Нетерпимость, этнонационализм и антилиберализм сегодня во многом определяют политическую культуру Венгрии. Речь не только о местных фашистах из «Йоббик», но и о правящей партии «Фидес», ее лидере Викторе Орбане, который слыл чуть ли не самым авторитарным правителем Европы.
Является ли Венгрия, которая так и не смогла прийти к либеральной демократии, опасной аномалией? Социолог Питер Уилкин доказывает, что такой подход в корне ошибочен. Читайте в новой статье об «орбанизации» Венгрии с точки зрения мир-системного анализа.

https://commons.com.ua/uk/orbanizaciya-politicheskoj-kultury-vengrii/

Волна насилия по отношению к ромам и дальше накрывает Украину. Вчера вечером «Национальные дружины» разнесли ромский лагерь в Голосеевском парке. Представители организации, однако, не называют свои действия погромом. Для них это не преступление, а «очистка» территории и борьба с криминалом.

Как же все происходило на самом деле? В заметке Риты Бондарь читайте об очередном акте насилия со стороны ультраправых.

https://commons.com.ua/uk/pogrom-romskogo-lagerya/

Сегодняшний мир зачастую враждебно настроен к людям старшего поколения. Жалобы о том, что именно они являются причиной отсталости страны, слышали многие. Люди пенсионного возраста живут в бедности и культурной изоляции, не могут принять многих современных ценностей, сталкиваются с дискриминацией и пренебрежительным отношением.
О положении пожилых людей в Украине размышляет в этой статье Никита Пидгора.
https://commons.com.ua/uk/starikam-tut-ne-mesto/

9 червня відбулася конференція «Неоліберальні реформи в Україні: пошук альтернатив». Науковці, студенти, промислові робітники, активісти й журналісти вирішили взяти участь у цьому заході, виступити з доповіддю, висловити свої думки. Про що розповідали доповідачі? Які проблеми хвилювали слухачів? Більше про цю подію читайте в репортажі Максима Казакова.

https://commons.com.ua/uk/neoliberalni-reformi-v-ukrayini/

Времена, когда государство всецело финансировало науку, давно прошли. Теперь считается, что наука должна обеспечивать себя сама, быть коммерчески выгодной. При экономике знаний продажа инноваций стала приносить прибыль, а государства, отстающие в научном потенциале, несут убытки. Ученые производят продукт, за который платят — государство или частные лица.

Стала ли украинская наука привлекательной для иностранных инвесторов? Какие тенденции мы можем наблюдать? Об этом рассказывает в новой статье Александра Алексеева.

https://commons.com.ua/uk/komu-ne-prodayotsya-ukrainskaya-nauka/

Фильм Гая Ричи «Меч короля Артура» стал кассовым провалом. Кинокритики тоже не оценили картину высоко. Почему фильм, который задумывался как первая часть единой киновселенной из шести картин, оказался столь неудачным? Эксперты высказывают разные предположения: от неудачного выбора даты премьеры до несоответствия стиля Гая Ричи жанру рыцарскому фэнтези. Исследователь и критик Алла Мелентьева говорит, что причины провала кроются в масштабном кризисе идей и сюжетов в условиях глобализации. Читайте в новой статье о феномене «Меча короля Артура» и проблеме архетипа в современном сюжетосложении.

https://commons.com.ua/ru/pokushenie-na-mif-istoriya/

Художник Євгенiй Королетов пiвтора року був добровольцем у батальйонi "Донбас". Зараз вiн знову поринув у мистецтво. Вiн впевнений: вiйськового вирiшення конфлiкту на Сходi бути не може. Про погляд митця на вiйну читайте в цьому iнтерв'ю. https://commons.com.ua/uk/mistectvo-mozhe-zupiniti-vijnu/

У неділю в Києві вчетверте пройшов «Марш рівності», який організувала ЛГБТ-спільнота. «Усі різні, усі рівні!» — таким було гасло цього року.
ЗМІ у ці дні ловлять хайп, праві активісти обурюються «пропагандою», а ліберальні правозахисники голосно виголошують про право на кохання. Враженнями від цьогорічного Прайду ділиться автор(ка) цього блогу. https://commons.com.ua/uk/vse-bude-prajd/

Изначально джентрификацией в Британии и Северной Америке называли процесс переезда среднего класса в районы, где долгое время жили промышленные рабочие. В итоге для «коренных» жителей родные места становились слишком дорогими.

Сейчас социально-пространственные изменения в постсоветских городах тоже часто определяют как джентрификацию. Насколько же правильно употреблять это понятие в нашем контексте? Об этом новая статья социологини Алёны Ляшевой.

https://commons.com.ua/uk/dzhentrifikaciya-krasivoe-slovo-ili-realnyj-process/

Образ «серой бетонной коробки» — вот что часто приходит в голову людям, когда они слышат о советском жилье. Дома, возведённые в эпоху СССР, — это и сейчас значительная часть застройки наших городов. И они, несмотря на стереотипы, не столь однообразны. Как развивалось советское жилье и есть ли у него перспективы? Эти вопросы разбирает в новой статье исследователь архитектуры Лев Шевченко.

https://commons.com.ua/uk/sovetskoe-zhilyo-istoriya-proshloe-perspektivy/

У новому Трудовому кодексі зацікавлені як олігархічні групи, так і «кишенькові» профспілки. Але його ухвалення вже довгий час відтягують. Це говорить про те, що «компромісний» ТК нічого кардинально й не змінить, а тільки закріпить плачевну ситуацію з трудовими правами. Про фантоми нашого трудового законодавства розповідає Денис Новіков.

