Вбачаючи у білоруських протестах схожість з Майданом, українська спільнота солідаризувалася з їхньою боротьбою проти авторитарної влади. Проте після підтримки Лукашенком російського вторгнення українська влада обмежила в’їзд з Білорусі, а громадськість прирівнює білорусів до «аполітичних» росіян.

▪️ Чому ж наше знання про білоруське суспільство часто ґрунтується на поверхневих ототожненнях?
▪️ І чому для білорусько-української комунікації слід відійти від образів, які створювались для нас в Москві?

Роздуми про це читайте в есе білоруського науковця, активіста і волонтера в Україні Андрія Возьянова.

«Деякий час після поранення зближатися з людьми я собі не дозволяла».

В умовах повномасштабного вторгнення кількість людей з інвалідністю в Україні продовжує збільшуватися як серед військових, так і серед цивільного населення.

▪️ Чи готове суспільство до забезпечення їхніх потреб?
▪️ Яким є життя після важкого поранення?
▪️Що може зробити держава і кожен та кожна з нас для формування більш інклюзивного суспільства?

У пошуках конструктивних відповідей на ці питання соціологині Софія Лавренюк і Вікторія Одусанво звернулися до ветеранок і ветеранів. Що розказали військові про свій досвід реінтеграції, — читайте в нашому новому матеріалі.

Як кожен і кожна з вас, «Спільне» хоче стати кращою версією себе 🪜Та це неможливо зробити без порад нашої аудиторії.

Тому просимо вашої дружньої допомоги:
☝️Заповніть, будь ласка, невеличку анкету.
✌️ Після — ми оберемо людей, яким запропонуємо взяти участь у конфіденційному інтерв'ю про досвід взаємодії зі «Спільним».

Усім заздалегідь вдячні 🫶🏽

Відповідальна місцева влада і справедливі умови проживання людей на всій території України 👍🏽

Важко критикувати такі хороші цілі реформи децентралізації, розпочатої в Україні у 2014 році. Та чомусь на практиці все пішло не так 🤦🏻‍♀️

У своєму дослідженні Елліот Долан-Еванс стверджує, що політичні, адміністративні та фіскальні процеси децентралізації в Україні під час війни на Донбасі навпаки посилили нерівність і зміцнили олігархічний вплив. І їхні наслідки можуть ускладнити майбутню післявоєнну відбудову.

▪️ Чому ж децентралізація в Україні спрацювала на користь олігархів, а не широких соціальних груп?
▪️ Чому реформи посилили недовіру населення східних регіонів до влади?
▪️ За яких умов децентралізація могла би бути ефективною?

Читайте в нашій новій статті.

Неочікувано, але сьогодні ми про хороше 😮

Війна та викликані нею труднощі стали для всіх випробуванням, але й показали, наскільки ефективною може бути самоорганізація людей ✊🏽

Соцмережі часто висвітлюють у цьому контексті потужність волонтерського руху. Ми ж вирішили, що варто згадати й про випадки відповідальності та взаємодопомоги на рівні місцевої влади і громад.

Кілька прикладів таких соціальних ініціатив в регіонах ми зібрали для вас у новому матеріалі. Читайте й діліться натхненними історіями зі статті.

​Діалоги периферій та спільні пошуки альтернатив ✊🏽

Україна не є частиною Західного світу. Ба більше, навіть перемога у війні не призведе до зміни її периферійного статусу та рівноправного включення в «європейську цивілізацію».

Звідки такі сумні прогнози? Бо так працює капіталізм. Периферії та фундаментальна нерівність існуватимуть допоки світовий порядок тримається на пригнобленні, експлуатації людини й природи, колоніалізмі тощо.

Тож саме в опорі капіталістичній системі слід шукати альтернативних шляхів розвитку для всіх країн глобальної периферії. З цією метою ми ініціюємо спільний незалежний діалог із діячками й діячами різних регіонів — від Латинської Америки до Східної Азії.

Разом у рамках нашого спецпроєкту ми:
▪️ дослідимо спільний досвід периферій;
▪️ поговоримо про бачення майбутнього;
▪️ ділитимемося історією української залежності;
▪️ пояснюватимемо, чому солідарність з Україною є важливою і актуальною у антиімперіалістичній боротьбі;
▪️ піднімемо дискусії про альтернативні системи безпеки, які враховують інтереси пригноблених.

