Презентація нового випуску Спільного «Революція: історія та майбутнє» відбудеться вже в цю неділю – 19 листопада. Дізнатися про деталі зустрічі та зареєструватися можна за посиланням: https://www.facebook.com/events/1799051966832456

Основна тема цьогорічного випуску – це переосмислення соціалістичної теорії та історії антикапіталістичних рухів. Поки пропонуємо нашим читачам та читачкам ознайомитися зі змістом та передмовою. http://commons.com.ua/uk/zhurnal-spilne-11-revolyuciya-istoriya-ta-majbutnye/

Одним из главных событий мирового масштаба этой осени стал съезд Коммунистической партии Китая. Но каким видят дальнейшее развитие «социализма с китайской спецификой»? Может ли плановая экономика успешно функционировать в эпоху развитых информационных технологий? Исследователи ожидают, что во времена big data и «платформенной экономики» утвердится планово-ориентированная рыночная экономика, которая будет сочетать регулирующую функцию государства и преимущества рыночной системы. Об этом в своей программной статье пишут китайские ученые Сяоан Ли и Бинбин Ван.
http://commons.com.ua/uk/bolshie-dannye-platformennaya-ekonomika-i-rynochnaya-konkurenciya/

Рік тому в Колумбії була підписана остаточна мирна угода між лідерами ФАРК (Революційних збройних сил Колумбії) та офіційною владою. Метою своєї боротьби ФАРК, одна з найбільших та найбагатших організацій, визнаних США та ЄС терористичними, проголошували захист знедолених – збіднілого селянства та дрібних землевласників.

Чи настав тепер у Колумбії мир після понад 50 років громадянської війни? Про історію ФАРК, особливості переговорного процесу та перспективи мирного життя читайте в статті Ярослави Бухти на «Спільному».
http://commons.com.ua/uk/cese-el-fuego/

Безсумнівним є те, що науково-технічна сфера в Україні потребує істотних реформ. Проблеми полягають не тільки в організації праці наукових співробітників, а й у вкрай низькому фінансуванні цієї сфери. Чи можуть взагалі вчені працювати ефективно за таких умов?

У проекті державного бюджету на 2018 рік, як зазначає в новій статті Олександр Попович, «на створення Національного фонду досліджень і грантового фінансування “знайдено” всього 90 млн грн, тобто менше одного відсотка загальних витрат на НДДКР». Отже, не варто чекати на суттєве поліпшення ситуації в найближчому майбутньому. Більше про тенденції фінансування досліджень та подальші перспективи науки в Україні дізнайтеся в матеріалі Олександра Поповича.

http://commons.com.ua/uk/tak-sho-zh-treba-reformuvati-v-naukovo-tehnologichnij-sferi-ukrayini/

Cьогодні в Україні, за даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, живе 1,6 млн осіб, що страждають від різних психічних розладів. І можна з певністю сказати, що ці цифри занижені, бо багато людей не звертаються за допомогою лікарів. Психічно хворі в Україні зазнають утисків у трудовій сфері, стикаються зі зневажливим ставленням оточення, навіть близьких друзів та сім'ї.

В цій статті Ольга Цецевич розповідає про проблеми психічно хворих людей та можливості їхнього вирішення.

http://commons.com.ua/uk/psihiatriya-po-ukrayinski/

Паризька книгарня «Шекспір і компанія» не схожа на книжкові крамниці, які звикли ми бачити повсюди. Її історія почалася 1919 року, і вже 98 років цей книжковий клуб намагається діяти поза логікою ринкових відносин і державних правил. За цей час прихисток у книгарні знайшли понад 40 тисяч охочих – людей, які часто описували себе як «загублених».
Побувала в цьому місці та оповіла його історію у новій статті Валерія Андрус (Лопатіна).

http://commons.com.ua/uk/shekspir-i-kompaniya/

За капіталістичного ладу пригноблення існує не тільки на робочому місці. Воно проникає й у сферу відтворення робочої сили – процесу, що кожного дня відбувається переважно в межах окремих сімей. Саме ця теорія торкається й проблеми гендерного пригнічення, яку часто оминають марксистські дослідники.
Як капіталізм впливає на відтворення життя та яке значення гендерний та расовий аспекти мають для накопичення капіталу? Ці та інші питання висвітлює в рецензії до збірки «Теорія соціального відтворення» Колін Баркер. http://commons.com.ua/uk/teoriya-suspilnogo-vidtvorennya/

Чи можна допустити, щоб народ, який складається з доволі різних прошарків та груп, брав участь у керуванні державою? Попри те, що, здавалось би, демократичні режими закріпилися в багатьох країнах світу, такі питання досі залишаються актуальними, а уявлення про сутність демократії – неясними й розмитими.

