🏢 Як організувати гідне житло для ВПО в умовах приватизації землі і космічних цін на нерухомість?

Долучайтеся вже за кілька годин до пошуків відповідей на це питання в рамках дискусії за участі нашої редакторки Альони Ляшевої.

🛂 Щодня на пункті пропуску прикордонної служби затримують близько 30-40 чоловіків, які намагаються виїхати за кордон.

▪️ Чи можна вважати заборону їм виїжджати дискримінацією та порушенням прав людини?
▪️ Чи це радше закономірна необхідність в умовах війни?
▪️ І як це впливає на гендерну рівність?

Читайте, що думають з цього приводу українки й українці, законодавці, правозахисниці й феміністки в статті Марини Овчиннікової.

«У кожному місці залишаються сили для відновлення. І як пагони дерев, відчуття дому проросте і розквітне знову, попри усі спроби його знищити».

Цього року феміністичний фестиваль «Фільма» присвячено темі міграції в умовах збройних конфліктів — на знак солідарності з тими, хто втратили свій дім.

У рамках програми «Коли вдома заквітчають дерева» проходить показ 8 фільмів, які складаються в метаісторію про втрату домівки й довгий шлях назад до рідного краю. Усі стрічки можна переглянути безкоштовно з будь-якої точки світу.

Ми поспілкувалися з Сашком Протягом, режисером однієї з картин фестивалю. Його 30-хвилинний фільм «My favorite job, 2022» розповідає про низову самоорганізацію водіїв і водійок, які рятували людей з Маріуполя. Чому ця історія зараз важлива, і як режисер описує досвід втрати рідного міста засобами кіно — читайте у інтерв’ю.

Інші стрічки «Фільми» можна подивитися за посиланням.

Багато хто з нас ніколи не були в Маріуполі, але відчувають біль його втрат і руйнувань. А що ж говорити про мешканок і мешканців міста? Для них воно лишається живим — в особистих спогадах і зв’язках із людьми.

Віднайти простір для цих невловимих переживань спробував колектив Freefilmers. Мистецька й дослідницька спільнота Маріуполя створила проєкт особливого архівування — Маріупольский парк пам’яті. Тут ви не знайдете традиційних артефактів, а радше матимете змогу торкнутися повсякдення міста, відтвореного спільними рефлексіями й мистецькими висловлюваннями.

Більше про проєкт читайте у нашій статті.

🗺 «Дістатися до країни Західної Європи можна між колесами потяга або пішки лісами».

Історіям тих, хто наважується на цей складний маршрут, тікаючи від війни, присвячено цьогорічний феміністичний кінофестиваль «Фільма». 8 стрічок програми оповідають про пошуки нового дому людьми, цінність життя та право на порятунок яких ставиться під питання.

Чому цей досвід стосується кожного й кожної з нас, — читайте в рецензії Катерини Бабич. І не втрачайте можливості переглянути всі фільми у вільному доступі до 9 грудня.

Спустошені багаторічними війнами країни колишньої Югославії можуть стати гарним прикладом післявоєнної відбудови. А точніше, прикладом того курсу, якого ми НЕ хочемо бачити в Україні 🙅‍♀️

А саме:
❌ політики «затягування пасків» під диктатом МВФ;
❌ зміцнення панівних класів в умовах війни та змін законодавства під їхні інтереси;
❌ тотальної приватизації держмайна;
❌ урізання трудових прав і знищення профспілок.

Про досвід таких процесів у країнах колишньої Югославії, і до чого вони призвели, — читайте в статті сербського дослідника Александара Матковіча.

Темних зон у графіках ДТЕКу стає усе більше, а прогнози щодо тривалого блекауту видаються усе більш неминучими 😭

Тому більшість із нас уже переймаються утепленням, державні органи активно роздають поради і створюють пункти «незламності», а з-за кордону надсилають генератори. Ми також спробували поміркувати над ефективною системною підтримкою населення і, зокрема, соціально-незахищених його верств під час холодів.

Читайте наші пропозиції у новій статті.

​​☝️ На минулому тижні депутат Львівської міської ради Ігор Шолтис звернувся до Служби безпеки України, вимагаючи перевірки діяльності ГО “Феміністична майстерня”, ГО “Білкіс” та ГО “Соціальний рух”. Це стало відповіддю на проведення у Львові пікетів 3-4 грудня біля закладу “П'яна вишня”, власники якого порушують закон України “Про рекламу”, використовуючи оголене жіноче тіло для просування свого продукту. Мирні пікети викликали дискусію щодо припустимих меж комерційної реклами.