Спецпроєкт передбачає низку матеріалів, перший з яких чекайте вже завтра. Також ми запрошуємо всіх долучатися до нашого діалогу й ділитися ідеями, щодо висвітлення досвідів периферійності (пишіть на пошту editor@commons.com.ua).

Чому винятки для біженок і біженців з України є лише підтвердженням правил жорсткого прикордонного режиму ЄС?

4 березня 2022 року Рада Європейського Союзу активувала Директиву про тимчасовий захист для людей з України. «Привілеї», визначені цим статусом, одразу викликали бурхливу дискусію в контексті міграційної політики ЄС. Хтось критикували такий крок за особливе ставлення до білих вихідців зі Східної Європи. Інші — називали позитивним прецедентом для змін правового становища біженок і біженців.

У своєму есе Руслана Козієнко представила іншу точку зору щодо:
▪️ ілюзорності цих «привілеїв» у довгостроковій перспективі;
▪️ критики статусу тимчасового захисту як різновиду «фальшивої щедрості»;
▪️ просторів формування справжньої солідарності з біженками і біженцями з різних країн.

Читайте роздуми дослідниці в нашій новій статті, опублікованій в рамках спецпроєкту «Діалоги периферій».

🫥 «Тебе виривають зі сформованого оточення, і ти маєш виправдовуватися — перед своїми за транс*статус, а перед європейцями — за біженство».

Загроза обстрілів, переїзд, труднощі з пошуком житла і роботи на новому місці, психологічні проблеми — це все гіркий досвід, який знайомий багатьом із нас. Що ж тоді доводиться переживати під час війни трансгендерним людям, які й у мирний час знаходяться у вразливому становищі і змушені долати купу неочевидних для більшості проблем.

Читайте в нашому новому матеріалі про досвіди евакуації транс*людей з України, виклики, з якими їм довелося стикнутися в інших країнах, та бачення власного майбутнього.

«В Україні занадто високий рівень безробіття як для такої повномасштабної війни» 🤔

▪️ Чи можливо було якось цього уникнути, і які моделі державного регулювання можуть підтримати достойні умови праці під час війни?
▪️ Чому зміни в українському трудовому законодавстві під час військового стану розкритикував навіть Європейський союз?
▪️ Наскільки збільшилася кількість трудових суперечок під час війни?
▪️ Що допомогло би зберегти платню військових за місцем роботи?
▪️ Куди звернутися по допомогу, якщо ваші трудові права порушують?

Дізнавайтеся про все це з розмови Альони Ляшевої і юриста Віталія Дудіна в новому епізоді «Лінь читати».

Посилання на зручні для вас подкаст-платформи ви знайдете на сторінці сайту. Не забувайте підписуватися і поширювати наш подкаст серед подруг і друзів! 😉

💃🏼 Ура! Нас 1000 в Телеграмі!

Дякуємо всім, хто слідкує, стійко витримує наш контент, лайкає і шерить. А якщо ви ще й читає статті і слухаєте подкасти — вам немає ціни 😘

Особисте прохання від комунікаційниці: не відписуйтеся хоча б день 💔

Чи мають ліві підтримувати постачання зброї Україні?

Сумно і гірко, але вже більше року наш редактор Тарас Білоус вимушений доводити західним лівим той очевидний факт, що український народ є субʼєктним 🤦🏻‍♀️

Цього разу публікуємо для вас полеміку Тараса з юристом і активістом Дімітрі Ласкарісом у канадському виданні Passage. Одразу зазначимо, що аргументи канадського опонента вас не здивують: розширення НАТО, гегемонія США, ядерна ескалація, неонацисти і корупція в Україні 🥱 А от питання того, чиї ж інтереси відстоюють деякі ліві своєю антивоєнною риторикою, у цій полеміці проявилися цікавіше й однозначніше.

Тож читайте і голосуйте наприкінці статті за переможця дебатів.

Чому багато країн Глобального Півдня не підтримують Україну?

Колишня працівниця ООН Челсі Нґок Мін Нґуєн вважає, що відповідь на це питання не можна обмежити впливом російської пропаганди і економічною залежністю країн периферії. Натомість дослідниця звертає увагу на кілька фундаментальних помилок української дипломатії.

▪️ Про які ж саме провальні кейси йдеться?
▪️ Чому недоречно говорити про «європейські цінності» з країнами, які мають тривалу історію колоніальної залежності від Заходу?
▪️ І як Україні не втратити шанс стати джерелом натхнення для прогресивної політичної сили та людей в усьому світі?