За умов конфлікту інтересів різних груп демократія, як наголошує в цій замітці Андрій Гладун, є способом мирного співіснування в суспільстві. Чи відповідає Україна принципам народовладдя та чому? Більше про це читайте в новому матеріалі на «Спільному».

http://commons.com.ua/uk/demokratiya-ta-yednist/

Марко Бойцун відомий в Україні не тільки як аналітик із питань сучасної вітчизняної політики та соціально-економічного становища, але й дослідник робітничого руху та національного питання. Народившись в родині українських емігрантів, він 1968 року переїхав до Канади та в ці буремні роки став лівим громадським активістом.

Про українську лівицю в Канаді, відносини лівих з націоналістами та їхній погляд на СРСР поспілкувався з Марком Бойцуном Максим Казаков.

http://commons.com.ua/uk/marko-bojcun-mi-perejshli-vid-nacionalizmu/

Уже многие годы и Исландия, и Новая Зеландия занимают лидирующие позиции по индексу человеческого развития, опережают другие страны в рейтингах свободы слова и гендерного равенства. Сейчас эти государства возглавили молодые левые лидеры – Катрин Якобсдоуттир и Джасинда Ардерн. И это красноречиво свидетельствует о недовольстве нынешним неолиберальным курсом, особенно среди молодежи.

Лейбористы пришли к власти в Новой Зеландии после десятилетнего правления правоцентристов из Национальной партии. На повестке дня – решение жилищного кризиса, борьба с бедностью и экологическими проблемами, защита женщин и молодежи. О популярности Джасинды Ардерн и перспективах лейбористского правительства в Новой Зеландии рассказывает в первой части своего исследования Денис Пилаш.

http://commons.com.ua/uk/levye-na-krayu-sveta-novaya-zelandiya/

Какие изменения принесет обществу цифровизация? Оценки и предположения исследователей разнятся. Если одни предрекают превращение общества в утопию, где люди будут освобождены от монотонного труда, другие говорят о том, что новые технологии могут также успешно служить на пользу капиталу.

Каковы на самом деле последствия внедрения цифровых технологий в нашу повседневную жизнь и производство? Мартин Апчерч, изучив разные подходы и проанализировав проблему с марксистской точки зрения, отвечает на этот вопрос в новой статье.

commons.com.ua/uk/v-cifrovuyu-pustotu/

Попри події останніх років й, здавалось би, посилену увагу до них з боку ЗМІ, ситуація в Україні залишається неясною не тільки для рядових європейців, але й для представників таких структур, як Європарламент.

Нещодавно до нашої країни приїхала депутатка Європейського парламенту від німецької партії Die Linke Корнелія Ернст разом зі своїм помічником Бйорном Райхелєм. Їхня мета – побачити Україну своїми очима з усіма її суперечностями та проблемами. Про перспективи євроінтеграції та співробітництва з ЄС, міграцію та загрозу правих популістів поспілкувався з ними Михайло Хохлович.

http://commons.com.ua/uk/intervyu-z-deputatkoyu-yevroparlamentu-korneliyeyu-ernst-ta-bjornom-rajhelyem-yevroparlament-ne-cikavit-ukrayinske-gromadyanske-suspilstvo/

«Російська революція — це справжнє диво. Вона щодня демонструє, наскільки незначними виявляються будь-які теорії у порівнянні з дійсністю революційного пробудження людей», — писала 1918 року американська анархістка Емма Голдман.

Зацікавившись анархізмом після бунту на Хеймаркеті, вона стала стала видатною діячкою руху, письменницею, поборницею прав нижчих класів та жінок. Однією з найнебезпечніших анархістів Америки називав її директор Федерального бюро розслідувань Едгар Гувер. 1919 року разом з іншими соціальними активістами Емму Голдман було депортовано в Радянську Росію. В статті Валентина Андросова читайте про її враження від революційної Росії та про поступове розчарування в більшовиках.

http://commons.com.ua/uk/rosijska-revolyuciya/