🪛 Стратегії відбудови України з феміністичних позицій.

З огляду на реформи, які проводить українська влада для боротьби з соціально-економічною кризою, вона неухильно тримається неоліберального курсу, продиктованого міжнародними валютними інституціями. Йдеться про скорочення трудових прав і програм соціального захисту.

• Чому це може призвести до посилення вразливого становища жінок?
• Які стратегії пропонують українські феміністки для справедливої відбудови України?
• Які проблеми у досягненні гендерної рівності під час і після війни може вирішити транснаціональна солідарність?

Читайте про все це у статті за підсумками феміністичної дискусії в Чехії, у якій взяла участь наша редакторка Оксана Дутчак.

​​Для чого тобі студентська профспілка?

✊ Солідарність: зіткнувшись із несправедливістю у своєму ВНЗ чи потрапивши у складні умови ти можеш покладатися на допомогу інших учасників профспілки, а якому б куточку світу вони не знаходились.

🌐 Політичний саморозвиток: реалізація твого запалу у сфері політичної боротьби та захисту своїх прав шляхом проєктування політичних кампаній, органайзингу профспілкових осередків тощо.

🖌 Навички в менеджменті та медіа-комунікаціях: поле для експериментування та практики у сферах івент-менеджменту, PR-менеджменту, SMM, написання статей, репортажів та проведення інтерв’ю, публічних виступів, дебатів тощо. Пряма залученість до медіа-роботи допоможе тобі без перепон висвітлити глобальні та локальні проблеми та ефективно вести інформаційну боротьбу проти свавільства адміністрації вишів.

🧑‍🎓 Однодумці: круте коло однодумців, мінімум бюрократії, неформальне спілкування та тімбілдінги.

Якщо ти студент_ка вищого чи навчально-технічного закладу освіти, не гай часу — долучайся до профспілки «Пряма дія»!

«Усе обертається навколо любові! Любові до спільноти, довкілля, соціальності».

Війна дала багатьом із нас можливість по-іншому подивитися на кохання і побачити в ньому щось більше за кінематографічну романтику. Справжня любов — це потужна сила, здатна об’єднувати, підтримувати, солідаризувати і надавати снаги боротися.

Тож вітаємо всіх зі святом і даруємо 2 тематичні матеріали на підтвердження вищезазначеного 👇
«Інакший вид любові» — інтерв’ю із Сильвією Федерічі про політичну любов.
«Спільність любові» — стаття белл гукс про спільноти, які навчають кохати.

🤷🏻‍♀️ А що ж робити далі?

З плином часу питання про подальшу долю вимушено переміщених українок і українців дедалі частіше стає предметом публічних дискусій. Тож наша авторка Бучинчик Ірина також вирішила розібратися в тому 👇
❓Хто з цих людей залишилися за кордоном, і як вони облаштували свій побут в новій країні?
❓ Чи вдалося їм інтегруватися до європейського суспільства?
❓ І як вони планують своє майбутнє?

Дослідження Ірини спирається на дані опитування, отримані дослідниками Віденського університету економіки та бізнесу і Австрійської академії наук. А також на інтерв’ю з 11 переміщеними особами, які допомогли побудувати дозволили окреслити приблизний соціальний портрет українських біженок в Австрії.

Це не перша наша стаття про вимушено переміщених осіб з України. Проте саме в цьому матеріалі ви знайдете багато коментарів від учасниць опитування та важливі висновки щодо того, чим відрізняється становище українок і українців від інших біженців після року війни.

• How did the full-scale war affect the support of the far-right in Ukrainian society?
• In whose hands do the weapons given to Ukraine by NATO fall?
• Is it even possible to talk about an active political struggle between the right and the left during the war?

Our editor Taras Bilous answers these questions in an interview for New Politics.

👤 Куди подівся бюстик Леніна зі столу чиновника пітерської мерії?

21 лютого 2022-го року у зверненні до росіян Володимир Путін визначив розвал Радянського Союзу як «найбільшу геополітичну катастрофу ХХ століття». І що найцікавіше, звинуватив у цьому революціонерів, які його створювали 🤯

▪️ Яка ж підміна понять лежить в основі такого авторського історичного аналізу російського президента?
▪️ І чому революція так заважає його ностальгії за могутністю СРСР?

Читайте в статті Андрія Мовчана за посиланням.

Після звільнення Київщини світова спільнота була шокована кількістю і характером сексуального насильства, вчиненого російськими солдатами. Наразі Офіс Генерального Прокурора України розслідує 155 таких злочинів, але справжня кількість може бути в рази більшою.

• У чому ж природа й специфіка цієї показової жорстокості?
• І чому сексуальне насильство російських солдатів можна вважати тактичною зброєю у війні?

Читайте у статті дослідниці мілітаризму й сексуального насильства Марти Гавришко.

👥 «Усі герої цього тексту займаються різною працею, говорять різними мовами, зустріли повномасштабне вторгнення на підконтрольних Україні і Росії територіях, голосували за різних кандидатів у президенти, різним чином пояснюють наявні події та ставляться до української влади. Але їх об’єднує те, що вони перевинаходять зруйноване війною життя в нових умовах».

Від початку повномасштабного вторгнення соціологиня Альона Ляшева разом із колегами проводили глибинні інтерв’ю з людьми в Україні щодо переживання війни. Уривки із цих розмов авторка розмістила в новій статті.

Можливо, ці історії не зацікавлять великі західні видання. Проте вони зберігають найнезвичайніший досвід, до якого ми всі призвичаїлися. Досвід, якого ніколи не мало б бути.

❓ Як змінювався ваш емоційний стан протягом року повномасштабного вторгнення?
❓ Якими ви бачите перспективи майбутнього?
❓ Як ставитеся до процесу мобілізації і (не)можливості виїхати за кордон?

❗️ Розкажіть про те, як ви проживаєте війну, взявши участь в опитуванні аналітичного центру Cedos. Ваші відповіді важливі для дослідження українського суспільства і його реальних потреб.

Посилання на анкету. Заздалегідь вдячні!

Посуха, зростання собівартості, падіння цін після російської блокади портів і труднощі зберігання продукції…

▪️ З якими новими викликами змушені стикатися сімейні господарства, які й до війни ледве конкурували з великими агрохолдингами?
▪️ І як держава може підтримати дрібне фермерство?

Читайте про це в статті соціолога Міхая Варґи.