👮 У зверненні депутата не йдеться про вчинення адміністративних чи кримінальних правопорушень. Відтак, з огляду на статтю 2 Закону “Про Службу безпеки України”, відсутні підстави для реагування органів СБУ. Твердження про загрозу безпеці з боку СР явно абсурдні, адже наша організація стоїть на лівих демократичних позиціях, а також активно захищає права медиків, військовослужбовців і вимушено переміщених осіб.

📣 Шолтис пояснює необхідність перевірок проведенням пікетів під час воєнного стану. Але Конституція не передбачає автоматичної заборони мирних зібрань у зв'язку із запровадженням воєнного стану. До того ж порядок на акції забезпечували співробітники Нацполіції. Депутат критикує пікети, бо вони, за його словами, можуть викликати “суспільне збурення”. Нагадаємо, що в демократичній країні громадяни мають право висловлювати будь-які погляди, що не суперечать закону. Якщо прояви цього невід’ємного права непокоять Шолтиса, то це свідчить тільки про його антидемократичні погляди.

💢 А от що справді викликає занепокоєння і збурення, так це афілійованість депутата з ультраправими угрупуваннями (зокрема, “Суспільство майбутнього”, екс-С14) і виправдання насильства. Ставши депутатом від фракції “Голос”, він спрямував свої зусилля на протидію громадським ініціативам, вдаючись до провокацій на мирних акціях та зриву публічних лекцій на гендерну тематику. Атакуючи правозахисні рухи, Шолтис намагається відволікти увагу суспільства від загрози праворадикального насильства на вулицях українських міст.

👎 Обурює лицемірство Шолтиса, адже партія “Голос”, членом якої він є, повним складом проголосувала за внесення змін до закону “Про рекламу” щодо заборони сексизму. Депутат вимагає здійснити перевірку “походження джерел фінансування” організацій під надуманим приводом, а сам використовує службове становище задля пропаганди суспільно-небезпечних ідей. Стаття 22 Закону України “Про громадські об'єднання” забороняє втручання органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб у діяльність громадських об'єднань. Тому нічим не мотивовані (окрім ідеологічної упередженості) нападки депутата на вказані ГО шкодять авторитету ЛМР і партії “Голос”.

❗️Ми закликаємо широку громадськість засудити ганебні спроби депутата Шолтиса придушувати інакодумство. Не дамо сумнівним політикам чинити перешкоди демократизації та емансипації українського суспільства!

Криза, викликана війною, показала необхідність націоналізації стратегічних підприємств. Що і зробила влада з газовими компаніями Фірташа, Медведчука та авіабудівною компанією «Мотор Січ».

Попри це впливові міжнародні й українські економісти продовжують наголошувати на необхідності приватизації для відновлення України 🤷🏻‍♀️

▪️ Чиї ж інтереси вони захищають?
▪️ Чому критерієм ефективності держпідприємств має бути суспільна користь, а не прибуток?
▪️ Та чому нам можуть позаздрити англійці?

Читайте в статті Томаса Барретта.

Вітаємо вас із відбоєм тривоги актуальним матеріалом про курс відновлення енергетичної системи України в інтересах суспільства.

Зі статті Саймона Пірані ви дізнаєтеся 👇
▪️ який потенціал відновлювальних джерел має Україна;
▪️ на які технології варто робити ставку задля збереження клімату;
▪️ як зробити так, щоб тепло, світло й опалення стало правом, а не товаром.

Читайте, поширюйте та ветуйте невигідні громадськості політики.

😑 Українські законодавці не вперше вигадують, а Верховна Рада ухвалює ініціативи, які суперечать Конституції України, принципам демократії та здоровому глузду.

Ідеться про ❗️ ухвалений у першому читанні ❗️законопроєкт №7633 про заборону використовувати джерела російських науковців або російською мовою в освітній і науковій діяльності. Така заборона фактично означає неможливість посилатися на мільйони матеріалів, запровадження контролю за змістом публікацій державними органами, дискримінацію за мовною ознакою, перешкоджає свободі поширення інформації.

Іншими словами, цей законопроєкт є безпрецедентним ударом по українській науці та демократії.

Закликаємо й вас висловити свою позицію проти безглуздого законопроєкту та підписати петицію, а законодавців — відповідально виконувати свою роботу.

