🔺 Близько двох третин українських біженок і біженців планують повернутися в Україну після завершення війни за даними вересневих соціологічних опитувань. І це паралельно зі зростанням впевненості суспільства у тривалому перебігу війни 🔺

Такий високий відсоток людей, які не планують залишатися в країнах ЄС, є однією з найцікавіших тенденцій українського біженства. Саме тому ми вирішили приділити більше уваги цьому питанню й розібратися👇

▪️ хто ці люди, які поспішали повернутися додому вже в травні 2022 року?
▪️ як змінюються траєкторії українських біженок протягом року?
▪️ чому багатьом легше адаптуватися до реалій війни, ніж до життя за кордоном?
▪️ чи справді повернуться всі, хто заявляв про такі плани навесні, якщо війна триватиме ще довго?

Досліджувала та шукала відповіді на всі ці питання наша редакторка Анастасія Рябчук. Читайте її нову статтю за посиланням.

—————————

Матеріал опубліковано в рамках спецпроєкту, організованого Eastern European Left Media Outlet та присвяченого темі транснаціональної міграції в країнах Центрально-Східної Європи. У рамках проєкту планується публікація ще чотирьох тематичних статей і підсумкова онлайн-дискусія. Тож слідкуйте за оновленнями в стрічці.

👩‍👩‍👦 Жінки, які рятують дітей від війни, становлять більшість українських біженок у Європі.
Спираючись на інтерв’ю з українськими біженками, включене спостереження і власний досвід вимушеного самотнього материнства наша редакторка Оксана Дутчак розповідає про те:
▪️ які труднощі доводиться долати українським біженкам, облаштовуючи побут своїх дітей;
▪️ як вони зберігають старі і створюють нові мережі підтримки та взаємодопомоги;
▪️ і чи можуть біженки мобілізуватися для вирішення проблем доглядової інфраструктури на політичному рівні.

✊🏽 Долучайтеся до відкритої онлайн-зустрічі феміністок з України, Ірану, Росії й Польщі!

В умовах посилення авторитарних режимів і воєн об’єднання жінок та спільні пошуки форм спротиву патріархальній реакції є особливо важливими. Саме для налагодження такої самоорганізації 26 січня зустрінуться феміністки з різних країн світу. Долучайтеся до події і ви.

Деталі — за посиланням.

🛡 Периферійні країни Європи часто мають статус «захисників» її кордонів і цінностей. От Віктор Орбан, наприклад, будує всю свою політику на захисті «європейської цивілізації» від мігранток і мігрантів.

У третій статті з циклу про транснаціональну міграцію Селін Канта досліджує 👇
▪️ чому ж триметрові стіни на кордоні з Сирією і Хорватією та заблоковані за ініціативи угорського уряду потяги можуть бути наслідком вступу до ЄС?
▪️ як на європейській периферії проявляються протиріччя «європейських цінностей», які, з одного боку, захищають права людини, а з іншого — утверджують поділ на «потрібних» і «непродуктивних»?

Матеріал також доступний англійською.

😳 Бідність може торкнутися 55% українок і українців до кінця 2023 року за оцінками Світового банку.

За тими ж підрахунками, через війну та економічні труднощі, багато громадян вже не в змозі задовольнити навіть мінімальні потреби у продовольстві, медикаментах і теплому одязі. При цьому, через військові нужди, частка соціальних витрат у бюджеті 2023 року є недостатньою.

Олександр Кітраль поцікавився, як люди долають ці труднощі та запитав у експерток і експертів соціальної і економічної галузей, як можливо поліпшити ситуацію. Про те, що він дізнався, — читайте у новому матеріалі.

🧑‍🔧 «Типовий трудовий мігрант схильний без роздумів погоджуватися на роботу за обіцянку високої зарплати. Він не цікавиться умовами праці, місцевими трудовими стандартами й механізмами соціального забезпечення».

