🧑‍🦽 Непристосованість евакуаційного транспорту, натовп, сходи і вузькі проходи в укриття…

Людям з інвалідністю і в умовах мирного життя доводилося вести постійну боротьбу з ворожим простором за свою незалежність. Тож більшості з нас важко навіть уявити, які додаткові виклики постали перед ними з початком повномасштабної війни.

Дізнатися про цей досвід вирішив Ярослав Хорт. Читайте історії людей з інвалідністю, які пережили окупацію, евакуювалися до інших міст і країн, а також дізнавайтесь, чому вони вирішують залишитися на окупованих територіях.

Кому потрібен Першотравень❓

Не один рік в Україні ведуться дискусії про відміну Першотравня, як пережитку радянського спадку. Натомість у багатьох європейських містах продовжують відзначати його великими демонстраціями.

▪️ Заради чого ж працівниці і працівники інших країн виходять на вулиці?
▪️ Які нещодавні здобутки має робітничий рух у різних країнах?
▪️ І чому підтримка України є важливою для міжнародного руху солідарності трудящих?

Про це ми запитали представників профспілок Польщі, Бельгії, Бразилії та Литви. Читайте про їхню діяльність та переконання у нашому новому матеріалі. А ми сподіваємося побачитися з усіма вами на українському марші до Дня праці наступного року 🤜🏼🤛🏻

▪️ Наприкінці 1944 року із 42 млн населення України залишилося — 27,5 млн.
▪️ 2,5 млн були відправлені на примусові роботи до Райху.
▪️ 10 млн людей втратили дах над головою.

У День перемоги над нацизмом актуалізуємо відео про те, яку ціну довелося заплатити Україні за перемогу у Другій світовій війні.

Досі важко усвідомити, що після такого страшного досвіду, пережитого світовою спільнотою, сьогодні за нашими вікнами знову чутно сирени.

🤐 Мовчати, як риба.

У серпні цього року Єлизавета Золотарьова та Олена Ткаліч взяли участь у віденському проєкті-дослідження про життя українських біженок і біженців «The Art of Arriving».

Його ідея полягає в обговоренні фото та прослуховуванні музики, яку створили біженці з інших країн. Після цього учасниці діляться власним досвідом і переживаннями.

🐟 Серія фото, яку показали українцям, мала назву «Риба» і складалась із п’яти різних зображень риби, поміщеної в прозору склянку.

Чому саме ця метафора виявилася влучною для опису різного досвіду біженства? І чому проговорення почуттів у групі терапевтично вплинуло на модераторок та учасниць проєкту? Читайте в новій статті.

😡 «Санкції ніколи не мали на меті потопити російську економіку».

Пів року тому ми опублікували статтю Саймона Пірані про популістський характер західних санкцій проти Росії. Сьогодні ж, коли у Росії досі більш ніж достатньо коштів, аби щодня бомбардувати українські міста, ніхто не заперечуватиме, що він мав рацію.

Саме тому Альона Ляшева вирішила покликати британського дослідника енергетики на відверту розмову в «Лінь читати».

🔻 Якими новими спостереженнями про мотиви, барʼєри і рушії західних урядів у економічній війні проти Росії, він поділився з нами?
🔻 І яких реальних дій для перемоги України порадив вимагати від Заходу?

Скоріше слухайте про все це в новому епізоді.
—————————
Оригінал розмови англійською мовою доступний за посиланням. Діліться записом з іноземними подругами й друзями.

✍🏼 «Хвильовий запровадив поняття «психологічної Європи», яка не має європейських географічних кордонів. Так само «азіатський ренесанс»… Думаю, це треба тлумачити в найширшому розумінні — відродження пригноблених народів».

У 90 річницю від дня самогубства Миколи Хвильового нагадуємо вам про опубліковане в нас інтервʼю з літературознавцею Яриною Цимбал. У ньому ви знайдете багато цікавих подробиць про життя, політичні переконання та літературну полеміку письменника з іншими видатними представниками буремних 20-тих.

✊🏽 «Якщо раніше люди боялися свого керівництва, то зараз ситуація змінюється. На тлі обстрілів, втрати близьких, руйнування міст — суперечка з роботодавцем виглядає не такою страшною, як здавалася раніше».

Підтвердженням цього є збільшення кількості українок і українців, які беруться захищати свої трудові права як в індивідуальному порядку, так і за підтримки профспілкових обʼєднань.

Три реальні історії боротьби з несправедливими звільненнями ми описали в новій статті. Читайте, зберігайте зазначені в матеріалі корисні контакти, і не бійтеся відстоювати власні інтереси.

⚡️ Ми запускаємо озвучку статей! 🎧

🎧 СЛУХАЙТЕ «Спільне»!