https://commons.com.ua/uk/tri-fantomi-ukrayinskogo-trudovogo-prava/

Сейчас ситуация с социологическими исследованиями в Украине критическая. Результаты опросов, публикуемые в СМИ, мало кто рассматривает как источник знаний об обществе, скорее — как заказ того или иного политического игрока.
В новой статье читайте о проблемах украинской публичной социологии и о том, как их решить.
https://commons.com.ua/uk/situaciya-igry-v-sociologiyu-osnovnye-polya-i-nakoplennye-oshibki/

В українській історії багато забутих постатей. Одна з них — Борис Левицький, авторитетний фахівець із Радянського Союзу, який тісно співпрацював із польським емігрантським журналом «Культура». Його біографія могла б стати основою для гостросюжетного історичного роману: з’явившись на політичній арені у 1930-х роках як член ОУН, він опинився у вирі історії та кардинально змінив свої погляди. Більше про Левицького дізнайтеся з нової статті на «Спільному».

https://commons.com.ua/uk/borys-lewytzkyj/

90 років тому закінчився Шахтинський процес. Суд над інженерами та техніками вугільної промисловості став предтечею Великого терору та «обкаткою» механізму знищення потенційно опозиційних груп. Навіть лібертарним лівим часто докоряють сталінізмом.Водночас вільнодумні комуністи були однією з цільових груп масових репресій. Найвідоміший на Заході український марксист, член розгромленої Сталіном КПЗУ та в'язень гітлерівського Освенцима Роман Роздольський осмислює цю проблему.

https://commons.com.ua/uk/diktatura-brehni/

Вже не один рік тривають дискусії про ультраправих в Україні. Чи є вони впливовою силою та наскільки значною була їхня участь у Майдані? Чи загрожують вони демократичному розвитку України?
Деякі експерти стверджують, що ультраправі є маргінальною силою в Україні, бо їхні партії набирають мало голосів на виборах. Чи істотний цей аргумент? Наш редактор Тарас Білоус намагається розібратися в цьому питанні.

https://commons.com.ua/uk/far-right-civil-society/

«Ніколи знову!» — що значить це гасло, коли говорять про Голодомор? Ці події вже стали частиною національної ідеології. Тема голоду часто використовується для маніпулювання громадською думкою. Які ж висновки ми маємо робити з тієї трагедії? Про це пише Андрій Мовчан.

https://commons.com.ua/uk/golodomor-nikoli-znovu/

Наступного року українці знову обиратимуть президента й парламент. Це значить, що політичні сили будуть активно використовувати різні засоби агітації, намагаючись завоювати прихильність електорату.
Чого ж нам очікувати від цієї піар-кампанії? На цю тему розмірковує Саміра Аббасова.

https://commons.com.ua/uk/korivki-chornozem-ta-insha-arhayika/

14 липня — день взяття Бастилії, від якого ведеться відлік не лише першої з французьких революцій, а й бурхливої історії французького лівого руху. У своєму розділі книги «Ліва Європа» Андрій Рєпа знайомить із політичною, соціальною та інтелектуальною історією лівиці у Франції — країні Паризької комуни 1871 і Червоного травня 1968. https://commons.com.ua/uk/kryk-gallskoho-pivnya/

«Женщины держат половину неба» — многие слышали это выражение Мао Цзэдуна. Китайская революция дала женщинам такие права, о которых они раньше помыслить не могли. Но говорить о достижении гендерного равенства в этой стране можно едва ли. Дискриминация на рабочем месте, жесткий институт прописки, семейное насилие — со всем этим сталкиваются миллионы китайских женщин. О всех этих проблемах и протестном движении в Китае читайте в новой статье.
https://commons.com.ua/uk/zhenshiny-i-kitaj-chto-izmenilos/

Процес над терористами з Націонал-соціалістичного підпілля в Німеччині, який тривав 5 років та закінчився минулої середи, порушив важливу проблему правого насилля та неспроможності правової держави його попереджувати. Ця проблема актуальна для України, де праворадикальні групи активно проводять вуличний терор. На відміну від НСП, праві екстремісти в Україні не ховаються в підпіллі, а роблять стріми з нападів та відкрито говорять про свої протиправні вчинки, водночас держава лише сприяє їхньому розвитку.

Детально про процес, проблеми роботи спецслужб ФРН та дискусії про розслідування в німецькому суспільстві читайте в статі Катерини Данілової та Стаса Сергієнка.

https://commons.com.ua/uk/kein-schlussstrich/

120 років тому у Львові народився Роман Роздольський, видатний український історик і марксист. Одну з головних своїх праць — «Фрідріх Енгельс і проблема “неісторичних” народів», він написав 1948 року в США, коли там лютував маккартизм, а присвятив жертвам сталінізму в Україні.

Аналіз, здавалося б, сухого академічного питання — чому і як засновники марксизму ставилися до «малих народів» Австрійської імперії під час революції 1848 р. — був потенційною «інформаційною бомбою». Інтелектуальна сила Роздольського полягає в тому, що він не боявся критикувати Маркса й Енгельса з їхніх же методологічних позицій.

Сьогодні ми публікуємо передмову Іван-Павло Химка до виконаного ним англомовного перекладу цієї монографії.

https://commons.com.ua/uk/rosdolsky-engels-problem-volker/