Можливо, ви здивуєтеся, але зараз йдеться не про Україну. Подібні випадки є характерними й для інших країн на периферії Європи. Зокрема Сербії, яка з 2012 року має статус кандидата в ЄС.

Швидкі ринкові реформи в країні потягли за собою часто незаконну приватизацію, безробіття, посилення нерівності і, як наслідок, відтік мігрантів і мігранток, які погоджуються працювати за низьку зарплату. У Сербії навіть сформувалася своя інфраструктура рекрутингу за кордон, яка практично не контролюється державою. Через це трудові мігранти часто стають жертвами організацій, які наживаються на людях.

Читайте про досвід сербських мігрантів, шукайте паралелі з українською трудовою міграцією та дізнавайтеся, як захистити права заробітчан, — з нової статті спецпроєкту Eastern European Left Media Outlet.

Не пропускайте завершальної події спецпроєкту Eastern European Left Media Outlet про транснаціональну міграцію!

Панельна дискусія буде присвячена спільним проблемам трудових мігранток і мігрантів із країн Центральної і Східної Європи та пропозиціям щодо їх вирішення.

Деталі за посиланням. Підписуйтеся на івент!

💔Між любов’ю і ненавистю.

Олексія Арестовича можна назвати однією з найбільш неоднозначних фігур української політики. Незважаючи на зверхність, маніпуляції і відверту брехню, йому вдалося завоювати довіру великої частини української аудиторії. І попри це різко потрапити в списки жорсткого кенселінгу. 

🤯 У чому ж секрет такої суперечливої репутації?
❌ Чому люди так довго слухали заспокійливі мантри про «два-три тижні»?
🤔 І чому так склалося, що політичний запит на «diversity» в Україні може артикулювати тільки одіозний блогер?

Ми вирішили розібратися і навіть змогли розкопати зернину здорового глузду серед моря словоблуддя політика. 

Тож, хто такий Олексій Арестович, — читайте в новій статті.

Вперше про нестачу працівниць і працівників у сфері сільського господарства в Європі широко заговорили у зв’язку із локдауном через COVID-19. Натомість дослідниці міграційних рухів вказують, що брак робочої сили на європейських фермах став відчутним ще задовго до пандемії, і пов’язують його з іншими факторами.

🔸 Як відбувалася і як регулювалася сезонна трудова міграція в ЄС?
🔸 Що сформувало тенденцію до «великого звільнення» заробітчан і заробітчанок?
🔸 І чи може відтік мігрантів призвести до поліпшення умов їхньої праці?

Читайте в останній статті спецпроєкту про транснаціональну міграцію Eastern European Left Media Outlet. І не пропускайте завтрашню підсумкову дискусію.

✌️ Які альтернативні механізми досягнення світової безпеки можуть запропонувати ліві?

Багато з нас були впевнені, що закінчення холодної війни і подолання кемпістської логіки військово-політичних блоків є точкою неповернення, яка мінімізує майбутні загрози світовій безпеці.

Та не так сталося, як гадалося 🤷🏻‍♀️

Повномасштабне вторгненні РФ на територію України показало повну неспроможність забезпечити гарантії миру міжнародними організаціями, створеними в ХХ ст. Уже майже рік ми існуємо в світі ризику нової світової війни, ядерного зіткнення, екологічної та гуманітарної катастроф.

▪️ Які структурні геополітичні зміни стали передумовою цих подій?
▫️ І які альтернативні механізми гарантій світової безпеки в нових економічних, політичних і соціальних умовах можуть запропонувати ліві?

Читайте в статті за матеріалами дискусії в рамках нашої конференції «Фоєрбах 11».

🚨 У червні цього року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Відповідно уряд має провести ряд реформ, необхідних для виконання рекомендацій Єврокомісії.

У нашій новій статті Олена Слободьян розібралася, як ці реформи можуть вплинути на українську медичну систему. Авторка також поговорила про помітні вже зараз позитивні та негативні наслідки адаптації до умов ЄС з експертками та активістками в галузі охорони здоров’я.

