ятатимемо про внесок Євгенія і будемо продовжувати його справу. А сьогодні чи наступними днями почитайте щось із підбірки його основних статей:

▪️«Нехтування армійським протоколом кілька разів рятувало світ від ядерної війни. Інтерв’ю із Г’ю Густерсоном»
▪️ «Шість кішок, тридцять людей і чотири міни. Два тижні в окупації під Києвом»
▪️ «Коло Свароже: репортаж із київського осередку неоязичників»
▪️«Волхви спальних районів: репортаж зі світу комерційної магії Києва»
▪️«Пісні Калі Юґи: репортаж з київського храму Міжнародного товариства свідомості Крішни»
▪️«Битва за планету Тіджиак: репортаж із Київської церкви саєнтології»
▪️Останнє інтерв'ю з британським генетиком Адамом Радерфордом

Також ви можете підтримати його маму Гребенюк Олександру переказом на карту: 4731219643733987

«Майже два тижні я, ще близько тридцяти людей та шестеро кішок прожили у приміщенні могилянського гуртожитку в містечку Ворзель. Я був одним із тих, хто вважав невеличке, колись курортне селище безпечним. Я помилився. Наприкінці першого тижня ми дізналися, що перебуваємо у ворожому оточенні, потім – в окупації».

🎧 Зробили аудіоверсію статті Євгенія Осієвського про досвід перебування в окупації на Київщині. На пʼятнадцятому місяці війни наш автор і друг Женя загинув, захищаючи Україну під Бахмутом. Цінуємо все, зроблене ним у нашій спільній роботі. І відчуваємо біль за все те, що так і не реалізується.

▪️ Лінк для прослуховування на Spotify

«Ми маємо радіти життю, а не пахати на якогось ідіота».

Нещодавно один із лідерів незалежної профспілки гірників і активіст «Соцруху» Юрій Самойлов відвідав багато європейських країн, де зустрівся з місцевими профспілками. Поспішаємо поділитися з вами найцікавішим із того, що він привіз👇

▪️ Актуальне про найгостріші проблеми західних профспілок.
▪️ Вплив російсько-української війни на європейських робітників і робітниць.
▪️ Погляди європейських лівих щодо підтримки українського опору.

А ще Юрій Самойлов розказав багато важливого про становище робітничого класу в українській армії. Тож читайте скоріше нашу розмову за лінком.

#️⃣Люди думають, як арештувати Путіна, якщо він наважиться ступити на територію ПАР. Ми обов’язково кинемо йому виклик#️⃣

Вчора Міністерство закордонних справ Південно-Африканської Республіки опублікувало заяву про надання дипломатичного імунітету учасникам серпневого саміту БРІКС. Це дозволить Путіну відвідати захід й уникнути арешту за вимогою Міжнародного Кримінального Суду.

▪️ Які підстави переконують нас, що такі рішення влади суперечать настроям населення країн африканського континенту?
▪️ Чому ліві активісти Африки виступають за арешт російського президента і підтримку українського опору?
▪️ Як на країни Африки вплинула російсько-українська війна?
▪️ І чому країнам периферії слід шукати спільних підходів проти всіх імперіалізмів і диктатур?

Читайте у репортажі Владислава Стародубцева з конференції Глобальної та Європейської мереж солідарності з Україною (ENSU), присвяченої проблемам Африки.

🧒 Буквально два дні тому стало відомо про ще один випадок депортації, що є черговим доказом — Росія перешкоджає поверненню українських дітей.

В аеропорту Домодєдово ФСБ затримало мешканку Херсона Ольгу Гурулю, яка приїхала до РФ, щоб забрати свого похресника. Жінку кілька днів допитували, погрожували вʼязницею, після чого відправили в Мінськ і вже звідти відпустили. Забрати дитину їй так і не вдалося.

У Міжнародний день захисту дітей ми публікуємо історію депортації з окупованого Маріуполя 17-річного Давида. Після дев'яти місяців перебування у російському притулку для неповнолітніх він таки зміг повернутися в Україну.

▪️ Як Давид потрапив на територію РФ?
▪️ В яких умовах тримають українських дітей, і як до них ставляться у російських школах?
▪️ Яким чином підлітку вдалося повернутися до України?

Читайте у інтервʼю з Давидом та мисткинею Марією Проніною, зробленому активістським колективом ЦВІРІНЬ.