Раніше ми вже анонсували, що збираємось випускати для вас статті в аудіоформаті. І от з радістю звітуємо, що все виконано 🙌🏽

Перевіряйте, як це працює, і слухайте три історії успішної боротьби проти несправедливого звільнення наших співгромадянок з найсвіжішої публікації 🌿

Дякуємо за допомогу в озвучці і чудовий голос акторці Анні Громич. А також нагадуємо про формат статей у картках в Інстаграмі.

Сподіваємося, що «Спільне» для вас тепер ще більш зручне і доступне 😉

🙄 «Чий Крим?»

Можливо, у День памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу у нас вийде озвучити це питання з серйозною і виваженою інтонацією.

Адже претендуючи на деокупацію Криму і його території за міжнародним правом, українська держава має усвідомлювати відповідальність перед народами, які проживають на території півострова.
❗️Як реалізувати їхнє право на самовизначення?
❗️Яким має бути статус Криму в межах української держави?
❗️Чому справедливий Крим має враховувати інтереси пригноблених голосів?

Проаналізувавши публічну дискусію про історію півострова та його роль в українському державотворенні, Марія Шинкаренко сформулювала кілька важливих аспектів щодо відповідей на ці питання.

Дізнавайтеся про них у новій статті.

Найкраща відповідь на це питання — панорами українських міст 😣

Звісно, можна заперечити: «Не все так погано. Є ж відповідальні девелопери, які роблять проєкти з просторими квартирами, парковками й інфраструктурою. Правда, все це за космічні ціни».

Ми ж відповімо на це питання так 👇
▪️ По-перше, кого цікавить житло, яке більшість собі не може дозволити?
▪️ По-друге, місто потребує цілісної системи планування простору.

В Україні ж діє реактивний підхід до планування, яким керують девелопери. Вони купують ділянки землі для реалізації своїх не найкращих проєктів, які часто відірвані від міського простору.

Те, як це працює, — можна щодня спостерігати на вулицях. А от чи може бути інакше, — ми запитали в одеських архітекторів «Stripe Аrchitects».

Виявилося, що у студії вже є класний генплан альтернативного бачення міського простору. Особливо актуальним він видається в контексті відбудови зруйнових війною міст.

Детальніше про ідеї архітекторів ми розкажемо трохи згодом 😉

🤞🏽 Чи можливе місто без девелоперів?

Група одеських архітекторів «Stripe Architects» запевняють, що так. Ба більше, спираючись на європейські урбаністичні практики, вони розробили власний проєкт альтернативного розвитку міста на справедливих засадах.

Побачивши у ньому промінь надії на порятунок від стін із висоток, ми звʼязалися з членами колективу і розпитали у них детальніше про:
▪️ принципи якісного дизайну соціального середовища;
▪️ основні проблеми міського простору, які має вирішити проєкт студії;
▪️ умови, за яких громада може співпрацювати напряму з архітекторами, без девелоперських фірм;
▪️ переваги колективного будівництва для відновлення міст, зруйнованих війною.

З розмови ми дізналися багато корисного і натхненного. Тому публікуємо її для вас і запевняємо, що порятунок міста таки можливий.

🎧 Історія Криму суперечлива, а щоб уявити справедливе майбутнє півострову, нам треба думати над складними питаннями:
▪️ чи готова українська держава до відповідальності перед народами, які проживають на півострові?
▪️ які існують шляхи реалізації автономії Криму?

Якщо вихідними у вас буде час поміркувати над цим, то послухайте нашу статтю.
Гарного відпочинку! 👋

Приєднуємось до слів скорботи з приводу смерті нашої авторки, Віри Глушкової, кандидатки фізико-математичних наук і співробітниці Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова.

Ми знали Віру як людину із надзвичайною продуктивністю, невтомним ентузіазмом і системним поглядом на суспільні проблеми.

Останні роки життя вона займалась історією обчислювальної техніки, збереженням та популяризацією ідей її батька. Віктор Глушков, математик і кібернетик світового рівня, пропонував ідеї з автоматизації управління економікою та науково-технологічним прогресом, які випереджали його час. Можливості демократизації радянської системи, за яку боролись вчені-кібернетики, були зупинені бюрократичним партапаратом, хоч деякі з тих ідей є й досі актуальними.

Ми глибоко вдячні, що у доробку Віри Глушкової було місце і для нашої спільної роботи. Так, у співпраці із Сергієм Жабіним із Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. М. Доброва ми опублікувати низку робіт, актуалізуючи розробки київської школи кібернетики. Нагадуємо про основні з них:
▪️«ОГАС В. М. Глушкова: История проекта построения информационного общества»
▪️«О возможности применения системы дисплан»
▪️«Управление научно-техническим прогрессом: концепция В. М. Глушкова»
▪️«Виртуальная страна «Кибертония» — субкультура советских программистов»

Також у нас на сайті ви можете переглянути брошуру, у якій зібрано статті про доробок київської школи кібернетиків:
▪️«Кибернетика и демократическое управление экономикой»