Попри те, що сьогодні українські феміністки не мають можливості вийти на марш, їхня щоденна боротьба за гендерну рівність не має лишатися непоміченою!

▪️ Чому це особливо важливо під час війни?
▪️ Чим займаються українські феміністичні ініціативи сьогодні?
▪️ І які загрози для прав жінок можливі під час відбудови України?

Відповіді українських активісток ви можете знайти у нашому матеріалі, присвяченому 8 березня. А ще вони поділилися з нами слоганами, з якими б пішли на марш, — читайте їх на картках вище.

👋🏼 Привіт! У нас є для вас щось класне до 8 березня!

Це перший епізод нашого подкасту «Лінь читати» в компанії Альони Ляшевої і Оксани Дутчак. У ньому наші редакторки обговорюють, виклики і способи вирішення проблем гендерної нерівності під час і після війни. Розмова вийшла дуже насиченою і цікавою 👌 Перевіряйте самі ▶️

Подальші епізоди, в яких Альона розмовлятиме з авторками й авторами «Спільного» про найактуальніші матеріали журналу, виходитимуть раз на місяць.

Подкаст доступний на платформах:
Spotify
YouTube
SoundCloud
Castbox
Google Podcasts

Скоріше вмикайте, слухайте, поширюйте й діліться враженнями!

Європейський Союз критикує неоліберальні трудові реформи української влади, бо вони не відповідають міжнародним соціальним стандартам 👍🏽

Ми неодноразово висловлювали свою незгоду з реформами трудового законодавства, запровадженими під час воєнного стану. Тепер до цієї критики приєдналася навіть Європейська комісія.

На думку європейських експертів, самоусунення держави від регулювання трудових відносин, позбавлення прав профспілок, введення трудових договорів в інтересах роботодавців призводить до погіршення умов праці і суперечить європейським нормам.

Детальніше про аргументи європейських експертів читайте у статті Open Democracy.

Приєднуємося до слів скорботи з приводу втрати відомого політолога й лівого активіста Марка Бойцуна.

Велику частину свого життя Марко Бойцун присвятив підтримці розвитку лівої думки в незалежній Україні. Після початку повномасштабного вторгнення він доклав чимало зусиль для зміцнення інтернаціональної мережі солідарності з рухом опору українського народу. Пишаємося співпрацею, цінуємо все зроблене науковцем й обіцяємо берегти пам'ять про його роботу на сторінках видання та в ідеях післявоєнної відбудови.

Читайте про життя, активізм і дослідження Марка Бойцуна у матеріалі Дениса Пілаша.

Вбачаючи у білоруських протестах схожість з Майданом, українська спільнота солідаризувалася з їхньою боротьбою проти авторитарної влади. Проте після підтримки Лукашенком російського вторгнення українська влада обмежила в’їзд з Білорусі, а громадськість прирівнює білорусів до «аполітичних» росіян.

▪️ Чому ж наше знання про білоруське суспільство часто ґрунтується на поверхневих ототожненнях?
▪️ І чому для білорусько-української комунікації слід відійти від образів, які створювались для нас в Москві?

Роздуми про це читайте в есе білоруського науковця, активіста і волонтера в Україні Андрія Возьянова.

«Деякий час після поранення зближатися з людьми я собі не дозволяла».

В умовах повномасштабного вторгнення кількість людей з інвалідністю в Україні продовжує збільшуватися як серед військових, так і серед цивільного населення.

▪️ Чи готове суспільство до забезпечення їхніх потреб?
▪️ Яким є життя після важкого поранення?
▪️Що може зробити держава і кожен та кожна з нас для формування більш інклюзивного суспільства?

У пошуках конструктивних відповідей на ці питання соціологині Софія Лавренюк і Вікторія Одусанво звернулися до ветеранок і ветеранів. Що розказали військові про свій досвід реінтеграції, — читайте в нашому новому матеріалі.

Як кожен і кожна з вас, «Спільне» хоче стати кращою версією себе 🪜Та це неможливо зробити без порад нашої аудиторії.

Тому просимо вашої дружньої допомоги:
☝️Заповніть, будь ласка, невеличку анкету.
✌️ Після — ми оберемо людей, яким запропонуємо взяти участь у конфіденційному інтерв'ю про досвід взаємодії зі «Спільним».

Усім заздалегідь вдячні 🫶🏽

Відповідальна місцева влада і справедливі умови проживання людей на всій території України 👍🏽

Важко критикувати такі хороші цілі реформи децентралізації, розпочатої в Україні у 2014 році. Та чомусь на практиці все пішло не так 🤦🏻‍♀️

У своєму дослідженні Елліот Долан-Еванс стверджує, що політичні, адміністративні та фіскальні процеси децентралізації в Україні під час війни на Донбасі навпаки посилили нерівність і зміцнили олігархічний вплив. І їхні наслідки можуть ускладнити майбутню післявоєнну відбудову.

▪️ Чому ж децентралізація в Україні спрацювала на користь олігархів, а не широких соціальних груп?
▪️ Чому реформи посилили недовіру населення східних регіонів до влади?
▪️ За яких умов децентралізація могла би бути ефективною?

Читайте в нашій новій статті.

Неочікувано, але сьогодні ми про хороше 😮

Війна та викликані нею труднощі стали для всіх випробуванням, але й показали, наскільки ефективною може бути самоорганізація людей ✊🏽

Соцмережі часто висвітлюють у цьому контексті потужність волонтерського руху. Ми ж вирішили, що варто згадати й про випадки відповідальності та взаємодопомоги на рівні місцевої влади і громад.

Кілька прикладів таких соціальних ініціатив в регіонах ми зібрали для вас у новому матеріалі. Читайте й діліться натхненними історіями зі статті.