💥 Читайте в інтерв’ю з DOXA про все, що ви давно хотіли запитати у російських антивоєнних активісток і активістів 💥

Практично від початку війни ми втратили надію на масові протести в Росії проти путінської «спецоперації». І поки багато західних лівих і лібералів все ще сподіваються на дієвий спротив, вирішили розпитати про його справжній перебіг, перспективи і причини слабкості у тих, хто знає російське громадянське суспільство зсередини.

🔺 Чому російське суспільство недостатньо протидіє війні?
🔺 Чому пропаганда виявилася потужнішою за зв’язки з рідними?
🔺 Хто ці люди, які підпалюють військкомати і пускають поїзди з рейок?
🔺 Як зараз працюють заблоковані російські антивоєнні медіа?

Про все це ми поговорили з редакторками й редакторами видання DOXA, відомого своєю антивоєнною та проукраїнською позицією.

Інтерв’ю доступне також українською і англійською мовами.

🚂 Хотіли побувати в кабіні машиніста? Під Новий рік бажання здійснюються 🙌

Долучитися до мандрівки в компанії голови Вільної профспілки залізничників України Олександра Скиби можна за допомогою відео-інтерв'ю, знятого в потязі цього літа. Під час перегляду ви дізнаєтеся про👇
🔺 те, якою ціною вдалося евакуювати тисячі людей на початку війни;
🔺 «прильоти» ракет по інфраструктурі залізниці та поїздах;
🔺 залізничників у лавах армії та їх підтримку профспілкою;
🔺 умови праці залізничників і нові закони, які роблять їх ще гіршими.

Подякувати за подорож і підтримати працівників Вільної профспілки залізничників можна переказом за реквізитами.

❗️Призначення платежу: «на залізничників»❗️

Цього року світом проїхалися колеса історії, запущені сусідньою імперіалістичною країною. Він втратив знайомі обриси і безпеку. Особисто мене він змусив приміряти нові ролі: біженки, самотньої матері в чужій країні.

Але разом із тим 2022 став роком солідарності і стійкості. Я відкрила для себе, що сяк-так справляюся з новими ролями. Бачила, як біженки виплітають павутину підтримки. Наша редакція долучалася до мереж солідарності та прогресивних активістів. Нас усіх надихає стійкість людей, які вчать дітей у новій реальності, лікують у нелюдських умовах, евакуюють з-під обстрілів, відвойовують міста і повертають світло та тепло. І мені дуже хочеться, щоб праця цих людей була захищеною і гідно винагороджувалася завжди.

Бажаю всім нам відвоювати можливість зустрічатися вечорами з близькими у теплих домівках і більше ніколи не прокидатися від вибухів. Озирніться довкола і підтримайте інших. Давайте вчитися одне в одного стійкості і солідарності. Вони знадобляться нам як під час війни, так і після неї.

Коли ми зустрічали 2022, ми не уявляли наскільки паскудним він буде. Але в цьому році ми зробили дуже багато потужних речей, які дають надію на краще у 2023 та після нього!

Ми навчилися захищатися, долали страхи, боронили свій вибір, права і правду, ділилися і допомагали, вивчили карту міських укриттів і кафе з генераторами, працювали в метро і варили борщ без світла. А головне — ми здобули великий досвід спільної дії, який має стати основою побудови справедливого майбутнього для кожної і кожного.

Тож давайте зустрічати новий рік святом солідарності! Обійміть тих, хто поряд, шліть побажання та підтримку тим, хто далеко. І нехай жодні відключення не завадять вам зустріти новий рік у світлі та радості 🍾🫶🏽

​Що читали на «Спільному» протягом 2022?

Щоб ви не сильно сумували за нами впродовж свят і мали що почитати, — зробили для вас добірку найпопулярніших і найважливіших матеріалів минулого року.

🤬 Отже, за кількістю переглядів топ очолила полеміка довкола позицій лівих щодо підтримки українського опору.
• US-plaining — це замало. До західних лівих: про ваші та наші помилки
• A letter to the Western Left from Kyiv
• 10 жахливих лівацьких аргументів проти українського опору

🤕 На другому місці за зацікавленням — соціальні проблеми.
• Шість кішок, тридцять людей і чотири міни. Два тижні в окупації під Києвом
• Війна трудящим? Що не так із регулюванням праці під час воєнного стану
• Записки зі Львова під час війни
• За межею бідності: як виживати українським пенсіонерам

✊🏽 Чималу аудиторію отримала й тема солідарності з Україною.
• Інтернаціональна солідарність.
• Як іноземні ліві допомагають Україні у війні
• Право на спротив: феміністський маніфест

⭐️ Четверте місце за переглядами мають статті відомих інтелектуалів для нашого видання.
• Ukraine’s Socialist Heritage
• На війні: націоналізм, імперіалізм, космополітика

🗣 І, наостанок, стаття про мовне питання Friendly fire. На захист російськомовних в Україні

Звичайно, всі ці публікації присвячені темі війни, тому, на жаль, зберігають свою актуальність. Тож читайте і готуйтеся до важливих обговорень відбудови України в новому році.