Читайте про це в нашій новій статті в рамках спецпроєкту «Діалоги периферій»👇

🎥 «Мирний-21», «Клондайк», «Снайпер: Білий ворон» — щось із цього дивились?

У будь-якому разі вас може зацікавити рецензія на ці три українські фільми, що нещодавно вийшли у широкий прокат. Анна Цимбал проаналізувала, як сучасне кіно відображає нашу реальність, жіночий досвід, репрезентацію військових і ще кілька аспектів, які є важливими для розуміння панівної ідеології у суспільстві.

Читайте, дивіться кіно і зберігайте критичну оптику 😉

🧑‍⚖️ «Близько 40% усіх новин про суддів є негативними, і лише 4% — позитивними».

Саме через таку однобокість висвітлення, яка підриває довіру до суду, команда Центру соціології права та кримінології вирішила розпитати про мотивацію, умови роботи та проблеми судової системи особисто в українських суддів.

Чому висновки цього дослідження є важливими для громадськості, і як вони можуть вплинути на реформування української судової системи, — читайте в інтервʼю з Марією Соколовою.

​Несамовито чекаєте нового випуску «Лінь читати»? Правильно! 🫶

Адже цього разу Альона Ляшева із нашим другом і автором Саймоном Пірані розкажуть все, що ви хотіли знати про санкції в енергетиці проти Росії та європейські країни, які мають їх посилити.

Саймон Пірані — британський історик і старший науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень.

✊🏽 Науковець неодноразово приїжджав до України, аби налагодити співпрацю британських та українських шахтарських профспілок. А найвідоміші його праці присвячені робітничим рухам СРСР.

⚡️ Як дослідник енергетики Пірані написав книжку про глобальну історію споживання викопного палива та його роль у капіталістичній системі. І ще — кілька важливих матеріалів для «Спільного». Ось вони 👇
▪️ Принципи повоєнної відбудови енергетичної системи України з позиції робітничого і громадських рухів.
▪️ Захід проти Росії: економічна війна та провал кліматичної політики.
▪️ План ЄС щодо експорту українського водню — це колонізаторський грінвошинг.
▪️ Кліматична політика, енергетика й українсько-російські відносини: інтерв'ю із Саймоном Пірані.
▪️ «Те, що люди могли би зробити для вирішення своїх проблем колективною дією, — завжди більше, ніж те, на що вони спроможні самотужки».

Тож поки читайте статті, а вже незабаром долучайтеся до важливого обговорення свіжих досліджень Саймона Пірані на різних подкаст-платформах 🎧

Нейтралітет або підтримку Росії країнами Глобального Півдня часто пояснюють антиколоніальними поглядами їхніх народів.

🙅 Що, на думку професора політології Університету Західного Сіднея Майкла Караджиса, є дуже далеким від дійсності.

▪️ Які ж аргументи наводить автор проти популярної думки?
▪️ Якою є насправді позиція населення країн Глобального Півдня за даними опитувань?
▪️ Чиї інтереси відображають голосування проти підтритримки України на асамблеї ООН?

Читайте у статті в рамках спецпроєкту «Діалоги периферій».

👏 Сьогодні 116 день народження марксистського філософа і соціолога Лео Кофлера.

Радикальний для свого часу проєкт Лео Кофлера критикував детермінізм марксистської теорії та визначав вирішальним для неї значення гуманістичних і етичних ідей. Протягом усього життя він тримався утопії всебічного розвитку людини, приреченої на емансипацію. І одним із перших почав аналізувати пастки соціальних держав повоєнного капіталізму.

Відзначити річницю одного з перших натхненників «нових лівих» і внесок у розвиток лівої думки ми вирішили публікацією перекладу тексту про його життя і філософські ідеї авторства Крістофа Юнке 🙌🏽

🥣 «Сьогодні в меню навариста гречка з грибами та запашний чай зі спеціями. Все безкоштовно, передбачена добавка».

Три місяці поспіль кожної неділі у Львові «Годівничка» влаштовує обіди для малозабезпечених людей, які потребують допомоги. Щоразу біля пункту роздачі гарячої їжі вишиковується велика черга. Історії тих, кого можна у цій черзі зустріти, й атмосферу «Годівнички» описала в своєму репортажі волонтерка проєкту Ганна Невідома.