Що вони розповіли, — читайте за посиланням👇

🪛 Стратегії відбудови України з феміністичних позицій.

З огляду на реформи, які проводить українська влада для боротьби з соціально-економічною кризою, вона неухильно тримається неоліберального курсу, продиктованого міжнародними валютними інституціями. Йдеться про скорочення трудових прав і програм соціального захисту.

• Чому це може призвести до посилення вразливого становища жінок?
• Які стратегії пропонують українські феміністки для справедливої відбудови України?
• Які проблеми у досягненні гендерної рівності під час і після війни може вирішити транснаціональна солідарність?

Читайте про все це у статті за підсумками феміністичної дискусії в Чехії, у якій взяла участь наша редакторка Оксана Дутчак.

​​Для чого тобі студентська профспілка?

✊ Солідарність: зіткнувшись із несправедливістю у своєму ВНЗ чи потрапивши у складні умови ти можеш покладатися на допомогу інших учасників профспілки, а якому б куточку світу вони не знаходились.

🌐 Політичний саморозвиток: реалізація твого запалу у сфері політичної боротьби та захисту своїх прав шляхом проєктування політичних кампаній, органайзингу профспілкових осередків тощо.

🖌 Навички в менеджменті та медіа-комунікаціях: поле для експериментування та практики у сферах івент-менеджменту, PR-менеджменту, SMM, написання статей, репортажів та проведення інтерв’ю, публічних виступів, дебатів тощо. Пряма залученість до медіа-роботи допоможе тобі без перепон висвітлити глобальні та локальні проблеми та ефективно вести інформаційну боротьбу проти свавільства адміністрації вишів.

🧑‍🎓 Однодумці: круте коло однодумців, мінімум бюрократії, неформальне спілкування та тімбілдінги.

Якщо ти студент_ка вищого чи навчально-технічного закладу освіти, не гай часу — долучайся до профспілки «Пряма дія»!

«Усе обертається навколо любові! Любові до спільноти, довкілля, соціальності».

Війна дала багатьом із нас можливість по-іншому подивитися на кохання і побачити в ньому щось більше за кінематографічну романтику. Справжня любов — це потужна сила, здатна об’єднувати, підтримувати, солідаризувати і надавати снаги боротися.

Тож вітаємо всіх зі святом і даруємо 2 тематичні матеріали на підтвердження вищезазначеного 👇
«Інакший вид любові» — інтерв’ю із Сильвією Федерічі про політичну любов.
«Спільність любові» — стаття белл гукс про спільноти, які навчають кохати.

🤷🏻‍♀️ А що ж робити далі?

З плином часу питання про подальшу долю вимушено переміщених українок і українців дедалі частіше стає предметом публічних дискусій. Тож наша авторка Бучинчик Ірина також вирішила розібратися в тому 👇
❓Хто з цих людей залишилися за кордоном, і як вони облаштували свій побут в новій країні?
❓ Чи вдалося їм інтегруватися до європейського суспільства?
❓ І як вони планують своє майбутнє?

Дослідження Ірини спирається на дані опитування, отримані дослідниками Віденського університету економіки та бізнесу і Австрійської академії наук. А також на інтерв’ю з 11 переміщеними особами, які допомогли побудувати дозволили окреслити приблизний соціальний портрет українських біженок в Австрії.

Це не перша наша стаття про вимушено переміщених осіб з України. Проте саме в цьому матеріалі ви знайдете багато коментарів від учасниць опитування та важливі висновки щодо того, чим відрізняється становище українок і українців від інших біженців після року війни.

• How did the full-scale war affect the support of the far-right in Ukrainian society?
• In whose hands do the weapons given to Ukraine by NATO fall?
• Is it even possible to talk about an active political struggle between the right and the left during the war?

Our editor Taras Bilous answers these questions in an interview for New Politics.