Кожен день бойових дій є руйнівним не лише для населених пунктів і інфраструктури України, а й для її природи. Знищуються ліси і ґрунти, забруднюються водойми. А на додачу ще й лунають безперервні погрози кинути сюди ядерну ракету.

Тому як ніколи на часі, замислитися, чи вдасться нам зберегти і відновити довкілля країни в умовах світової кліматичної кризи.

Чому, це залежить від спільних дій і від того, чи зможуть західні еліти відмовитися від колоніальної політики збагачення за рахунок виснаження периферійних країн, — читайте у нашій добірці до Всесвітнього дня охорони довкілля 👇
▪️ Захід проти Росії: економічна війна та провал кліматичної політики
▪️ Екосистеми України: Ціна глобальної продовольчої безпеки
▪️ План ЄС щодо експорту українського водню — це колонізаторський грінвошинг
▪️ Зірочка: комікс про кліматичні зміни

📢 Читайте інтервʼю зі «Спільним»!

Від початку повномасштабного вторгнення ми намагаємося брати активну участь у глобальних дискусіях про необхідність підтримки українського опору. Завдяки чому привернули увагу багатьох лівих західних медіа.

Нещодавно у нашої редакції навіть взяли інтервʼю. Ділимося його українською версією з вами. Відповідали чесно й відверто про створення журналу, нашу роботу, досягнення і виклики.

Тож читайте і дізнавайтеся про нас більше.

Учора Світовий банк знов понизив прогнозоване зростання ВВП України з 3,3% до 2% на 2023 рік. Сума задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України, станом на квітень сягає 147,5 млрд дол. При цьому експертки лише починають аналізувати наслідки знищення греблі Каховського водосховища.

❓ Що ж потрібно для відновлення України після руйнувань такого масштабу ❓

Відповідь на це питання на міжнародному рівні почали шукати ще рік тому 👉 4 — 5 липня 2022 року на конференції в Лугано було представлено план відбудови нашої держави.

У новій статті для «Спільного» Юлія Юрченко проаналізувала, чи діятиме ця програма в інтересах української економіки. І дала кілька альтернатив ефективної реалізації міжнародної грошової допомоги в інтересах населення.

Читайте за посиланням.

Активне обговорення теми відбудови України після війни ми розпочали ще минулої осені під час міжнародної конференції. І от західні колеги організовують ще один важливий захід, який може суттєво доповнити наші тези. Він буде присвячений:
🔺 умовам членства України в ЄС;
🔺 поствоєнній економічній політиці, орієнтованій на інтереси українського народу, і відповідальності ЄС щодо цього.

Запрошуємо всіх долучитися до події 20 червня о 20:00 за київським часом. На заході в Лондоні офлайн виступлять наші авторки Наталя Ломоносова і Юлія Юрченко.

Реєстрація на участь дистанційно.

Більше про подію тут.

💸 З 1 червня ціни на електроенергію різко зросли вперше з 2021 року.

«За шо? Навіщо так робити під час війни? І хто винен?»
Якщо ви, також так відреагували на цю неприємну звістку, і вас не влаштовує відповідь: «Бо таке життя», — читайте нашу нову брошуру про енергетику і кліматичну політику.

У ній ми спробували👇
✅ доступно пояснити, як формуються тарифи на світло й газ, і чого нам очікувати від переходу на ринкові ціни;
✅ подумати про клімат, і розібрати перспективи розвитку сектору відновлюваної енергетики в Україні в контексті підтримки належної соціальної політики;
✅ проаналізувати альтернативи викопному паливу, зокрема водень, тенденції їх розвитку і наслідки масштабного експорту до ЄС;
✅ підглянути, що можна списати з міжнародного досвіду енергетичної політики для України;
✅ розписати свої пропозиції, як зробити енергетичну політику дружньою і до природи, і до людей.

Брошуру ми почали робити ще до початку повномасштабного вторгнення. Публікацію довелося відкласти, проте основні ідеї та меседжі зберігають свою актуальність.

Тож сподіваємося, що ґрунтовний зміст і класний дизайн нашого лікбезу допоможуть вам розібратися у хитромудрості енергоринку. А наша критика не змусить впасти у відчай, а навпаки — покаже, що енергетична відбудова України може відбуватися з користю для людей і з піклуванням про довкілля 💚

Повний текст брошури

Adapted version for English-speaking friends