​Планувати щось на рік — це вже щастя, про яке годі було й мріяти наприкінці лютого.

🩼 Війна застала мене на 13-му поверсі з вікнами в бік київського фронту, я був на милицях після спортивної травми. Тоді ми планувались «із сьогодні на сьогодні», а перший вихідний стався у квітні… Окрім канонади, шалений темп задавала потужна хвиля уваги до України та можливість донести нашу позицію до всього світу. Тільки за місяць ми вийшли на тижневе планування, а влітку — на місячне.

Нарешті у нас є сміливість позагадувати на весь 2023. Тож поїхали 🏃‍♀️
• Найперше — плануємо вижити і зберегти редакторський та авторський колективи. Мріємо навіть про розширення. Для цього робитимемо школу соціальної журналістики, й будемо зʼясовувати, як писати про соціальні питання гостро, компетентно й цікаво.
• Також хочеться втілити давню мрію, щоб «Спільне» «зазвучало». Плануємо запустити подкасти, а якщо пощастить, — то й опцію прослуховування наших статей на сайті.
• Відеоформати «Спільного» розвиватимемо на нашому Youtube-каналі. Підписуйтесь і чекайте класних анімацій та інших відео.
• Звісно, будемо й надалі розробляти тему відбудови України в наших публікаціях. Ми хочемо бачити справедливіше й стійкіше суспільство після перемоги. Суспільство, яке позбавиться трепету перед ринковими рятівниками і заговорить всерйоз про перерозподіл та регуляцію на користь більшості з нас. Для цього, спільно з вами, дамо голос людям, які щодень роблять свій вклад у майбутнє і мають бути почутими.

А від вас, як завжди, чекаємо коментарів, критики, підтримки репостами матеріалів та ідей. А ще побажайте нам довгої відпустки улітку)

Що говорять про війну в Україні японські ліві? 🤔

Японія є однією з країн, які долучилися до санкцій проти Росії, надають грошову допомогу й підтримують українську армію військовим обладнанням. А за результатами опитувань майже 50% респондентів і респонденток країни оцінюють війну в Україні як один з «трьох найважливіших викликів, що стоять перед світом сьогодні».

Чим же так схвилювала російсько-українська війна людей на іншому кінці світу?

Зважаючи на досвід участі Японії у гітлерівській коаліції та жертви ядерних бомбардувань, не дивно, що основні дебати японських політичних рухів точаться навколо антивоєнної чутливості і побоювань ядерної ескалації. Так само очевидно, що точкою об’єднання їх усіх є мир. А от на кого прогресивні японські діячі і діячки перекладають відповідальність за його досягнення, — ви дізнаєтеся з нашої нової статті.

🔺 Близько двох третин українських біженок і біженців планують повернутися в Україну після завершення війни за даними вересневих соціологічних опитувань. І це паралельно зі зростанням впевненості суспільства у тривалому перебігу війни 🔺

Такий високий відсоток людей, які не планують залишатися в країнах ЄС, є однією з найцікавіших тенденцій українського біженства. Саме тому ми вирішили приділити більше уваги цьому питанню й розібратися👇

▪️ хто ці люди, які поспішали повернутися додому вже в травні 2022 року?
▪️ як змінюються траєкторії українських біженок протягом року?
▪️ чому багатьом легше адаптуватися до реалій війни, ніж до життя за кордоном?
▪️ чи справді повернуться всі, хто заявляв про такі плани навесні, якщо війна триватиме ще довго?

Досліджувала та шукала відповіді на всі ці питання наша редакторка Анастасія Рябчук. Читайте її нову статтю за посиланням.

—————————

Матеріал опубліковано в рамках спецпроєкту, організованого Eastern European Left Media Outlet та присвяченого темі транснаціональної міграції в країнах Центрально-Східної Європи. У рамках проєкту планується публікація ще чотирьох тематичних статей і підсумкова онлайн-дискусія. Тож слідкуйте за оновленнями в стрічці.